ВПД, що висунута на повну довжину, повинна бути стійкою до дії навантажень 0,98 кН ±0,05 кН (100 кгс±5 кгс), що одночасно прикладені до середини щабля в середині кожного коліна.
ВПД, що висунута на повну довжину, повинна бути стійкою до дії навантаження 1,96 кН±0,1 кН (200 кгс± 10 кгс), яке прикладене до середини щабля в середині другого коліна.
Кожний щабель ВПД повинен бути стійким до дії навантаження 1,96 кН±0,1 кН (200 кгс± 10 кгс), що прикладене до його середини.
Висунута на повну довжину та покладена горизонтально на опорах ВПД повинна витримувати навантаження згідно з таблицею 3. Деформація під дією первинного навантаження не повинна перевищувати 2,5 % відстані між опорами. Деформація під дією вторинного навантаження не повинна перевищувати деформації під дією первинного навантаження більш ніж у 1,5 рази. ВПД після зняття навантаження не повинна мати залишкової деформації прогину понад 3 мм.
Таблиця 3 — Навантаження для випробувань на прогин
Матеріал, з якого виготовлено ВПД |
Первинне навантаження, кН (кгс) |
Вторинне навантаження, кН (кгс) |
Деревина |
0,49±0,02 (50±2) |
0,74±0,03 (75±3) |
Інші матеріали |
0,69±0,03 (70±3) |
1,03±0,05 (105±5) |
Сталевий канат, що служить для висування першого коліна ВПД, та місця заправлення його кінців, повинні витримувати статичне навантаження 1,96 кН±0,1 кН (200 кгс±10 кгс).
Вимоги надійності
Вимоги надійності, вихідні дані до планування випробувань на надійність установлюють у нормативному документі на конкретний тип драбин відповідно до ДСТУ 3004 або ГОСТ 27.410. При цьому критеріями відмов драбин вважають:
для ДП — перевищення зусилля за 5.1.5.1, появу залишкової деформації та пошкоджень деталей після випробувань на відповідність вимогам 5.1.1.5;
для ДШ — появу залишкової деформації та пошкоджень деталей після випробувань на відповідність вимогам 5.1.1.6, 5.1.1.7;
для ВПД — руйнування механізму висування та фіксації, перевищення зусилля висування за 5.1.5.2, появу залишкової деформації та пошкоджень деталей після випробувань на відповідність вимогам 5.1.1.10.
Середній термін служби драбин повинен бути не менше:
7 років — для типу ДП;
5 років — для типу ДШ;
5 років — для типу ВПД.
Вимоги стійкості до зовнішніх впливів
Кліматичне виконання драбин У, УХЛ, категорія розміщення 1 — згідно з ГОСТ 15150. Діапазон температур експлуатації — від мінус 25 °С до 45 °С.
Конструктивні вимоги
Зазори між поверхнями двох суміжних тятив колін ВПД, що прилягають одна до одної зверху та збоку, повинні бути в межах від 2 до 4 мм.
Висування колін ВПД повинне здійснюватися за допомогою канату, що виготовлений з натуральних або синтетичних ниток.
Сталевий канат, прокладений по тятивах дерев'яної ДШ, повинен обхоплювати верхній щабель зі стяжкою.
Конструкція ДШ повинна забезпечувати надійне зачеплення драбини гаком за віконний отвір.
Конструкція ДП повинна забезпечувати її складання (розкладання). Кут між щаблями і тятивами в розкладеному стані повинен бути 90°±2°.
Збирання тятив і щаблів дерев’яних драбин повинне проводитися на вологостійкому клеї. Розклинювання шипів щаблів не допускається; шипи щаблів повинні щільно (без зазорів) входити у гнізда тятив.
Місця з’єднання дерев'яних деталей з металевими (окуття, стяжки, шайби, головки стяжок і болтів і т.ін.) повинні бути покриті шаром натуральної оліфи згідно з ГОСТ 7931.
Обойми роликів і механізм фіксації ВПД слід кріпити за допомогою заклепок або болтових з’єднань. Інші металеві деталі допускається кріпити шурупами.
Дерев’яні деталі та окуття повинні щільно (без зазорів) прилягати одна до одної.
Дерев'яні деталі драбин повинні бути піддані гарячому просочуванню натуральною оліфою згідно з ГОСТ 7931 з подальшим покриттям безбарвним лаком (клас покриття V згідно з ГОСТ 9.032, група умов експлуатації У1 згідно з ГОСТ 9.104).
