1. Загальні плани інтеграції й уведення в експлуатацію

Загальна інтеграція — це комбінація всіх передбачених на станції технічних й адміністративних дій для встановлення, з’єднання, випробування, калібрування та повного підготування КВК-систем до експлуатації.

Уведення в експлуатацію — це комбінація всіх передбачених на станції технічних й адміністра­тивних дій, необхідних для гарантування придатності встановлених систем і станції до обслугову­вання перед тим, як вони розпочнуть функціювання (див. 4.4 IAEA 75-INSAG-3).

Примітка. Загальне введення в експлуатацію КВК-системи є частиною введення в експлуатацію АЄС (див. 3.11).

На завершальному етапі загальної інтеграції та введення в експлуатацію виконується валіда- ція й інсталяція окремих систем (див. 6.1.5 та 6.1.6).

  1. Після інтеграції КВК-систем на станції загальне функційне та експлуатаційне технічні за­вдання для функцій, важливих для безпеки, що виконуються КВК-системами, має бути перевірено в усіх передбачених режимах роботи станції;

  2. Обсяг робіт, який треба виконати під час інтеграції й уведення в експлуатацію на загально­му рівні, можливо зменшити, якщо комплексні випробування виконано на заводі або станції, або якщо АЕС не є першою станцією, на якій упроваджується ця система. Зменшення загальних робіт із верифікації та валідації треба обґрунтовувати й документувати.

  1. Загальний план інтеграції

Треба розробити загальний план інтеграції КВК-систем у рамках програми забезпечення якості. До загальних вимог 5.4.1 із забезпечення якості та верифікації долучено наведені нижче технічні вимоги:

  1. Випробування взаємопов’язаних систем потрібно виконувати для підтвердження того, що:

  • Усі інтерфейси взаємопов’язаних систем працюють правильно;

  • Виявлення відмов, коригувальні дії та надання відповідних даних виконується відповідно до технічного завдання КВК-функцій;

  1. Випробування щодо несприйнятливості взаємопов’язаних систем до електромагнітних пере­шкод треба виконувати відповідно до вимог ІЕС 61000-4-1—ІЕС 61000-4-6;

  2. Треба контролювати уземлення й еквіпотенційне з’єднання всього устатковання та захисного кабелю уземлення;

  3. Для перевірення поводження та роботоздатності систем у разі переривання та відновлення електроживлення треба виконати їхнє випробування за умови втрати зовнішнього живлення;

  4. Треба контролювати умови навколишнього середовища за місцем експлуатації КВК-систем на їхню відповідність установленим вимогам;

  5. Треба виконати випробування безперервних і логічних сигналів, якими обмінюються системи, для того щоб підтвердити, що забезпечуються правильні значення та стани для різних функцій, важливих для безпеки. У разі коли функції відображення інформації, аварійної сигналізації, реє­стрування й обчислення виконує система, яка є неважливою для безпеки, це випробування треба виконувати разом із цією системою, доки не буде розроблено простіший метод демонстрації пра­вильності всіх отриманих даних;

д) Функції управління із замкнутим контуром та функції логічного управління треба випро­бовувати від вхідних до вихідних сигналів, включно з виконавчими механізмами й інтерфейсом оператора;

  1. Випробування мають підтвердити, що в разі відмови резервного устатковання, комунікацій­них ліній, датчиків або керівних приводів, кожну систему буде забезпечено правильною інформа­цією. Випробування мають підтвердити правильність перемикання режимів управління та часових характеристик;

  2. Необхідно виконати випробування багатоканального управління для перевірення правиль­ності передавання даних і часу реакції від моменту подавання команд до отримання достовірної інформації про стан приводів. Випробування потрібно виконувати за нормальних робочих умов, аварійних умов, найгірших умов і в умовах імітації відмови технічних засобів.

5.4.3.2 Загальний план уведення в експлуатацію

Треба розробити загальний план валідації КВК ФСБ у рамках програми введення в експлуа­тацію систем станції (див. 4.4.200 IAEA 75-INSAG-3). Застосовують наведені нижче вимоги:

  1. Задані уставки, граничні значення та калібрувальні значення вимірювальної апаратури треба перевірити та відрегулювати під час уведення в експлуатацію систем станції для підтвер­дження того, що функційність і робочі характеристики систем відповідають загальному технічному завданню;

  2. Експлуатаційні процедури КВК-систем треба перевірити й оновити під час уведення станції в експлуатацію.

  1. Загальний план експлуатації

Загальний план експлуатації відповідає експлуатації взаємопов’язаних КВК-систем. Загальний план експлуатації доповнює плани експлуатації окремих КВК-систем (див. 6.2.6).

