---

Якщо частота перевищує вдвічі номінальну частоту, то тривалість випробувань може бути менше ніж 60 с, як наведено нижче:

подвоєна номінальна частота
тривалість витримки (с) = 60,

частота під час випробовування

але не менше ніж 15 с.

Примітка. Випробування міжвиткової ізоляції не є випробуванням, що провадять для підтвердження здатності трансфор­матора працювати за розімкненої вторинної обмотки. Трансформатори струму заборонено застосовувати за розімкненої вто­ринної обмотки, оскільки у цьому разі можуть виникати потенційно небезпечні перенапруги та перегрів.

9. СПЕЦІАЛЬНІ ВИПРОБУВАННЯ

   1. Випробування первинної обмотки напругою зрізаного імпульсу

Випробування треба провадити за негативної полярності в поєднанні з випробуванням гро­зовим імпульсом негативної полярності, як описано нижче.

Напруга повинна мати форму стандартного грозового імпульсу, який зрізано між 2 мкс та 5 мкс. Пристрій, який зрізує, має бути таким, щоб амплітуда коливання імпульсу, полярність якого про­тилежна випробувальному імпульсу, обмежувалася приблизно до 30 % амплітудного значення. Випробувальна напруга повних імпульсів повинна мати відповідне значення, наведене в таблицях 3 або 4, залежно від найбільшої робочої напруги і встановленого рівня ізоляції.

Випробувальна напруга зрізаних імпульсів — відповідно до 5.1.2.3.

Послідовність прикладення імпульсів має бути такою:

1. для обмоток з U m < 300 кВ:

• один повний імпульс;

• два зрізаних імпульси;

• чотирнадцять повних імпульсів;

2. для обмоток з U m > 300 кВ:

• один повний імпульс;

• два зрізаних імпульси;

• два повних імпульси.

Відмінності у формі імпульсів повної хвилі до та після подавання зрізаних імпульсів є показ­никами внутрішнього пошкодження.

Перекриття, що мають місце за зрізаних імпульсів вздовж зовнішньої ізоляції, яка самовіднов- люється, не враховують під час оцінювання стану зовнішньої ізоляції.

Вимірювання ємності і тангенса кута діелектричних втрат треба провадити після випробування первинних обмоток витримуваною напругою промислової частоти.

Випробувальну напругу прикладають між короткозамкненими виводами первинної обмотки та землею. Загалом короткозамкнені вторинні обмотки, будь-які екрани та ізольований металевий корпус потрібно підключати до вимірювального мосту. Якщо трансформатор струму має спеціальне пристосування (вивід), призначене для цього вимірювання, то інші низьковольтні виводи мають бути короткозам кненими і підключеними також, як і металевий корпус, до землі або екрана вимі­рювального мосту.

Примітка. У деяких випадках необхідно уземляти інші точ ки мосту.

Випробування трансформатора струму провадять за температури навколишнього середови­ща, значення якої треба реєструвати.

Випробування провадять для підтвердження відповідності трансформатора струму вимогам, визначеним у 5.2.

Трансформатор струму має бути повністю змонтовано і встановлено у вертикальному поло­женні з жорстко зафіксованим корпусом.

Трансформатори струму із зануреною в рідину ізоляцією мають бути заповнені відповідною електроізоляційною рідиною за робочого тиску.

Випробувальні навантаги треба прикладати протягом 60 с у кожному напрямку, зазначеному в таблиці 9.

Трансформатор струму вважають таким, що витримав випробування, якщо не з’явилися будь- які пошкодження (деформація, тріщина чи витікання).

Низьковольтний імпульс (U₁) треба подавати між одним з виводів первинної обмотки та землею.

Для однофазних трансформаторів струму, що встановлюють на елегазових підстанціях з ме­талевим корпусом, імпульс треба пропускати через адаптер коаксіального кабелю на 50 Ом відпо­відно до рисунка 7. Корпус GIS секції треба приєднувати до землі так, як заплановано під час ек­сплуатації. Для інших застосувань випробувальна схема має бути такою, як описано на рисунку 8.

