Для комбінованих балок будівель з поперечними перерізами 1, 2 або 3 класу та рівномірним перерізом сталевого профілю можна застосовувати 5.4.2.
Перевірка стійкості на поперечне кручення нерозрізних сталезалізобетонних балок будівель з перерізами 1, 2 і 3 класів
Несучу здатність за стійкістю плоскої форми згину нерозрізних сталезалізобетонних балок, не розкріплених із площини (або сталезалізобетонних по всій довжині ригелів рам), з поперечними перерізами класів 1,2 або 3 та рівномірним перерізом сталевого профілю необхідно визначати як:
^b,Rd -Xlt MRd , (5.22)
де - коефіцієнт зниження поздовжнього згину від поперечного кручення у залежності від відносної гнучкості у ;
MRd- розрахункова несуча здатність при негативному згинальному моменті, що діє на відповідній проміжній опорі (або у вузлі сполучення балки з колоною).
Значення коефіцієнта зменшення ц_т можна приймати за 5.5.
Для перерізів класів 1 або 2 MRd необхідно визначати згідно з 5.1. або 5.3 як для частково замонолічених балок, при визначені fyd з використанням коефіцієнта ум1 (рекомендоване значення Умі = 1>0)-
Для перерізів класу 3 MRd необхідно визначати як розрахунковий згинальний момент, що викликає або напруження розтягу fsd в арматурі, або напруження стиску fyd у крайній нижній фібрі сталевого профілю, в залежності, яке менше; fyd необхідно визначати з використанням коефіцієнта ум1 (рекомендоване значення ум1 = 1,0).
В
^■LT
ідносну гнучкість kLT можна визначити за виразом:(5.23)
де MRk - момент внутрішньої пари комбінованого перерізу з використанням нормативних характеристик матеріалів;
Мсг - пружний критичний момент при поздовжньому згині від поперечного кручення, визначений на проміжній опорі відповідного прольоту, в якому діє найбільший позитивний згинальний момент.
Якщо залізобетонна плита також з’єднана з одним або декількома опорними сталевими елементами, приблизно паралельними комбінованій балці, що розглядається і дотримуються умови 5.5 (с), (е) і (f), то визначення пружного критичного моменту може ґрунтуватись на моделі "нерозрізної оберненої U-подібної рами”. Як показано на рисунку 9.10 ДБН В.2.6-160, цей метод враховує поперечне переміщення нижньої полиці, спричинене згином сталевої полиці, та поворот верхньої полиці, яка сприймає згин плити.
Для представлення моделі U-подібної рами однією балкою крутна жорсткість ks на одиницю довжини сталевої балки на рівні верхньої сталевої полиці може прийматись як:
(5-24)
де к} - згинальна жорсткість бетону з тріщинами або комбінованої плити у напрямі, перпендикулярному до сталевої балки, яку можна визначити як:
кі = а(Е/)2 , (5.25)
а
де а = 2 для кі крайньої балки з консоллю або без неї і а = 3 для проміжної балки. Для проміжних балок перекриття з чотирма або більше однаковими прольотами можна застосовувати а = 4; а - крок паралельних балок;
(Е/)2 - згинальна жорсткість на одиницю довжини бетону з тріщинами або комбінованої плити, яка приймається як найменше значення у середині прольоту з "додатним” згином та значення над опорним сталевим профілем при "від’ємному" згині;
к2 - згинальна жорсткість сталевої стінки для неомоноліченої сталевої балки, що приймається як:
де va - коефіцієнт Пуассона конструкційної сталі;
hs і tw - визначаються за рисунком 9.10 ДБН В.2.6-160.
Для сталевих балок з частковим замонолічуванням згідно з 4.2.2 згинальна жорсткість може враховувати бетон і визначатись як:
27
16/7S 1 + 4^
I Ьс J
д
(5.27)
е п - відношення модулів для довготривалих впливів згідно з ДБН В.2.6-98;Ьс - ширина бетонного заповнення, див. рисунок 5.4.
При визначенні Мсг у моделі "U-подібної" рами можна враховувати сприятливий вплив крутної жорсткості Galgt сталевого профілю.
