Д + ^/200

д

В = 0,25(С-5,0)°’667


е А = 50+ 56(1,0-В). Для6<С<12

С — стосується (але не ідентично) ступеня точності передачі, отримують округленням обчис­леного значення С до наступного більшого цілого числа:

С = -0,5048 ln(z12)-1,144 Іп(л?п) + 2,852 ln(fpt12) + 3,32. (36)

Значення С треба спочатку обчислити для комбінації zb fptь далі для комбінації z2, fpt2. По­трібно використовувати більше підсумкове значення.

Максимальна рекомендована швидкість на початковому колі /tmax для даного ступеня С виз­начають таким чином:

д

'Лтах


+ (14-С)]2

200


(37)


е Птах — максимальна тангенційна швидкість на початковому колі (кінцева точка кривих Kv на рисунку 8), у метрах за секунду.
  1. КОЕФІЦІЄНТИ РОЗПОДІЛУ НАВАНТАЖЕННЯ ПО ДОВЖИНІ

КОНТАКТНИХ ЛІНІЙ Кнр I KFp

  1. Розподіл навантаження зубчастої передачі

Коефіцієнт розподілу навантаження по довжині контактних ліній враховує впливи нерівномір­ного розподілу навантаження по довжині контактних ліній на контактні напруження (КНр) і напру­ження вигину (KFp).

Див. 7.3.1 щодо визначання коефіцієнтів розподілу навантаження по довжині контактних ліній.

Ступінь нерівномірності розподілу навантаження, залежить від таких впливів:

  1. точність виготовлення зубчастої передачі: нахил, профіль, крок;

  2. суміщення осей обертання елементів зубчастого зачеплення;

  3. пружні деформації елементів редуктора: валів, вальниць, корпусу й фундамента, що підтримують елементи зубчастої передачі;

  1. зазори у вальницях;

  1. контактні деформації Герца та деформації вигину на поверхні зуба;

  2. термічні деформації, спричинені робочою температурою (особливо важливо для зубчас­тих передач з великим значенням ширини зубчастого вінця);

д) відцентрові прогини, спричинені робочою швидкістю;

  1. поздовжні модифікації, включаючи бочкуватість зуба й біляторцеву модифікацію;

  2. впливи припрацювання;

  3. повне тангенційне навантаження на зуб (охоплюючи збільшення від коефіцієнта зовнішнього навантаження КА і динамічного коефіцієнта Kv; але див. 7.3.1);

  4. додаткові навантаження на вали (наприклад від пасових або ланцюгових передач);

І) геометрія зубчастої передачі.

7.2 Методи визначання коефіцієнта розподілу навантаження по довжині контактних ліній: принципи, припущення

Декілька методів визначання коефіцієнтів розподілу навантаження по довжині контактних ліній згідно з умовами, описаними в 4.1.8, наведені в 7.2.1 — 7.2.4.

Ретельний аналіз рекомендований, коли відношення ширини вінця до діаметра шестерні bld більше від 1,5 для суцільнозагартованих зубчастих передач і більше від 1,2 для поверхневозагар- тованих зубчастих передач.

Коли еквівалентні зміщення внаслідок механічних і термічних деформацій компенсовані по­здовжньою модифікацією (можливо змінною по ширині зубчастого вінця), може бути досягнутий рівномірний розподіл навантаження по ширині зубчастого вінця за даних експлуатаційних умов, якщо є високий ступінь точності виготовлення. У цьому випадку значення коефіцієнта розподілу навантаження по довжині контактних ліній майже дорівнює одиниці. Див. 7.6.1 і 7.6.2 щодо інструкцій з розрахунків. Див. додаток А з орієнтовними даними бочкуватості зуба й біляторцевої модифікації. Див. 4.1.8 щодо обмежень ступеня точності.

  1. Метод А — коефіцієнти Кнр.Аі KFp.A

За цим методом розподіл навантаження по ширині зубчастого вінця визначають за допомо­гою всебічного аналізу всіх коефіцієнтів впливу. Розподіл навантаження по ширині вінця зубчас­тих передач під навантаженням може бути оцінений з виміряних значень деформацій ніжки зуба під час експлуатації при робочій температурі або, з обмеженнями, критичним оглядом локалізо­ваної плями контакту на зубі.

Дані, які треба наводити в технічних умовах на постачання або на креслениках:

  1. максимальний (допустимий) коефіцієнт розподілу навантаження по довжині контактних ліній, або

  2. максимальне допустиме повне зміщення зачеплення при робочому навантаженні й темпе­ратурі. Коефіцієнт розподілу навантаження по довжині контактних ліній може бути виведений із цього, використовуючи метод точних обчислень; для цих обчислень треба, щоб були відомі всі інші відповідні впливи.

