Якщо у будь-якому маркованні на гучномовці використовують символи чи абревіатуру незагаль- ноприйнятого використовування, тоді вони повинні бути роз’яснені в супровідній документації, яку по­стачають разом із гучномовцем.

Марковання не обов’язково повинно бути видиме, коли гучномовець встановлено і він готовий до використання, але воно має бути доступним для читання під час встановлювання та обслуговування. Марковання не треба розміщувати на ґвинтах чи інших легкознімних частинах.

4.5.2 Інформація в переліку технічних характеристик на виріб

Інформацію, зазначену у 4.5.1, разом із тією, що вказана нижче, треба постачати разом із гучно­мовцем і треба подавати або у переліку технічних характеристик, або в інструкції з експлуатування, або зазначати на кожному пристрої:

  1. частотну характеристику для кожної встановленої робочої осі;

  2. чутливість для встановленої робочої осі (див. 5.1.5);

  3. горизонтальні та вертикальні кути покриття на частотах 500 Гц, 1 кГц, 2 кГц, 4 кГц для кожної встановленої робочої площини, які виміряні відповідно до 5.4.2;

  4. максимальний рівень звукового тиску (при встановленні на найвищу потужність) для кожної встановленої робочої площини, який виміряний відповідно до 5.5.2;

  5. робочу вісь, робочу площину та горизонтальну площину;

  6. номінальну шумову потужність, виміряну відповідно до 5.6.2;

д) номінальний опір для кожного відгалуження трансформатора, який виміряний відповідно до 5.3.2;

  1. частотну характеристику в 1/3 октавних смугах будь-якої спеціальної активної корекції, яка може вимагатися;

  2. будь-яку іншу інформацію, необхідну для правильного інсталювання, функціювання та техніч­ного обслуговування пристрою;

  3. середовище акустичних вимірювань, яке застосовували під час визначання характеристик, по­даних у цьому переліку, наприклад, вільне поле, вільний напівпростір, стандартний акустичний екран.

Якщо в гучномовці існують, крім встановлення потужності, інші елементи налаштовування, напри­клад, регулювання тембру, то виробник повинен вказати параметри регулювання кожного з них.

5 ВИПРОБОВУВАННЯ

  1. Загальні положення

    1. Атмосферні умови для випробовувань

Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовування треба проводити після того, як випробний зразок стабілізувався в стандартних атмосферних умовах для випробовування, згідно з EN 60068-1, що є такими:

  • температура: від 15 °С до 35 °С;

  • відносна вологість: від 25 % до 75 %;

  • атмосферний тиск: від 86 кПа до 106 кПа.

Температура та вологість повинні бути переважно постійні для кожного випробовування, яке про­водять у нормальних атмосферних умовах.

  1. Режими роботи для випробовувань

Якщо не вказано інше в методиці випробовування, випробний зразок повинен:

  1. бути установлений на максимальну потужність;

  2. пройти підготовку, відповідно до додатка А;

  3. бути встановлений в акустичне середовище, як зазначено у додатку А, та як вказав виробник (див. 4.5.2 j)).

Якщо в гучномовці існують, крім встановлення потужності, інші регулювальні елементи (за винят­ком зовнішнього монтажного кронштейну), наприклад, регулювання тембру, то виробник повинен вка­зати їхнє положення під час випробовування.

  1. Встановлення

Для випробовування в умовах довкілля, якщо не зазначено інше, зразок треба встановлювати за допомогою своїх штатних засобів, згідно з інструкціями виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, тоді для кожного випробовування треба обирати спосіб, який розгля­дають як найнесприятливіший.

Примітка. Проведення всіх випробовувань в умовах довкілля деяких гучномовців може виявитися неможливим через їхні габаритні розміри У таких випадках випробовування можна проводити на характерних зразках менших габаритних розмірів, які вважають придатними для одержання чинних результатів розглядуваного випробовування

  1. Допустимі відхили

Допустимі відхили параметрів випробовування на впливання довкілля повинні відповідати базо­вим стандартам для випробовування (наприклад, відповідна частина EN 60068).

Якщо конкретний допустимий відхил або межу відхилу не зазначено у вимозі чи в методиці ви­пробовування, то межа відхилу повинна дорівнювати ± 5 %.

