Після інтегрування і підстановки границь інтегрування одержимо систему нелінійних алге­браїчних рівнянь 3 невідомими — £с(і) І ^(абО£а{2))-



  1. Н

    (5-5)

    елінійна залежність міжос і єс у бетоні згідно з ДБН В.2.6-98 описується рівняннями:

f(ck),(cd) 1 + (^ “2

ДЄ Г| — Ес /&£■} ,

ес1 - деформації при максимальних напруженнях згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98, при розрахунку за першою групою граничних станів приймається zc^cd за другою групою граничних станів гс^ск.

к = 1,05Е<* х £c1ск/fcktPrism(fckiPnsm- згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98) при розрахунку за другою групою граничних станів і к = 1,05Ecd х £c1cd/fcd(fcd- згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98) при розрахунку за першою групою граничних станів;

та

5

стс ^^(ck).(cd}^ak П > (5-6)

к = 1

де ак - коефіцієнти полінома, які визначаються з використанням параметрів, наведених в таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98.

Вирази (5.5) і (5.6) справедливі при 0< |єс|< |єси1|, де єси1 - номінальні граничні деформації бетону.

  1. Після підстановки формули (5.6) в рівняння (5.3) і (5.4) і інтегрування отримаємо рівняння рівноваги в наступному вигляді:

?cd bc

К


( к+1 к+1

£с(1) £с(2)

£к+1

k С(1)


п І

+ SjAsj +

/ = 1 /п=1


-0;


(5-7)




fcd Ьс у у ак £с(1) Ес(2)

N2 Й/с+2 е*+2

к I с(1)


+

(5-8)

^siAsi (*1 zsf) + (123456
1 zam) ^Ed ~ О-

/ = 1 т=

  1. 1Системи нелінійних алгебраїчних рівнянь (5.7) і (5.8) з двома невідомими розв’язуються підбором з контролем критеріїв вичерпання несучої здатності на кожному кроці розрахунків. Для оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу використовується деформацій­ний метод.

  2. За результатами розв’язання систем рівнянь (5.7) і (5.8) будуються діаграми "момент - кривизна" для елементів, яки зазнають дію згину. Найбільші величини зафіксовані на цих діаграмах і приймаються за несучу здатність. В разі, якщо визначені величини несучої здатності будуть меншими за зовнішні впливи, необхідно виконати зміну розмірів перерізу, армування або міцності бетону. Величини зовнішніх впливів і підрахованої несучої здатності, як правило, не повинні відрізнятись більше ніж на 5 %.

  3. При використанні спрощеної діаграми деформування бетону (рисунок 3.2 ДБН В.2.6-98) всього може реалізуватись двадцять чотири форми рівноваги перерізу. Однак на практиці найбільш часто зустрічаються дві форми рівноваги (рисунок 5.2).

Для обох форм рівноваги межею існування є умови: > hc, £c3cd < єс<< £cu3cd і єа < єау(СТа= Eg Eg ).

  1. Для першої форми рівноваги рівняння рівноваги в розгорнутому вигляді записуються наступним чином:


/ 2 г-

“ 2£c(1)-£c3,cd- c(2f} (5.11)

'cd / = 1 m=1

7

( Р2f= }

bc fed F _9f2 EC(2) A

2 ^^c(1)cc3,cd ^cc3cd / + L°siAsi *1 zsi)+

N ’ rcd / = 1

7

I

+ amAam (*1 ~^am) ~ ^Ed =0- (5-12)

m=1



  1. Рівняння рівноваги для другої форми в розгорнутому вигляді записуються наступним чином:

bcbcfaud + si^si + ^°am^aa? (5-13)

/=1 m=1

^c^c^aud f (*1 (*1 ^am)~ ^Ed = 0 ■ (5.14)

k z J /=1 m=1

  1. Розрахунок за формулами (5.11 - 5.14) виконується аналогічним чином, що і за форму­лами (5.7 - 5.8) з врахуванням рекомендацій і вимог 5.1.6 - 5.1.8.

  2. Для оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу використовується деформаційний метод. Алгоритм розв’язання задачі згідно з цим методом наведений у додатку А.

ДСТУ Б В.2.6-206:2015



















a - поперечний переріз елемента; б - епюра деформацій і напружень для першої форми рівноваги; в - епюра деформацій і напружень для другої форми рівноваги.

