---

Примітка. Це випробування можна виконати на іншому зразку кабелю, що має спеціальні з'єднувачі для випробування, а не на тому, який використано для решти випробувань;

3. випробування циклічним нагріванням під напругою (див. 12.3.6);

4. випробування на часткові розряди (див. 12.3.4):

• за температури навколишнього середовища і

• за вищої температури.

5. Вимірювання виконують після останнього циклу відповідно до с), наведеного вище або, як варіант, після випробування імпульсною напругою грозового розряду відповідно до е), наведеним нижче.випробування імпульсною напругою грозового розряду з подальшим випробуванням на­пругою промислової частоти (див. 12.3.7);

6. випробування на часткові розряди, якщо його не виконано відповідно до d), наведеним вище;

д) випробування зовнішнього захисного покриву з’єднувачів, прокладених у землі (див. до­даток Н).

Примітка 1. Ці випробування можна виконати на з'єднувачі, який витримав випробування відповідно до с), випробуван­ня циклічним нагріванням під напругою, або на окремому з'єднувачі, який піддавали не менше ніж трьом циклам нагрівання (див. додаток Н).

Примітка 2. Якщо кабель і з'єднувач у процесі експлуатування не піддають дії вологи (тобто не прокладено безпосередньо в ґрунті або не занурено час від часу або постійно у воду), то випробування відповідно до д) можна не виконувати;

h) перевіряння кабельної системи, що охоплює кабель й арматуру, виконують після випро­бувань, наведених вище (див. 12.3.8).

Питомий опір напівпровідних екранів кабелів (див. 12.3.9) вимірюють на окремому зразку.

Випробні напруги мають відповідати значенням, наведеним у відповідній колонці таблиці 4.

Зразок кабелю намотують на стрижень для випробування (наприклад, шийка барабана) за температури навколишнього середовища не менше ніж одним повним витком і розмотують без осьового обертання. Потім зразок повертають на 180° і зазначену операцію повторюють.

Цей цикл операцій треба виконувати тричі.

Діаметр стрижня для випробування має бути не більше ніж:

• для кабелів із гладкою алюмінієвою оболонкою:

• 36 (d + D) + 5 % — для одножильних кабелів;

• 25 (d + D) + 5 % — для трижильних кабелів;

• для кабелів з оболонкою зі свинцю, свинцевого сплаву, з гофрованою металевою оболон­кою чи оболонкою з металевої фольги, накладеної поздовжньо (з перекриттям або привареної) та приєднаної до зовнішньої оболонки:

• 25 (d + D) + 5 % — для одножильних кабелів;

• 20 (d + D) + 5 % — для трижильних кабелів;

• для інших кабелів:

• 20 (d + О) + 5 % — для одножильних кабелів;

• 15 (d + D) + 5 % — для трижильних кабелів, де d — номінальний діаметр струмопровідної жили, мм (див. 6 і));

D — номінальний зовнішній діаметр кабелю, мм (див. 6 j)).

Примітка. Мінусовий допустимий відхил не визначено, але випробування на стрижні діаметром, меншим від установленого, має бути узгоджено з виробником.

Випробування виконують згідно з ІЕС 60885-3, чутливість має становити не менше ніж 5 пКл.

Випробну напругу збільшують поступово та підтримують на рівні 1,75 U_o упродовж 10 с, а по­тім повільно зменшують до 1,5 U_o (див. таблицю 4, колонку 5).

За вищої температури вимірювання виконують на збірці, оскільки температура жили кабелю на (5—10) °С вище від максимальної температури жили кабелю в умовах нормального експлуа­тування. Температуру жили має бути утримано в зазначених температурних межах не менше ніж 2 год.

На рівні 1,5 U_o не має бути виявлено розряду від випробного об'єкта, що перевищує оголо­шену чутливість.

Зразок має бути нагріто у відповідний спосіб, температуру жили вимірюють резистором або термопарами, установленими на поверхні екрана чи оболонки, або термопарами, установленими на жилі іншого зразка того самого кабелю, який нагріто в той самий спосіб.