Для частково замонолічених сталевих балок, у яких армування виконано у вигляді відкритих хомутів, приварених до стінки, або замкненими хомутами, крутну жорсткість бетонного заповнення можна додавати до Galat сталевого профілю. Ця додаткова крутна жорсткість повинна визначатись як Gc /с(/10, де Gc - модуль зсуву бетону, який можна приймати 0,3Es/n (де п - відношення модулів при довготривалих впливах), a lct- крутна постійна для бетонного заповнення за припущення, що воно без тріщин, і шириною, яка дорівнює загальній ширині бетонного заповнення.
Спрощена перевірка балок будівель без прямого розрахунку
Нерозрізні балки (або ригелі каркаса, комбіновані по всій довжині) з перерізами класів 1,2 або З можна проектувати без додаткових поперечних в’язей при виконанні наступних умов:
прилеглі прольоти не повинні відрізнятись по довжині більш ніж на 20 % від найменшого прольоту. Виліт консолі не повинен перевищувати прилеглий прольот більш ніж на 15 %;
навантаження у кожному прольоті рівномірно розподілене, а розрахункове постійне навантаження перевищує 40 % загального розрахункового навантаження;
верхня полиця сталевого елемента з’єднана з залізобетоном або комбінованою плитою зсувними в’язями;
та ж плита з’єднана з іншим опорним елементом, приблизно паралельним комбінованій балці, що розглядається, для утворення оберненої U-подібної рами, як показано на рисунку 9.10 ДБН В.2.6-160;
якщо плита комбінована, то розглядається її прольот між двома опорними елементами оберненої U-подібної рами;
на кожній опорі сталевого елемента його нижня полиця розкріплена у поперечному напрямі, а у стінки забезпечена місцева стійкість. В інших місцях стінка може не мати ребра жорсткості для місцевої стійкості;
якщо в сталезалізобетонному перерізі застосовується сталевий елемент з нормального (ІРЕ) або широкополичного (НЕ) двотавра з паралельними гранями полиць з незабетонованої стінкою, то його висота h не повинна перевищувати значень, встановлених у таблиці 5.1;
Таблиця 5.1 - Максимальна висота h (мм) незамонолічених сталевих елементів, для яких можна застосовувати 4.4
Сталевий елемент |
Номінальний клас сталі |
|||
S235 |
S275 |
S355 |
S420 і S460 |
|
ІРЕ |
600 |
550 |
400 |
270 |
НЕ |
800 |
700 |
650 |
500 |
якщо в сталевому елементі забетонована тількі стінка згідно з 4.1.4, його висота h не повинна перевищувати значень, встановлених у таблиці 4.3 більше ніж на 200 мм для класів сталі до S355 і на 150 мм - для класів S420 і S460.
Несуча здатність за стійкістю при згині
Елемент, який згинається щодо головної осі і не розкріплений з площини дії згинального моменту, слід перевіряти на стійкість плоскої форми згину за формулою
-^-<1,0, (5.28)
Мь,Rd
ДеMEd- розрахункове значення моменту при згині;
Mb Rd- розрахункове значення несучої здатності згинального елемента за стійкістю при плоскій формі згину.
Балки з достатнім розкріпленням стислої полиці не втрачають стійкості плоскої форми згину. Крім того, балки певного типу поперечного перерізу, такого як квадратні або круглі замкнутого перерізу з листового прокату постійної товщини, зварні круглі труби або прямокутні коробчасті перерізи, також не схильні до втрати стійкості плоскої форми згину.
Розрахункове значення несучої здатності за стійкістю плоскої форми згину для балок, не розкріплених з площини дії згинального моменту, слід приймати:
Mb,Rd=xLT (5.29)
YM1
де И/у - відповідний момент опору перерізу, що приймається наступним чином:
Wy = Wply - для поперечних перерізів класів 1 и 2;
Wy = Wetу - для поперечних перерізів класу 3;
Wy= Weffy- для поперечних перерізів класу 4;
XLT - понижувальний коефіцієнт при втраті стійкості плоскої форми згину.
В загальному випадку для згинальних елементів постійного поперечного перерізу значення Xlt за відповідної умовної гнучкості kLT слід визначати за формулою
Xlt = , але Xlt ^1.0, (5.30)
фгт +Ат ~kLT
де = 0,б|_1 + < < -2) + ХД- J ,
тут a LT - коефіцієнт, що враховує початкові недосконалості;
lWvfv
(5-31)
V Мсг
Мсг - критичний момент втрати стійкості плоскої форми згину в пружній стадії.
При визначенні Мсг приймаються геометричні характеристики поперечного перерізу брутто і враховуються умови завантаження, дійсний розподіл моменту і розкріплення з площини дії згинального моменту.
