• знак небезпеки;

  • номер ООН;

  • транспортну назву;

  • класифікаційний шифр;

  • попереджувальний знак (якщо це потрібно для вантажу згідно з ДСТУ 4500-2 або цим стан­дартом).

    1. Елементи марковання, передбачені у 6.1.1, наносять на вантажні одиниці відповідно до 7.1, 7.3.1, 7.4, 7.5, 7.8.1, 7.8.2, а також розділу 8 поряд із маніпуляційними знаками — згідно з ГОСТ 14192.

  1. Марковання, яке наносять на вантажно-транспортну одиницю

    1. Загальні вимоги

      1. На вантажно-транспортну одиницю, якщо інше не передбачено вимогами цього стан­дарту або ДСТУ 4500-2, наносять:

  • знак-табло небезпеки;

  • номер ООН;

  • попереджувальний знак (якщо це потрібно для вантажу згідно з ДСТУ 4500-2);

  • ідентифікаційний номер небезпеки (у разі перевезення автомобільним, залізничним, річко­вим транспортом або мультимодальних перевезень з використовуванням цих видів транспорту);

  • номер аварійної картки залізничного транспорту (у разі перевезення залізничним транспор­том або мультимодальних перевезень з використовуванням цього виду транспорту);

  • транспортну назву (у разі перевезення морським транспортом або мультимодальних пере­везень з використовуванням цього виду транспорту).

    1. Елементи марковання, передбачені у 6.2.1.1, наносять на вантажно-транспортні оди­ниці відповідно до 6.2.2, 6.2.3, 7.2, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7, 7.8, а також розділу 8.

  1. Вимоги до маркування дорожньо-транспортного засобу

    1. Вимоги до маркування дорожньо-транспортного засобу, який перевозить небезпечні вантажі в пакованнях

      1. Будь-який дорожньо-транспортний засіб, який перевозить небезпечні вантажі класів 2, 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 і 9 повинен мати дві розташовані у вертикальній площині світло- відбивальні інформаційні таблички оранжевого кольору, виконані згідно з рисунком А.1, і які відпо­відають вимогам А.3. Одну з табличок потрібно кріпити спереду, а іншу ззаду дорожньо-транспорт­ного засобу, обидві — перпендикулярно до його подовжньої осі.

      2. На обидві бокові сторони і ззаду будь-якого дорожньо-транспортного засобу, який перевозить небезпечні вантажі класів 1 і 7, крім зазначених у 6.2.2.1.1 двох інформаційних табли­чок, потрібно також нанести знак-табло небезпеки відповідно до 7.2.

    2. Вимоги до маркування дорожньо-транспортного засобу, який перевозить небезпечні вантажі навалом або наливом

      1. Будь-який дорожньо-транспортний засіб, що перевозить небезпечні вантажі навалом, або будь-який дорожньо-транспортний засіб з убудованими цистернами, чи транспортний засіб-ба- тарея, що перевозить небезпечні вантажі наливом, для яких у ДСТУ 4500-2 визначено ідентифі­каційний номер небезпеки, повинен мати:

  • спереду й ззаду, перпендикулярно до його подовжньої осі, — дві світлоповертальні інфор­маційні таблички оранжевого кольору, виконані згідно з рисунком А.1 і які відповідають вимогам А.3;

  • на двох бокових сторонах і ззаду — знак-табло небезпеки відповідно до 7.2 і дві світлопо- вертальні інформаційні таблички оранжевого кольору, виконані згідно з рисунком А.2, на яких ука­зують номер ООН та ідентифікаційний номер небезпеки небезпечного вантажу.

Якщо на дорожньо-транспортному засобі відсутні борти, то дозволено розміщувати інформа­ційну табличку на перевізному засобі, за умови, що вона добре помітна.

      1. Якщо у дорожньо-транспортному засобі перевозять небезпечний вантаж тільки од­нієї назви, інформаційні таблички на двох бокових сторонах можна не розміщувати, за умови, що на інформаційних табл ич ках спереду та ззаду дорожн ьо-транспортного засобу будуть указані номер ООН та ідентифікаційний номер небезпеки небезпечного вантажу.

      2. Якщо дорожньо-транспортний засіб складається з декількох убудованих цистерн, то на кожну цистерну або кожен відсік цистерни на двох бокових сторонах потрібно прикріплювати інформаційні таблички, виконані згідно з рисунком А.2, а також знаки-табло небезпеки, що відпо­відають транспортній небезпеці небезпечного вантажу, розміщеного в них.

      3. Допустимо не розміщувати інформаційні таблички на бокових сторонах автоцистерни або дорожньо-транспортного засобу з однією чи декількома цистернами, якщо в них перевозять тільки небезпечні вантажі з номерами ООН 1202, 1203, 1223 або авіаційне паливо, віднесене до номера ООН 1268 чи 1863. У цьому разі на інформаційних табличках, прикріплених ззаду й спе­реду транспортного засобу, вказують ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН найбільш небезпечної з речовин, яку перевозять (тобто для речовини з найнижчою температурою спалаху).