Зразок має бути нагріто так, щоб жила досягла температури на (5—10) °С вище від макси­мальної температури жили за нормальних умов експлуатування.

tg 8 має бути виміряно за напруги промислової частоти U_o і температури, наведеної вище.

Виміряне значення не повинно перевищувати значення, наведені в таблиці 3.

Кабель має бути зігнуто у вигляді літери U діаметром, зазначеним у 12.3.3.

Збірку має бути нагріто пропусканням струму по жилі до досягнення усталеної температури, на (5—10) °С вище від максимальної температури на жилі за нормальних умов експлуатування.

Примітка. Якщо з практичних причин не може бути досягнуто температури випробування, то можна застосувати додаткову термоізоляцію.

Нагрівання виконують упродовж не менше ніж 8 год. Температура жили має утримуватися в зазначених температурних межах упродовж не менше ніж 2 год під час кожного періоду нагрівання. Потім збірку залишають охолоджуватися природньо не менше ніж 16 год до досягнення темпе­ратури на жилі, що не перевищує температури навколишнього середовища більше ніж на 10 °С. Реєструють силу струму в жилі впродовж двох останніх годин кожного періоду нагрівання.

Загалом має бути проведено 20 циклів нагрівання й охолоджування.

Упродовж усього періоду випробування до збірки має бути прикладено напругу 2 U_o (див. таб­лицю 4, колонку 7).

Випробування виконують на збірці за температури жили кабелю на (5—10) °С вище від мак­симальної температури жили за нормальних умов експлуатування.

Імпульсну напругу має бути прикладено згідно з методом, наведеним в ІЕС 60230.

Збірка має витримати без пробою або перекриття випробування 10-ма позитивними й 10-ма негативними імпульсами напруги відповідного значення, наведеного в таблиці 4, колонка 8.

Після випробування імпульсною напругою виконують на збірці випробування напругою про­мислової частоти 2,5 U_o упродовж 15 хв (див. таблицю 4, колонку 4). На вибір виробника це ви­пробування виконують під час охолоджування або за температури навколишнього середовища.

Не повинно виникати пробою ізоляції або перекриття.

Під час зовнішнього огляду кабелю і по можливості арматури без збільшувальних приладів не повинно бути виявлено жодних ознак пошкодження (наприклад, електричних порушень, негерме- тичності, корозії чи небезпечного зсідання), яке може вплинути на експлуатацію системи.

Від довжини кабелю відбирають зразок завдовжки 1м та випробовують його відповідно до 12.4.19.

Вимірювання питомого опору напівпровідник екранів кабелю виконують на окремому зразку.

Питомий опір екструдованих напівпровідних екранів, накладених на жилу й ізоляцію, має бути виміряно на випробних зразках, відібраних на жилі зразка готового кабелю та зразка кабелю, що пройшов випробування на старіння відповідно до 12.4.4, призначеного для перевіряння сумісності матеріалів, використаних у конструкції.

Випробування має відповідати опису, наведеному в додатку D.

Вимірювання має бути виконано за максимальної температури жили з допустимим відхилом ± 2 °С за нормальних умов експлуатування.

До та після старіння питомий опір не повинен перевищувати таких значень:

• екран по жилі — 1000 Ом ■ м;

• екран по ізоляції — 500 Ом • м.

12.4 Неелектричні випробування типу елементів кабелю та готового кабелю

До цих випробувань належать такі:

1. перевіряння конструкції кабелю (див. 12.4.1);

2. випробування для визначення механічних властивостей ізоляції до та після старіння (див. 12.4.2);

3. випробування для визначення механічних властивостей зовнішніх оболонок до та після старіння (див. 12.4.3);випробування на старіння зразків готового кабелю для перевіряння сумісності матеріалів (див. 12.4.4);

4. випробування на втрату маси зовнішніх оболонок із полівінілхлориду (PVC) типу ST₂ (див. 12.4.5);

5. випробування під тиском за високої температури зовнішніх оболонок (див. 12.4.6);

д) випробування за низької температури зовнішніх оболонок із полівінілхлориду (PVC) (ST-, та ST₂) (див. 12.4.7);