Рекомендовані значення XL7- наведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Рекомендовані значення коефіцієнтів, які враховують початкові недосконалості для кривих втрати стійкості плоскої форми згину
Крива втрати стйкості |
а |
b |
с |
d |
Коефіцієнт a LT |
0,21 |
0,34 |
0,49 |
0,76 |
Рисунок 5.6 - Криві втрати стійкості
Рекомендації щодо вибору кривої втрати стійкості наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Рекомендовані криві втрати стійкості плоскої форми згину в розрахунках з використанням формули (5.30)
Поперечний переріз |
Межі |
Крива втрати стійкості |
Прокатні двотаврові перерізи |
СХ1 СІ VI А |
а b |
Зварні двотаврові перерізи |
CM сі VI А •Q -Q |
с d |
Інші поперечні перерізи |
— |
d |
Значення понижувального коефіцієнта %LTза відповідної умовної гнучкості можна визначити за графіком на рисунку 5.6.
За умовної гнучкості XLT< XLT0 або при перевіркою стійкості плоскої форми
Мсг
вигину можна знехтувати.
Для згинальних прокатних або еквівалентних зварних перерізів значення iLT Для відповідної умовної гнучкості можна визначити за формулою
KLT = ===== .але < 1 , (5.32)
®LT +^LT -^LT XLT ~12lt
де Фі_т =0,5|_1 + aL7-(XL7- qJ + PX^ J .
Примітки. Рекомендоване наступне: X.t7- =0t4 (максимальне значення); p= 0,75 (мінімальне значення).
Рекомендації щодо вибору кривої втрати стійкості наведені в таблиці 5.4.Таблиця 5.4 - Рекомендації щодо вибору кривої втрати стійкості плоскої форми згину в розрахунках з використанням формули (5.32)
Поперечний переріз |
Межі |
Крива втрати стійкості |
Прокатні двотаврові перерізи |
h/b <2 h/b>2 |
b с |
Зварні двотаврові перерізи |
см см VI л ■Q хГ -с |
с d |
6 РОЗРАХУНОК СТИСНУТИХ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗА НЕСУЧОЮ ЗДАТНІСТЮ
Загальні вказівки
Даний розділ застосовується для проектування сталезалізобетонних колон і комбінованих стиснутих елементів з забетонованими монолітним бетоном перерізами (рисунок 4.2, а), частково забетонованих перерізів (рисунок 4.2, b і с) та заповнених бетоном прямокутних і круглих труб (рисунок 4.2, d-f).
Даний розділ застосовується для колон і комбінованих стиснутих елементів зі сталі класів S235...S460 та звичайного важкого бетону класів С20/25...С50/60.
Даний розділ застосовується також для окремих колон і сталезалізобетонних стиснутих елементів у каркасах будівель, інші елементи яких є або сталезалізобетонними, або сталевими.
Коефіцієнт внеску сталі повинен задовольняти наступну умову:
0,2<5<0,9. (6.1)
Коефіцієнт внеску сталі визначається як
5 =^afyd (6,2)
Npl,Rd
де NplRd-несуча здатність на стиск, визначена у 6.2 або 6.3.
Аа - площа поперечного перерізу сталевої частини;
fyd - розрахунковий опір конструктивної сталі на границі текучості.
Сталезалізобетонні колони або стиснуті елементи будь-якого поперечного перерізу повинні перевірятись на:
несучу здатність елемента;
місцеву втрату стійкості;
прикладання навантажень;
опір на зсув між сталевими та бетонними складовими.
Для комбінованих стиснутих елементів, на які діють згинальні моменти і нормальні зусилля, спричинені незалежними діями, які приводять до збільшення опору, коефіцієнт надійності для цих зовнішніх сил повинен знижуватись на 20 %.
Вплив можливої локальної втрати стійкості сталевого профілю на опір повинен враховуватись у розрахунку
Впливами можливої локальної втрати стійкості можна знехтувати для сталевого профілю, повністю заповненого бетоном згідно з 10.6.2, а для інших типів поперечних перерізів - при забезпеченні умови, що максимальні значення в таблиці 6.1 не перевищуються.
Розрахунок загальної стійкості конструкції повинен враховувати впливи другого порядку включно з початковими напруженнями, геометричними неточностями, місцевою втратою стійкості, тріщинами у бетоні, повзучістю і усадкою бетону і текучістю конструкційної сталі та арматури.