Рисунок 5.2 - Напружено-деформований стан розрахункового перерізу при використанні спрощеної діаграми стану бетон

  1. уНесуча здатність на дію поперечної сили

  1. Підрозділ 5.2 застосовується для сталезалізобетонних балок з прокатними або зварними сталевими профілями з жорсткою стінкою, яка може мати елементи жорсткості.

  2. Несуча здатність на поперечну силу (опір вертикальному зсуву) Vpf Rd повинна прий­матись як опір конструктивного сталевого профілю VplaRd , якщо не була визначена величина внеску залізобетонної частини балки.

  3. Розрахункове значення поперечної сили, що діє на переріз сталезалізобетонного еле­мента VEd повинно задовольняти наступної умові

VEd <1,0, (5.15)

Vpl,a,Rd

ДеVpi aRd~ розрахункова несуча здатність перерізу сталевого профіля на поперечну силу.

  1. Розрахункова несуча здатність перерізу сталевого профіля сталезалізобетонного еле­мента на поперечну силу Vp/аRd при розрахунку за 3-м типом НДС в сталевій частині перерізу (9.1.1.3 ДБН В.2.6-160) визначається за 4.3.5. При розрахунку за 1-м типом НДС в сталевій частині перерізу (9.1.1.3 ДБН В.2.6-160) VpiaRd визначається за 5.2.7 і 5.2.8.

  2. Розрахункова несуча здатність перерізу сталевого профілю на поперечну силу Vpla Rd визначається за формулою

A f

Vp!,a,Rd=-^, (5.16)

де Av - площа зсуву;

Ymo ~ коефіцієнт надійності матеріалу сталі (рекомендується приймати умо = 1,0).

  1. Площа зсуву може прийматися наступним чином:

  1. для прокатних двотаврових перерізів коли навантаження є паралельним стінці

Av= А - 2btf+ (tw+ 2г) х tf, але не менше rhwtw;

  1. для прокатних швелерних перерізів, коли навантаження є паралельним стінці

Av=A-2btf+(tw+ r)xtf;

  1. для прокатних таврових перерізів, коли навантаження є паралельним стінці

Av=0,9x(A-btf);

  1. для зварених двотаврових! коробчастих перерізів, коли навантаження є паралельним стінці ,

  2. для зварених двотаврових і коробчастих перерізів, коли навантаження є паралельним полицям

Av=A-X(hwtw);

  1. для прямокутних замкнутих перерізів з листового прокату постійної товщини:

  • навантаження є паралельним висоті перерізу

Av= Ah/(b+h);

  • навантаження є паралельним ширині перерізу

Av= Ab/(b+h);

  1. для круглих замкнутих перерізів з листового прокату і труб постійної товщини

Av=2А/ті,

де А - площа поперечного перерізу;

b - ширина перерізу;

h - висота перерізу;

hw - висота стінки;

г - радіус спряження полиці зі стінкою;

tf - товщина полиць;

tw - товщина стінки (якщо товщина стінки не постійна, то tw слід приймати таким, що дорівнює мінімальній товщині

г| - коефіцієнт площини зсуву (значення можна приймати 1,0)

  1. Для перевірки міцності на поперечну силу в пружній стадії (коли НДС в сталевій частині перерізу відповідає типу 1 п. 9.1.1.3 ДБН В.2.6-160) можна застосовувати наступну умову для критичної точки поперечного перерізу:

~Edх1Мо £3 <10|(4.17)

?ау

де iEd можна визначати за формулою

(4.18)

тут VEd - розрахункове значення поперечної сили;

S - статичний момент частини перерізу, якій знаходиться під дією поперечної сили від­носно центральної осі;

І - момент інерції поперечного перерізу;

t - товщина перерізу в розглянутій точці.

  1. Для двотаврових перерізів дотичні напруження в стінці можна приймати

TEd= якщо Af/Aw >0,6, (4.19)

де Af - площа перерізу однієї полиці;

Aw - площа поперечного перерізу стінки: Aw= hwtw.

