---

Рисунок А.1 — Параметри для визначення характеристик ЕП

D_b— відстань від фари транспортного засобу, що є джерелом променя світла, що падає, до осі ЕП;

D_e— відстань від очей водія, якого може бути потенційно засліплено, до осі ЕП;

а — кут падіння світлового променя;

1 — проїзна частина;

2 —край проїзної частини;

З — вісь ЕП;

4 — очі водія;

5 —промінь світла.

Рисунок А.2 — Параметри для визначення характеристик ЕП

А.З Обчислення

Формули (А.З) та (А.4) стосуються вертикальної площини, яка містить розглядуваний промінь світла та розташована під кутом а до вертикальної площини, що містить вісь ЕП. Ця площина має координати (X, У). Абсциса перпендикулярна до осі ЕП, а початком ординати є рівень проїзної частини згідно з рисунком А. 1.

Розглядуваний промінь світла проходить через дві точки з координатами (мінус D_b/sin а, /7_Ь) та (D_e/sin а, /7_е). Мінімальну ефективну висоту визначають за такими формулами:

_Y

_(А.З)

_(А.4)

₌ н₆ н_ь ._X._{sjnot + H}

D_b+D_e'

де Н_т відповідає значенню У для Х= 0, отже

_иH_e-D_b+H_b-D_e
ГІ_т= .

D_b+D_e

А.4 Значення Н_тдля різних рівнів захисту

У таблиці А.1 (/7_е = 1,20 м) наведено значення Н_т (у метрах) для захисту легкових автомобілів, а в таблиці А.2 (/7_е = 2,45 м) — для захисту вантажних автомобілів.

Таблиця А.1 — Значення ефективної висоти ЕП для захисту легкових автомобілів

Таблиця А.2 — Значення ефективної висоти ЕП для захисту вантажних автомобілів

А.5 Поправки для кутів й узагальнення результатів

Значення, обчислені в таблицях А.З та А.4, не враховують ухилу променя, що падає, згідно з рисунком А.1, для якого:

tg0 = ———-since. (А.5)

D_b+D_e

У подальшому обчисленні а беруть таким, що дорівнює 30°, і 0 таким, що дорівнює 15°.

Примітка. Не захищений екраном промінь не заважає водіям, які наближаються, якщо досягає їх під широким кутом. У цілому вважають, що перешкода є незначною для а > 30°.

Отже фізичне обмеження величини /7_е - H_b/D_b+ D_e становить tg 15°/sin 30° = 0,536. У таблицях А.З та А.4 наведено теоретичні значення /7_е - H_b/D_b+ D_e для ситуацій, розглянутих у таблицях А. 1 та А.2, відповідно.

Ці значення підлягають порівнянню з граничним значенням 0,536.

Таблиця А.З

Таблиця А.4

Одне неприйнятне значення відповідає мінімальній ефективній висоті 1,44 м. Це передбачає кілька обмежень щодо інших значень, наведених у таблиці А.2. Внесення поправки для кута не потрібно для визначення значень Н_т у різних розглянутих ситуаціях.

З огляду на отримані результати можна дійти таких висновків:

• ЕП заввишки щонайменше 1,19 м над землею захистить легкові автомобілі від усіх променів, що падають, які можуть створити перешкоду;

• ЕП заввишки щонайменше 1,69 м над землею захистить вантажні автомобілі від променів, що падають, від усіх транспортних засобів на зовнішній смузі протилежної проїзної частини.

А.6 Дороги з проїзними частинами, розташованими в різних рівнях

Тип профілю зображено на рисунку А.З.

1 — центральна розділювальна смуга;

2 — проїзна частина.

Рисунок А.З — Поперечний профіль дороги

з проїзними частинами в різних рівнях

Різниця у висоті між двома проїзними частинами становить d. Цей параметр впливає на Н_т і для блокування променів із розташованої вище проїзної частини може бути потрібна система більшої висоти. Кут ухилу розділювальної смуги дорівнює 5.

Якщо початок ординати є на рівні розташованої нижче проїзної частини, формула (А.З) матиме вигляд:

.. H, -(H_b+d) . ..

