---

Розміри, зазначені в цьому стандарті, відно­сяться до зони впливу, яка зазвичай викорис­товується до інвалідного візка відповідно до розмірів і користувачів (див. рисунок В.1).

Зони впливу інвалідних візків в цьому міжна­родному стандарті засновані на ISO 7176-5 і ISO/TR 13570-21) шириною 800 мм і 1 300 мм у довжину.

Інвалідні візки мають різні розміри і площу в за­лежності від вимог користувача і типу інвалід­ного візка. Тип використання інвалідного візка залежить від того, чи буде крісло-візок вико­ристовуватися на відкритому повітрі або в при­міщенні.

have been set so that member nations who decide to adopt specific criteria that reflect their own circumstances do not unduly inconvenience other individuals.

The ranges included for the positioning of components or the heights of, for instance, steps, should also recognize the needs of those who do not reach their anticipated full height.

Changes in diet and an increasing use of the motor car for short journeys, for instance, have combined in a trend towards increased girth and weight of some populations. It remains to be seen whether this leads to demands for an increase in specific spatial and stability standards. These matters are beyond the scope of this International Standard.

B.6 General design considerations for wheelchair users

Manoeuvring space of 1 500 mm diameter shall be provided in all areas where a significant change in direction for wheelchair users and per­sons with walking aids is required.

Exceptional considerations for existing buildings in developing countries: In some member states where shorter wheelchairs are generally used due to market situations, the manoeuvring space may be reduced to 1 200 mm. Whenever possible this circle should be increased to 1 500 mm.

The dimensions stated in this International Standard are related to the footprint of commonly used wheelchair sizes and users (see Figure B.1).

The footprint for a wheelchair within this Inter­national Standard is based on ISO 7176-5 and ISO/TR 13570-21) and is 800 mm wide and 1 300 mm long.

Wheelchairs have different dimensions and space requirements depending on the user and the type of wheelchair. The type of wheelchair used is dependent on whether the wheelchair is to be used outdoors or indoors

.Dimensions in millimetres

Розміри в міліметрах

Рисунок В.1 - Зона впливу інвалідного візка
Figure В.1 - Footprint of awheelchair user

Цей державний стандарт не обслуговує лю­дей, які потребують спеціальних пристосувань для їх інвалідних візків, наприклад, якщо їм до­водиться сидіти з простягнутою ногою, якщо спинка стільця знижується або необхідний вик­лючно широкий інвалідний візок.

Вимоги до простору переміщення для інва- лідів-візочників повинні бути встановлені з ура­хуванням максимальних габаритних розмірів інвалідних візків, як показано на рисунку В.1.

На національному рівні має бути вирішено, які типи візків повинні бути розглянуті в різних ти­пах побудованого навколишнього середовища. Коли інвалідні візки штовхають, загальна про­тяжність нерухомого візка і пасажира стано­вить 1 500 мм та 1 750 мм при русі.

Для ручного приведення в рух інвалідного візка потрібен кліренс не менше 50 мм, а кра­ще 100 мм. При великих відстанях поїздки мо­же знадобитися додатковий простір.

This International Standard does not cater for people who need special adaptations to their wheelchair, for example, if they have a stiff leg and have to sit with their leg stretched out, if the back of the chair is lowered or if an exceptionally wide wheelchair is needed.

The circulation space requirements of wheelchair users should be established by taking into account the maximum overall dimensions of the wheelchair as shown in Figure B.1.

At a national level, it should be decided what ty­pes of wheelchairs should be considered in diffe­rent types of built environment.

When wheelchairs are pushed, the total length occupied by the chair and occupant is 1 500 mm, when stationary and 1 750 mm when moving.

To propel a manual wheelchair, a clearance of not less than 50 mm, and preferably 100 mm, is needed. Over longer travel distances, additional space may be required

.

Площа, необхідна для обертання, залежить від здатності користувача маневрувати інва­лідним візком. Часто поворот робиться за до­помогою декількох рухів візка, в тому числі заднім ходом. Необхідна зона залежить від кількості операцій вивороту.

На рисунку В.2 наведені приклади спрощених 180° просторових вимог для осіб у різних типах інвалідних візків.

The area required for turning is dependent on the ability of the user to manoeuvre the wheelchair. Often turning is done with several movements with the wheelchair, including reversing. The area needed is dependent on the number of backing operations.

Figure B.2 gives examples of simplified 180° space requirements of persons in different types of wheelchairs.

