1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. ПТП групи 1 серійного виробництва підлягають державним, приймально-здавальним, періодичним і типовим випробуванням.

      1. Порядок проведення державних випробувань ПТП — згідно з ДСТУ 3400, або норматив­ними документами, що їх заміняють.

      2. Обсяг та послідовність проведення приймально-здавальних випробувань — згідно з ви­могами ГОСТ 15.001.

Під час приймально-здавальних випробувань ПТП піддають перевірці на відповідність ви­могам 5.1, 5.2.5, 5.6, 5.7, 5.8.

    1. Метод контролю під час проведення приймально-здавальних випробувань, обсяг та послідовність періодичних випробувань слід установлювати в технічних умовах на ПТП конкрет­них типів.

    2. Регламент типових випробувань слід установлювати у програмі типових випробувань, до якої повинна входити обов’язкова перевірка параметрів (характеристик), на які могли впли­нути зміни, внесені до конструкції або технології виготовлення ПТП конкретного типу.

    3. Номенклатура та значення метрологічних (або точнісних) характеристик, контрольо­ваних під час приймально-здавальних та періодичних випробувань, слід установлювати у техніч­них умовах на ПТП конкретних типів, моделей ПТП конкретних типів.

  1. ПТП групи 1 одиничного виробництва підлягають метрологічній атестації згідно з ДСТУ 3215 або нормативним документом, що його замінює.

ПТП групи 1 одиничного виробництва, що застосовується у складі (або конструкції) вимірю­вального пристрою, вимірювального приладу, вимірювальної установки підлягають метрологічній атестації разом з виробом.

    1. ПТП групи 2 одиничного виробництва піддають випробуванням з урахуванням вимог ГОСТ 15.005 або нормативного документа, що його замінює.

  1. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

    1. Випробування слід проводити за нормальних значень кліматичних чинників, установле­них для виконання УХЛ згідно з ГОСТ 15150.

    2. Параметри випробувальних режимів підчас проведення випробувань на вплив зовнішніх чинників слід установлювати в технічних умовах на ПТП конкретного типу та підтримувати з допус­тимими відхиленнями, що не перевищують зазначених у ГОСТ 12997.

    3. Устатковання, стенди та пристрої, застосовувані для випробувань, повинні мати пас­порт і бути атестовані відповідно до ГОСТ 24555. Засоби вимірювань, застосовувані для випро­бувань, повинні бути повірені відповідно до ГОСТ 8.002 та мати чинні повірні клейма або свідоцтва про повірку.

    4. Перелік рекомендованого випробувального обладнання та засобів вимірювань, застосо­вуваних для випробувань, слід зазначити у стандартах і (або) технічних умовах на ПТП конкрет­ного типу, моделей ПТП конкретних типів.

    5. Випробування слід проводити з дотриманням вимог безпеки, наведених у нормативній та експлуатаційній документації на випробувальне обладнання.

    6. Похибку зразкових засобів вимірювання слід зазначати у стандартах і (або) технічних умовах на ПТП конкретних типів, моделей ПТП конкретних типів.

    7. Конструктивне виконання ПТП, його форма, кількість теплочутливих зон та інші конструк­тивні та технологічні вимоги згідно з 5.4.1; 5.4.5; 5.4.7, комплектність згідно з 5.6, марковання згідно з 5.7 та упаковання згідно з 5.8 перевіряють зовнішнім оглядом, порівнянням з конструкторською документацією та (або) з затвердженим зразком (за наявності останнього).

    8. Діапазони значень теплового потоку (густини теплового потоку) та робочих температур згідно з 5.1.2 перевіряють одночасно з перевіркою метрологічних (або точнісних) характеристик згідно з 5.2 на спеціалізованих установках (стендах) з використанням стандартизованих та зразко­вих засобів вимірювання, перелік яких слід зазначити в технічних умовах на ПТП конкретних типів (моделей ПТП конкретних типів) та згідно з методиками, наведеними в цих технічних умовах.

Тип стенда або установки, що вибирається для випробувань ПТП конкретного типу або моделі, повинен забезпечувати умови теплообміну під час випробувань, аналогічних до умов експлуатації, а також діапазони значень теплового потоку (густини теплового потоку) і робочих температур, установлених у технічних умовах і (або) технічному завданні на випробовуваний ПТП.

