Продовження таблиці 6

Розділ вимог

Назва

Готування зразків відповідно до

Розділ випробувань

Назва

КІЛЬКІСТЬ зразків



A.R.

A.R.

7.5.2

7.6.10.2

Транспортувальне випро­бовування (на машинах або механізмах)

Випробовування розтягу­ванням

10

2

6.11

Герметичність

Т.Т.

7.6.4

Герметичність

20

6.12.1

Мундштуковий пристрій

A.R. Т.Т

A.R.

Т.Т.

7.3

7.5.1.4

7.5.1.4

7.5.1.5

7.5.1.5

Візуальне оглядання

Евакуаційне випробовуван­ня в лабораторії

Підземне евакуаційне випробовування

Усі

2 2

(2)

(2)

6.12.2

Дихальний шланг

A.R. Т.Т

A.R.

Т.Т.

A.R.

7.5.1.4

7.5.1.4

7.5.1.5

7.5.1.5

7.6.9

Евакуаційне випробовуван­ня в лабораторії

Підземне евакуаційне випробовування

Дихальні шланги

2

2

(2)

(2)

2

6.13

Вдихувальні і види­ху вальні клапани

Т.Т.

7.6.7

Вдихувальні і видихувальні клапани

2

6.14

Слинозбірник

A.R. Т.Т.

A.R. Т.Т

7.5.1.4

7.5.1.4

7.5.1.5

7.5.1.5

Евакуаційне випробовуван­ня в лабораторії

Підземне евакуаційне випробовування

2

2

(2)

(2)

6.15

Цілісність при­строю за високих концентрацій моно­оксиду вуглецю

M.S. Т.Т. R.U.

7.6.2

7.6.2

7.6.2

Випробовування за високих концентрацій CO

1 2 (1)

6.16.1

Механічна міцність

A.R.

7.4.2

Випробовування механічної міцності

3

6.16.2

Грубе поводження

A.R.

7.4.3

Випробовування грубим поводженням

(3)

6.16.3

Температура

A.R.

7.4.4

Температурна витримка

8+(2)

6.16.4

Транспортування

A.R.

7.5.2

Транспортувальне випро­бовування (на особі)

Транспортувальне випро­бовування (на машинах або механізмах)

10

10

6.17

Вміст діоксиду вуглецю (шкідливий простір)

A.R.

7.6.8

Вміст діоксиду вуглецю (шкідливий простір)

2

6.18.1

Мінімальний час захисної дії

A.R. M.S. Т.Т т.с. R.U.

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.1

Захист від CO

2 2

2 2

(2)

6.18.2

Монооксид вугле­цю — проскоковий критерій

A.R. Т.Т. Т.С. M.S. R.U. M.S.

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.2

Захист від CO

2 2

2 2

(2)



Кінець таблиці 6

Розділ вимог

Назва

Готування зразків відповідно до

Розділ випробувань

Назва

Кількість зразків



ТТ.

R.U.

7.6.2

7.6.2

Випробовування за висо­ких концентрацій CO

2

(1)

6.18.3

Температура і воло­гість

A.R. ТТ. ТС. M.S. R.U.

M.S. ТТ. R.U.

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.1

7.6.2

7.6.2

7.6.2

Захист від CO

Випробовування за висо­ких концентрацій CO

2 2

2 2

(2)

1 2

(1)

6.18.4

Опір диханню

A.R. ТТ. ТС. M.S. R.U. M.S. ТТ. R.U.

7.6.1/7.6.3

7.6.1/7.6.3

7.6.1/7.6.3

7.6.1/7.6.3

7.6.1/7.6.3

7.6.2

7.6.2

7.6.2

Захист від CO

Випробовування за висо­ких концентрацій CO

2 2

2 2

(2) 1 2

(1)

6.19

Практичні випробу­вання експлуатацій­них параметрів

A.R. ТТ.

7.5.1.4

7.5.1.4

Евакуаційне випробовуван­ня в лабораторії

2

2



A.R. ТТ.

