Примітка. Для забезпечення виконання вимог цього пункту можна застосовувати пристрої (системи), що зменшують висоту невисувної першої сходинки службових дверей під час входу та виходу пасажирів.
Поручні
Вимоги щодо поручнів, опор для рук та огорож проходів до службових дверей та проходів, що забезпечують доступ до запасних дверей і вікон згідно з ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01, ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03
Місця для захоплення поручня біля службових дверей повинні бути розташовані на висоті від 60 см до 90 см у вертикальному напрямку від поверхні землі або від поверхні кожної сходинки, до того ж у горизонтальному напрямку:
для людини, яка стоїть на землі, вони не повинні бути заглиблені всередину більше, ніж на 30 см стосовно крайки першої сходинки;
для людини, яка стоїть на будь-якій сходинці, вони не повинні виступати назовні далі, ніж крайка наступної сходинки, або бути заглиблені всередину більше, ніж на 40 см стосовно цієї крайки.
Вимоги щодо розмірів запасних вікон, дверей та аварійних люків а також доступу до них згідно з ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01, ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Автобуси повинні бути обладнані пристроєм обмеження швидкості руху, яка не повинна перевищувати 70 км/год. Цей пристрій не повинен впливати на частоту обертання колінчастого вала двигуна автобуса за швидкості його руху, меншій за 70 км/год.
Робоче місце водія повинно бути обладнане тахографом, звуковою (зумером) і світловою сигналізацією про перевищення швидкості 70 км/год та приведення в дію обмежувача швидкості.
Робоче місце водія повинне бути обладнане звуковою сигналізацією (зумером): «Прошу зупинитися!». Кнопки для її вмикання повинні бути рівномірно розташовані вздовж лівої і правої стінок салону автобуса під вікнами. Кількість кнопок - не менше трьох з кожної сторони салону. Щонайменше одна з цих кнопок повинна бути розташована поряд з місцем особи, яка супроводжує школярів.
Кузов автобуса повинен бути пофарбований у жовтий колір. Спереду і ззаду на кузов автобуса повинні бути нанесені розпізнавальні знаки:
«Діти»;
«Обмеження максимальної швидкості» з цифровою величиною обмеження максимальної швидкості - 70.
Зміст, розміри та розташування розпізнавальних знаків повинні відповідати вимогам «Правил дорожнього руху України».
Два проблискові маячки оранжевого кольору повинні бути встановлені на передній та задній частинах даху автобуса.
Маячки повинні вмикатися:
автоматично у разі відчиняння будь-яких дверей автобуса (окрім дверей водія);
незалежно від роботи двигуна чи стану (відчинені чи зачинені) дверей;
окремим вмикачем, розташованим на щитку приладів водія, у разі потреби.
Автобуси повинні бути обладнані звуковою попереджувальною сигналізацією (переривчастий сигнал з максимальним інтервалом до 1 с), що інформує пішоходів про небезпеку та вмикається разом із світловим сигналом заднього ходу (задньою фарою). Рівень звукового тиску повинен бути не менше ніж 70 дБ(А) і не більше ніж 90 дБ (А). Спектр звуку та метод випробовування повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 28-00.
Вимоги щодо пожежної безпеки
Електрообладнання та електропроводка автобусів повинна відповідати вимогам ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 або ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03.
Неметалеві кабельні короби та трубопроводи, в яких прокладають електричні проводи, повинні бути виготовлені з негорючих або важкогорючих матеріалів згідно з вимогами ГОСТ 12.1.044.
. Каркаси та підставки сидінь пасажирів і водія, поручні та перегородки салону автобуса, відсіки акумуляторних батарей, піддони акумуляторних батарей та футляри їх елементів повинні бути виготовлені з негорючих або важкогорючих матеріалів згідно з вимогами ГОСТ 12.1.044.
