Страница 12: ДСТУ IEC 61513:2009. Атомні електростанції. Інформаційні та керівні системи, важливі для безпеки. Загальні вимоги до систем (61219)

1. Програму забезпечення якості системи треба створювати та реалізовувати, охоплюючи всі види діяльності, пов’язані з життєвим циклом системи. Вимоги до програми забезпечення якості системи необхідно брати з IAEA 50-C-QA (Rev.1) та ISO 9001;

2. Програма забезпечення якості системи має охоплювати діяльність, потрібну для досягнення відповідної якості системи, для верифікації відповідності вимог до якості, та надання об’єктивних доказів результату (див. розділ 102 IAEA 50-C-QA (Rev.1)). Вимоги до процедур верифікації за­тверджують у плані верифікації системи (див. 6.2.1.1);

3. Програма забезпечення якості системи розглядає якість системи та аспекти якості, пов’язані з інтеграцією технічного та програмного забезпечення. Конкретні програми забезпечення якості технічного та програмного забезпечення знаходяться поза сферою дії цього стандарту.

Примітка. Вимоги до програми забезпечення якості програмного забезпечення систем безпеки визначено в розділі З ІЕС 60880;

4. Програма забезпечення якості системи має охоплювати:

• визначення керівних стандартів і процедур, які треба використовувати в проекті (відповідно до 4.2.2 ISO 9001);

• ідентифікацію етапів життєвого циклу системи, первинних завдань й очікуваних результатів кожного етапу (відповідно до 4.4.2 ISO 9001);

• опис взаємодій і взаємозв'язків між різними завданнями (відповідно до 4.4.3 ISO 9001);

• опис організаційної структури (відповідно до 4.1.2 ISO 9001);

• комплектацію компонентами від зовнішніх постачальників (відповідно до 4.6 та 4.7 ISO 9001);

• ідентифікацію та трасування продукту (відповідно до 4.8 ISO 9000-3). Відповідні вимоги встановлено в плані управління конфігурацією (див. 6.2.1.2);

• ідентифікацію всіх процедур перевірянь і випробувань (відповідно до 4.10 ISO 9001);

• ідентифікацію діяльності та завдань із забезпечення якості;

• ідентифікацію персоналу/організацій, відповідальних за діяльність та виконання завдань із забезпечення якості, охоплюючи забезпечення незалежності (згідно з IAEA 50-C-QA (Rev.1));

• процедури обліку й усунення невідповідності вимогам, стандартам і процедурам. Про­цедури мають охоплювати розгляд впливу на безпеку АЕС і мають гарантувати, що всі впливи невідповідностей буде ідентифіковано, наприклад, взаємозамінність, технічне обслуговування, запчастини, інструкції з експлуатації тощо (відповідно до 4.13 ISO 9001); е) Програма забезпечення якості має складатися на ранній стадії життєвого циклу системи та входити до загального списку інших дій життєвого циклу безпеки КВК. Програма може бути части­ною специфікації системи або супровідним документом (див. 3.2 ІЕС 60880).

1. План верифікації треба розробляти разом з описом:

• процесу верифікації на всіх етапах життєвого циклу безпеки;

• відповідної організації та відповідальності;

2. Вихідні дані, отримані на кожному етапі життєвого циклу безпеки системи, потрібно переві­ряти за точно визначеними вхідними даними;

3. На кожному кроці верифікації треба складати звіт щодо виконаного аналізу й отриманих результатів. Наприкінці етапу необхідно складати завершальний звіт, демонструючи відповідність результатів етапу вхідним вимогам, та усунення відхилень;

4. Верифікацію має виконувати персонал, компетентний у даному питанні, який добре розуміє вхідні дані, за якими виконують перевірення;

5. Ретельність плану верифікації має відповідати класу безпеки системи. План верифікації має відображати відповідні аспекти безпеки, які підлягають перевіренню, а також ураховувати те, що ймовірність відмови або упущення в складних елементах вища, ніж у простіших;

6. У програмі забезпечення якості системи визначають документи, що підлягають розгляду під час верифікації;

д) Документи, які розглядають під час верифікації, тобто вхідні та вихідні дії, звіти з верифікації й інструментальні засоби, що використовують у підготовленні вихідних даних, потрібно піддавати управлінню конфігурацією;

h) Для систем класу 1 план верифікації мають виконувати фахівці, які не є розробниками системи (відповідно до 6.2.1 ІЕС 60880).