  1. Метод В — коефіцієнти Кнр-в і ^fp-b

Стосовно цього методу припущено, що відоме початкове еквівалентне зміщення до припра­цювання F^. Це може бути значення, отримане вимірюванням або за допомогою відповідного ме­тоду точних обчислень.

У цьому методі всі деформації та зміщення, що стосуються розподілу навантаження по ши­рині зубчастого вінця, включаючи відхили виготовлення й модифікацію, повинні бути взяті до роз­гляду з відповідним знаком.

  1. Метод С — коефіцієнти КНр-с і Кр₽-с

Використовуючи цей метод, враховують складові еквівалентного зміщення внаслідок дефор­мацій шестерні й вал-шестерні, а також спричинені відхилами виготовляння. Засоби оцінювання приблизних значень змінних охоплюють: обчислювання, вимірювання, досліджування окремо або в поєднанні (див. 7.6).

  1. Метод С1

Коли шестерня симетрично розташована між вальницями і діаметр вала-шестерні приблизно дорівнює діаметру западин, Кн₽ можна обчислити прямо з достатньою точністю у разі застосування таких умов і підтвердження таких припущень:

  1. колесо й вал колеса достатньо жорсткі, так що їх прогини можуть бути знехтувані;

  2. деформації корпуса передачі й вальниць, також як і зазори у вальницях є достатньо малі, так що ними можна знехтувати. (Якщо це неможливо, то відповідні деформації та зміщення повинні бути додані з їхнім відповідним знаком до fma);

  3. деформація крутіння і прогин шестерні разом з валом можуть бути визначені з навантажен­ням, розподіленим рівномірно по ширині зубчастого вінця;

  4. вальниці не поглинають ніяких моментів вигину;

  5. щоб визначити навантаження на зубці й вальниці використовують тільки крутний момент на валу-шестерні з реакціями вальниць на валу шестерні;

  6. допуск припрацювання оцінений згідно з 7.4.2. Далі припущено, що допуск припрацювання ур пропорційний еквівалентному зміщенню до припрацювання Fpx;

  7. зміщення зачеплення fma, спричинені виготовлянням — згідно з 7.6.3;

  8. спеціальні особливості шестерні прокатного стану: зачеплення шестерні з и = 1; деформа­ція крутіння кожної в протилежному значенні, таким чином компенсують одна одну. Складові ви­гину внаслідок навантаження, переданого шестернями, додають разом;

  9. спеціальні особливості простих планетарних зубчастих механізмів: звичайно діаметри цент­ральних шестерень і сателітів значно не відрізняються, таким чином до розгляду беруть обидві деформації. Вони охоплюють деформацію крутіння центральної шестерні внаслідок кількаразових зачеплень і, залежно від розташування вальниці, будь-які деформації вигину вузлів сателітів внаслідок зачеплення з центральною шестернею й колесом із внутрішніми зубцями. Див. дода­ток С.1 щодо інформації про розраховування.

  1. Метод С2

Цей метод базовано на таких умовах і припущеннях:

  1. те саме, що і в 7.2.3.1 позиції a), b), с), d), е), f) і д);

  2. шестерня на суцільному валу для одно- або двоступінчастого зубчастих механізмів — згідно з рисунком 16;

  3. деформацію крутіння визначають при рівномірно розподіленому навантаженні по ширині зубчастого вінця, і деформацію вигину визначають точковим навантаженням у центрі ширини зуб­частого вінця;

  4. прийнятий нахил кривої вигину є дотична до параболічної лінії вигину при sll = -0,24 і 0 і +0,24;

  5. коефіцієнт 1,5, щоб компенсувати нелінійні складові деформації крутіння й вигину та для перетворення тангенційного навантаження в площині зачеплення до тангенційного навантаження на ділильних колах;

  6. стала 0,3 у формулах (76) і (77) враховує факт, що деформації крутіння й вигину не можуть повністю компенсувати одна одну;

д) діаметр вала dsh — сталий;

  1. коефіцієнт К враховує вплив жорсткості тіла шестерні;

  2. матеріал вала — сталь;

  3. для зубчастих передач з добре спроектованою бочкуватістю, 50 % складової пружної дефор­мації додано до еквівалентного зміщення, для зубчастих передач з добре спроектованою білятор- цевою модифікацією, 67 % додано; також див. додаток А.

Див. додаток С.2 щодо подальших припущень і пояснювальних приміток стосовно виведення Кнр згідно з методом С2.

