дорівнювати нормативній концентрації для гасіння об’ємним способом;

Ь) на кінець витримування концентрація вогнегасної речовини на рівнях, що дорівнюють 10 %, 50 % і 90 % від висоти приміщення, повинна бути не нижче ніж 85 % від нормативної;

с) тривалість витримування повинна бути не менше ніж 10 хв, якщо інше не вказане органом влади.



  1. Технічні характеристики системи

    1. Тривалість подавання вогнегасноїречовини

      1. Зріджена вогнегасна речовина

Зріджену вогнегасну речовину потрібно подавати якнайшвидше, щоб придушити вогонь і обме­жити утворення продуктів розкладу. За будь-яких обставин тривалість подавання вогнегасної речови­ни, необхідна для досягнення 95 % від її нормативної концентрації для пожежогасіння об’ємним спо­собом, не повинна перевищувати 10 с за температури 20 °С, якщо інше не вимагає орган влади.

Тривалість подавання визначають як проміжок часу, необхідний для випускання з насадків 95 % від маси вогнегасної речовини, необхідної для досягнення нормативної концентрації для пожежогасіння об’ємним способом за температури 20 °С. Для зріджених вогнегасних речовин цей показник можна приблизно визначати, як проміжок часу між появою перших краплин рідини біля насадка і моментом, коли з насадка починає виходити здебільшого газоподібний струмінь. Для встановлення відповідності до вимог, викладених у цьому пункті, необхідно провести гідравлічний розрахунок відповідно до 6.3 або до затверджених інструкцій з проектування типових систем.

Національна примітка

Запропоновано вважати правильним посилання «7.3» замість наведеного в ISO 14520-1 «6 З».

  1. Незріджена вогнегасна речовина

Тривалість подавання, необхідна для досягнення 95 % від нормативної концентрації для поже­жогасіння об’ємним способом у разі використовування незрідженої вогнегасної речовини, не повинна перевищувати 60 с за температури 20 °С, якщо інше не вказане органом влади. Для встановлення відповідності до вимог, викладених у цьому пункті, необхідно провести гідравлічний розрахунок відпо­відно до 6.3 або до затверджених інструкцій з проектування типових систем.

Національна примітка

Запропоновано вважати правильним посилання «7.3» замість наведеного в ISO 14520-1 «6.3».

  1. Подовжене подавання

У разі потреби подовженого подавання його швидкість повинна бути достатньою для підтриму­вання необхідної концентрації протягом заданого часу витримування.

  1. ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТУВАННЯ ТА ПРИЙМАННЯ

    1. Загальні положення

У цьому розділі викладено мінімум вимог щодо введення в експлуатування і приймання системи газового пожежогасіння.

Національна примітка

В Україні чинний ДБН В.2.5-13, який деталізує вимоги щодо введення в експлуатування і приймання систем пожежогасіння.

  1. Випробовування

    1. Загальні положення

Повністю змонтовану систему перевіряє і випробовує компетентна особа для отримання дозволу органу влади. У системах потрібно використовувати лише обладнання і прилади, що відповідають вимогам національних стандартів. Щоб пересвідчитися у тому, що систему належним чином змонто­вано і вона буде функціювати відповідно до проекту, необхідно провести випробовування відповідно до 7.2.2-8.2.9.

Національна примітка

Запропоновано вважати правильним посилання «8.2.2» замість наведеного в ISO 14520-1 «7.2.2».

  1. Перевіряння захищуваного приміщення

Захищуване приміщення повинно повністю відповідати його проекту.

  1. Огляд механічних вузлів

    1. Система розподільного трубопроводу повинна бути перевірена на відповідність докумен­там з проектування та монтування.

    2. Типорозміри насадків трубопроводів і, у разі потреби, редукторів тиску, повинні відпові­дати проекту системи. Перехідники трубопроводів і висота розташування трійників повинні бути пере­вірені на відповідність проекту.

    3. З’єднувальні елементи трубопроводу, насадки і пристрої для кріплення трубопроводів повинні бути надійно закріплені для запобігання недопустимим вертикальним або боковим зміщенням під час подавання вогнегасної речовини. Насадки потрібно встановлювати так, щоб трубопровід не міг від’єднатися під час подавання вогнегасної речовини.

    4. Під час монтування розподільний трубопровід необхідно оглянути всередині для вияв­лення можливості потрапляння оливи або бруду, які можуть забруднити захищувану зону або вплину­ти на розподіляння вогнегасної речовини в результаті зменшення ефективної площі перетину отвору насадка.

