НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ВОГНЕВІ ВИПРОБУВАННЯ
ЕЛЕКТРИЧНИХ
ТА ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ
Частина 3-10. Випробування
вертикально розташованих проводів
або кабелів, прокладених у пучках,
на вертикальне поширювання полум’я
Устатковання
(EN 60332-3-10:2009, IDT)
ДСТУ EN 60332-3-10:2013
Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2015
ПЕРЕДМОВА
ВНЕСЕНО: Український науково-дослідний інститут цивільного захисту (УкрНДІЦЗ) Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України, Технічний комітет зі стандартизації «Пожежна безпека та протипожежна техніка» (ТК 25)
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: П. Іллюченко; В. Коваленко, канд. техн, наук;
Р. Кравченко, канд. техн, наук (науковий керівник); Є. Фоменко
НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 27 грудня 2013 р. № 1589 з 2014-10-01
З Національний стандарт відповідає EN 60332-3-10:2009 (ІЕС 60332-3-10:2000 + А1:2008) Tests on electric and optical fibre cables under fire conditions — Part 3-10: Test for vertical flame spread of vertically-mounted bunched wires or cables —Apparatus (Випробування електричних та волоконно- оптичних кабелів в умовах пожежі. Частина 3-10. Випробування вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених у пучках, на вертикальне поширювання полум’я. Устатковання) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання Європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еп)
4 НА ЗАМІНУ ДСТУ 4237-3-10:2003НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є повний письмовий переклад EN 60332-3-10:2009 Tests on electric and optical fibre cables under fire conditions — Part 3-10: Test for vertical flame spread of vertically- mounted bunched wires or cables —Apparatus (Вогневі випробування електричних та волоконно- оптичних кабелів. Частина 3-10. Випробування вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених у пучках, на вертикальне поширювання полум’я. Устатковання (EN 60332-3-10:2009).
Як європейський стандарт EN 60332-3-10:2009 прийнято міжнародний стандарт ІЕС 60332-3-10:2009 (ІЕС 60332-3-10:2000 разом із зміною ІЕС 60332-3-10:2000/А1:2008) без технічних та редакційних змін.
ІЕС 60332-3-10 має статус групового нормативного документа щодо безпеки, згідно з ІЕС Guide 104.
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка».
У стандарті зазначено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
у назві стандарту речення «Випробування електричних та волоконно-оптичних кабелів в умовах пожежі» замінено на «Вогневі випробування електричних та волоконно-оптичних кабелів» згідно з ДСТУ 3855-99 «Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення»;
слова «серія міжнародних стандартів ІЕС 60332» замінено на «серія цього стандарту», а слова «ця частина ІЕС 60332» і «цей міжнародний стандарт» — на «цей стандарт»;
з «Передмови» до EN 60332-3-22:2009 у цей «Національний вступ» узято те, що безпосередньо стосується цього стандарту;
структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Назву», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
у тексті стандарту зміну ІЕС 60332-3-10:2000/А1:2008 позначено вертикальними рисками «II»;
познаки одиниць фізичних величин подано відповідно до вимог серії стандартів ДСТУ 3651-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин;
замінено «л» на «дм »;
у доречних місцях тексту (розділ 2, додаток ZA) наведено «Національне пояснення», а в підрозділах 5.2 і 6.1 та в додатку ZA - «Національні примітки», виділені рамкою;
долучено національний додаток НА (Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті).
Додатки А і ZA- обов’язкові.
Додатки В і НА - довідкові.
У стандарті є посилання на міжнародний стандарт ІЕС 60695-4:2005, який не прийнято як національний стандарт України.
Копії документів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ВСТУП до ІЕС 60332:2009
У частинах 1 і 2 ІЕС 60332 встановлено методи випробування, які оцінюють поширення полум’я по одинично прокладеному вертикально розташованому ізольованому проводу чи кабелю. Якщо провід або кабель задовольняє вимоги частин 1 і 2, то з цього не можна робити висновок, що вони будуть так само поводити себе за умов прокладання їх у пучках і за розташування у вертикальному положенні. Пов’язано це з тим, що поширення полум’я вздовж пучка вертикально розташованих кабелів залежить від низки таких характеристик:
об’єм горючих матеріалів, необхідний для підтримування горіння кабелів, що піддаються впливу вогню чи полум’я;
геометрична конфігурація кабелів та їхнє розташовання;
температура, за якої можливе займання газів, що виділяються з кабелів;
кількість горючих газів, що виділяються з кабелів після заданого підвищення температури;
об’єм повітря, що проходить крізь прокладені кабелі;
конструкція кабелів, наприклад, броньований чи неброньований, одножильний чи багатожильний.