6.2.1.2 Програма управління конфігурацією системи

Примітка. Частину наведених нижче вимог до програми управління конфігурацією системи отримано з IEEE 828 [3].

1. Ідентифікація конфігурації:

• відповідні базові лінії має бути визначено як контрольні точки в межах життєвого циклу системи та має бути визначено елементи, які мають управлятися в базових лініях. Конт­рольовані елементи можуть бути проміжною й остаточною продукцією (такою, як технічне та програмне забезпечення; документи з верифікації; користувальницька документація) й елементами для підтримання середовища (такими, як компілятори, інструментальні засоби, випробувальні стенди);

• треба ідентифікувати всі елементи, які підлягають контролю. Кожен окремий елемент повинен мати унікальну познаку та різні версії має бути однозначно ідентифіковано;

• зв’язки між елементами базових ліній та елементом(-ами), з яких їх розроблено, має бути встановлено та зафіксовано;

• систему управління конфігурацією має бути налаштовано на реконструкцію конфігурації всіх базових ліній системи;

• необхідно передбачити засоби пошуку, здатні легко ідентифікувати зв’язки та різноманітні екземпляри елементів;

2. Управління конфігурацією:

• управління конфігурацією має забезпечувати засоби, потрібні для ініціювання призупи­нення проекту. Необхідно визначити процедури та повноваження, необхідні для будь-якої наступної модифікації після призупинення проекту;

• необхідно відстежувати стан кожного контрольованого елемента; це охоплює інформацію про початкову затверджену версію, стан необхідних змін та виконання затверджених змін;

3. Програму управління конфігурацією системи необхідно визначити на початку проектування системи та підтримувати протягом усього життєвого циклу системи.

План забезпечення захисту системи визначають відповідно до загального плану забезпечення захисту (див. 5.4.2).

1. У процесі розробляння специфікації та проектування системи вимоги до технічних контр­заходів, визначених для системи в загальному плані забезпечення захисту (див. 5.4.2), має бути перетворено у вимоги технічного проекту й задокументовано;

2. Оцінення проектної документації потрібно виконувати для перевірення правильності реа­лізації контрзаходів, визначених під час аналізування захисту системи;

3. Під час верифікації та валідації системи ефективність функцій захисту має бути продемон­стровано відповідними випробуваннями системи в її остаточній конфігурації.

План інтеграції системи охоплює процедурні та технічні заходи з об’єднання підсистем у систе­му й об'єднання технічного та програмного забезпечення. Він описує дії, визначені в 7.4 ІЕС 60880.

1. План інтеграції системи має визначати типи випробувань, зовнішні умови випробування та критерії приймання;

2. Випробування з інтеграції мають ґрунтуватися на концепції поетапної інтеграції;

3. Треба розрізняти випробування, пов’язані із системою (функції програмного чи технічного забезпечення системи), та специфічні випробування станції (прикладні функції).

Примітка. Випробування модулів (технічного, програмного забезпечення та комбінованих модулів), виконуваних під час типових випробовувань або попередніх проектів, проводять для уникнення повторів ідентичних або непотрібних випробувань.

План валідації системи охоплює необхідні методичні та технічні заходи для демонстрації того, що система задовольняє своє технічне завдання. Валідацію вимог до прикладних функцій розгля­дають на етапі функційної валідації (див. 6.1.3.1.1).

1. План валідації системи треба розробляти разом з описом конфігурації системи, яка під­дається валідації, тих випробувань й аналізу, які необхідно виконувати, а також тих звітів, які має бути підготовлено.

1. Документація з валідації має встановлювати конфігурацію тої системи, яку піддають випробуванням, вхідні дані, методи, інструментальні засоби, засоби калібрування та відповідні критерії приймання. За потреби оцінюють точність і вплив інструментальних засобів на поводження системи;

2. У документації з аналізу валідації потрібно визначити те, що аналіз має продемонстру­вати, очікувані результати та необхідні критерії приймання;

2. Для функцій категорії А план валідації системи має розробляти, а роботу з валідації має виконувати група спеціалістів, незалежних від тих осіб, які проектували, реалізовували та/або мо­дифікували систему (див. розділ 8 ІЕС 60880).