Матеріали термошумоізоляції кузова, декоративно-оздоблювальні та облицювальні матеріали, а також пофарбовані чи покриті лаком, що використовують для внутрішніх поверхонь салону та відділення водія (стелі, бічні стінки, перегородки, двері, панелі пультів) повинні бути такі, що повільно поширюють полум’я по поверхні та відповідати групі РПв3 згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-10.
Покрив підлоги повинен надійно кріпитися до підлоги і відповідати групі розповсюдження полум’я не нижче ніж РП2 згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-70.
Матеріали (комбінації матеріалів), якими обшиті сидіння пасажирів та водія повинні бути такі, що не є схильними до займання згідно з вимогами [1].
Матеріали, указані у 5.7.2- 5.7.6, повинні відноситися за вимогами ГОСТ 12.1.044:
до класу малонебезпечних або помірно небезпечних за показником токсичності продуктів горіння;
до групи матеріалів із малою або помірною димоутворювальною здатністю.
У пасажирському салоні заборонено використовувати шторки
виготовлені з легкозаймистих текстильних матеріалів згідно з вимогами
ДСТУ 4155, включно і з таких що підлягали вогнезахисту.
Оповіщення про пожежну небезпеку повинно здійснюватися:
через внутрішні гучномовні пристрої (4.6). Потужність гучномовного пристрою, кількість динаміків та їхнє розташування повинні забезпечувати необхідну чутність у будь-якому місці салону автобуса;
через кнопки вмикання звукової сигналізації (зумера) до водія: «Прошу зупинитися!» (5.3).
Евакуювання під час пожежі повинно здійснюватися через службові, запасні та аварійні виходи. Кількість, розташування, позначення та інструкції щодо користування службовими, запасними та аварійними виходами згідно з ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 або ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03.
Автобуси повинні бути оснащені щонайменше двома сертифікованими в Україні порошковими вогнегасниками з зарядом вогнегасної речовини не менше ніж 5 кг кожний. Один із вогнегасників повинен бути розташований у відділенні водія.
Вогнегасники та конструкція їх кріплення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.037.
Решта вимог щодо безпеки конструкції автобусів згідно з
ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 або ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03.ДОДАТОК А
(обов’язковий)
МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ РОЗМІЩЕННЯ СИДІНЬ
Рисунок А.1 - Фрагмент схеми планування пасажирського салону з при
розміщенням трьох сидінь у ряд
Р
при
исунок А.2 - Фрагмент схеми планування пасажирського салону з розміщеннямчотирьох сидінь у ряд
Рисунок А.3 - Фрагмент схеми планування пасажирського салону з
розміщенням п’яти сидінь у ря
д
сидінь
Рисунок А.4 - Фрагмент схеми планування пасажирського салону з розміщенням для школярів з обмеженою здатністю до пересування з двох сторін проходу
Рисунок А.5 - Фрагмент схеми планування пасажирського салону з розміщенням сидінь для школярів з обмеженою здатністю до пересування з однієї сторони проход
у
ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
СИДІНННЯ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ
60 Сп
Рисунок Б.1 - Розміри місць для сидіння
/// /// /// /// ш Ш Ш ш ш ш /и Ш Ш Ш 'Ш /п ш
Рисунок Б.2 - Розташування сидінь
ДОДАТОК Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 ГСТУ 3-88-211-99 Меблі. Оцінка займання меблів для сидіння та лежання. Джерело запалювання: полум’я сірника та сигарета, що горить
43.080.20
Ключові слова: автобуси, конструкція, школярі, безпека, перевезення
|
Голова правління ВАТ “Укравтобуспром”, керівник розробки |
Л. Крайник |
|
Заступник голови правління ВАТ “Укравтобуспром” |
А. Волошанський |
|
Відповідальний виконавець, головний конструктор проекту ВАТ “Укравтобуспром” |
А. Смольський |
|
Провідний інженер ВАТ “Укравтобуспром” |
Б. Королевич |
|
Заступник директора ДП “НДІ “Система” |
Б. Теслюк |
|
Начальник відділу ДП “НДІ “Система” |
П. Лащук |
Видання офіційне 1
