Збірники охолоджувальної рідини повинні бути відокремлені від збірників мастила, що стікає.

  1. Конструкція обладнання повинна мати пристрої, які забезпе­чують зливання робочої рідини з посудин та трубопроводів.

  2. Трубопроводи гідравлічних, пневматичних та охолоджуваль­них систем, які прокладаються по підлозі в місцях, необхідних під час обслуговування обладнання для проходу людей, повинні розташовуватись в канавках (приямках), прокладених по підлозі та перекритих міцним неслизьким настилом. У разі необхідності прокладення трубопроводів в цих місцях вище за рівень підлоги відстань від рівня підлоги до поверхонь трубопроводів та підтримувальних конструкцій повинна бути не менше ніж 2000 мм.

  3. Трубопроводи високого тиску, розташовані в зоні постійної роботи обслуги, повинні бути закриті захисними огорожами.

  4. Струмовідні частини обладнання, які є джерелом небезпеки ураження електричним струмом, повинні бути надійно ізольовані, огород­жені або розташовані у недоступних для людей місцях.

  5. Електричні проводи, розташовані на обладнанні, повинні про­кладатися у трубах, коробках, еластичних рукавах, стійких до механіч­них, термічних та інших впливів.

  6. Шафи, пульти керування, в яких розташовано електричну апаратуру, повинні мати конструктивні виконання за ступенем захисту відповідно до вимог ГОСТ 14254.

Ступінь захисту встановлюється у стандартах або технічних умовах на машини та обладнання конкретних видів залежно від їх розташування, умов експлуатації.

  1. Гарячі поверхні машин та обладнання повинні бути покриті теплоізоляцією. Температура зовнішніх поверхонь повинна бути не більше ніж 45 °С.

  2. Під час роботи машин та обладнання утворюються пилогазові викиди, для видалення яких повинні застосовуватися установки очищення пилогазових викидів.

Вибір типу установок визначається в кожному окремому випадку спеціалізованою організацією-розробником.

  1. Вимоги до робочих місць

    1. Робоче місце повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 21889 і ГОСТ 22269.

    2. Якщо до складу робочого місця входить кабіна, то її конст­рукція повинна забезпечувати необхідні функції (мати скління та, у разі необхідності, звукоізоляцію), включаючи створення оптимальних мікро­кліматичних умов відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005, зручність виконан­ня робочих операцій та оптимальний огляд виробничого обладнання і робо­чого простору.

Стекла кабіни повинні бути стійкими до механічного впливу, а у разі пошкодження не утворювати осколків, які ранять.

  1. Розміри кабіни оператора під час роботи сидячи повинні від­повідати наведеним в таблиці 1.

Таблиця 1

Назва розміру

Значення розміру, мм, не менше ніж

Відстань від подушки сидіння (у крайньому верхньому поло­женні) до стелі

1150

Ширина кабіни

1050

Двірний проріз:

висота ширина

1400

650



Під час проектування розмірів кабіни необхідно виходити з антро­пометричних вимог ГОСТ 12.2.049.

    1. Місця введення органів керування у кабіну повинні бути захи­щені від проникнення пилу та вологи.

    2. Кабіни повинні бути обладнані плафонами внутрішнього ос­вітлення. Освітленість на рівні пульта керування та панелі приладів повин­на бути не менше ніж 150 лк згідно зі СНиП II—4.

  1. Вимоги до системи керування

    1. Конструкція органів керування повинна забезпечувати безпе­ку та зручність виконання операцій і відповідати загальним вимогам без­пеки ГОСТ 12.2.064 та ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 23000.

    2. Конструкція органів керування повинна виключати самочинне вмикання або вимикання обладнання.

    3. Органи керування основними робочими операціями, вико­ристовувані у кожному циклі, повинні знаходитись у зоні моторного поля залежно від частоти їх використання згідно з ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, ГОСТ 12.2.049 і забезпечувати раціональну робочу позу оператора.