Сталеві канати для дерев’яних драбин типів ДШ і ВПД повинні відповідати вимогам ГОСТ 3241. Цинкове покриття дротин каната — згідно з ГОСТ 9.303, група 5. Кінці сталевих канатів повинні бути заправлені.
Усі сталеві кріпильні деталі драбин повинні мати металеве покриття, товщина покриття повинна відповідати ГОСТ 9.303. Сталеві та чавунні непофарбовані деталі повинні мати металеве покриття.
Покриття повинне бути виконане відповідно до вимог ГОСТ 9.301 та ГОСТ 9.303.
Сталеві та чавунні деталі, крім тих, що мають металеві покриття, повинні мати лакофарбове покриття згідно з ГОСТ 9.032, клас V, група умов експлуатації У1 — для виконання У і УХЛ1 — для виконання УХЛ згідно з ГОСТ 9.104.
Підготовка поверхонь та нанесення лакофарбових покриттів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9.402.
Ролики ВПД повинні вільно (без заїдань) обертатися навколо своїх осей.
Твердість опор основи ВПД повинна бути від 100 до 163 НВ згідно з ГОСТ 9012, а конструкція повинна забезпечувати надійний упор, який унеможливлює ковзання драбини під час її використання.
Конструкція ДШ, під час її використання, повинна забезпечувати відстань від щаблів до стіни 100 мм±5 мм.
Вимоги ергономіки
Зусилля, необхідне для складання (розкладання) ДП, не повинне перевищувати 78,4 Н (8 кгс).
Зусилля, необхідне для висування колін ВПД, повинне бути не більше 0,49 кН (50 кгс).
Вимоги до матеріалів та купованих виробів
Для виготовлення драбин повинні застосовуватися нетоксичні матеріали, на які є дозвіл Міністерства охорони здоров’я України.
Вимоги до матеріалів для виготовлення конкретного типу драбин повинні бути зазначені в нормативній документації на неї.
Відповідність матеріалів, які застосовують у драбинах, пред'явленим вимогам повинна бути підтверджена результатами вхідного контролю або сертифікатом.
Ролики ВПД не повинні мати тріщин, раковин та інших дефектів, що погіршують їхню міцність і зовнішній вигляд.
Металеві деталі драбин повинні бути вільні від іржі, знежирені, крім деталей для кріплення, пофарбовані в чорний колір; клас покриття V згідно з ГОСТ 9.032, група умов експлуатації У1 згідно з ГОСТ 9.104. Шайби, головки стяжок і шурупи повинні бути покриті безбарвним лаком, клас покриття V згідно з ГОСТ 9.032, група умов експлуатації У1 згідно з ГОСТ 9.104.
Комплектність
До комплекту поставки повинні входити:
драбина;
керівництво з експлуатації згідно з ГОСТ 2.601.
Маркування
Кожна драбина на зовнішньому боці лівої тятиви на відстані від 1,5 до 2 м від нижнього краю повинна мати марковання такого змісту:
назва та товарний знак підприємства-виробника (за наявності);
номер драбини;
рік та місяць виготовлення;
умовне позначення драбини (без слова «драбина»), назва цього стандарту і нормативного документу на драбину;
напис «Вироблено в Україні»;
знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (за сертифікації!);
позначка кількості людей, що можуть одночасно перебувати на драбині.
Марковання повинне зберігатися протягом усього терміну служби драбини.
Транспортне марковання виробів, які поставляють на внутрішній ринок, повинне відповідати вимогам ГОСТ 14192, а на експорт — вимогам контракту або договору.
Пакування
Паковання повинне захищати драбини від механічних пошкоджень і забруднення.
Вид і спосіб пакування встановлюють за погодженням між споживачем та виробником у нормативному документі на конкретний тип драбини.
До кожної драбини прикріплюють ярлик із зазначенням:
назви підприємства-виробника та його товарного знака (за наявності);
назви цього стандарту і нормативного документа на драбину;
номера драбини;
умовного позначення драбини;
року та місяця виготовлення;
номера сертифіката відповідності.
Ярлик повинен бути прикріплений до драбини способом, що забезпечує його неушкодженість.
Паспорт, що додається до кожної драбини, повинен бути запакований таким чином, щоб забезпечити його неушкодженість під час транспортування та зберігання.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Вимоги безпеки — згідно з ГОСТ 12.2.037.
