В інструкції з експлуатації повинна бути наведена схема розміщення ККВ у цілому.
На робочому місці оператора допустимий рівень звукового тиску, який створюється під час спільної роботи камери та вібростенда, що входять до складу ККВ, повинен бути не більше 65 дБ «А» екв згідно з ГОСТ 12.1.003 і «Допустимыми уровнями шума на рабочих местах», затвердженими Мінздоров’я СРСР [3], а вібрація — не більше 92 дБ «А» екв згідно з ГОСТ 12.1.012 і «Санитарными нормами вибрации рабочих мест», затвердженими Мінздоров’я СРСР [4].
Освітлення робочої зони ККВ та робочого місця оператора повинно бути не менше 200 лк, розряд зорової роботи — IV згідно з вимогами «Естественное и искусственное освещение», затвердженими Держбудом СРСР [5].
. На дверях приміщення, де встановлено ККВ, повинні бути нанесені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.
Двері приміщення, де встановлено ККВ, повинні мати блоковання для автоматичного вимкнення ККВ під час їх відкривання.
Консольна частина ККВ не повинна перекидатись на стіл вібростенда в разі установлення на консоль маси, що в півтора рази перевищує гранично допустиму масу зразка для випробування на вібростенді конкретного типу.
У холодильному агрегаті камери, що входить до складу ККВ, повинні застосовуватись холодоагенти — фреони типу R13, R22, /?502таін. Не допускається застосовувати такі озоноруйнівні холодоагенти, як /?12.
Під час вироблення ККВ повинна бути забезпечена цілковита герметичність вузлів та магістралей, у яких знаходяться холодоагенти.
Забороняється проводити в ККВ випробування виробів, які виділяють токсичні, радіаційні та Інші речовини, небезпечні для людини та навколишнього середовища.
ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Вимоги до охорони навколишнього середовища від застосування в ККВ вібростенда повинні відповідати вимогам ДСТУ 3379 (ГОСТ 30462).
ККВ. що задовольняють вимогам цього стандарту за ступенем впливу на навколишнє середовище (рівнів шуму та вібрації, застосування фреонів), є екологічно безпечними.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Для перевірки відповідності ККВ вимогам цього стандарту і технічним умовам на ККВ конкретного типу підприємство-виробник повинен проводити такі випробування:
приймально-здавальні;
періодичні;
кваліфікаційні;
на надійність.
Усі випробуванння повинен проводити представник служби технічного контролю разом з представником підприємства-виробника, замовника чи споживача ККВ за його вимогою та служби надійності.
Усі види випробування проводять за програмою і методикою випробувань, розробленою в установленому порядку.
ККВ повинна бути пред’явлена на будь-який вид випробування тільки після проведення технологічного припасування протягом 48 год в режимі комплексних випробувань.
Для проведення випробувань усіх видів слід передбачити технологічні матеріали та покупні вироби, що витрачатимуться під час випробувань.
ККВ повинна бути укомплектована камерою та вібростендом з пультами керування, що пройшли приймально-здавальні, періодичні, кваліфікаційні та випробування на надійність автономно згідно з правилами приймання, зазначеними в ДСТУ 2988, ГОСТ 25051.4, ДСТУ 3379 (ГОСТ 30462) та технічних умовах на камеру і вібростенд.
Допускається поєднувати проведення приймально-здавальних, періодичних та кваліфікаційних випробувань ККВ в цілому та окремо для камери і вібростенда, що входять до складу ККВ.
Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна ККВ згідно з програмою та методикою випробувань і технічними умовами на ККВ конкретного типу.
Періодичним випробуванням (ПВ) підлягає 1 % ККВ, але не менше трьох від річного випуску для перевірки їх відповідності технічним умовам на ККВ конкретного типу та стабільності технологічного процесу вироблення ККВ. Періодичність проведення ПВ — один раз у квартал.
Кваліфікаційні випробування слід проводити не менше ніж на трьох ККВ з першої промислової партії, вперше поставленої на виробництво.
Кваліфікаційні випробування проводять згідно з графіком кваліфікаційних випробувань ККВ, затвердженим в установленому на підприємстві-виробнику порядку.
Подання ККВ на будь-який вид випробування, оформлення результатів випробування та прийняття рішень за результатами випробувань повинно виконуватись згідно з установленим на підприємстві-виробнику порядку.
Дослідний зразок для випробування (головний) і зразок для випробування, відібраний для періодичних та кваліфікаційних випробувань, підлягають випробуванням на надійність та метрологічній атестації в обсягах, зазначених у технічних умовах на ККВ конкретного типу згідно з ДСТУ 3004, ГОСТ 24555, ГОСТ 25051.2 та ГОСТ 25051.3
Випробування на надійність під час періодичних та кваліфікаційних випробувань допускається проводити окремо для камери і вібростенда з пультами керування.