Загальний план експлуатації треба розробляти в рамках програми забезпечення якості. На додаток до загальних вимог 5.4.1 до забезпечення якості та верифікації застосовують наведені нижче вимоги:

  1. План має містити опис:

  • засобів запуску, ініціалізації та підтримання взаємопов’язаних систем у повному робо­чому стані;

  • засобів перевірення того, що системи здатні виконувати функції, важливі для безпеки;

  • стандартних операцій, наприклад періодичних випробувань, які треба виконувати під час роботи станції для підтримання необхідної надійності функцій, важливих для безпеки;

  1. У плані має бути визначено умови, за яких може виконуватися модифікація параметрів сис­теми або управління, та вплив цих змін на роботу систем і на роботу та безпеку станції. У ньому також має бути зазначено, які модифікації можуть виконуватися:

  • за адміністративного управління;

  • за адміністративного управління та після затвердження розробником відповідних випробувань та верифікації.

Примітка. Процес модифікації і дозвіл на ці зміни наглядових органів можуть залежати від норм експлуатаційної організації та національних норм;

  1. У плані має бути визначено всі режими експлуатації взаємопов’язаних систем, а також те, як ці системи мають працювати в кожному режимі, охоплюючи:

  • необхідні дії й обмеження в роботі систем та станції в разі відмови системи або зовнішньої небезпеки для систем;

  • обмеження в роботі систем та станції під час періодичних випробовувань, технічного обслуговування та/або виконання модифікацій;

  • процедури приведення до нормальної експлуатації та підтвердження виходу в нормаль­ний робочий режим після скасування цих обмежень.

  1. Загальний план технічного обслуговування

Загальний план технічного обслуговування призначено для технічного обслуговування на рівні взаємопов’язаних КВК-систем. Він доповнює та координує плани технічного обслуговування окремих КВК-систем (див. 6.2.7).

Загальний план технічного обслуговування треба розробляти в рамках програми забезпечення якості. На додаток до загальних вимог 5.4.1 із забезпечення якості та верифікації використовують наведені нижче вимоги:

  1. Треба ввести обмеження на заходи з технічного обслуговування окремих КВК-систем, щоб мати гарантію того, що будь-який вплив на безпеку станції є припустимим. Зокрема, системи мають задовольняти критерій одиничної відмови під час технічного обслуговування там, де це потрібно (див. 6.1.1.2.5). У плані має бути визначено, яке устатковання можливо вивести з роботи, наслідки цього та засоби, які забезпечують повернення до роботи та верифікацію правильності повернення;

  2. Треба виконувати систематичні випробування та заміни для того, щоб ВЗП була малоймовір­ною в тих елементах КВК-архітектури, які опиняються в змінених умовах навколишнього середовища в разі аварії. Методика має гарантувати, що ті елементи, які піддаються радіації і, унаслідок цього, швидкому старінню або зміненням фізичних властивостей (кабелі, датчики), або навантаження яких змінюється відповідно до виконуваного завдання (наприклад, вмикання підсилювачів потужності, реле), не можуть призвести до невиявлених відмов.

Примітка. Проміжки між замінами можна визначати за допомогою прискореного старіння;

  1. У разі, коли заходи з технічного обслуговування містять коригування даних конфігурації або калібрування, ними також потрібно управляти за допомогою документально встановлених процедур, які забезпечують, що:

  • коригування під час технічного обслуговування відбувається в певних межах (такі межі можна установлювати на основі проекту системи та проекту станції у вигляді нефор­мальних обмежень щодо персоналу, який виконує технічне обслуговування);

  • застосовуються вимоги 5.4.4, викладені вище, у разі виконання такого коригування під час роботи системи;

  • виконується реєстрація всіх коригувань, виконаних під час технічного обслуговування.

5.5 Вихідна документація

Вихідна документація проекту архітектури КВК та процесів розподілу функцій забезпечує необхідні вхідні дані для технічного завдання до конкретних систем КВК-архітектури (див. 6.1.1).

  1. Документація проекту архітектури

  1. Вихідна документація має визначати для конкретних КВК-систем:

  • проектні обмеження, які визначають на станції (див 5.1.3);

  • обмеження, які визначають у проекті архітектури (див. 5.3.1);

  • фізичні й функційні границі між системами;

  1. Для інженерних інструментальних засобів, які використовують, треба визначити:

  • як проектні дії життєвого циклу системи підтримуються такими засобами;

  • як потрібно використовувати такі засоби; і

  • як перевірити вихідні дані таких засобів.

Примітка. Вимоги до методів й інструментальних засобів інженерного програмного забезпечення для систем класу 1 наведено в 4.2 та 4.3 ІЕС 60880-2.