8. випробування на тепловий удар зовнішніх оболонок із полівінілхлориду (PVC) (ST-i та ST₂) (див. 12.4.8);

9. випробування на озоностійкість ізоляції з етиленпропіленової (EPR) та високомодульної етиленпропіленової (HEPR) гуми (див. 12.4.9);

10. випробування на теплову деформацію ізоляції з етиленпропіленової гуми (EPR), високомо­дульної етиленпропіленової гуми (HEPR) та зшитого поліетилену (XLPE) (див. 12.4.10);

11. визначення густини ізоляції з поліетилену високої густини (HDPE) (див. 12.4.11);

1. визначення вмісту сажі в зовнішніх оболонках із чорного поліетилену (PE) (ST₃ та ST₇, див. 12.4.12);

13. випробування на зсідання ізоляції з поліетилену (РЕ), поліетилену високої густини (HDPE) та зшитого поліетилену (XLPE) (див. 12.4.13);

14. випробування на зсідання зовнішніх оболонок з поліетилену (PE) (ST₃ та ST₇, див. 12.4.14);

15. визначення твердості ізоляції з високомодульної етиленпропіленової гуми (HEPR) (див. 12.4.15);

16. визначення модуля пружності ізоляції з високомодульної етиленпропіленової гуми (HEPR) (див. 12.4.16);

17. випробування на непоширення горіння (див. 12.4.17);

г) випробування на водонепроникність (див. 12.4.18);

s) випробування на елементах кабелю з поздовжньо накладеною металевою фольгою (див. 12.4.19).

Зовнішній огляд жили й вимірювання товщини ізоляції, зовнішньої оболонки й металевої обо­лонки має бути виконано відповідно до 10.4, 10.6 та 10.7 згідно з вимогами до них.

Відбирання та готування випробних зразків має бути виконано відповідно до 9.1 ІЕС 60811-1-1.

Старіння виконують відповідно до 8.1 ІЕС 60811-1-2 за умов, наведених у таблиці 6.

Кондиціювання та визначення механічних властивостей має бути виконано відповідно до 9.1 ІЕС 60811-1-1.

Результати випробування зразків до та після старіння мають відповідати вимогам таблиці 6.

Відбирання випробних зразків та їхнє готування виконують відповідно до 9.2 ІЕС 60811-1-1.

Старіння зразків виконують відповідно до 8.1 ІЕС 60811-1-2 за умов, наведених у таблиці 7.

Кондиціювання та визначення механічних властивостей виконують відповідно до 9.2 ІЕС 60811-1-1.

Результати випробування зразків до та після старіння мають відповідати вимогам, наведеним у таблиці 7.

Випробування на старіння зразків готових кабелів має бути виконано для перевіряння, що ізо­ляцію, екструдовані напівпровідні шари й зовнішню оболонку не може бути пошкоджено в процесі експлуатування внаслідок контактування з іншими елементами конструкції кабелю.

Випробування виконують на всіх типах кабелів.

Зразки, призначені для випробування ізоляції та зовнішньої оболонки, відбирають від готового кабелю відповідно до 8.1.4 ІЕС 60811-1-2.

Старіння зразків кабелів виконують у термостаті з циркуляцією повітря відповідно до 8.1.4 ІЕС 60811-1-2 за наведених нижче умов:

• температура: на (10 ± 2) °С вище від максимальної температури жили кабелю за нормаль­них умов експлуатування (див. таблицю 1);

• тривалість: 7 х 24 год.

Випробні зразки ізоляції та зовнішньої оболонки, що заздалегідь пройшли старіння, має бути підготовлено та випробувано для визначення механічних властивостей відповідно до 8.1.4 ІЕС 60811-1-2.

Відхили між медіанними значеннями міцності під час розтягування та відносного видов­ження в разі розривання під час старіння і відповідними значеннями, одержаними до старіння (див. 12.4.2 та 12.4.3), не повинні перевищувати значень, установлених випробуванням після старіння в термостаті з циркуляцією повітря, що наведено в таблиці 6 — для ізоляції і таблиці 7 — для зовнішніх оболонок.