Важелі керування та педалі не повинні заважати вільному доступу оператора до робочого місця, а також вільному переміщенню ніг оператора під час керування.

  1. Органи ручного керування (в тому числі на пультах керування) повинні бути виконані та розташовані таким чином, щоб виключався випад­ковий вплив на них. Призначення органів керування повинно зазначатися написами або символами, які розташовані поруч згідно з ГОСТ 12.4.040.

Написи та символи повинні бути чіткими, не стиратися та добре читатися на відстані не менше ніж 500 мм.

  1. Обладнання повинно мати пристрій аварійного вимикання «СТОП ЗАГАЛЬНИЙ» червоного кольору, встановлений таким чином, щоб він був добре видний, легко доступний для оператора з його робочого місця та забезпечував би вимикання та швидке зупинення робочих органів облад­нання незалежно від режиму його роботи.

  2. Механізми керування для обслуговування несумісних опера­цій повинні бути зблоковані так, щоб запобігти можливості їх одночасного вмикання.

  3. Основні розміри маховиків керування та штурвалів, а також зусилля, необхідні для їх обертання, повинні відповідати ГОСТ 21752.

Місця контактів органів керування з руками оператора повинні мати коефіцієнт теплопровідності не більше ніж 0,5 Вт/м °С.

Розміри поворотних вимикачів та перемикачів вибираються за­лежно від значення зусиль, що докладаються, та повинні відповідати ГОСТ 22613. Значення зусиль, що докладаються до важелів керування, залежно від способу їх переміщення та частоти використання повинні відповідати ГОСТ 21753.

Зусилля, необхідні для переміщення перемикача типу «тумблер», повинні відповідати ГОСТ 22615.Значення зусиль натиснення на кнопкові та клавішні вимикачі і перемикачі повинні відповідати ГОСТ 22614.

  1. Вимоги до засобів захисту, що входять до конструкцій, та сиг­нальних пристроїв

    1. Машини та обладнання, роботу яких передбачено в автоматич­ному, налагоджувальному та ручному режимах, повинні мати сигналі­зацію про вмикання їх на цей режим роботи.

    2. Поверхні огорожі, які закривають місця розташування рухо­мих частин, що потребують періодичного доступу (наприклад, під час регулювання, налагодження) повинні бути пофарбовані у жовтий сигналь­ний колір згідно з ГОСТ 12.4.026.

    3. Захисні пристрої, які знімають частіше за один раз у зміну (під час налагодження) повинні мати масу не більше ніж 60 Н (6 кгс) та кріп­лення, яке не потребує застосування ключів та викруток.

Захисні пристрої відкривного типу повинні при усталеному русі переміщатися з зусиллям не більше ніж 40 Н (4 кгс) та мати пристрій для зручного відкривання та переміщення.

  1. Кріплення захисних пристроїв повинно бути надійним, таким, що виключає самовідкривання.

Допускається глухе кріплення огорож (на болтах, шпильках та ін.), якщо:

  • огорожа має вікно з рухомою кришкою для доступу до складаль­них одиниць, які потребують обслуговування або регулювання;

  • складальні одиниці, які закриті огорожею, не потребують пері­одичного обслуговування або регулювання.

  1. Захисні пристрої відкривного типу, які огороджують рухомі частини машин та обладнання і не маютьблокіровки з системою вмикання, повинні відкриватися за допомогою спеціального інструменту.

  2. Крайні положення механізмів, які переміщуються від елект­ропривода з гальмом або гідропривода, повинні бути обмежені за допомо­гою кінцевих вимикачів та упорами; у разі ручного регулювання — упора­ми.

Якщо відмова кінцевих вимикачів може спричинити небезпеку травмування, необхідно обов’язково передбачити упори.

  1. У гідро- та пневмосистемах повинні бути передбачені пристрої, які сигналізують про зниження тиску нижче за встановлену границю.