  1. Вимірювання частотної характеристики та обчислювання чутливості

    1. Порядок вимірювання

Вимірювання треба виконувати, відповідно до додатка А.

  1. Основні вимірювання

Рівень звукового тиску Lm! треба вимірювати в 1 /3 октавних смугах у діапазоні частот від 100 Гц до 10 кГц на вимірювальній відстані, на робочій осі, при живленні гучномовця смуговим шумовим сиг­налом з постійним рівнем напруги.

Ці рівні Lm і повинні бути середніми дійсними СКЗ за час принаймні:

  • 10 с для 1/3 октавних смуг від 100 Гц до 400 Гц;

— З с для 1/3 октавних смуг від 500 Гцдо 1,6 кГц;

  • 1с для 1 /3 октавних смуг від 2 кГц до 10 кГц.

Вимірювання потрібно проводити або:

  1. послідовним подаванням на гучномовець фільтрованого в 1/3 октавній смузі сигналу рожево­го шуму, такого, що квадрат СКЗ напруги, поділений на номінальний електричний опір, дорівнює 1 Вт. У цьому випадку виміряні рівні звукового тиску в кожній 1/3 октавній смузі (Lm,) повинні бути відкори- говані (Z_c,) як це наведено нижче:

Lc , = Lm 101g (21); (1)

  1. подаванням на гучномовець сигналу рожевого шуму, такого, що квадрат СКЗ напруги, поділе­ний на номінальний електричний опір, дорівнює 1 Вт та поширюється у всьому діапазоні частот (від 100 Гцдо 10 кГц, 1/3 октавні смуги), і аналізуванням вихідного сигналу мікрофона за допомогою 1/3 октавних фільтрів. У такому випадку:

Lc., = Lmj. (2)

Примітка 1. Метод, описаний в а), придатніший для гучномовців із малопотужною(-ими) головкою(-ами) гучномовця, як пра­вило, 1 Вт або менше Методу, описаному в Ь), надають перевагу для гучномовців з потужнішими головками гучномовця

Примітка 2. На гучномовці, номінальна шумова потужність яких менше ніж 1 Вт, дозволено подавати сигнал рожевого шуму потужністю менше, ніж 1 Вт, за умови належного коригування LCI

Частотну характеристику потрібно нанести на графік, на якому рівень звукового тиску L СІ є функція частоти в 1/3 октавних смугах. Рівень відліку 0 дБ поля допуску (див. рисунок 1) підстроюють для одержання найкращого погодження з кривою частотної характеристики.

5.1.5.3 Розрахунок чутливості

Чутливість S визначають за формулою:


(А, 10ь°


ДБ,


(3)


S = 101g


де LcJ — L c 21 — 1/3 октавні рівні звукового тиску на частотах від 100 Гц до 10 кГц, визначені з кривої частотної характеристики.

  1. Вимірювання частотної характеристики та обчислювання чутливості гучномовців, які потребують спеціального коригування

    1. Загальні положення

Цей метод випробовування застосовують до гучномовців, призначених для роботи разом зі схе­мою активної корекції.

Примітка. Випробовування активних коректорів у цьому стандарті не розглядають

  1. Порядок вимірювання

Вимірювання треба виконувати відповідно до додатка А.

Під час вимірювання активний коректор установлюють між обмежувачем амплітуд та підсилюва­чем потужності.

Національна примітка.

Під час вимірювання обмежувач амплітуд не застосовують

  1. Основні вимірювання

Основні вимірювання треба виконувати відповідно до 5.1.5.2.

  1. Готування до випробовувань

Нижченаведене повинно бути забезпечене для випробовувань, згідно з цим стандартом:

  1. сім зразків гучномовців типу А або дев’ять зразків гучномовців типу В з усіма монтажними при- стосованнями, аксесуарами тощо;

  2. дані, які вимагають у 4.5.2.

Надані зразки повинні бути представниками серійної продукції виробника у відношенні їх конст­рукції та настроювання.

  1. Програма випробовувань

Зразки треба випробовувати та перевіряти, відповідно до програми, наведеної у таблиці 1.