    1. Вимоги до маркування дорожньо-транспортних засобів, які перевозять вантажно- транспортні одиниці з небезпечними вантажами

      1. Будь-який дорожньо-транспортний засіб, що перевозить вантажно-транспортні оди­ниці з небезпечними вантажами, повинен мати спереду і ззаду дві світловідбивальні інформаційні таблички оранжевого кольору, виконані згідно з рисунком А.1 і що відповідають вимогам А.3, при­кріплені перпендикулярно до його подовжньої осі.

      2. Вантажно-транспортні одиниці, що розміщають на транспортному засобі, потрібно маркувати відповідно до вимог цього стандарту.

      3. Якщо марковання, нанесене на вантажно-транспортні одиниці, не видно ззовні транс­портного засобу, який їх перевозить, то на двох сторонах і ззаду транспортного засобу потрібно нанести знаки-табло небезпеки й дві світлоповертальні інформаційні таблички оранжевого кольору із зазначенням номера ООН та ідентифікаційного номера небезпеки небезпечного вантажу згідно з рисунком А.2.

  1. Вимоги до маркування залізничного транспортного засобу

    1. На двох бокових сторонах будь-якого залізничного транспортного засобу, що перево­зить небезпечні вантажі наливом або навалом, а також небезпечні вантажі класу 1 і класу 7 у па- кованні потрібно нанести:

  • знаки-табло небезпеки відповідно до 7.2;

  • інформаційні таблички оранжевого кольору, виконані відповідно до вимог А.2 із зазначенням номера ООН та ідентифікаційного номера небезпеки небезпечного вантажу відповідно до 7.3.2 і 7.7;

  • номер аварійної картки відповідно до 7.6.

    1. Якщо вагон-цистерна має декілька відсіків, то на кожному відсіку цистерни на бокових сторонах потрібно нанести марковання, зазначене вище, відповідне транспортній небезпеці небез­печного вантажу, розміщеного в них.

    2. На залізничні транспортні засоби, які перевозять небезпечні вантажі, потрібно також нанести марковання, що стосується застережень під час транспортних операцій, наприклад «Спус­кати з гірки обережно» та «Спускати з гірки заборонено. Берегти від ударів», «Не спускати з гірки».

  1. ЕЛЕМЕНТИ МАРКОВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЇХ НАНЕСЕННЯ

    1. Знаки небезпеки

      1. Вимоги до знаків небезпеки

        1. Знаки небезпеки, які вказують на основний і додаткові види небезпеки і наносять на вантажні одиниці з небезпечними вантажами, повинні відповідати вимогам цього стандарту стосовно форми, розмірів, кольору, лінії, символу небезпеки й номерів, указаних на них, та відповідати зраз­кам, наведеним у додатку Б.

Примітка. Зразок знака небезпеки, наведений на рисунку Б.1.1, є також знаком додаткової небезпеки «Вибухає».

У разі наведення знака небезпеки у нормативній документації на продукцію, що належить до небезпечних вантажів, і в документації, що регламентує їх транспортування, потрібно вказувати номер рисунка знака небезпеки й номер цього стандарту.

Приклад

Знак небезпеки — рисунок Б.5.1 ДСТУ 4500-5.

  1. Знак небезпеки повинен мати форму квадрата, поверненого на 45о (форма ромба), із мінімальними розмірами 100 мм х 100 мм.

Допустимо зменшувати розмір знака небезпеки тільки у тих випадках, коли габаритні розміри вантажної одиниці не дають змоги наносити знак небезпеки зі сторонами наведеного розміру, на­приклад, у разі нанесення знаків на нециліндричну (що звужується) частину газових балонів.

Знаки небезпеки, які наносять на нециліндричну (що звужується) частину газових балонів, можуть бути зменшені до розмірів, наведених у стандарті ISO 7225, а на інші вантажні одиниці — до розмірів 50 мм х 50 мм. У разі цього, необхідно пропорційно зменшити усі елементи знака не­безпеки (символ, товщину ліній, висоту цифр).

  1. Знак небезпеки повинен мати лінію товщиною 0,8 мм, що проходить на відстані 5 мм із внутрішньої сторони від крайки знака і паралельно їй (розмір знака 100 мм х 100 мм). Колір лінії повинен відповідати кольору символа небезпеки.

  2. Знак небезпеки поділяється умовною горизонтальною діагоналлю на дві половини — верхню й нижню.

    1. У верхній половині знака небезпеки вказують:

  1. номер підкласу — на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів підкласу 1.4, 1.5 і 1.6 (див. рисунок Б.1.2, рисунок Б.1.3 і рисунок Б.1.4);

  2. слова «Подільний матеріал» — на знаку небезпеки, встановленому для подільних радіо­активних матеріалів (див. рисунок Б.7.4);

  3. символ небезпеки — на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів інших класів і підкласів ніж ті, що наведені у переліку а) і б).