  2. Стаціонарні захисні огорожі (знімні та відкривні), що закрива­ють місця підвищеної небезпеки, повинні мати блокіровку, яка забезпечує вмикання машини на хід тільки у разі закритого положення огорожі.Підіймальний щит, відкатні ворота, вхідні двері, які закрива­ють вхід до площадки обслуговування, повинні мати блокіровку, яка вик­лючає включення машин та обладнання у разі їх відкритого положення.

  3. Пуск машин та обладнання, розташованих поза зоною види­мості з пульта керування, у разі змішаного керування (ручного і автома­тичного), повинен проводитись після отримання сигналу у відповідь. Сигнал у відповідь може бути звуковим, світловим чи подаватися сигнальним прапорцем.

Рівень звукового тиску сигналу повинен становити від 80 до 90 дБ згідно з ГОСТ 21786, перевищуючи рівень шуму машин не менше ніж на ЮдБ.

    1. Засоби зв’язку та сигналізації повинні бути розміщені у зонах максимальної видимості та чутності персоналу, а також повинні бути лег­кодоступними та безпечними в обслуговуванні.

    2. Експлуатація обладнання у разі несправності сигнальних при­строїв забороняється.

  1. Вимоги до конструкції, що сприяють безпеці під час монтажу, транспортування, зберігання та ремонту

    1. Загальні вимоги безпеки до монтажу гідропривода — згідно з ГОСТ 12.2.086, пневмопривода — згідно з ГОСТ 12.3.001.

    2. Під час підготовки машин та обладнання до транспортування або тривалого зберігання необхідно:

  • у процесі монтажу та демонтажу машин та обладнання переміщення складальних одиниць виконувати із застосуванням вантажопідіймальних пристроїв, оснащених вантажозахопними пристроями, які забезпечують стійкість вантажу, що переміщується. Позначення місць та схем стропу- вання — згідно з ГОСТ 14192;

  • очищення, миття та нанесення захисних покриттів виконувати з обов’язковим застосування працівниками засобів індивідуального захисту і використанням пожежобезпечних технічних мийних засобів.

    1. Транспортування машин залізничним, водним та повітряним транспортом слід здійснювати відповідно до правил, чинних на кожному із зазначених видів транспорту.

    2. У мови транспортування машин та обладнання в частині впливу кліматичних чинників — згідно з ГОСТ 15150, в частині впливу механіч­них чинників — згідно з ГОСТ 23170, зазначаються у технічних умовах на конкретні види.

    3. Під час зберігання машин та обладнання у міжзмінний час, організації короткочасного (від десяти днів до двох місяців) та тривалого зберігання (понад два місяці) повинні бути передбачені заходи, які забез­печують пожежну безпеку машин та обладнання.

    4. Умови зберігання машин та обладнання зазначаються у тех­нічних умовах на конкретні види відповідно до ГОСТ 15150.

    5. Частини машин, які переміщуються під дією власної маси, під час ремонту повинні бути заблоковані механічним способом або опущені на опору з метою виключення їх самочинного переміщення.

    6. Ремонт машин та обладнання слід здійснювати тільки після їх зупинення, знеструмлення двигуна (привода), зняття тиску в гідро- та пневмосистемах.

  1. ВИМОГИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

    1. До експлуатації допускають комплектні та працездатні машини та обладнання, які убезпечують виконання робіт згідно з їх призначенням.

Оцінку технічного стану машин та обладнання у частині можливості їх експлуатації проводять щоденно перед початком робіт.

  1. Безпека процесу експлуатації машин та обладнання повинна забезпечуватися:

  • використанням машин та обладнання відповідно до їх призначен­ня, застосуванням огороджувальних та сигнальних пристроїв для обме­ження доступу працівників у небезпечну зону машин та обладнання, використанням засобів зв’язку для узгодження дій обслуги, а також додер­жанням способів запобігання впливу на працівників небезпечних та шкід­ливих виробничих чинників, а саме:

  • рухомих машин та обладнання, їх робочих органів та частин;

  • підвищеного загазування, запиленості та вологості повітря;

  • підвищеної напруги в електричному колі, замикання якого може чинитися через тіло людини;

  • підвищеного рівня вібрації на робочих місцях;

  • підвищеного рівня шуму у робочій зоні;

  • недостатньої видимості робочої зони з кабіни оператора;

  • підвищеного рівня інфразвуку.