Y = —-• X • sina + Н_т, (А.6)

D_b+D_e' '

де Н_т відповідає значенню Y + (d/2) для X - 0, тобто

_и_ Н_в ■ О_ь + Н_ь■ D_ed ( D_e- D_b

^m“ D_b+ D_e⁺ 2 ’ toe+Оь J ^(A'⁷⁾

Застосовують поправку (d/2) (D_e - D_b/D_e+ D_b) до значень, які обчислюють за формулами (А.1) та (А.2).

У подальшому обчисленні d беруть таким, що дорівнює 0,25 м, та значення ухилу центральної розділювальної смуги беруть таким, що дорівнює 45°. Значення D_b та D_e обчислюють, додаючи відстані від фари транспортного засобу (далі — ТЗ) до краю проїзної частини (D_b) та від ока водія зустрічного ТЗ до краю проїзної частини зустрічної смуги (D_e) і збільшують на (d/2) ctg 45° = 0,125 м, щоб урахувати додаткову ширину центральної розділювальної смуги.

Якщо D_b= 1,625 та D_e = 18,125 м, висоту ЕП треба збільшити на 0,10 м.

Формула (А.7) дійсна для всіх значень d і всіх ухилів. Потрібно лише повторно обчислити значення D_b та D_e, збільшуючи їх на (d/2) ■ ctg 5.

ДОДАТОК Б

„к>д„к. _ВИ,к«,Е„=™_и1ек,« ОРОСВИНОСТ,

Б.1 Суть методики випробування

Суть методики полягає в оцінюванні інтенсивності випромінювання, що проходить через ЕП, для встановленого кута напрямку джерела світла. Інтенсивність випромінювання, що проходить через ЕП, характеризується коефіцієнтом просвітності, який визначають для встановленого кута фотозйомки як відношення площі проекції просвітів ЕП до площі випробного зразка разом з його просвітами.

Б.2 Обладнання та матеріали:

• цифровий фотоапарат із роздільною здатністю матриці не менше ніж 5 млн пікселів;

• теодоліт — згідно з ГОСТ 10529;

• лінійка металева — згідно з ДСТУ ГОСТ 427 із ціною поділки 1 мм.

Б.З Виконання випробувань

Випробний зразок ЕП має бути завдовжки не менше ніж 2 м, сухий та очищений від пилу (за потреби).

Випробування виконують для кута фотозйомки 3°, 6°, 9°, 12°, 15°, 18°. Допустимий відхил від кута фотозйомки не повинен перевищувати ± 0,5°.

Підготовлений зразок установлюють відповідно до схеми, зображеної на рисунку Б.1, вимірю­ють за допомогою теодоліта кут фотозйомки та знімають не менше ніж три кадри.

На кожному отриманому фотознімку визначають площу проекції просвітів ЕП S, та площу проекції ЕП з урахуванням просвітів S_o/.

Б.4 Оброблення результатів випробування

Коефіцієнт просвітності С_а/для кожного /-го кута фотозйомки визначають за формулою:

с ^S'

С_а,=^, (Б.1)

^оі

де S, — площа /-Ї проекції просвітів ЕП, см²;

S_oi— площа /-Ї проекції ЕП з урахуванням просвітів, см².

За результат випробування беруть середнє арифметичне значення трьох визначень для кож­ного кута фотозйомки. Різниця між результатами трьох визначень не повинна перевищувати ± 5 % середнього значення.

A— вигляд спереду;

Б — вигляд зверху;

1. — пристрій для встановлення зразка;

2. — затінювальний елемент ЕП;

3. — напрямок фотозйомки;

4. — цифровий фотоапарат;

5. — напрямок обертання.

Рисунок Б.1 — Схема вимірювання коефіцієнта просвітності С_а/ДОДАТОК В
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. EN 12676-1:2000 + А.1:2003 Anti-glare screens for roads — Part 1: Performance and characteristics (Екрани протизасліплювальні. Частина 1. Експлуатаційні параметри та характеристики)

2. ТУ У В.2.3-28.7-32127030-002:2011 Екрани дорожні протизасліплювальні. Технічні умови

З Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306

4. СОУ 45.2-00018112-006:2006 Безпека дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг

5. Закон України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-ХІІ.Код УКНД 93.080.30

Ключові слова: ефективна висота, протизасліплювальний екран, затінювальний елемент, граничний кут, кут падіння.

Редактор Л. Ящук
Верстальник!. Шишкіна

Підписано до друку 12.09.2016. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 2,32. Зам. № 1887. Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647