    5. Насадки необхідно орієнтувати так, щоб вогнегасна речовина оптимально розподілялася у захищуваному об’ємі.

    6. Якщо на насадках встановлено дефлектори, то вони повинні бути розташовані так, щоб одержати максимальний ефект розподілення вогнегасної речовини.

    7. Вихідні насадки, трубопровід і монтувальні скоби повинні бути встановлені так, щоб не завдавати ушкоджень персоналу. Вогнегасна речовина не повинна потрапляти безпосередньо до зони, де може перебувати персонал за звичайних умов роботи, а також на будь-які незакріплені предмети чи полиці, верхні частини стійокта інші подібні поверхні, на яких є незакріплені предмети, що можуть зірватися.

    8. Усі резервуари для зберігання вогнегасної речовини повинні бути розташовані відповідно до затверджених креслень.

    9. Усі резервуари і монтувальні скоби повинні бути надійно закріплені відповідно до вимог виробника.

    10. Проводити випробовування з подаванням вогнегасної речовини, як правило, не рекомен­довано. Однак, якщо їх проводять, то необхідно визначити масу вогнегасної речовини зважуванням або іншими дозволеними методами. Вимірювати концентрацію вогнегасної речовини потрібно щонай­менше у трьох точках, одну з яких розташовують у найвищій точці захищуваного приміщення.

Для уникнення потрапляння вогнегасної речовини у навколишнє середовище можна використо­вувати інші способи оцінювання, наприклад, випробовування зі створенням надлишкового тиску за допомогою дверного вентилятора, описане у додатку Е. Однак випробовування з подаванням вогне­гасної речовини можна проводити, якщо воно дозволено органом влади.

  1. Важливо забезпечити таку кількість вогнегасної речовини, необхідну для досягнення по­трібної концентрації. Щоб пересвідчитись у її наявності, необхідно перевірити фактичні об’єми при­міщень і порівняти їх зі значеннями, наведеними на робочих кресленнях системи. Необхідно врахову­вати проміжок часу, необхідний для вимкнення вентилятора та закриття засувки.

  2. Якщо до складу трубопроводу входить не більше одного поворотного з’єднувального елемента між резервуаром для зберігання вогнегасної речовини і вихідним насадком і якщо весь тру­бопровід не перевірено на герметичність, необхідно провести такі випробовування:

  1. усі трубопроводи з відкритими кінцями піддають пневматичним випробовуванням у закритому стані протягом 10 хв тиском 3 бар. Через 10 хв падіння тиску не повинно перевищувати 20 % від ве­личини випробовувального тиску;

  2. увесь трубопровід із закритими кінцями, а також трубопровід перед редукторами тиску необ­хідно піддавати гідравлічним випробовуванням підтиском, величина якого перевищує максимальний робочий тиск не менше ніж у 1,5 рази, протягом 2 хв, при цьому не повинно бути витікань. Після за­вершення випробовувань систему трубопроводу продувають для видалення вологи.

Рекомендовано, за можливості, гідравлічні випробовування проводити на території заводу-виробника.

ЗАСТОРОГА! Випробовування пневматичним тиском створює потенційний ризик травму­вання персоналу, що перебуває в зоні випробовувань, у результаті викидання стисненого по­вітря у разі пошкодження трубопроводу. Перед початком пневматичних випробовувань із зони проведення випробовувань повинні бути евакуйовані люди та виконані необхідні заходи щодо безпеки для персоналу, який проводить випробовування.

    1. Трубопровід необхідно випробовувати з використовуванням азоту або іншого аналогіч­ного газу, щоб пересвідчитися, що він герметичний, а переріз трубопроводу та насадки вільні.

  1. Перевіряння герметичності приміщення

Приміщення, захищене системою пожежогасіння об’ємним способом, повинне бути перевірене на відсутність будь-яких значних нещільностей, які можуть призвести до того, що в ньому протягом за­даного проміжку часу не буде утримуватися задана вогнегасна концентрація. Нещільності повинні бути усунені (див. також 6.4.1). Якщо відсутні інші вимоги органів влади, то необхідно провести випро­бовування за методикою, наведеною у додатку Е.

Національна примітка

Запропоновано вважати правильним посипання «7 4 1» замість наведеного в ISO 14520-1 «6.4.1».