  1. У нижній половині знака небезпеки:

  1. під умовною горизонтальною діагоналлю вказують:

  1. номер підкласу та групу сумісності — на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів підкласу 1.1, 1.2 і 1.3 (див. рисунок Б.1.1);

  2. групу сумісності — на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів підкласу 1.4, 1.5 і 1.6 (див. рисунок Б.1.2, рисунок Б.1.3 і рисунок Б.1.4);

  3. текст відповідно до 7.1.9 або 7.1.10 — на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів класу 7 (див. рисунок Б.7.1, рисунок Б.7.2, рисунок Б.7.3 і рисунок Б.7.4);

  1. у нижньому куті вказують:

  1. номер підкласу («5.1» або «5.2») — на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів класу 5 (див. рисунок Б.5.1 і рисунок Б.5.2);

  2. номер класу — на знаках небезпеки, встановлених для всіх інших класів (підкласів). Цифра номера класу 9 повинна бути підкреслена.

  1. У нижній половині знака небезпеки (під умовною горизонтальною діагоналлю), за винятком тих, які встановлені для небезпечних вантажів класу 7 та класу 9, можна робити напис, який визначає характеристику або вид небезпеки вантажу, наведений у таблиці 2.

Таблиця 2 — Написи, які треба наносити на знаках небезпеки

Номер рисунка

Напис

українською мовою

англійською мовою

Б.1.1

ВИБУХАЄ

EXPLOSIVE

Б.2.1

Б.2.2

ЗАЙМИСТИЙ ГАЗ

FLAMMABLE GAS

Б.2.3

НЕЗАЙМИСТИЙ ГАЗ

NON-FLAMMABLE GAS

Б.2.4

ТОКСИЧНИЙ ГАЗ

TOXIC GAS

Б.3.1

Б.3.2

ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА

FLAMMABLE LIQUID

Б.4.1

ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА

FLAMMABLE SOLID

Б.4.2

САМОЗАЙМИСТА

SPONTANEOUSLY COMBUSTIBLE

Б.4.3

Б.4.4

НЕБЕЗПЕЧНО У РАЗІ ЗВОЛОЖЕННЯ

DANGEROUS WHEN WET

Б.5.1

ОКИСНИК

OXIDIZING AGENT

Б.5.2

ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД

ORGANIC PEROXIDE

Б.6.1

ТОКСИЧНА

TOXIC

Б.6.2

ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА

У випадку ушкодження або витоку негайно повідомити органи охорони здоров’я

INFECTIOUS SUBSTANCE

In the case of damage or leakage immediately notify Public Health Authority

Б.8

КОРОЗІЙНА

CORROSIVE

  1. На знаку небезпеки символ небезпеки, текст і цифри повинні бути чорного кольору. Білий колір символа, тексту й цифр можна застосовувати тільки в знаку небезпеки з цілком зеленим, червоним чи синім фоном і в знаку небезпеки, встановленому для небезпечних вантажів класу 8.

  2. Знак небезпеки, який наносять на вантажну одиницю з небезпечними вантажами класу 7, встановлюють відповідно до категорії цієї вантажної одиниці. Він повинен відповідати зразку, на­веденому на рисунку Б.7.1, або рисунку Б.7.2, або рисунку Б.7.3 (відповідно до того, що необхідно).

  3. На кожну вантажну одиницю, що містить подільний радіоактивний матеріал праворуч від знака небезпеки, визначеного у 7.1.1.6, наносять також знак небезпеки за зразком, наведеним на рисунку Б.7.4.

  4. У нижній половині знаків небезпеки для небезпечних вантажів класу 7, наведених на рисунку Б.7.1, або рисунку Б.7.2, або рисунку Б.7.3, наводять таку інформацію:

  1. Вміст:

  1. для радіоактивних матеріалів (за винятком радіоактивних матеріалів із низькою питомою активністю групи I (НПА-I)) указують встановлену МАГАТЕ назву радіонукліда(-ів) із ви­користовуванням наведеного для них символа;

  2. для радіоактивних матеріалів НПА-I достатньо зазначити скорочення «НПА-I або LSA-I». Наводити назву радіонукліда непотрібно.

  3. для суміші радіонуклідів потрібно вказати, залежно від розміру рядка, радіонукліди, сто­совно яких чинні найбільші обмеження. Після назви радіонукліда(-ів) необхідно вказати групу матеріалу з низькою питомою активністю (НПА) чи об’єкта з поверхневим радіо­активним забрудненням (ОПРЗ). Для цього використовують одне з відповідних скорочень: «НПА-II чи LSA-II», «НПА-III чи LSA-III», «ОПРЗ-I чи SCO-I» «ОПРЗ-II чи SCO-II».