  1. Значення електричного опору конкретного ПТП згідно з 5.1.2 перевіряють стандартизо­ваним вимірювальним приладом (омметром) з класом точності не нижче 0,5 і термостатом, що забезпечує стабілізацію температури на рівні (20 ± 1) °С з абсолютною похибкою, що не переви­щує 0,1 °С. ПТП поміщають у термостат, і до його виводів приєднують омметр. Після встановлення стаціонарного температурного режиму знімають показання приладу, змінюють полярність приєд­нання виводів ПТП до приладу та знову знімають усталені показання. Електричний опір ПТП визна­чають як середнє арифметичне значення результатів двох вимірювань з різною полярністю приєд­нання.

  2. Оцінену індивідуальну статичну функцію перетворення ПТП згідно з 5.1.3 перевіряють на спеціалізованій установці, яку слід зазначити у стандарті (або технічних умовах) на ПТП кон­кретного типу (моделі ПТП конкретного типу) так:

  • вміщують ПТП в установку;

  • задають потрібний режим випробувань за тепловим потоком (густиною теплового пото­ку) і робочою температурою;

  • витримують до настання усталеного теплового стану;

  • провадять вимірювання згідно з регламентом робіт на зазначеній установці;

  • провадять обчислення за прийнятим алгоритмом і визначають індивідуальну статичну функцію перетворення ПТП, встановлену для випробуваного ПТП.

Визначення індивідуальної статичної функції перетворення виконують не менш ніж у трьох точках, що відповідають початку, середині та кінцю нормованого діапазону значень теплового потоку (густини теплового потоку) за одного й того самого значення робочої температури. Таку перевірку повторюють не менш ніж у трьох точках, що відповідають мінімальному, середньому та максимальному значенням температури з діапазону, нормованого для випробуваного ПТП.

Допускається за вимогою замовника перевірку оціненої індивідуальної статичної функції пе­ретворення ПТП виконувати у більшій кількості точок нормованих діапазонів за тепловим пото­ком (густиною теплового потоку) та робочою температурою.

  1. Перевірку характеристик похибки ПТП та її складових (або точності виконання припи­саної функції) згідно з 5.2 виконують одночасно з перевіркою згідно з 9.10 обробленням одер­жаного масиву вимірювальної інформації за алгоритмом, що відповідає непрямим вимірюван­ням, який слід навести у методиці повірки (або метрологічної атестації), затвердженій в установ­леному порядку.

  2. Тривалість реакції ПТП згідно з 5.1.2 перевіряють на установці, де забезпечено умови кондуктивно-радіаційного теплообміну.

Перевірку виконують так:

  • ПТП розміщують на поверхні тепловідвідного блока, температура якого стабілізована; до виводів (контактів, провідників) ПТП приєднують реєструвальний прилад, яким може бути вико­ристаний запам'ятовувальний або шлейфовий осцилограф, самописний прилад або цифровий вольтметр з автоматичною реєстрацією масиву вимірюваних значень; приймальна поверхня ПТП повинна бути захищена від радіаційного теплового потоку автоматичною затулкою;

  • після усталення значення сигналу ПТП вибирають такий діапазон (границю) вимірювання реєструвального приладу, щоб вимірюваний сигнал містився біля нижньої границі вибраного діапа­зону вимірювань або біля краю шкали з найменшими значеннями. Відкривають затулку, подаючи на ПТП радіаційний тепловий потік, і знову очікують встановлення значень сигналу ПТП, які повинні міститись біля верхньої границі діапазону вимірювань реєструвального приладу або біля краю шкали з найбільшими значеннями. Якщо усталене значення сигналу ПТП не міститься біля верх­ньої границі (краю) діапазону вимірювання реєструвального приладу, змінюють потік теплового випромінення так, щоб досягти очікуваних значень сигналу ПТП. За необхідності змінюють гра­ницю вимірювання реєструвального приладу, після чого перевіряють покази реєструвального приладу за відсутності теплового потоку;

  • після реєстрації усталеного значення відкоригованого сигналу ПТП перекривають радіа­ційний тепловий потік затулкою і очікують встановлення показів реєструвального приладу. Вклю­чають режим реєстрації показів і вимірюють значення сигналу ПТП £^іп, а потім відкривають затулку й реєструють поточні значення сигналу ПТП до повного встановлення нового значення сигналу ПТП Етах;

  • тривалість реакції tn за рівнем Л/у секундах визначають згідно із знятою залежністю як проміжок часу від подання радіаційного теплового потоку до моменту досягнення сигналом ПТП значення, яке розраховують за формулою:

Ед, = N(Emay- Етіп) + Етіп. (3)

Допускається визначати тривалість реакції за відсутності впливного радіаційного теплового потоку. В цьому випадку спочатку реєструють усталене значення Етах під час дії радіаційного теплового потоку, потім тепловий потік перекривають затулкою та реєструють поточні значення сигналу ПТП до встановлення значення £min. Тривалість реакції в цьому випадку визначають як проміжок часу від моменту зняття теплового потоку до моменту досягнення сигналом ПТП зна­чення En, що визначається за формулою:

£„=(1 - Л/) (fmax - £^|n) + £min. (4)

Примітка 1. Допускається застосовувати реєструвальний прилад з відповідною сталою часу, що не пере­вищує 10 % від очікуваного значення тривалості реакції ПТП.