  1. Несуча здатність на поперечну силу при згині VbRd незамоноліченої сталевої стінки визначається за формулою

nxL, *hwt

^b,Rd — Т <42°)

V3Ymi

де _ коефіцієнт надійності матеріалу сталі при розрахунках на стійкість при дії поперечної сили (рекомендоване значення ум1 = 1,0);

hwі t - відповідно висота і товщина стінки (рисунок 5.3);

П - коефіцієнт, який залежить від міцності сталі. Значення q = 1,20 рекомендується для сталі міцністю до S460. Для сталі з більшою міцністю рекомендується застосовувати П=1,0.

а - параметри поперечного перерізу; б - без елементів жорсткості на опорах; в - з жорсткою опорною частиною; г - з гнучкою опорною частиною

Рисунок 5.3 - Конструктивні рішення опорних частин балок

  1. Якщо поперечна сила VEd перевищує половину опору вертикальному зсуву VRd, що дорівнює меншому з Vpl Rd (за формулою (5.15)), або VbRd згідно з 5.2.9, то необхідно враховувати її вплив на на несучу здатність за моментом.

  2. Для поперечних перерізів класів 1 або 2 вплив вертикального зсуву на опір згину можна враховувати шляхом зниження розрахункового опору сталі (1 ~p)fyd у зоні зсуву, де:

p = (2VEd/VRd-tf, (5.21)

де VRd - відповідний опір вертикальному зсуву, визначений згідно з 5.2.5 або 5.2.8.

  1. Несуча здатність поперечних перерізів балок будівель при частковому замонолічуванні

    1. Частково замонолічені балки -- це балки, у яких сталевий профіль замонолічено залізо­бетоном і забезпечено зсувні в’язі між бетоном та сталевими компонентами. Типові поперечні перерізи частково замолічених балок показані на рисунку 5.4.


Рисунок 5.4 - Характерні поперечні перерізи частково замонолічених балок


  1. Даний розділ застосовується для частково замонолічених перерізів класів 1 або 2 при забезпеченні умови, щосУ/ґ^ більше ніж 124г.

  2. Повинно бути забезпечено повне з’єднання на зсув між конструктивним сталевим про­філем і стінкою заповнення.

  3. Несуча здатність поперечного перерізу при згині визначається за 5.1 з урахуванням в розрахункових залежностях бетону замолічування. Стиснутою арматурою у бетоні заповнення можна знехтувати.

  4. Визначення розрахункової несучої здатності на зсув VplaRd конструкційного сталевого профілю повинно здійснюватись згідно з 5.2.

  5. Внесок бетону замолічування у несучу здатність на зсув можна враховувати при визна­ченні розрахункової несучої здатності поперечних перерізів на зсув, якщо хомути застосовуються згідно з рисунком 5.5. Між залізобетоном та конструктивним сталевим профілем повинно забез­печуватись необхідне з’єднання на зсув. Якщо поперечні хомути залізобетонного наповнення відкриті, то вони повинні приварюватись до стінки рівноміцним швом.



1 - замкнуті хомути; 2 - відкриті хомути, приварені до стінки; 3 - хомути, пропущені через стінку

Рисунок 5.5 - Улаштування хомутів

    1. Якщо не застосовується більш точний розрахунок, то вважається, що складові VaEd і Ус ЕсІ загального зусилля зсуву VEd, які діють відповідно на сталевий профіль і залізобетонну стінку замонолічування, розподіляються в такому ж співвідношенні, що і внески сталевого профілю і залізобетону замонолічування при опорі на згин Mp! Rd.

    2. Якщо розрахункове зусилля зсуву VaEd перевищує половину розрахункової несучої здатності VplaRd конструкційного сталевого профілю на вертикальний зсув, то необхідно врахову­вати його вплив на опір за моментом.

  1. Втрата стійкості сталезалізобетонних балок при крученні із площини

    1. Загальні положення

Можна вважати, що у з’єднаних з бетоном сталевих полкицях або комбінованих плитах із зсувним з’єднанням згідно з 9.5 ДБН В.2.6-160 поперечна стійкість забезпечується за умови запо­бігання можливості втрати бетонною плитою поперечної стійкості.

Всі інші стиснуті сталеві полиці повинні перевірятись на поперечну стійкість.

Для сталевих профілів можуть застосовуватись методи на основі зусиль, що діють у попе­речному сталезалізобетонному перерізі, з урахуванням впливів від послідовності зведення згідно з 8.4.5.4 ДБН В.2.6-160. Закріплення у рівні з’єднань на зсув бетонної плити можна враховувати як поперечні і пружно-крутні в’язі.