7.5.1.5

7.5.1.5

Підземне евакуаційне випробовування

Яі



A.R.

7.5.2

Транспортувальне випро­бовування (на особі)

10



A.R.

7.5.2

Транспортувальне випро­бовування (на машинах або механізмах)

10

8

Маркування

A.R.

7.3

Візуальне оглядання

Усі

9

Інструкції щодо експлуатування

A.R.

7.3

Візуальне оглядання

Усі

Познаки:

A.R. — у тому стані, в якому доставлено.

M.S. — механічна міцність (7.4.2).

R.U. — випробовування грубим поводженням, необов’язкове (7.4.3).

ТС. — температурна витримка (7.4.4).

ТТ. — транспортувальне випробовування (7.5.2).

9 Більшість зразків використовують у декількох випробуваннях.


















  1. — випробовуваний фільтр-саморятівник (найбільша різниця в тиску між впускним отвором відносно тиску у випробо­вувальній камері ± 0,5 мбар);

— вимірювач тиску з самописцем;

— обладнання для вимірювання температури з самописцем:

— аналізатор монооксиду вуглецю і реєстратор (вдихуване повітря, мл/м3 і мл);

  1. — аналізатор монооксиду вуглецю (випробовувальна атмосфера);

  2. — вимірювач вологості (випробовувальна атмосфера);

  3. — витяжка;

  4. — вимірювач вологості (вдихуване повітря).


Розміри у міліметрах


  1. —дихальна машина:

  2. — соленоїдні клапани;

  3. — зволожувач (видихуване повітря);

  4. — холодильник;

  5. — з'єднувач;

  6. — отвір для вимірювання вмісту CO (вдихуване повітря);

  7. — отвір вимірювача тиску;

  8. — витратомір для випробовувальної атмосфери;

  9. — витратомір для монооксиду вуглецю;

  10. — зволожувач (випробовувальна атмосфера);

  11. — випробовувальна камера (розмірами приблизно ЗО см х ЗО см х 26 см);

  12. — отвір для відбирання проб вмісту монооксиду вуглецю у випробовувальній атмосфері біля вхідного отвору фільтрувального пристрою;

Рисунок 1 —Схема випробовувального устатковання для випробовування характеристик захисту від монооксиду вуглецю з використанням тримача фільтра

Познаки:

  1. —трубка;

  2. — отвір вимірювача тиску;

  3. — додатковий отвір для вимірювання температури (температура вологої кульки);

  4. — стіна випробовувальної камери;

  5. — з’єднувальна частина (частина з’єднувача);

  6. — посадочне місце (частина з'єднувача).

Рисунок 2 — З’єднувач (типовий

)

Розміри у міліметрах



Познака:

1 — термопара (термопровід NiCr-Ni, 0 0,2мм).

Рисунок 3 — Схема типової з'єднувальної частини

Розміри у міліметрах


















Познака:

1 — переріз відповідно до контурів загубника

.

Рисунок 4 — Схема типової посадочної частини






















Познаки:

  1. —дихальна машина;

  2. — система клапанів;

— аналізатор CO;

— зволожувач;

— охолоджувач;

— соленоїдний клапан;

— прилад для визначання точки роси;

— обладнання для вимірювання тиску

  1. температури видихуваного повітря;


І

  1. — обладнання для вимірювання тиску і температури вдихуваного повітря;

  2. — випробовувальна камера;

  3. — витяжка;

  4. — муляж голови для фільтрувального пристрою;

  5. — вхід CO;

  6. — витратомір;

  7. — зволожувач;

  8. — витратомір;

  9. — вхід повітря.

Рисунок 5 — Схема випробовувального устатковання для випробовування характеристик захисту від монооксиду вуглецю з використанням муляжа голов

и

Розміри у міліметрах


Познаки:

  1. — отвір для вимірювання тиску;

— отвір для вимірювальної термопари.

Рисунок 6 — Схема альтернативного з’єднувального вузла


Розміри у міліметрах




















Познаки:

К сталевий ящик;

Р— сталева плита;

S — рухомий поршень;

N кулачок.

