---

2 Мікроаналіз (5.3)

А.2.1 Методом мікроаналізування визначають:

• зеренну будову, розмір і форму зерна, вміст неметалевих включень, фазовий склад, на­явність структурної неоднорідності, дефекти на рівні структурних складників, смугастість тощо.

А.2.2 Під час мікроаналізування можливе:

• використання шліфів після механічного або електролітичного полірування без травлення;

• хімічне, електролітичне, іонне травлення та інші фізичні методи травлення на основі фізичного впливу на поверхню шліфа;

• теплове виявлення мікроструктури;

• виявлення структури під час нагрівання зразків (шліфів) у вакуумі.

А.2.3 Виготовлення шліфів для мікродосліджень охоплює:

вирізування зразка так, щоб він був типовим для даного матеріалу та його стану, залеж­но від завдання дослідження. Вирізувати зразок можна в повздовжньому чи перетинному напрямі по відношенню до осі виробу

• ;залежно від завдань дослідження допустимо вирізувати зразок з нетипового місця (наприк­лад, з дефектного);

• шліфування-послідовне стирання поверхні зразка у разі переходу до дрібнозернистішо- го абразивного матеріалу;

• механічне та (або) електролітичне полірування;

• хімічне та (або) електролітичне травлення у спеціальних реактивах для виявляння струк­турних особливостей залежно від завдань дослідження,

З Просвічувальна електронна мікроскопія (5.18)

За зображенням тонкої структури можна судити про будову матеріалу, про характер розта- шовання часток надлишкових фаз у сплаві, а за дифракційною картиною — про природу та тип кристалічних ґраток цих фаз.

4. Растрова електронна мікроскопія (5.19)

Основні переваги РЕМ виявляються під час фрактографічних досліджень зламів для визна­чання механізму руйнування матеріалів, а також під час дослідження явищ на поверхні об’єкта, характеру розподілу фаз у сплавах за формою, складом та розмірами.

4. Мікрорентгено-спектральний аналіз (5.23)

МРСА застосовують для оцінювання розподілу домішок та легувальних елементів, кількісного оцінювання параметрів дифузійних процесів на основі визначання розподілу концентрацій за глибиною дифузійного шару.

До стандартних методів металографічного контролю відносяться: макроаналіз (візуальний огляд) та мікроаналіз (огляд під час збільшення за допомогою світлового мікроскопа).

Такі методи контролювання, як ПЕМ, РЕМ, МРСА відносяться до дослідних, тобто допоміжних.

ДОДАТОК Б
(довідковий)
АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ

А

аналіз зображень автоматичний 4.34 аналіз енергодисперсійний (ЕДАР) 5.20 аналіз мікрорентгеноспектральний (МРСА) 5.23 аналізатор зображень 4.32

В визначання питомих об’ємів вмісту фаз 5.30 включення 4.24 включення неметалеві 4.25

Г границя зерна 4.20 границя міжфазна 4.23

Д дефект 4.27 10

Е евтектика 4.29

З забезпечення програмне для метало­знавства 4.33 зерно 4.16 зерно дійсне 4.17

К контролювання металографічне 4.7 М макроаналіз 5.2 макроструктура 4.11 матриця 4.28 металографія 4.1 металографія високотемпературна 5.1

2металографія деформаційна 5.14 металографія кількісна 5.27 металографія низькотемпературна 5.13 метод візуального порівнювання з фотозразками 5.28

метод інтерференційний 5.15 метод прямого вимірювання ліній­них розмірів макроструктури 5.29 метод фазово-контрастний 5.9

методи металографічні 5.1 методи світлової мікроскопії 5.5 методи спеціальні 5.11 мікроаналіз 5.3

мікровідеозйомка 5.16 мікроскоп 4.13 мікроскопія 5.4 мікроскопія автоіонна 5.22 мікроскопія електронна 5.17 мікроскопія просвічувальна елект­ронна (ПЕМ) 5.18 мікроскопія растрова електронна (РЕМ) 5.19

мікроскопія термоелектронна емі­сійна 5.21

мікроструктура 4.12 Н

номер (бал) металографічний 4.31

О об’єкт дослідження 4.2

об'єкт металографічний 4.8 оже-спектроскопія 5.24 освітлення косе 5.8

освітлення поляризоване 5.10 освітлення темнопольне 5.7 освітлення яснопольне 5.6 оцінювання розміру зерна 5.32 параметри металографічного об’єкта 4.9

Р

реконструкція структури 5.33 репліка 4.5

різнозернистість 4.19

розмір зерна 4.18

розподіл розмірів часток 5.31

смугастість 4.26

структура 4.10

структура нанокристалічна 4.15

структура тонка 4.14

субструктура 4.21

темплет 4.3

фаза 4.22

фольга 4.6

фотографування 5.26

фрактографія 5.25

шкала металографічна нормативних документів 4.30

шліф 4.4

ДОДАТОК В
(довідковий)

