s тільки по повітрю;

s повністю або частково по поверхні ізоляції з Матеріалу Групи 1;

Ізоляція, яку застосовують витримує випробовування на електричну міцність відповідно до 5.2.2 у разі:

s дгійового значення випробовувальної напруги змінного струму, яке дорівнює 1,06 від ПІКОВОЇ РОБОЧОЇ НАПРУГИ;

s випробовувальної напруги постійного струму, йка дорівнює піковому значенню випробовувальної напруги змінного струму, наведеного вище.

Якшо шлях ЗАЗОРУ частково проходить по поверхні матеріалу, який не є Матеріалом Групи 1, випробовування на електричну міцність проводять тільки для повітряної ділянки.

Відповідність перевіряють вимірюванням з урахуванням додатка F. Дпя контролювання ЗАЗОРІВ впробовування на електричну міцність не застосовують. Під час перевірки треба виконати такі умови:

s рухомі частини встановлюють у найнесприятливіше положення;

s застосовують випробовування прикладанням зусиль відповідно до 4.2.2, 4.2.3 і 4.2.4;

s під час вимірювання ЗАЗОРІВ через отвір або прорізь у КОЖУСІ між провідними частинами та КОЖУХОМ, виготовленим із ізоляційного матеріалу, доступну поверхню розглядають як провідну, нвмов покриту металевою фольгою скрізь, куди може досягнути випробовувальний палець, рисунок 2А (див. 2.1.1.1), який прикладають без помітного зусилля (див. рисунок F.12, точка В).

ДОДАТОК Н

(обов’язковий)

ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЕННЯ

(див. 4.3.13)

Апаратуру, яка може бути джерелом іонізуючого випромінення, перевіряють вимірюванням її сумарного випромінення.

Сумарне випромінення визначають за допомогою дозиметра типу іонізаційної камери з активною площею 10 см або за допомогою вимірювальної апаратури інших типів, які забезпечують таку саму точність вимірювання.

Вимірювання проводять на апаратурі, що працює за найнесприятливішоїнапруги живлення (див. 1.4.5) та за умов встановлення регулювальних елементів (як тих, які підлагоджують під час обслуговування, так і оперативних) у положення, що відповідають максимальному випроміненню.

Внутрішні регулювання, не призначені для підлагодження протягом строку служби апаратури, не розглядають як такі, що підлагоджують під час встановлення та обслуговування.

Рівень радіації'у будь-якій точц на відстані 5 см від поверхні ЗОНИ, ДОС ТУПНОЇДЛЯ ОПЕРАТОРА, не повинен перевищувати 36 пА/кг (5 pSv/h) (0,5 мР/год) (див. примітку 1). Під час вимірювання потрібно враховувати природний фон радіації.

Примітка 1. Наведене значення рівня радіаціі визначене в ICRP 15.

Примітка 2. У ряді країн величину іонізуючого випромінення регулює Директива Ради Європи 96/29 (Євроатом від 13 травня 1996 р Директива вимагає, щоб у будь-якій точці иа відстані 10 см від поверхні апаратури рівень радіації не перевищував 1 (pSwh) (0,1 мР/год) з урахуванням природного фону радіації.

ДОДАТОК J

(обов’язковий)

ТАБЛИЦЯ ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ

(див. 2.6.5.6)

Таблиця J.1 - Електрохімічні потенціали (В)