У разі використання драбин у місцях розміщення електроустановок та обладнання, що перебуває під напругою, необхідно дотримуватися вимог електробезпеки.
У разі використання драбин в умовах гасіння пожеж, розкриття та розбирання конструкцій, з відключенням та обрізанням електропроводів, що перебувають під напругою, повинні виконуватися вимоги електробезпеки з використанням засобів індивідуального захисту (діелектричні рукавиці, боти) від ураження електричним струмом.
Щаблі ВПД не повинні провертатися від прикладеного до них крутного моменту 50 Н • м±5 Н ■ м.
Нижні торці тятив середнього та верхнього колін ВПД повинні мати округлену форму, що запобігає травмам під час руху пожежників по драбині.
Встановлення ВПД в разі невисування або висування її не на повну довжину повинно проводитися так, щоб верхній край драбини знаходився вище верхньої опорної поверхні на відстані не менше 1 м від неї.
Підвішувати ДШ необхідно на всю довжину гака, при цьому драбина не повинна впиратися в землю або у виступи будівель.
Не допускається пересування більше ніж однієї особи по ДП, ДШ та по кожному коліну ВПД. Під час рятування потерпілих допускається перебування (одночасно) не більше двох осіб на одній ВПД.
Під час проведення випробувань за розділом 8 під дією статичного навантаження стенди повинні мати захисну огорожу.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Для контролю відповідності драбин вимогам цього стандарту і нормативного документа на конкретний тип драбини проводять приймальні, приймально-здавальні, кваліфікаційні, періодичні, типові, сертифікаційні випробування та випробування на надійність.
Приймальні випробування (для драбин, що їх розроблюють) проводять з метою вирішення питання про доцільність поставлення драбини на виробництво і використання за призначенням згідно з ГОСТ 15.001 за програмою, що розроблена виробником і розробником.
Приймально-здавальні випробування проводять з метою визначення відповідності продукції вимогам стандарту, комплекту конструкторської документації та прийняття рішення щодо придатності продукції для постачання споживачеві.
Кваліфікаційні випробування проводять з метою оцінки готовності підприємства до випуску продукції цього типу в заданому обсязі.
Кваліфікаційним випробуванням піддають перший зразок установчої серії (першої промислової партії), що витримала приймально-здавальні випробування, з метою визначення готовності виробництва до серійного випуску продукції на основі відпрацьованого технологічного процесу, що забезпечує стабільну якість продукції. Обсяг установчої серії встановлюють актом приймання дослідного зразка.
Періодичні випробування проводять в обсязі та в термін, що встановлені в нормативній документації, з метою контролю стабільності якості продукції та можливості продовження її випуску.
Періодичні випробування повинні проводитися не рідше одного разу на рік. Необхідність частішого проведення випробувань зазначають у нормативному документі на конкретний тип драбин. Випробуванням підлягають не менш ніж 10 драбин кожного типу.
Типові випробування проводять з метою перевірки відповідності драбин вимогам цього стандарту і нормативного документа під час оцінювання ефективності і доцільності внесення змін у конструкцію або технологічний процес.
Сертифікаційні випробування драбин проводять з метою встановлення відповідності обов’язковим вимогам цього стандарту, нормативного документа на конкретний тип драбини, а також аналогічним вимогам стандартів, чинних в Україні, міжнародних та національних стандартів інших держав.
Сертифікаційні випробування проводять у терміни, визначені органами з сертифікації, але не рідше одного разу на три роки. Сертифікаційні випробування проводять згідно з ДСТУ 3413. Результати сертифікаційних випробувань оформлюють протоколом, що повинен вміщувати дані згідно з ДСТУ 3412.
Випробування на надійність проводять з метою визначення показників надійності згідно з вимогами нормативного документа на конкретний тип драбини, але не рідше ніж один раз на три роки.
Драбини приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість драбин одного типу, які оформлені одним документом.
Обсяг партії встановлюють за погодженням між замовником та виробником.
Кожна партія драбин повинна супроводжуватися документом з зазначенням:
назви підприємства-виробника та його товарного знака (за наявності);
умовного позначення драбини;
номера партії та дати виготовлення;
кількості драбин у партії;
позначення цього стандарту і нормативного документа на конкретний тип драбин;
результатів проведених випробувань або підтвердження відповідності партії драбин вимогам цього стандарту та нормативного документа на конкретний тип драбин;