  1. СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ БРУХТОПЕРЕРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ

    1. Гідравлічні ножиці та пакетувальні преси

      1. Конструкція гідравлічних ножиць, пресів повинна виключати можливість раптового опускання механізму різу під дією власної маси у разі спаду тиску у мережі.

      2. Ножиці повинні бути оснащені спеціальним пристроєм для заміни ножів та пристроями, які притискають металобрухт під час різання.

      3. На ножицях на видному місці повинна бути табличка макси­мальних перерізів металу із зазначенням міцності металу, який допуска­ють до різання.

      4. Система керування повинна виключати можливість вмикання ходу ножової балки (повзуна) від педалі під час роботи у режимі «НАЛА­ГОДЖЕННЯ».

      5. Прибираня нарізаного ножицями металу повинно виконувати­ся після їх зупинення.

      6. Приводи засобів автоматизації та механізації, які працюють спільно з ножицями і є небезпекою для оператора, повинні бути обладнані захисними пристроями.

      7. У разі наявності кількох пультів керування (на робочому місці оператора та в машинному залі) керування виконавчими механізмами преса повинно здійснюватися з пульта оператора.

      8. Схема автоматичного керування пресом та ножицями повинна мати аварійне вимикання з повним зніманням напруги.

    2. Алігаторні ножиці

      1. Зів алігаторних ножиць повинен бути обладнаний суцільною огорожею, яка виключає виліт назовні осколків металу, який розрізається. Ножиці повинні бути обладнані пристроями, які притискують металобрухт під час різання.

      2. Робоче місце біля алігаторних ножиць повинно мати тверде покриття, діелектричний настил.

      3. Кнопки пускової апаратури алігаторних ножиць повинні бути змонтовані безпосередньо на робочій площадці різальника згідно з ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033, педаль вмикання муфти ножиць повин­на мати огорожу, яка виключає можливість випадкового вмикання но­жиць. Конструкція обгінної муфти повинна виключати самочинне вклю­чення хобота ножової балки при холостому ході.

      4. Подача металобрухту у зів ножиць повинна бути механізована.

    3. Брикетувальні преси

      1. Конструкція брикетувальних пресів повинна виключати само­чинне вмикання прес-штемпеля під час холостої роботи преса.

      2. Завантажувальний бункер повинен бути огороджений відбор- товкою, яка виключає можливість випадання стружки за межі бункера.

      3. Пульти керування брикетувальних пресів, які працюють у комплексі з грохотами для просіювання стружки та стружкодробарками, повинні розташовуватися у місцях, які забезпечують добру видимість опе­ратору названих агрегатів.

    4. Стружкодробарки та стружкодробильні агрегати

      1. Подавання сталевої стружки до завантажувальних бункерів стружкодробарок, дробильних агрегатів, видалення дробленої стружки по­винно бути механізовано.

      2. Передавальні конвеєри та завантажувальні бункери стружко­дробарок повинні бути огороджені бортом, який виключає можливість випадання з них дробленої стружки.

      3. У конструкції дробильних агрегатів, дробарок повинні бути передбачені запобіжні пристрої від перевантаження та пристрої, які зни­жують шум.

      4. Пускові пристрої стружкодробильних агрегатів повинні бути зблоковані з пусковими пристроями живильників.

    5. Копри

      1. Система керування механізмами копра повинна мати бло- кіровки, які перешкоджають вмиканню механізмів, якщо двері копра від­чинено.

      2. Копри, розташовані у бійному залі, та пересувні копри повинні бути обладнані звуковою (яка перевищує шум обладнання не менше ніж на 10 дБ) та світловою сигналізацією.