Усі зразки треба спочатку випробовувати на відтворність, відповідно до 5.2. Після завершення випробовування на відтворність, зразок із найменшою чутливістю треба пронумерувати номером 1, а інші, довільним чином, пронумерувати від 2-го номера до 7-го для типу А або від 2-го номера до 9-го для типу В.

Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, установки гучномовця, обрані під час ви­пробовування на відтворність, треба використовувати і в інших випробовуваннях.

Таблиця 1 — Програма випробовувань

Випробовування

Підрозділ

Номер(и) зразка(-ів) abed



Тип А

Тип В

Відтворність (частотна характеристика/чутливість)

5.2

усі

усі

Номінальний електричний опір

5.3

1

1

Горизонтальні та вертикальні кути покриття

5.4

1

1

Максимальний рівень звукового тиску

55

1

1

Номінальна шумова потужність (довговічність)

5.6

2

2

Сухе тепло (за умов функціювання)

5.7

3

3

Сухе тепло (тривале впливання)

58

8

Холод (за умов функціювання)

5.9

3

3

Вологе тепло, циклічне (за умов функціювання)

5.10

3

3

Вологе тепло, постійний режим (тривале впливання)

5 11

3

3

Вологе тепло, циклічне (тривале впливання)

5.12

9

Корозійне впливання SO2 (тривале впливання)

5 13

4

4


Кінець таблиці 1

Випробовування

Підрозділ

Номер(и) зразка(-ів) abed



Тип А

Тип В

Поодинокий удар (тривале впливання)

5 14

5

5

Механічний удар по оболонці (тривале впливання)

5.15

6

6

Вібрація, синусоїдна (за умов функціювання)

5.16

7

7

Вібрація, синусоїдна (тривале впливання)

5.17

7

7

Захист оболонки

5.18

1,2

1,2

а У тих випадках, коли після одного із випробовувань, вказаних у 5 7—5 18, отримана крива відрізняється від кривої, ви­міряної перед проведенням випробовувань, більше ніж ± 3 дБ та/або відрізняється від вимоги до частотної характеристики, на­веденої у 4 2, потрібно взяти новий зразок і проводити подальші випробовування за програмою для даного зразка Спочатку потрібно виміряти частотну характеристику, відповідно до 5 1 5 або 5 1 6, залежно від використання

ь Дозволено використовувати, задля економії, один і той самий зразок для кількох випробовувань на впливання довкілля Втім, слід визнати, що це збільшує час випробовувань, а зразок при цьому піддають жорсткішому режиму випробовувань Слід зазначити, що, у разі відмови, можливі труднощі із визначенням, яке саме випробовування стало його причиною

сЯкщо один і той самий зразок піддають кільком випробовуванням на впливання довкілля, то випробовування на відповідність частотної характеристики можна проводити після кожного окремого випробовування або після виконання їх послідов­ності У будь-якому випадку результат, отриманий після випробовування(-нь) на впливання довкілля, слід завжди порівнювати з результатом, одержаним під час випробовування на відтворність

d Дозволено виробнику також пред’являти окремий зразок на кожне випробовування на впливання довкілля У такому ви­падку всі зразки мають бути піддані випробовуванню на відтворність (5 2)



  1. Відтворність

    1. Мета випробовування

Показати, що акустичні характеристики гучномовця не змінюються істотно від зразка до зразка, та визначити дані характеристик для порівняння з даними, виміряними під час і (або) після випробо­вувань на впливання довкілля, зазначених у цьому стандарті.

  1. Методика випробовування

Частотну характеристику усіх зразків треба вимірювати, як зазначено у 5.1.5 або 5.1.6 (залежно від використання), та відображати графічно.

Чутливість S для кожного зразка треба вираховувати, як зазначено у 5.1.5 або 5.1.6 (залежно від використання).

  1. Вимоги щодо випробовування

Гучномовець вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо:

  1. крива частотної характеристики знаходиться в заданих межах, відповідно до 4.2;

  2. рівні звукового тиску в 1/3 октавних смугах із центральними частотами від 500 Гц до 4 кГц зна­ходяться в межах ± 4 дБ від кривої, вказаної виробником, та

  3. чутливість S є більша або рівна значенню, вказаному виробником.