Рисунок 7 — Випробовувальне устатковання для випробовування механічної міцност

іРозміри у міліметрах


Рисунок 8 — Схема випробовуваної частини з електродами для випробовування електричного опору ізоляції















Познаки:


Рисунок 9 — Схема типового з’єднувача для випробовування вдихувального і видихувального клапанів у дослідному устаткованні для фільтрів-саморятівників


7Q Розміри у міліметрах

  1. —дихальна машина;

  2. — допоміжна легеня;

  3. — односторонній клапан;

  4. — витратомір;

  5. — компенсатор;

  6. — аналізатор діоксиду вуглецю;

  7. — соленоїдний клапан;

  8. — отвір для відборання проб вдихуваного по­вітря;

  9. — з'єднувальна частина і посадочне місце (див. рисунки від 11 до 13);

  10. — поглинач діоксиду вуглецю.

Рисунок 10 — Схема дослідного устатковання для визначання вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітр

і























Рисунок 11 — Схема типового з'єднувача для визначання вмісту діоксиду вуглецю

у вдихуваному повітрі

Розміри у міліметрах

Познака:

1 — отвір відповідно до контурів загубника.


Познаки:

  1. — трубка;

  2. — з’єднувальна частина (частина з'єднувача);

  3. — посадочне місце (частина з'єднувача);

  4. — отвір для відбирання проб вдихуваного повітря.

Познака:

1 — отвір для відбирання проб.

Рисунок 12 — Схема типової з’єднувальної частини Рисунок 13 — Схема типового посадочного місця для визначання вмісту діоксиду вуглецю з’єднувальної частини для визначання

у вдихуваному повітрі вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному

повітрі

ДОДАТОКA
(обов'язковий)

МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ
НЕМЕТАЛЕВИХ ФУТЛЯРІВ ДЛЯ НОСІННЯ

А.1 Метод з використанням вольтметра і амперметра

Струм вимірюють прямим методом за допомогою мікроамперметра або гальванометра (див. ри­сунок А.1) або непрямим методом за допомогою підсилювача постійного струму, який показує струм способом вимірювання падіння напруги за відомого опору (див. рисунок А.2). Напругу вимірюють вольтметром. Зазвичай співвідношення струму і напруги вимірюють приладом, який безпосередньо визначає опір (див. рисунок А.З).

А.2 Метод порівняння

Невідомий опір порівнюють з відомим способом визначання співвідношення струмів за однако­вої прикладеної послідовно до двох опорів напрузі (див. рисунок А.4) або компенсуванням двох опорів на містку Уітсона (див. рисунок А.5).

Для усіх цих методів невідомий опір має бути настільки більшим за будь-який послідовно при­єднаний до нього калібрований опір, щоб практично вся напруга у ланцюзі була прикладена до не­відомого опору.

Метод вольтметра і амперметра

Познаки:

  1. — мікроамперметр або гальванометр з шунтом;

  2. —зразок;

V — вольтметр.

Рисунок А.1 — Вимірювання струму мікроамперметром або гальванометром



Познаки:

  1. — підсилювач постійного струму;

  2. —зразок;

V — вольтметр постійного струму;

М — індикаторний вольтметр

.




Познаки:

  1. — підсилювач постійного струму;

  2. —зразок;

V — вольтметр постійного струму;

М — індикаторний вольтметр.

Рисунок А.З — Вимірювання струму підсилювачем постійного струму



Порівняльний метод

Познаки:

  1. — мікроамперметр або гальванометр з шунтом;

  2. —зразок;

V — вольтметр (необов’язковий).

Рисунок А.4 — Визначання співвідношення струмів за однаковою послідовно прикладеною до двох опорів напругою



Познаки:

  1. — вимірювач;

  2. — зразок.

Рисунок А.5 — Метод з містком Уітсона

МЕТОД ДЛЯ ВИЗНАЧАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ
ВОЛОГОЇ КУЛЬКИ ТЕРМОМЕТРА ДЛЯ ВДИХУВАНОГО ПОВІТРЯ