Примітка. Незалежність не потрібна особам, зайнятим виконанням плану валідації та підготовленням звіту:

3. Для функцій категорії В розроблення плану валідації має перебувати під наглядом відпо­відальних осіб, які не беруть участі в проектуванні, реалізації та/або модифікації системи;

4. Для функцій категорій А та В план валідації системи має забезпечувати відстеження спе­цифікації за допомогою відповідних випробувань та перевірень;

5. Для функцій категорії С доцільно, щоб план валідації системи забезпечував відстеження специфікації за допомогою відповідних випробувань та перевірень.

План інсталяції системи передбачає методичні та технічні заходи для інсталяції системи на місці експлуатації та для перевірення, необхідного для забезпечення гарантії того, що система при­датна до експлуатації. План інсталяції доповнює загальні плани інтеграції та вводу в експлуатацію (див. 5.4.3).

1. План інсталяції системи треба розробляти для описання заходів забезпечення та переві­рення правильності конфігурації системи та будь-яких змінюваних параметрів, а також того, що система є повною, належно встановленою, зібраною, приєднаною та працює відповідно до вимог специфікації;

2. Для систем класу 1 план інсталяції має задовольняти вимоги розділу 9 ІЕС 60987 та 10.1.1 ІЕС 60880;

3. Для функцій категорії А правильність роботи кожного каналу треба продемонструвати за місцем експлуатації.

План експлуатації системи визначає, як систему потрібно експлуатувати та які вимоги вису­вають під час експлуатування системи.

1. План експлуатації системи має визначати, як система буде працювати в усіх режимах екс­плуатації. План має бути погодженим із планом технічного обслуговування системи (див. 6.2.7) і загальними планами експлуатації та технічного обслуговування (див. 5.4.4 та 5.4.5);

2. У плані експлуатації системи треба визначити умови, які мають бути виконаними до вве­дення системи в експлуатацію. Зокрема:

• для системи має бути виконано інсталяцію, інтеграцію та пусконалагоджувальні роботи (див. 5.4.3);

• мають бути наявними план технічного обслуговування та експлуатаційна документація системи;

3. За потреби періодичних випробувань (див 6.1.1.2.4) у плані експлуатації системи має бути визначено:

• частоту та тривалість кожного випробування, умови до початку випробування і вплив, якщо є, на роботу системи та станції;

• етапи, необхідні для виконання кожного випробування, використовувані інструментальні засоби та засоби калібрування, аналіз правильності результатів;

• перевірення повноти відновлення до нормального стану, якщо потрібні тимчасові змінен­ий системи.

Примітка. У періодичних випробуваннях бере участь група спеціалістів з експлуатації та технічного обслуговування. Цю діяльність можна розглядати як частину поточного ремонту (див. 6.2.7);

4. У плані експлуатації системи треба визначити документацію, що ведеться під час експлуа­тування. Вона має містити докладний опис відмов, документи з випробування системи та перелік зауваг до системи;

5. План експлуатації системи має ураховувати можливий вплив на безпеку станції;

6. Для систем 1 та 2 класів план експлуатації системи має передбачати періодичні випробу­вання системи відповідно до будь-яких вимог, що походять з імовірнісного аналізу;

д) Для систем 3 класу план експлуатації системи має передбачати періодичні випробування системи через відповідні проміжки часу, якщо безперервна робота не гарантує виявлення відмов.

6.2.7 План технічного обслуговування системи

Технічне обслуговування системи передбачає методичні та технічні заходи, необхідні для під­тримання функційності під час експлуатування системи. План технічного обслуговування системи розробляють відповідно до плану експлуатації системи та загальних планів експлуатації й техніч­ного обслуговування (див. 5.4.4 та 5.4.5).

1. Необхідно розробити план технічного обслуговування системи, що встановлює:

• порядок дій та методи, використовувані для виявлення прихованих відмов системи та підтримання «проектного» функціювання та надійності системи (планово-попереджу­вальне технічне обслуговування);

• дії та методи, які виконують для відновлення системи до цілком робочого стану (поза­планове технічне обслуговування);