Таблиця 9 — Способи прикладання випробувальних навантаг до первинних виводів

Вивід(-и) вторинної(-их) обмотки(-ок), призначений(-і) для уземлення, треба підключати до кор­пусу та до землі.

Передавану напругу (U₂) треба вимірювати на відкритих виводах вторинної обмотки через коаксіальний кабельний вивід 50 Ом, який закінчується осцилографом із вхідним повним опором 50 Ом, смугою пропускання 100 МГц або вище і зчитує амплітудне значення.

Примітка. Інші методи випробування, призначені для уникнення впливу обладнання, треба узгоджувати між виробником і споживачем.

Якщо трансформатор струму має більше, ніж одну вторинну обмотку, вимірювання треба про­водити на кожній обмотці.

У випадку, якщо вторинні обмотки мають проміжні відводи, вимірювання треба провадити лише на виводі, що відповідає повній обмотці.

Передані перенапруги на вторинну обмотку (U_s) для заданих перенапруг (U_p), поданих на пер­винну обмотку, обчислюють так:

У випадку коливань на максимумі, необхідно провести середню криву, а максимальну амплі­туду цієї кривої вважають амплітудним значенням и₁ для розрахунку передаваної перенапруги (див. рисунок 9).

Примітка. Амплітуда та частота коливань хвилі напруги може негативно впливати на передавану напругу.

Трансформатор струму вважають таким, що пройшов випробування, якщо значення переда­ваної перенапруги не перевищує меж, зазначених у таблиці 16.

10. МАРКУВАННЯ

    1. Марковання виводів. Загальні правила

Марковання виводів має визначати:

1. первинну та вторинну обмотку;

2. секції обмотки, за наявності;

3. відносну полярність обмоток і секцій обмоток;

4. проміжні відводи, за наявності.

Марковання виводів має бути чітким і незмивним, його наносять або на поверхню виводів, або в безпосередній близькості до них.

Марковання має складатися з прописних букв, перед якими або після яких наводять цифри.

Марковання виводів трансформатора струму наведено нижче в таблиці 10.

Усі виводи з маркованням Р1, S1 та С1 повинні мати однакову полярність у той самий момент.

Усі трансформатори струму повинні мати принаймні таке марковання:

1. назву виробника або інше марковання, що дає змогу це чітко встановити;

2. серійний номер або познаку типу, бажано і те, й інше;

3. номінальний коефіцієнт трансформації у вигляді:

K_n = I_pn/I_sn A (наприклад, K_n = 100/5 А);

4. номінальну частоту (наприклад, 50 Гц);

5. номінальну потужність і відповідний клас точності разом з додатковою інформацією, визна­ченою в останніх частинах цих рекомендацій (див. 11.7 і/чи 12.7, 13.5 та 14.5);

Таблиця 10 — Марковання виводів

В

Виводи первинної обмотки

иводи вторинної обмотки

Виводи первинної обмотки

S1

S2

Рисунок 1 — Трансформатор з одним коефіцієнтом трансформації

S1 S2 S3

Рисунок 2 — Трансформатор з про­міжним виводом вторинної обмотки

Рисунок 3 — Трансформатор з пер­винною обмоткою, що складається з двох секцій, призначених для з’єд­нання послідовно чи паралельно

S1 S2

C1 C2

9 9

P1

П

Виводи вторинної обмотки

Рисунок 4 — Трансформатор з двома вторинними обмотками, кожна з яких на власному магнітному осерді. (Два альтернативні способи маркування для виводів вторинної обмотки)

римітка. Де необхідно, треба зазначати категорію вторинної обмотки (наприклад, 1S, 15 ВД клас 0,5; 2S, 30 ВД клас 1).

6. найвищу робочу напругу обладнання (наприклад, 1,2 кВ або 145 кВ);

7. номінальний рівень ізоляції (наприклад, 6/—кВ² або 275/650 кВ).

Примітка. Два пункти, f) та g), можна поєднувати в одне марковання (наприклад, 1,2/6/—кВ* або 145/275/650 кВ).