Розміри в міліметрах

Dimensions in millimetres

Рисунок B.2 - Приклади спрощених 180° просторових вимог для осіб
у різних типах інвалідних візків

Figure B.2 - Examples of simplified 180° space requirements
of persons in different types of wheelchair

s

Більшість інвалідних візків мають висоту між 460 мм і 550 мм. Положення сидячи в інвалід­ному візку обмежує досяжність рук у верти­кальному та горизонтальному напрямках, навіть якщо пасажир має повне використання руки і верхньої частини тіла. Багато інвалідів- візочників обмежені в рухливості рук або при балансуванні, що робить важким його нахил вперед без ризику падіння з інвалідного візка. Зручна досяжність користувача інвалідного візка від 400 мм до 1 100 мм над рівнем підлоги та максимальна досяжність в сторони 250 мм від зовнішньої сторони інвалідного візка.

Most wheelchairs have a seat height between 460 mm and 550 mm. The seated position of a wheelchair user restricts arm reach in both vertical and horizontal directions, even when the occupant has full use of his or her arms and upper body. Many wheelchair users have limited mobility in their arms or limited balance makes it difficult to lean forward without risk of falling from the wheelchair.

The comfortable reach of a wheelchair user is between 400 mm to 1 100 mm above floor level and a maximum side reach of 250 mm from the outer side of the wheelchair.

Для забезпечення достатнього місця перед підходом на інвалідних візках до елементів, повинні бути забезпечені під елементом місця для коліна користувача інвалідного візка і пе­реважно підлокітників крісла-візка.

Здатність досягти чогось в кутку кімнати обме­жена колесами або нерухомими ногами в інва­лідному візку. Максимальна відстань, яку може досягти користувач інвалідного візка до стіни або кутка залежить від розміру крісла-візка і особистої рухливості в руках.

Простір маневрування 1500 мм в діаметрі по­винен бути наданий в разі необхідності.

Повинна бути надана мінімальна ширина для безперешкодного підходу до стіни не менше 900 мм.

В партах, прилавках, столах або громадських телефонах повинен бути забезпечений дос­татній зазор для колін користувачів інвалідно­го візка і, бажано, підлокітника крісла-візка так, щоб забезпечити максимальну досяжність.

Там, де тільки вимагається простір для коліна (як у випадку з умивальниками і лічильника­ми), простір під робочою поверхнею повинен бути не менше 800 мм, глибиною 600 мм на рівні ніг і на рівні колін, з мінімумом вільної ви­соти в 700 мм.

Для інвалідів-візочників, висота стільниці по­винна бути між 740 мм і 800 мм.

Рівень очей сидячої людини знаходиться між 990 мм і 1250 мм. Цей аспект слід брати до уваги для таких елементів, як вікна, інфор­маційні стійки, прилавки або засклені двері.

В.7 Візуальний контраст

Належне використання візуального контрасту між сусідніми кольорами і/або поверхнями То allow front approach to elements by wheel­chair users, sufficient space should be provided below the element to allow for the wheelchair user's knees and preferably the armrests of the wheelchair.

The ability to reach anything in the corner of a room is limited by the wheels or the foot rest of the wheelchair. The maximum distance a wheelchair user can reach towards any wall or corner depends on the size of the wheelchair and the person's mobility in the arms.

A manoeuvring space of 1 500 mm diameter sho­uld be provided where needed.

A minimum unobstructed width for side approach of at least 900 mm should be provided.

At desks and counters, tables or public telepho­nes, sufficient space should be provided below the item in question to provide clearance for the wheelchair user's knees and, preferably, the wheelchair armrests so as to allow maximum reach.

Where only knee space is required (as in the case of washbasins and counters), the space underthe work surface should be at least 800 mm wide, 600 mm deep at foot level and at knee level, with a minimum free height of 700 mm.

For wheelchair users, the height of worktops should be between 740 mm and 800 mm.

The eye level of a seated person is between 990 mm and 1 250 mm. This dimension should be taken into account in elements such as windows, information desks, counters or glazed doors.

B.7 Visual contrast

Appropriate use of visual contrast between adja­cent colours and/or surfaces allows persons дозволяє особам з порушеннями зору зібрати необхідну їм інформацію, але також допомагає всім користувачам пересуватися, виявляти особливості і спілкуватися з іншими людьми.

Люди з порушеннями зору можуть бути не в змозі сприймати деякі або всі кольори. Однак багато слабозрячих людей можуть сприймати світло і темряву. Головною особливістю по­верхні, яка тісно пов'язана зі здатністю слабоз­рячих людей для виявлення відмінностей в кольорі, це кількість світла, яка відображає по­верхню або відбиття нею відповідного значен­ня світла (LRV). Відмінності у відтінках (при­рода кольору) або кольоровості (інтенсивності кольору) самі по собі не забезпечують адекват­ного візуального контрасту [76].

Примітка. Дослідження Brighti Cook [76] мають відношення до цього міжнародного стандарту, як результат, представлений 31 людиною, які були випробувані з порушеннями зору під освітленість 100 лк, освітленість потрібна для всіх горизонталь­них поверхонь всередині будівель. Оскільки здат­ність виявляти відмінності збільшується з ростом освітленості на поверхні, прийняття методу для визначення контрасту, заснованого на освітленості 100 лк, дає підвищену довіру до його прийняття на більш високу освітленість.