  1. Документація функційної призначеності

  1. Вихідна документація має визначати вимоги до функціювання, характеристик і надійності виконання прикладних функцій, установлених для кожної системи (див. 5.3.2). Вимоги може бути подано за допомогою тексту, діаграм послідовності операцій, матриць, логічних діаграм тощо, які чітко виражають виконання функцій;

  2. Технічні завдання для прикладних функцій комп’ютерних систем не повинні залежати від технології їхньої реалізації, тобто комп’ютерів, реле;

  3. Програмне забезпечення та інженерні методи й інструментальні засоби потрібно викорис­товувати для того, щоб створити документи з вимогами, які можуть бути легко зрозумілими для авторів технічних завдань на систему та операторів станції.

6 ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ БЕЗПЕКИ СИСТЕМИ

Проект КВК-архітектури визначає конкретні КВК-системи, які виконують функції, важливі для безпеки (див. 5.3.1). Цей розділ визначає завдання та вимоги до окремих таких КВК-систем. Вимоги цього розділу належать до комп'ютерних систем.

Примітка. Більшість цих вимог можливо також застосовувати до традиційних КВК-систем.

Для забезпечення того, що всі вимоги безпеки, які висувають до системи, виявлено, реалізо­вано та підтримано, необхідно застосовувати системний підхід. Цього можна досягти за допомогою діяльності, пов’язаної з розробленням, реалізацією й експлуатацією системи в рамках життєвого циклу безпеки системи. Цей життєвий цикл відповідає у свою чергу діяльності в рамках повного життєвого циклу безпеки КВК (див. розділ 5 та рисунок 4).

Етапи типового життєвого циклу безпеки системи охоплюють:

  • специфікацію вимог до системи;

  • специфікацію системи;

  • детальний проект і реалізацію системи;

  • інтеграцію системи;

  • валідацію системи;

  • інсталяцію системи;

  • модифікації проекту системи (якщо є).

Кваліфікацію системи розглядають окремо, тому що її можна виконувати частково незалеж­но від життєвого циклу розроблення системи. Такий підхід відповідає практиці, яка все більше покладається на наявне устатковання.

На рисунку 5 зображено типовий життєвий цикл безпеки системи та зазначено взаємозв'язки між життєвими циклами програмного забезпечення й технічного забезпечення з ІЕС 60880 та ІЕС 60987.

  • таблиці 3 наведено короткий огляд мети діяльності, вхідних і вихідних даних типового життєвого циклу системи, а також наведено посилання на відповідні підрозділи.

До цього розділу належать:

  • вимоги, що однаково застосовують до всіх систем, важливих для безпеки;

  • вимоги, що застосовують додатково до попередніх вимог, до певних класів систем або категорій функцій. Специфічні вимоги наведено в таблиці 4.

Життєвий цикл системи є ітераційним процесом; етап може розпочатися до того, коли дії по­переднього етапу буде завершено; проте етап можна вважати завершеним тільки в тому разі, якщо попередні етапи завершено та якщо його вихідні дані відповідають вхідним даним, отриманим із попередніх етапів. *

Примітка. Ця вимога відрізняється від вимоги, сформульованої в 6.1 ІЕС 60880. Щодо програмного забезпечення — не вважають за потрібне, хоча бажано, завершення попереднього етапу проектування до того, як розпочато наступний етап, що забезпечує вимоги, описані вище.

Таблиця 3 — Огляд життєвого циклу безпеки системи

Розділ або підрозділ

Вхід

Мета діяльності

Вихід

6

Вимоги до життєвого циклу системи та їхній зв’язок із повним життєвим циклом безпеки

6.1.1

Технічне завдан­ня на систему

Вихід згідно з 5.5 та 5.4 Вихід згідно з 6.2.1 та 6.2.2

Розробити технічне завдання до системи стосовно:

  • функцій;

  • проектних обмежень;

  • границь й інтерфейсів з іншими системами та інструментальними засобами;

  • інтерфейсів із персоналом;

  • умов навколишнього сере­довища

Технічне завдання на систему Технічне завдання до прикладних функцій

6.1.2 Специфікація системи

Вихід згідно 36.1.1 Документація наявного устатко­вання, яке можли­во використову­вати

Вихід згідно з 6.2.1 та 6.2.2

Визначити й оцінити придат­ність наявного устатковання, яке може бути інтегровано в проект системи

Розробити проект архітектури системи для реалізації техніч­ного завдання на систему Призначити підсистемам при­кладні функції

Документація специфікації системи (див. 6.3.2) охоплює:

  • ідентифікацію вибраного устат­ковання й аналіз придатності;

  • архітектуру системи;

  • специфікацію програмного забез­печення