7.2.4 Метод D — коефіцієнти KHp-D і KFp.D

Для певних галузей застосування є спрощений метод визначання коефіцієнта розподілу на­вантаження по довжині контактних ліній для загальних ступенів точності. Значення KHp.D і KFp.D для кожного рівня точності можуть бути визначені прямо з графіка (або обчислені, використову­ючи приблизно відповідні формули); див. 7.7.

Метод D виведений із методу С2 для спеціального випадку, коли шестерня розташована си­метрично між вальницями. З досвіду виявилося, що розраховані значення дають запас приблизно 10 % додаткової безпеки понад значення згідно з методом С. Метод охоплює такі умови та при­пущення:

  1. Припущення

  1. колесо й вал колеса є достатньо жорсткі, так що їхніми деформаціями можна знехтувати;

  2. різниця між деформаціями двох вальниць у навантаженому стані незначна (див. також

    1. . Зазорами у вальницях можна знехтувати;

  3. деформацією корпуса можна знехтувати (див. також 7.6.4);

  4. шестерня розташована симетрично між вальницями та її деформаціями вигину можна знех­тувати;

  5. не взяті до розгляду модифікації вздовж лінії зуба;

  6. жорсткість зачеплення су= 20 Н/(мкм мм);

  7. відношення ширини зубчастого вінця до висоти зуба blh < 12;

  8. обчислена ширина плями контакту bcailb > 1; тобто КНр 2;

  9. сталеві шестерня й вал-шестерні з косозубим зачепленням;

  10. зміщення зачеплення, спричинене виготовленням fma є, як зазначено в 7.6.3.5 (див. фор­мулу (95) або (96));

  11. змащення мінеральною оливою з або без звичайних присадок.

  1. Спеціальні особливості зубчастих передач з конструкційної сталі, суцільнозагартованої сталі й кулястого чавуну

  1. припуск припрацювання ур = 0,5 Fpx для оНііт = 640 Н/мм2 (відповідно до максимального початкового еквівалентного зміщення Fpx; див. рисунки 13 і 14);

  2. питоме навантаження Fm/b = 650 Н/мм.

  1. Специфічні особливості зубчастих передач із загартуванням поверхні

  1. відношення ширини зубчастого вінця шестерні до її ділильного діаметра: b/ф < 1,5;

  2. припуск припрацювання ур має такі значення:

  • якщо Кнр 1.34, значення ур = 0,15 FPx застосовують для припрацьовувального процесу (діапазон пропорційності див. у 7.4.2); відповідно еквівалентному зміщенню Fpx < 40 мкм;

  • якщо Кнр > 1,34, значення ур = 6 мкм (як стала);

  1. питоме навантаження Fmtb = 1 000 Н/мм.

  1. Загальні принципи визначання коефіцієнтів розподілу навантаження вздовж ширини зубчастого вінця Кнр I KFp

Нерівномірний розподіл навантаження вздовж ширини зубчастого вінця є наслідком еквіва­лентного зміщення зачеплення в площині зачеплення, охоплюючи спричинені навантаженням пружну деформацію зубчастих передач і корпуса та переміщення опорних вальниць, а також відхилів ви­готовляння й термічних деформацій.

У разі поєднання відхили виготовлення корпуса й зубчастих передач, деформації корпуса й переміщення опорних вальниць завжди сумуються в плосколінійний відхил у площині зачеплення. Пружні деформації валів і тіл зубчастих коліс завжди сумуються в нелінійні відхили, також як і де­формації, спричинені термічним викривленням, що виникають із нерівномірного розподілу темпе­ратури по ширині зубчастого вінця. Хвилястості й відхил форми поверхні накладають на резуль­тати зміщення зачеплення. Нерівномірність розподілу навантаження зменшується у разі припра­цювання згідно з впливами припрацювання, типовими для поєднання матеріалів.

  1. Визначання коефіцієнта розподілу навантаження по довжині контактних ліній (напруження контакту) КНр

КНр враховує вплив розподілу навантаження по ширині зубчастого вінця на контактне напру­ження, і його визначають таким чином:

_ максимальне навантаження на одиницю ширини зубчастого вінця (^/Ь)тахн₽середнє навантаження на одиницю ширини зубчастого вінця Fm/b '

Тангенційні навантаження на ділильному циліндрі використовують для приблизного обчислю­вання, тобто використовують питоме навантаження в торцевому перерізі [Fm/b = (FtKh Kv)/b] на ділильному циліндрі й відповідне максимальне місцеве навантаження.

Щоб спростити методики оцінювання КНр за методами С — D (за винятком методу С1), екві­валентне зміщення зачеплення внаслідок пружних деформацій прийнято виражати прямою лінією. Отже, необхідно замінити коректовану величину розрахованої деформації f8h на оцінювання Fpx (див. додаток С, рисунок С2 і для прикладу формулу (69)).