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК НІМЕЦЬКИХ ТЕРМІНІ

ВА automastischer Bildanalyse 4.34

Autoionenmikroskopie 5.22

bestimmung der Korngrose 5.32

В

Bestimmung des relativen Phasengehaltes 5.30

Bildanalysator 4.32

D

Defekt 4.27

DEM 5.18

Dunkclfeldbeleuchtung 5.7

Durchleuchtende Elektronenmikroskopie 5.1

8Е

Einschlus 4.24

Elektronenmikroskopie 5.17

energodispersione Analyse 5.20

Evtektika 4.29

F

Feingefuge 4.12

Feinstruktur 4.14

formanderunger Metallographie 5.14

Fraktographie 5.25

G

Gefuge 4.10

H

Hellfeldbeleuchtung 5.6

hochtemperatur Metallographie 5.12

I

interferenz-methode 5.15

К

Korn 4.16

Korngrenze 4.20

Korngrose 4.18

M

Makroanalyse 5.2

Makrogefuge 4.11

Matrize 4.28

Metallographie 4.1

metallographisches Control 4.7

metallographisches Grad Oder Numer 4.31

metallographisches Methoden 5.1

metallographisches Objekt 4.8

metallographisches Skale der Norm oder anderen normativtechnische Dokumentation 4.30

Methode der direkter messung der Gefugeparameter mit Hilfe der Makro Strukturanalysatoren 5.29

Methode des visuellen vergleiches mit Photoproben 5.28

Methoden der optischen Mikroskopie 5.5

Mikroanaiyse 5.3

Mikrorontgeno-spektralanalyse 5.23

Mikroskop 4.13

Mikroskopie 5.4

Mikrovideousnahme 5.16

MRSA 5.23

N nanokristalinische Struktur 4.15 nichtmetal-lische Einschlue 4.25

О Ozhe-spektroskopie 5.24

P

Parameteren des metallographische Objekt 4.9

Phase 4.22 phasen-kontrast-reiches Verfahren 5.9 Photographiemethode 5.26 polarisierte Beleuchtung 5.10

Q

Qualitative Korngrobevers 4.19

Quantitative Metallographie 5.27 R

Rasterelektronen-mikroskopie 5.19

REM 5.19

Replik 4.5 S

Schiefbeleuchtung 5.8

Schliff 4.4

Software fur die werkstoffkunde 4.33

spezial Methoden 5.11

Stanniol 4.6

Streifenkeit 4.26

Strukturrekonstruktion 5.33

Substruktur 4.21 T

Teilchenverteilung nach Abmessungen 5.31 Templet 4.

3thermoemissions Mikroskopie 5.21 tieftemperatur Metallographie 5.13 U

W

wirkliches Korn 4.17

Zuntersuchung Objeikt 4.2 zwischenphasen Grenze 4.23

додаток г
(довідковий)

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІ

ВА autoion microscopy 5.22 automatic image analysis 4.34

В bright-field lighting 5.6

C cryogenic metallography 5.13

D dark-field lighting 5.7 defect 4.27

E electron microscopy 5.17 energodispersion analysis 5.20 eutectic 4.29 examination of strained specimens 5.14

F fine structure 4.14 foil 4.6

G grain 4.16 grain boundary 4.20 grain size 4.18 grain size determination 5.32

H hightemperature metallography 5.12

F fine structure 4.14 fractographie 5.25

image analyzer 4.32 inclusions 4.24 interference method 5.15 interphase boundary 4.23

M

macroexamination 5.2

macrostructure 4.11 matrix 4.28 metallographic control 4.7 metallographic technique 5.1 metallography 4.1 metallographic number 4.31 metallographic object 4.8 metallographic scale of a standard documentation 4.30 method of direct measurement of macro- structural line parameters 5.29 method of visual comparison with photo­graphic specimens 5.28 microexamination 5.3 microscope 4.13 microscopy 5.4 microstructure 4.12 microvideo shooting 5.16 N

nanocrystal structure 4.15

nonmetallic inclusions 4.2

5

О

oblique lighting 5.8

oge-spectroscopy 5.24

optical microscopy techniques 5.5 P

parameters of metallographic object 4.9 particles sizing 5.31

phase 4.22

phase content analysis 5.30

phase-contrast method 5.9 photographic method 5.26 polarized lightening 5.10

Q

qualitative grain 4.19

quantitative metallography 5.27 R

real grain 4.17

reconstruction of structure 5.33

replica 4.5

S

scanning electron microscopy 5.19

SEM 5.19

section metallographic specimen 4.4

software for materiology 4.33

special methods 5.11

stripness 4.26

structure 4.10

subject of enquiry 4.2

substructure 4.21

T

ТЕМ 5.18

templet 4.3

thermoelectronic emission microscopy 5.21

transmissionelectron microscopy 5.18

X

X-ray spectrochemical microanalysis 5.23

А

анализ изображения автомати­

ческий 4.34

анализ микрорентгеноспектральный (МРСА) 5.23

анализ энергодисперсионный

(ЭДАР) 5.20

анализатор изображений 4.32

В

включения 4.24

включения неметаллические 4.25

Г

граница зерна 4.20

граница межфазная 4.23

ДОДАТОК д
(довідковий)
АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК РОСІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ

д

дефект 4.27

3

зерно 4.16

зерно действительное 4.17

К

контроль металлографический 4.7

М

макроанализ 5.2

макроструктура 4.11

матрица 4.28

металлография 4.1

металлография высокотемпературная 5.1

2металлография деформационная 5.14 металлография количественная 5.27 металлография низкотемператур­ная 5.13

метод визуального сравнения с фото­образцами 4.28

метод интерференционный 5.15 метод прямого измерения линейных размеров микроструктуры 5.29 метод фазово-контрастный 5.9 методы металлографические 5.1 методы световой микроскопии 5.5 методы специальные 5.11 микроанализ 5.3 микровидеосъёмка 5.16 микроскоп 4.13 микроскопия 5.4 микроскопия автоионная 5.22 микроскопия просвечивающая элект­ронная (ПЭМ) 5.18 микроскопия растровая электронная (РЭМ) 5.19 микроскопия термоэлектронная эмис­сионная 5.21

микроскопия электронная 5.17 микроструктура 4.12

Н номер (балл) металлографический 4.31

О обеспечение программное для метал­ловедения 4.34 объект исследования 4.2 объект металлографический 4.8 оже-спектроскопия 5.24 определение относительного содер­жания фаз 5.30

освещение косое 5.8 освещение поляризованное 5.10 освещение светлопольное 5.6 освещение тёмнопольное 5.7 оценка размера зерна 5.32

П параметры металлографического объекта 4.9 полосчатость 4.26

Р размер зерна 4.18 разнозернистость 4.19 распределение частиц по размерам 5.31 реконструкция структуры 5.33 реплика 4.5

С структура 4.10 структура нанокристаллическая 4.15 структура тонкая 4.14 субструктура 4.21

Т темплет 4.3

Ф фаза 4.22 фольга 4.6 фотографирование 5.26 фрактография 5.25

Ш шкала металлографическая 4.30 шлиф 4.4

Э эвтектика 4.2

9ДОДАТОК Е

(довідковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Общие термины

Составная часть металловедения, включающая методы выявления и определения структуры металлов и сплавов

Изделия или образцы от них, подготовленные специальным способом (темплет, шлиф, реп­лика, фольга)

Образец для исследования макроструктуры

Поверхность либо часть поверхности объекта исследования, специально подготовленная для металлографического контроля

Тонкая пленка — отпечаток с рельефа поверхности исследуемого объекта

Утонченная в доли микрометра и менее металлическая пленка, являющаяся объектом исследования в просвечивающей электронной микроскопии

Анализ соответствия металлографического объекта требованиям нормативной документации

Зерно, включение, фазовый состав, дефект — то, что подлежит количественной/качественной оценке или идентификации при металлографическом контроле

Геометрические (линейные, плоскостные, объемные), морфологические, топологические, оптические и другие характеристики, которые подлежат количественной/качественной оценке и/или определенные (полученные) при металлографическом контроле

Совокупность характеристик фазового состава и строения (точечных, линейных, поверхно­стных и объемных) металлов и сплавов

Строение металлов и сплавов, визуально видимое невооруженным глазом или при не бо­лее чем в 10-кратном увеличении на шлифованных и (или) протравленных образцах

Строение металлов и сплавов, выявляемое при увеличении более чем в 10 раз с примене­нием микроскопов на шлифах, репликах или фольгах

Прибор для получения увеличенных изображений общего вида структуры или отдельных эле­ментов

Внутризёренное строение монокристалла или зерна в поликристалле

Строение металлов и сплавов, где размер хотя бы одной структурной составляющей менее 1 микрометра, существенно изменяет их свойства

Отдельные кристаллы в поликристаллическом материале, разделенные между собой гра­ницами с углом больше чем 15° (большеугловыми)

Фактическое зерно, сформированное при производстве или обработке изделия

Геометрическая характеристика (диаметр, площадь) сечения зерна-в плоскости исследования поликристаллического объекта

Наличие в структуре зерен, отличающихся по размерам более чем на 1 номер и занимаю­щих площадь на шлифе более чем 10 %, появление которых обусловлено преимущественным ростом отдельных зёрен