8

;S '1

E £ с 4j CL s

9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

0 0,5 0,55

0,7

0,8

0,85

0,9

1,0

1,05

1,1

1,15

1,25

1,35

1,4

1,45

1.6

1,65

1.7

1,75

1

0 0,05

0,2

0.3

0,35

0,4

0,5

0,55

0,6

0,65

0,75

0,85

0,9

0,95

1.1

1,15

1,2

1,25

2

0

0,15

0,25

0,3

0,35

0,45

0,5

0,5

0,6

0,7

0,8

0,85

0,9

1,05

1.1

1,15

1,2

3


0

0,1

0,15

0,2

0,3

0,35

0,4

0,45

0,55

0,65

0,7

0,75

0,9

0,95

1,0

1,05

4



0

0,05

0,1

0,2

0,25

0,3

0,35

0,45

0,55

0,6

0,65

0,8

0,85

0,9

0,95

5




0

0,05

0,15

0,2

0,2

0,3

0,4

0,5

0,55

0,6

0,75

0,8

0,85

0,9

6





0

0,1

0,15

0,2

0,25

0,35

0,45

0,5

0,55

0,7

0,75

0,8

0,85

7

Сг - хром Ni - нікель





0

0,05

0,1

0,15

0,25

0,35

0,4

0,45

0,6

0,65

0,7

0,75

8






0

0,5

0,1

0,2

0,3

0,35

0,4

0,55

0,6

0,65

0,7

9








0

0,05

0,15

0,25

0,3

0,35

0,5

0,55

0,6

0,65

10









0

0,1

0,2

0,25

0,3

0,45

0,5

0,55

0,6

11

Примітка. Корозія через електрохімічну взаємодію між різними

0

0,1

0,15

0,2

0,35

0,4

0,45

0,5

12

металами, що перебувають у контакті один з одним, мінімальна,


0

0,05

0,1

0,25

0,3

0,35

0,4

13

якщо електрохімічний потенціал з єднання

нижчий ніж 0,6 В.

У та б-



14

лиці наведені, у

загальному

випадку, електрохімічні

потенціали



0

0,05

0,2

0,25

0,3

0,35

з'єднань ряду пар металів; сполук металів вище розподільної лінії



0

0.15

0,2

0,25

0,3

15

треба уникати.













0

0,15

0,1

0,15

16



0 0,05 0,1 17

0 0,05 18 0 І 19

Національна примітка

  1. Таблицю J.1 розвернуто на 90о для зручності користування.

  2. У рядку 9 (свинець) значення 0,56 замінено на 0,55 (виправлена помилка).

ДОДАТОК К

(обов’язковий)

ТЕРМОРЕГУЛЯТОРИ
(див. 1.5.3 та 5.3.7)

К.1 Надійність спрацьовування

ТЕРМОСТАТИ та ТЕРМООБМЕЖУВАЧІ повинні забезпечувати потрібну надійність вмикання та вимикання.

Відповідність перевіряють випробовуваннями трьох зразків відповідно до розділів К.2 та К.З або випробуваннями згідно з К.4, залежно від виду компонента. Якщо випробовуваний компонент має Т- маркування, то один зразок випробовують на перемикання за кімнатної температури, а два зразки - за температури, зазначеної на маркуванні.

Компоненти без індивідуального маркування своїх характеристик, випробовують або у складі апаратури, або окремо, як зручніше, але в останньому випадку умови випробовування повинні відповідати умовам роботи в апаратурі.

За умов випробовувань не повинно виникати стійкого іскріння.

Після випробовувань у зразків не повинно бути пошкоджень, які погіршують їх подальше використання. Електричні з’єднання не повинні бути послаблені. Компонент повинен витримувати випробовування на електричну міцність відповідно до 5.2.2, за випробовувальної напруги, яку прикладають до контактів, на рівні подвійної напруги, що прикладена до них, коли апаратура працює під час НОМІНАЛЬНОЇ НАПРУГИ або верхнього значення НОМІНАЛЬНОГО ДІАПАЗОНУ НАПРУГИ.

За умов випробовувань частоту перемикання допустимо збільшувати понад нормальної частоти, яка діє в апаратурі, з урахуванням того, щоб це не призвело до збільшення вірогідності відмов.

Якщо провести випробовування компонента окремо неможливо, випробовують три зразки апаратури.

К.2 Надійність термостата

ТЕРМОСТАТИ за допомогою змінення навколишньої температури примушують виконати 200 робочих циклів (200 замкнень та 200 розімкнень), за умов, що апаратура працює за умов напруги, що дорівнює 1,1 від НОМІНАЛЬНОЇ НАПРУГИ або 1,1 від верхнього значення НОМІНАЛЬНОГО ДІАПАЗОНУ НАПРУГИ та під час НОРМАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ.

К.З Випробовування термостатів на витривалість