Придатність кожної ККВ повинна бути підтверджена тавром або печаткою служби технічного контролю підприємства-виробника, які проставляють у розділі «Свідоцтво про приймання продукції» формуляра на ККВ.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Контроль параметрів і технічних характеристик ККВ слід проводити згідно з вимогами програми та методики випробувань ККВ конкретного типу.
Засоби вимірювання та устаткування для контролю параметрів і технічних характеристик ККВ повинні використовуватись згідно з їх призначенням, нормативними документами на випробування та інструкціями з експлуатації засобів вимірювання та устаткування.
Усі випробування у виробника та споживача ККВ повинні проводитись за стандартних кліматичних умов:
температура навколишнього середовища — (25 ±10) °С;
відносна вологість — від 45 % до 80 %;
атмосферний тиск — від 84 до 107 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.) під час подавання на ККВ напруги від трифазного кола (380+.ід) В з частотою (50 ±0,1) Гц.
Відповідність ККВ до вимог 4.2.6, 4.2.14, 5.1.3—5.1.6, 5.1.10—5.1.22, 5.1.24—5.1.30, 5.2.1—5.2.8, 5.3.1,5.3.2, 5.4.1—5.4.3, 6.4—6.6, 6.9, 6.11—6.13 слід проводити в процесі розроблення та вироблення ККВ конкретного типу порівнянням з конструкторською документацією та технічними умовами на ККВ конкретного типу візуально.
Контроль та оцінку параметрів і характеристик камери, що входить до складу ККВ (4.2.1,4.2.3, 4.2.4, 5.1.31, 5.5.3), слід виконувати згідно з ДСТУ 2988.
Примітка. У цьому випадку знімання інформації про параметри необхідно проводити під час функціонування вібростенда на будь-якому фіксованому режимі.
Контроль та оцінку параметрів і характеристик вібростенда, що входить до складу ККВ (4.2.2, 4.2.5, 4.2.7, 5.5.2, 6.2), виконують згідно з ДСТУ 2989, ГОСТ 25051.4, ДСТУ 3379 (ГОСТ 30462).
Примітка 1. У цьому випадку знімання інформації про параметри необхідно проводити під час функціонування камери на граничних пареметрах температури, вологості та тиску.
Примітка 2. Давачі вібрації повинні бути встановлені на перехідному пристрої чи столі вібростенда.
Перевірку К КВ на забезпечення підвищеної відносної вологості та її відхилення в корисному об’ємі камери протягом 90 хв (4.2.3, 4.2.8) проводять під час функціонування вібростенда на будь-якому фіксованому режимі таким чином:
в корисному об’ємі камери додатково встановлюють три первинних перетворювача вологості (далі — ППВ) від вимірювача вологості типу ГС—210 М;
вводять режим вологості (98 %) в програму керування камерою за температури 60 °С з реєстрацією їхніх значень на самописі типу КСУ 2—039;
фіксують початкове значення відносної вологості в корисному об’ємі камери контрольним вимірювачем вологості типу ГС—210 М та час початку випробування на таймері пульта керування камерою за механічним годинником;
після досягнення відносної вологості 98 % в корисному об’ємі камери та температури 60 °С, яку фіксують контрольні вимірювачі вологості та температури, встановлені в камері, фіксують час закінчення випробувань, який не повинен перевищувати 90 хв;
відносну вологість (<р) у будь-якій точці корисного об’єму камери, отриману за допомогою ППВ, визначають за формулою
1 *
Ф-^Еф/, (2)
де /' —номер ППВ;
к — число вимірювань;
(pz — вологість в /-Й точці вимірювання;
вологість у корисному об'ємі камери (српо), отриману за допомогою ППВ, визначають за формулою
<з)
нерівномірність розподілу ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ В корисному об’ємі камери (Афнер/ Аонерг) визначають за формулами
ДФнеР1 = Фтах - Фз>
АФНер2 ~ Фтіп ” Фз’
де <р3 — задана програмою відносна вологість;
Фтах, отіп — максимальна та мінімальна відносні вологості протягом одного циклу регулювання пультом керування камерою;
за відхилення відносної вологості в корисному об’ємі камери від заданого значення (дГВЛі,лТБлР приймають
АТ'вл, = Фтах ~ Фз» (6)
=ФЗ “Фтіп» (7)
де ф3 — середня задана відносна вологість протягом декількох циклів регулювання пуль
том керування, зафіксована контрольним ППВ;
Ф <pmax — середні мінімальна та максимальна відносні вологості, заміряні встановленими в камеру ППВ за ту саму кількість циклів регулювання.