Примітка 2. Допускається використовувати радіаційний стенд, тривалість відкриття (закриття) затулки якого не перевищує 10 % від очікуваного значення тривалості реакції ПТП.

  1. Перевірку на стійкість ПТП у транспортному пакованні до дії транспортного трясін­ня, температури та відносної вологості навколишнього повітря згідно з 5.5 провадять згідно з ГОСТ 12997.

  2. Електричний опір ізоляції згідно з 5.1.7 вимірюють між колом термоелемента та мета­левою частиною корпуса (арматури), для багатозонних ПТП та ПТП з перетворювачем темпе­ратури — між термоелементами різних зон, перетворювачем температури та корпусом. Безкор- пусні ПТП попередньо встановлюють на шліфовану металеву поверхню за допомогою теплопро­відного мастила та (або) механічного притискача, аналогічно до установки в умовах експлуа­тації. Електричний опір ізоляції перевіряють мегаомметром з випробувальною напругою не більш ніж 100 В постійного струму і з відносною похибкою, що не перевищує ± 10 %.

Перевірку електричного опору ізоляції згідно з 5.1.7 ПТП звичайного виконання провадять у нормальних умовах.

Перевірку електричного опору ізоляції згідно з 5.1.7 ПТП водозахищеного виконання за тем­ператури (35 ± 2) °С та відносної вологості (95 ± 3) % провадять протягом 3 хв після виймання ПТП з камери вологості з відповідними параметрами температури та вологості. Це випробування допускається суміщати з випробуванням на вологостійкість. Вимірювання електричного опору ізоляції провадять приєднанням до одного входу мегаомметра двох виводів ПТП, а до другого входу мегаомметра — металевої частини корпусу (арматури) ПТП. Реєстрацію значення опору ізоляції слід здійснювати після першої хвилини з моменту подання випробувальної напруги мега­омметра на ПТП.

  1. Випробування ПТП на надійність згідно з 5.3 провадять згідно з ГОСТ 27.410.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. ПТП у пакованні транспортують усіма видами транспорту у критих транспортних засо­бах на будь-які відстані. Умови транспортування ПТП — згідно з ГОСТ 12997 та ГОСТ 15150.

    2. ПТП у пакованні зберігають у критих складських приміщеннях. Умови зберігання — згідно з ГОСТ 15150.

  2. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

    1. Під час експлуатації ПТП групи 1, що не належать до конструкції будь-якого виробу, потрібно:

  • встановлювати ПТП так, щоб його робочі поверхні були нормальними до напрямку вимірю­ваного теплового потоку;

  • кріпити ПТП до випробуваного об’єкта на спеціально підготовлене місце одним з таких способів:

  1. із застосуванням теплопровідного в'язкого мастила, наприклад, технічного вазеліну та ін., що зменшує контактний термічний опір;

  2. приклеюванням;

  3. механічним притискуванням з використанням спеціальних вузлів кріплення;

— екранувати ПТП від будь-яких позаштатних чинників, що призводять до виникнення гра­дієнта температур на поверхні ПТП.

  1. Теплоприймальна поверхня ПТП повинна мати поглинальну здатність близку до поми­нальної здатності поверхні випробовуваного об'єкта.

  2. Виводи ПТП слід приєднати до комутаційних проводів, що йдуть до входу вимірюваль­ного приладу. Комутаційні проводи повинні бути виконані багатожильним проводом.

  3. Як вимірювальний прилад слід використовувати стандартні вимірювачі напруги постій­ного струму, у котрих клас точності не перевищує однієї третини похибки, встановленої для ПТП.

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник повинен гарантувати відповідність ПТП вимогам цього стандарту і (або) техніч­них умов на моделі ПТП конкретних типів за додержання умов експлуатації, зберігання і транспор­тування.

Гарантійний термін експлуатації конкретного ПТП слід відраховувати з дня введення в експлуатацію, гарантійний термін зберігання — з моменту виготовлення. Конкретні значення гарантійних термінів слід установлювати в стандартах і (або) технічних умовах на моделі ПТП конкретних типів та зазначити у паспорті конкретного ПТП.ДОДАТОК А
(обов’язковий)