Всю інформацію треба наносити на трансформатор струму або на табличку, міцно прикріплену до трансформатора так, щоб її неможли во було змити.

Крім цього, у будь-якому місці на табличку треба наносити таку інформацію:

8. номінальну силу струму термічної стійкості (I_th) та номінальну силу струму динамічної сті й кості, якщо вона відрізняється більше ніж у 2,5 разу від номінальної сили струму термічної стійкості (наприклад, 13 кА або 13/40 кА);

9. клас ізоляції, якщо він відрізняється від класу А;

Примітка. Якщо використовують ізоляційні матеріали кількох класів, то треба зазначати один, за яким встановлюють обмеження перевищення температури обмоток.

1. ) на трансформаторах, що мають дві вторинні обмотки, треба зазначати призначеність кожної обмотки та відповідні їм виводи;

2. ) номінальну тривалу теплову силу струму (наприклад, I_cth = 150 %).

11. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ

ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ

Клас точності трансформаторів струму для вимірювання позначають за найвищої допустимої струмової похибки, вираженої у відсотках за номінального значення сили струму, передбаченого для цього класу точності.

Стандартні класи точності трансформаторів струму для вимірювання:

0,1; 0,2; 0,5; 1; 3; 5.

Для класів точн ості 0,1; 0,2; 0,5 та 1 струм ова та кутова похибки за номінальної частоти не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 11, якщо навантага вторинної обмотки пере­буває в діапазоні від 25 % до 100 % значення номінальної навантаги.

Для класів точності 0,2 S та 0,5 S струмова та кутова похибки за номінальної частоти не по­винні перевищувати значень, наведених у таблиці 12, якщо навантага вторинної обмотки перебу­ває в діапазоні від 25 % до 100 % значення номінальної навантаги.

Для трансформаторів струму класів точності 0,1; 0,2 та 0,2 S, номінальне навантаження яких не перевищує 15 В А, треба встановити ширший діапазон навантаження. Струмова та кутова по­хибки не повинні перевищувати значень, наведених у таблицях 11 та 12, якщо навантаження вто­ринної обмотки перебуває в діапазоні від 1 В А до 100 % номінального навантаження.

Для класів точності 3 та 5 струмова похибка за номінальної частоти не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 13, якщо навантаження вторинної обмотки перебуває в діапазоні від 50 % до 100 % номінального навантаження.

Застосоване навантаження під час випробовування має бути індуктивним з коефіцієнтом по­тужності 0,8, за винятком тих випадків, коли навантага становить менше ніж 5 В А, тоді коефіцієнт потужності має дорівнювати 1,0. У жодному випадку випробувальна навантага не повинна бути менше ніж 1 ВА.

Примітка 1. Для трансформаторів струму, номінальна сила вторинного струму яких становить 1 А, можна застосовувати, за погодженням, граничне значення, нижче за 1 ВА

Примітка 2. Цю вимогу може бути застосовано для точності вимірювань сертифікованої енергії.

Примітка 3. На сьогоднішній день немає достатнього досвіду щодо можливості визначення точ ності за н изь ких значень сили струму (випробувальне обладнання та невизначеність отриманих результатів).

Примітка 4. Загалом установлені границі струмової та кутової похибок є чинними для будь-якого положення зовнішнього провідника, розташованого в повітрі на відстані не менше ніж відстань, необхідна для повітряної ізоляції, яка відповідна найбільшій робочій напрузі обладнання (U_m).

Спеціальні умови застосування, охоплюючи нижні межі робочої напруги, співвіднесені з високими значеннями сили струму, потрібно встановлювати за окремою угодою між виробником і споживачем.

Для багатодіапазонних трансформаторів, які мають відводи на вторинній обмотці, вимоги щодо точності стосуються найвищого коефіцієнта трансформації, якщо інше не було передбаче­но окремо.

Примітка. Якщо вимоги стосуються найвищого коефіцієнта трансформації, то виробник повинен зазначати клас точності та номінальну навантагу для інших відводів.

Таблиця 11 — Границі струмової та кутової похибок трансформаторів струму для вимірювання (класи від 0,1 до 1)