  1. Перевіряння електричних вузлів

    1. Усі системи електропроводки повинні бути встановлені згідно з вимогами відповідних на­ціональних стандартів і креслень системи. Електропроводки змінного і сталого струму не повинні бути об'єднані в спільному потоку, якщо вони не захищені належним чином і не заземлені.

    2. Уся монтажна електропроводка повинна бути випробувана на справність заземлення і відсутність короткого замикання. Під час випробовувань монтажної електропроводки всі електронні блоки (типу димових сповіщувачів, сповіщувачів полум'я, спеціального електронного обладнання для інших сповіщувачів або їхніх монтувальних баз) повинні бути видалені, а перемички встановлено так, щоб запобігти можливості пошкодження цих пристроїв. Після випробувань зазначені вузли повинні бути встановлені на штатні місця.

    3. Для забезпечення роботи в частині виявлення загорянь, — сигналізація, управління і при­ведення в дію системи повинні мати належні характеристики і надійні основні та резервні джерела електроживлення відповідно до 5.4.

Національна примітка

Запропоновано вважати правильним посилання «6 4» замість наведеного в ISO 14520-1 «5 4»

  1. Усі допоміжні системи (такі як звукове оповіщування про пожежу, пристрої оповіщування, дистанційні пристрої оповіщування, вимкнення системи вентилювання, вимкнення електроживлення тощо) необхідно перевірити на працездатність відповідно до вимог проектної документації на систему.

Пристрої оповіщування про пожежу повинні бути встановлені так, щоб їх можна було почути (по­бачити) за нормальних умов роботи системи та навколишнього середовища.

За можливості, всі пристрої для вимкнення системи вентиляції та електроживлення повинні бути такі, щоб після вимкнення живлення та його повторного увімкнення можна було зробити їхній ручний запуск.

    1. Необхідно перевірити системи, в яких використовують аварійне вимкнення. Ця функція не повинна впливати на інші допоміжні функції системи, такі як вимкнення вентилювання та електрожив­лення, якщо вони повинні бути згідно з проектом.

    2. Необхідно перевірити тип і розташування сповіщувачів і переконатися, що їхні типи і розташування відповідають кресленням системи і вимогам виробника.

    3. Необхідно пересвідчитися у правильності монтажу пристроїв ручного подавання вогнегас­ної речовини, а також їхньої доступності, правильності маркування і захищеності від ушкоджень.

    4. Необхідно пересвідчитися у можливості приведення в дію усіх пристроїв ручного подаван­ня вогнегасної речовини лише за умови виконання двох окремих дій. Вони повинні бути правильно марковані. Особлива ретельність потрібна у випадку, коли пристрої ручного подавання вогнегасної речовини більше ніж для однієї системи розташовані поблизу один від одного й існує можливість їхнього переплутання і приведення в дію не тієї системи. У цьому випадку пристрої ручного пода­вання вогнегасної речовини повинні бути чітко марковані щодо системи протипожежного захисту якої небезпечної зони вони входять.

    5. Необхідно пересвідчитися, що у системах, де передбачено основний і резервний запас, перемикач «основний/резервний» правильно установлений, легкодоступний і чітко маркований.

    6. Необхідно пересвідчитися, що у системах із використовуванням блокувальних пристроїв, які вимагають постійного прикладання ручного зусилля, зазначені пристрої встановлено в легкодос­тупних місцях у межах захищуваного приміщення і чітко помарковано.

    7. Необхідно перевірити правильність встановлення і легкодоступність пульта управління.

  1. Попередні функціині'випробовування

    1. У випадку, якщо система під’єднана до віддаленого пункту централізованого спостере­ження, необхідно повідомити його персонал про факт проведення випробовувань системи пожежога­сіння, тобто не вимагається жодних дій з боку пожежних підрозділів. Необхідно повідомити весь задіяний у випробовуваннях персонал об’єкта про те, що їх проводитимуть, і проінструктувати його відносно послідовності дій.

    2. Необхідно вимкнути або видалити пристрої, що забезпечують випускання вогнегасної речовини з резервуара у розподільні пристрої (за наявності), щоб у разі приведення до дії електрич­ного пристрою випускання вогнегасної речовини не відбулося її випускання. Замість пристроїв пода­вання вогнегасної речовини з резервуара необхідно приєднати імітатори.

У разі використовування пристроїв випускання вогнегасної речовини ці імітатори можуть вмикати лампи, розривні колби або вимикачі. До складу пристроїв подавання вогнегасної речовини з пневма­тичним пуском можуть входити манометри. У будь-якому випадку необхідно користуватися рекомен­даціями виробника.