Усе зазначене вище припускає можливість займання кабелів під час впливу на них зовнішньої пожежі.
У частині З ІЕС 60332 наведено докладний опис випробування кількох кабелів, об’єднаних у пучок, за різних способів їх прокладання. Для полегшення користування та розмежування різних категорій випробування стандарт поділено на такі частини:
Частина 3-10. Устатковання
Частина 3-21. Категорія A F/R
Частина 3-22. Категорія А
Частина 3-23. Категорія В
Частина 3-24. Категорія С
Частина 3-25. Категорія D.
У частинах, починаючи з 3-21 і далі, наведено різні категорії та відповідні їм процедури випробування. Категорії різняться за тривалістю випробування, об’ємом неметалевих матеріалів у зразку та способом його монтажу. В усіх категоріях кабелі, що мають хоча б одну жилу перерізом більше ніж 35 мм2, випробовують за умови закріплення їх так, щоб між ними були проміжки, а кабелі з перерізом жил 35 мм2 і менше, а також волоконно-оптичні кабелі — за умови закріплення їх так, щоб вони торкалися один одного.
Національна примітка
В останньому реченні після слів «кабелі з перерізом жил 35 мм2 і менше» долучено слова «, а також волоконно-оптичні кабелі» згідно з EN 60332 (частини 3-22, 3-23 та 3-24).
Необхідно мати на увазі те, що рівні безпеки реальних кабельних прокладок не залежать від категорій випробування. Реальну конфігурацію кабельних прокладок потрібно визначати, головним чином, межею поширення полум’я, як це буває за реальної пожежі.
Спосіб монтажу зразка, наведений для категорії A F/R (у частині 3-21), застосовують для кабелів спеціальної призначеності, що їх використовують за особливих способів прокладання.
Категорії А, В, С і D (частини 3-22—3-25 відповідно) призначено для загального використання залежно від об’єму неметалевих матеріалів у прокладених кабелях.НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ВОГНЕВІ ВИПРОБУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ
ТА ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ
Частина 3-10. Випробування вертикально розташованих проводів
або кабелів, прокладених у пучках,
на вертикальне поширювання полум’я
Устатковання
ОГНЕВЫЕ ИСПЫТАНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ
И ВОЛОКОННО-ОПТИЧЕСКИХ КАБЕЛЕЙ
Часть 3-10. Испытание вертикально расположенных проводов
или кабелей, проложенных в пучках,
на вертикальное распространение пламени
Оборудование
TESTS ON ELECTRIC AND OPTICAL FIBRE CABLES
UNDER FIRE CONDITIONS
Part 3-10. Test for vertical flame spread
of vertically-mounted bunched wires or cables
Apparatus
Чинний від 2014-10-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
У серії цього стандарту, частинах 3-10, 3-21, 3-22, 3-23, 3-24 і 3-25, визначено методи випробування щодо оцінювання вертикального поширення полум’я в певних умовах на вертикально розташованих проводах або кабелях, електричних або оптичних, прокладених у пучках.
Примітка. У цьому стандарті під терміном «електричні проводи або кабелі» розуміють усі кабелі з ізольованими металевими жилами, призначені передавати енергію чи сигнали.
У цьому стандарті встановлено вимоги до випробувального устатковання, його налаштування та калібрування.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У наведених нижче стандартах зазначено положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватися останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).
ІЕС 60695-4 Fire hazard testing — Part 4: Terminology concerning fire tests
IEC Guide 104 The preparation of safety publication and the use of basic safety publications and group safety publications.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ІЕС 60695-4 Випробування на пожежну небезпеку. Частина 4. Термінологія щодо вогневих випробувань
ІЕС Guide 104 Підготування документів щодо безпеки та використання основоположних і групових публікацій щодо безпеки.
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче наведено термін, ужитий у цьому стандарті, та визначення позначеного ним поняття. Його взято з ІЕС 60695-4.
джерело запалювання (ignition source)
Енергетичне джерело, яке спричиняє горіння.
УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ
Випробування не виконують, якщо швидкість повітря зовні камери, яку вимірюють анемометром, установленим нагорі випробувальної камери, перевищує 8 м/с, а також коли температура всередині камери, яку вимірюють у точці, що перебуває на відстані приблизно 1500 мм над рівнем підлоги, 50 мм від бокової стінки, 1000 мм від дверей менше ніж 5 °С або більше ніж 40 °С. Протягом випробування двері камери мають бути закритими.
ВИПРОБУВАЛЬНЕ УСТАТКОВАННЯ
Випробувальна камера
У випробувальному устаткованні (рисунки 1а та 1b) міститься вертикальна випробувальна камера завширшки (1000 ± 100) мм, завглибшки (2000 ± 100) мм і заввишки (4000 ± 100) мм; підлога камери — вище рівня землі. Стики стін випробувальної камери мають бути непроникними для повітря. У випробувальну камеру повітря має надходити через отвір розмірами (800 ± 20) мм х (400 ± 10) мм, який перебуває на відстані (150 ± 10) мм від передньої стінки камери (рисунок 1).
Вихідний отвір розмірами (300 ± ЗО) мм х (1000 ± 100) мм має бути у задній частині стелі випробувальної камери. Задня та бокові стінки випробувальної камери має бути теплоізольовано матеріалом з коефіцієнтом теплопередання приблизно 0,7 Вт м-2 К-1. Наприклад, сталевий лист завтовшки від 1,5 мм до 2,0 мм, покритий шаром мінеральної вати завтовшки 65 мм, з відповідною зовнішньою обшивкою, задовольняє цю вимогу (рисунок 2). Відстань між драбиною й задньою стінкою камери має становити (150 ± 10) мм, а між підлогою камери та нижньою щаблиною драбини — (400 ± 5) мм. Відстань між нижньою точкою випробного зразка та підлогою дорівнює приблизно 100 мм (рисунок 3).
Засоби подавання повітря
Камеру має бути обладнано засобами подавання повітря для забезпечення необхідної витрати повітря, що проходить через неї.
У випробувальну камеру повітря треба подавати через прилаштовану під нею нагнітальну камеру з розмірами приблизно такими, як впускний отвір випробувальної камери. У нагнітальну камеру повітря подають вентилятором з належними характеристиками по прямолінійному повітроводу, прилаштованому з тильного боку випробувальної камери й розміщеному паралельно підлозі та медіані пальника відповідно до рисунка 1b. Повітровід має бути розміщено так, щоб повітря потрапляло в нагнітальну камеру з боку довшої сторони отвору.
Примітка 1. Щоб забезпечити переміщення персоналу всередині випробувальної камери, на її впускному отворі може бути встановлено решітку, яка не повинна обмежувати повітряний потік і змінювати його напрямок.
Примітка 2. Рекомендовано, щоб повітровід мав постійний поперечний переріз 240 см2 і мінімальну довжину 60 см.
Перед запалюванням пальника на вході до камери вимірюють витрату повітря, яка має становити (5000 ± 500) дм3/хв за постійно контрольованої температури (20 ± 10) °С і атмосферного тиску. Це значення витрати повітря треба підтримувати протягом усього випробування доти, поки горіння кабелів або світіння не припиниться, або максимум протягом 1 год після припинення прикладання випробувального полум’я, після закінчення якого примусово припиняють горіння кабелів.
Примітка 3. Перед тим, як зайти у випробувальну камеру, для видалення шкідливих газів рекомендовано продовжувати подавання повітря протягом кількох хвилин після закінчення випробування.
Національна примітка
(5000 ± 500) дм3/хв = (300 ± ЗО) м3/год.
Вимога щодо допустимої температури повітря на вході у випробувальну камеру — (20 ± 10) °С — стосується умов атестування випробувального устатковання. Під час випробовування ця температура має задовольняти вимоги розділу 4.
Типи драбин
Для випробування використовують два типи драбин, виготовлених зі сталевих труб: стандартну драбину завширшки (500 ± 5) мм і широку драбину завширшки (800 ± 10) мм. Креслення цих драбин наведено відповідно на рисунках 4а і 4Ь.
Засоби очищання летких продуктів згоряння
Згідно з чинними нормами може бути потрібним оснастити випробувальну камеру засобами збирання та очищання летких продуктів згоряння. Ці засоби не повинні сприяти змінюванню витрати повітря, що проходить через випробувальну камеру.