Забезпечення гарного освітлення має важли­ве значення для сприйняття візуального кон­трасту. Адекватне освітлення, необхідне для забезпечення адекватного LRV, іноді назива­ють світловим значенням відображення, як визначено CIE Y [79]. Загалом, коли рівень освіт- леності низький, необхідний високий рівень візуального контрасту.

Саме з причини погодних умов, а також зміни рівня освітленості (наприклад, при сильному сонячному світлі або в темряві), що зовні, відмінності в LRV мають оцінюватися так само, як в контрольованих внутрішніх умовах. Тим не менше вважається хорошою практикою, щоб прийняти рекомендовані відмінності LRV, як показано в таблиці 5, у зовнішньому середо­вищі.

Зовнішнє і внутрішнє середовище, зокрема, маркування, повинно бути добре збережено.

Методи визначення візуального контрасту, ре­комендовані в цьому міжнародному стандарті, with vision impairments to gather the information they need but also assists all users to move around, identify features and communicate with others.

People with visual impairments may be unable to perceive some or all colours. However many visually impaired people can perceive light and dark. The main feature of a surface, which appears to be strongly correlated with the ability of partially sighted people to identify differences in colour, is the amount of light the surface reflects, or its light reflectance value (LRV). Differences in hue (the nature of the colour) or chroma (the intensity of the colour) alone do not provide adequate visual contrast[76],

NOTE A study by Bright and Cook[76] is relevant for this International Standard as it is drawn from the results of 31 people who were visually impaired and the tests were carried out under an illuminance of 100 lux, the illuminance required for all horizontal surfaces inside buildings. Because the ability to detect differen­ces in contrast increases with the illuminance on the surfaces, the adoption of a method for the determina­tion of visual contrast based on an illuminance of 100 lux gives enhanced confidence to their adoption at higher illuminances.

The provision of good lighting is essential for the perception of visual contrast. Adequate illumina­tion is required to provide an adequate LRV sometimes called the Luminous Reflectance Va­lue as defined as CIE Y (see CIE, 2004, "Colori­metry"). In general, where the level of illumination is low, a higher level of visual contrast is required.

It is for reasons of weathering, plus variations in lighting levels (e.g. in strong sunlight or after dark) that, externally, differences in LRV should be assessed in the same way as they are under controlled internal conditions. However, it is still considered good practice to adopt the recom­mended LRV differences, as shown in Table 5, in the external environment.

The exterior and interior environment, particularly markings, should be well maintained.

B.7.2 Determination of visual contrast

The method for determination of visual contrast recommended in this International Standard is засновані на різниці в LRV з двох суміжних по­верхонь або компонентів і його фону (LRV1 - LRV2). Рекомендовані пункти різниці між дво­ма поверхнями в значеннях LRV описані в 35.1 і таблиці 5. Відповідний візуальний контраст однієї з двох поверхонь повинен мати легке значення коефіцієнта відбиття не менше 40 пунктів для зон великих поверхонь, 70 пунктів для потенційних небезпек і текстової інфор­мації, щоб переконатися, що більш легке LRV поверхні буде помітним у світлих умовах, виз­начених у пункті 33. LRV поверхні визначене в 3.41 і далі визначається як CIE Y [79]. Яскра­вість (L) поверхні або випромінюваного світла від поверхні вимірюється в канделах на 1 м² і може бути визначена:

based on the difference in LRV of the two adja­cent surfaces or of a component and its back­ground (LRV1 - LRV2). The recommended point difference between two surfaces in LRV values is described in 35.1 and Table 5. For appropriate visual contrast one of the two surfaces should have a light reflectance value of minimum 40 points for large area surfaces, 70 points for potential hazards and text information to make sure that the LRV of the lighter surface will be perceptible under the light conditions defined in Clause 33. The LRV of a surface is defined in 3.41 and further defined as CIE Y (see CIE, 2004, "Colorimetry"). The Luminance (L) of a surface or the light emitted from a surface is measured in candelas per 1 m² and can be determined by

:L =[(Ex x_LRV) I n] ,

ДЄ

E-освітленість поверхні або кількість люменів на 1 м², падаючих на поверхню;

x_tw-світло, значення відображення.

LRV повинно бути визначено в стабільних і контрольованих умовах освітлення. Вимірю­вання LRV можна розділити на два основних методи у відповідності з вимірювальними при­ладами, які використовуються. Метод 1 є кон­тактним методом, метод 2 - безконтактний. Вимірювальні прилади повинні бути відкаліб- ровані до спектральної чутливості людського ока з поправкою на збіг з СІЕ денної кривої V(X).