Перевірка ККВ на забезпечення зниженого тиску та точності його підтримування в корисному об’ємі камери (4.2.3, 4.2.9) проводять таким чином:
під’єднують зразковий вакуумметр типу ВО—250 до вакуумної системи та готують його до роботи згідно з паспортом на нього;
на електроконтактному, вмонтованому в пульт керування, і зразковому вакуумметрах задають відтворюваний знижений тиск;
вмикають пульт керування камерою та фіксують час початку випробувань за механічним годинником у момент спалахування світлодіодів, які контролюють ввімкнення вакуумної помпи;
під час досягнення на вакуумметрі заданого зниженого тиску фіксують час закінчення випробувань;
після досягнення заданого зниженого тиску проводять триразове вимірювання установленого значення тиску в корисному об’ємі камери в момент вмикання та вимикання вакуумної помпи.
Швидкість циркуляції повітря в робочому об’ємі камери ККВ (4.2.11) визначають анемометром з похибкою ±2 м/с, який закріплюють послідовно в геометричному центрі та будь-яких інших точках робочого об’єму камери.
Максимальна споживана електрична потужність (4.2.12) повинна перевірятись вимірювальним комплектом класу точності 0,5.
Перевірка маси (4.2.13) камери, перехідного пристрою та пульта керування камерою, що входять до складу ККВ, повинна бути виконана на вагах для статичного зважування з похибкою не більше ±10 кг чи ±1 кг залежно від їхніх габаритних розмірів.
Випробування на надійність (5.1.7) повинні проводитись під час експлуатації ККВ за програмою та методикою випробувань, розробленими виробником та затвердженими в установленому порядку. Тривалість безперервного проведення випробувань — згідно з технічними умовами на ККВ конкретного типу.
Відповідність до вимог 5.1.8 перевіряють згідно з ГОСТ 16842.
Випробування ККВ на дію кліматичних та механічних ЗЧД (5.1.9) проводять згідно з ГОСТ 22261, ГОСТ 23216 та ГОСТ 25051.4.
Відповідність до вимог 5.1.23 повинна бути перевірена під час досягнення в ККВ заданого зниженого тиску. Для цього заміряють положення стола вібростенда до і після випробування. Допускається зміщення стола в межах 5 мм.
Відповідність до вимог 5.5.1,5.5.4—5.5.6 перевіряють зовнішнім оглядом та порівнянням з конструкторською документацією.
Відповідність до вимог 6.1 — згідно з ДСТУ 2988.
Контроль за станом мікроклімату на робочому місці оператора (6.5) — згідно з ГОСТ 12.1.005.
Відповідність до вимог 6.7 проводять на робочому місці оператора і в робочій зоні ККВ - згідне з ГОСТ 12.1.012 та ГОСТ 12.1.050,
/
Перевірку роботи блоковання відкривання дверей приміщення, де встановлена ККВ (6.9.1), слід проводити триразовим відкриванням дверей, при цьому повинні відмикатись вентилятори у робочій камері ККВ та відмикатись живлення пультів керування.
Відповідність до вимог 6.10 повинна бути перевірена для кожної ККВ з урахуванням вантажопідйомності стола вібростенда. Вантаж повинен бути встановлений на край консолі з відкритими дверима ККВ.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Камеру, вібростенд, пульти керування, перехідний пристрій та джгути з’єднання, що входять до складу ККВ, запаковані у транспортну тару, транспортують будь-яким видом транспорту.
Під час транспортування морським транспортом ККВ повинні бути розміщені в трюмах.
Під час транспортування ККВ тара повинна бути закріплена згідно з чинними нормами та правилами перевезень вантажів, що виключають переміщення тари під час перевезень.
Умови транспортування ККВ:
середні (С) згідно з ГОСТ 23216 — під час дії механічних ЗЧД;
5 згідно з ГОСТ 15150 — під час дії кліматичних ЗЧД;
З згідно з ГОСТ 15150 —■ морським транспортом.
Умови зберігання ККВ — С згідно з ГОСТ 15150.
Не допускається зберігати ККВ у приміщеннях з парами кислот, лугів та інших агресивних речовин, які спричиняють корозію металу, покупних виробів та руйнування паяних з’єднань друкованого монтажу у пультах керування камерою та вібростендом.
ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Монтаж, введення в експлуатацію та експлуатація ККВ повинні бути проведені відповідно до експлуатаційної документації, розробленої згідно з ГОСТ 2.601.
ККВ призначено для експлуатації за температури (25+10) °С, відносної вологості від 45 % до 80 %, атмосферному тиску від 84 до 107 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.).
ККВ повинна експлуатуватись у приміщенні згідно з вимогами 6.4.