Жито. Технічні умови

Таблиця 1 — Вимоги до зерна жита

Примітка. У разі віднесення партії жита до того чи іншого класу, визначаючи пророслі зерна та число падання, перевагу надають числу падання.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Вміст токсич н их елементів, мікотоксинів і пестицидів у житі, використовуваного для продовольчих і технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами кач ества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 [1]. За радіологічними показниками зерно жита повинно відповідати вимогам ДР-97 [2], а для кормових потреб — рівні, встановлені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 03.11.98 р. № 16 [3]. Максимально допустимий вміст у житі шкідливих елементів і мікотоксинів наведено у додатку А.

   2. Під час роботи із зерном жита потрібно дотримуватися вимог, викладених у «Правилах техн ики безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и пере­работке зерна Министерства хлебопродуктов СССР» [4].

   3. Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу потрібно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [5].

   4. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими і виробничими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [6].

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.

   2. У кожній партії жита визначають стан зерна, запах, колір, натуру, вологість, зернову і смітну домішки, число падання, заражування шкідниками зерна.

   3. Жито, в якому домішка інших зернових і насіння зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна, приймають як зерносуміш, зазначаючи її склад у відсотках.

   4. Вміст і періодичність контролювання токсич них елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів у житі, використовуваному для продовольчих, технічних потреб і для експортування, виконують згідно з методичними рекомендаціями «Періодичність контролю продовольчої сиро­вини та харчових продуктів за показниками безпеки» [7], а на кормові потреби — згідно з мето­дичними рекомендаціями «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової си­ровини за показниками безпеки» [8].

   5. Кожну партію жита суп роводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних еле­ментів, мікотоксинів та радіонуклідів.

5. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.

   2. Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСО 712-85); ГОСТ 29144 (ИСО 711-85); ДСТУ-П-4117.

   3. Визначають запах і колір згідно з ГОСТ 10967.

   4. Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498.

   5. Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840.

   6. Визначають смітні, шкідливі і зернові домішки згідно з ГОСТ 30483; ГОСТ 28419.

   7. Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСО 6639/1-86); ГОСТ 28666.2 (ИСО 6639/2-86); ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3-86); ГОСТ 28666.4 (ИСО 6639/4-86).

   8. Визначання фузаріозних та рожевозабарвлених зерен

      1. Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. Від партії жита відбирають середню пробу масою не меншою 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, згідно з ГОСТ 30483, виділяють дві наважки масою (50,0±0,1) г.

      2. Апаратура

Ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104.

Лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706.

Дошка лабораторна.

Скальпель або лезо бритви.

Совок.

Чашка для наважки.

З наважки масою (50,0±0,1) г за хорошого освітлення виокремлюють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка Б). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, лупою визначають наявність міцелію і спородохій у зарод ку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних або рожевозабарвлених та за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку Б. Фузаріозні зерна і рожевозабарвлені, які виокремлені з кожної наважки, зважують окремо з точністю до 0,01 г.

Вміст фузаріозних і рожевозабарвлених зерен зазначають у відсотках, для чого кількість виявлених фузаріозних чи рожевозабарвлених зерен у 50 г наважки помножують на 2.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних визна­чань. Якщо третій десятковий знак дорівнює або більше 5, то другий збільшують на одиницю.

Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш’як — згідно з ГОСТ 26930, мідь — згідно з ГОСТ 26931, свинець — згідно з ГОСТ 26932, кад­мій — згідно з ГОСТ 26933, цинк — згідно з ГОСТ 26934.

7. 11. Визначають пестициди у продовольчому житі згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [9], у кормовому — згідно з ГОСТ 13496.20.

   12. Визначають мікотоксини у продовольчому житі згідно з методами, затвердже­ними Міністерством охорони здоров’я: афлатоксин В₁ — згідно з МР № 2273-80 [10] або МВ № 4082-86 [11], ДСТУ EN 12955; зеараленон — згідно з МР № 2964-84 [12]; Т-2 токсин — згідно з МВ № 3184-84 [13]; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з МВ № 3940-85 [14] і № 5177-90 [15]; охратоксин А — згідно з ДСТУ EN ISO 15141-1 або ДСТУ EN ISO 15141-2; у кормовому житі: зеараленон і Т-2 токсин — згідно з ГОСТ 28001; патулін — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з МВ № 3940-85 [14] і МВ № 5177-90 [15]; афлатоксин В₁, зеараленон і Т-2 токсин — за методами, затвердженими Міністерством сіл ьського господар­ства Укр аїни — № 15-14/23 [16] і патулін — № 15-14/22 [17], радіонукліди стронцію-90 і це- зію-137 — згідно з МВ № 5778 [18] і МВ № 5779 [19].

8. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8. 1. Жито перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

   2. Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно жита повинно бути захи щене від атмосферн их опадів.

   3. Жито розм іщують та зберігають у ч истих, сухих, без сторонніх запахів, не заражен их шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов збереження, затверджених в установленому порядку в Україні.

9. ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність жита вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ
У ЖИТІ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК
УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ЖИТА,
А ТАКОЖ ЗНЕБАРВЛЕНОГО

І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА

ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ МІЖ ДВОМА
ПАРАЛЕЛЬНИМИ ВИЗНАЧАННЯМИ ФУЗАРІОЗН ИХ
І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНИХ ЗЕРЕН