7.1.5 Спосіб нанесення маркування на ярлики, кріплення ярликів до тари, а також місце нанесення маркування на групові пакування – згідно з ГОСТ 14192.
7.2 Пакування
7.2.1 Мастикові матеріали, що(які) потребують попереднього підігріву перед застосуванням, пакуються в поліетиленові пакети згідно з ГОСТ 24597 брикетами масою 10 кг. Мастикові матеріали пакуються в герметичну тару (бідони, бочки тощо)
7.2.2 За погодженням із замовником допускається використання інших видів тари, виготовленої з сировини, що забезпечує зберігання матеріалу протягом гарантійного терміну.
7.2.3 Граничні відхилення від номінальної маси нетто і номінальних об’ємів матеріалу установлюють згідно з чинними нормативами.
7.2.4 Після заповнення матеріалом пакети повинні бути щільно закриті.
8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Транспортування
8.1.1 Матеріали транспортують усіма видами транспорту за температури не нижче ніж мінус 20 оС і не вище ніж плюс 35 оС у відповідності з правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту, а також відповідно до вимог ДБН Г.1-4, НАПБ А.01.001.
8.1.2 Мастикові матеріали, які містять воду, транспортують за температури не нижче плюс 5 оС.
8.1.3 Пакети з мастиковим матеріалом можуть бути сформовані в транспортні пакети відповідно до вимог ГОСТ 24597, ГОСТ 26663.
8.1.4 При навантаженні упакованих мастикових матеріалів у транспортний засіб і їх розвантаженні необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.3.009.
8.2 Зберігання
8.2.1 Ступінь вогнестійкості будинків, де зберігаються мастикові матеріали, які містять органічний розчинник з урахуванням категорії будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою, має відповідати вимогам ДБН В.1.1-7. Крім того, складські будинки, приміщення, умови транспортування і зберігання мастикових матеріалів мають відповідати вимогам безпеки НАПБ А.01.001, СНиП 2.04.05, ДСТУ Б В.2.7-79, ГОСТ 1510, ДБН Г.1-4 за температури зовнішнього повітря від мінус 30 оС до плюс 40 оС. Для зберігання бітумно-емульсійних матеріалів також можуть бути використані будинки інших категорій.
8.2.2 Складські та виробничі приміщення необхідно обладнати системою протипожежної автоматики відповідно до вимог НАПБ Б.06.004.
8.2.3 Відповідно до 6.4.8 НАПБ А.01.001 виробничі та складські приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння за вимогами НАПБ Б.03.001. Експлуатацію вогнегасників здійснюють згідно НАПБ Б.01.008.
8.2.4 Необхідність обладнання складських приміщень автоматичними установками пожежогасіння (АУП) і пожежної сигналізації (АУПС) слід визначати за НАПБ Б.06.004 та іншими нормативними документами з цього питання, у тому числі відомчими (галузевими) переліками, узгод- женими з центральним органом державного пожежного нагляду з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7. Проектування та монтаж АУП та АУПС здійснюють відповідно до вимог ДБН В.2.5-13.
8.2.5 На робочому місці допускається зберігати мастиковий матеріал у кількості, що не перевищує змінної потреби.
9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
9.1 Фізико-технічні показники матеріалів повинні відповідати вимогам, що зазначені в таблиці 1.
9.2 Проби відбирають згідно з ГОСТ 2517.
9.3 Температуру розм’якшення за кільцем і кулькою (КіК) визначають згідно з ГОСТ 11506.
9.4 Глибину проникнення голки визначають згідно з ГОСТ 11501.
9.5 Розтягування (дуктильність) та зміну температури розм’якшення після прогріву визначають згідно з ГОСТ 11506.
9.6 Гнучкість, липкість, відносне подовження, густину, водопоглинання, витривалість, кількість циклів руйнування матеріалу визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-116.
9.7 Адгезію матеріалу до асфальтобетону визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-81.
9.8 Однорідність матеріалу визначають відповідно до ГОСТ 24064.
9.9 Показники температури спалаху мастикового матеріалу та самозаймання визначають за ГОСТ 12.1.044.
10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
10.1 Мастиковий матеріал приймається відділом технічного контролю організації чи підприємства, що виробляє цю продукцію, або відповідальною особою у встановленому порядку.
10.2 Мастиковий матеріал приймають партіями. Партією вважається кількість матеріалу одного виду, однорідного за своїми якісними показниками, виготовленого з однієї сировини за одним технологічним регламентом протягом одного виробничого циклу та яка супроводжується єдиним документом про відповідність згідно з ДСТУ EN 45014.
10.3 Для перевірки властивостей мастикового матеріалу, правильності його пакування, маркування, маси брутто і нетто проводять приймально-здавальні, періодичні і сертифікаційні випробування.
10.4 Приймально-здавальні випробування проводять при виготовленні кожної партії матеріалу.
Періодичні випробування мастикового матеріалу проводять не рідше ніж один раз на рік та кожний раз при зміні технології.
Періодичним випробуванням піддається партія мастикового матеріалу, що пройшла приймально-здавальні випробування.
10.5 Замовник має право проводити контрольну перевірку якості мастикового матеріалу на відповідність вимогам цього стандарту, застосовуючи для цього правила відбору проб і відбракування відповідно до ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801).
10.6 Для проведення випробувань від партії мастикового матеріалу відбирають дві проби згідно з ГОСТ 2517.
При отриманні незадовільних випробувань хоча б по одному з показників проводять повторні випробування цього показника.
Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.
10.7 При одержанні незадовільних результатів приймально-здавальних випробувань партія мастикового матеріалу бракується.
При одержанні незадовільних результатів повторних періодичних випробувань партія бракується до встановлення і ліквідації причин, що викликали брак і одержання позитивних результатів випробувань не менше ніж на двох підряд виготовлених партіях мастикового матеріалу.
10.8 Вхідний контроль сировини проводиться відповідно до вимог ГОСТ 24297 згідно з переліком продукції, що підлягає вхідному контролю, який затверджено у встановленому порядку і є чинним на підприємстві-виробнику.
11 ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ, ЕКСПЛУАТУВАННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ
11.1 Утилізація мастикового матеріалу, непридатного до використання, проводиться відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029.
11.2 Мастикові матеріали можуть використовуватися в усіх дорожньо-кліматичних зонах України згідно з ДБН В.2.3-4 за температури експлуатації до плюс 50 оС.
11.3 Температура гнучкості мастикового матеріалу повинна бути не вище мінус 50 оС.
11.4 Розігрів мастикового матеріалу проводять з безперервним перемішуванням. Температура розігріву не вище ніж 200 оС, тривалість розігріву не більше 4 год. Розігрітий мастиковий матеріал повинен бути використаний протягом двох годин.
12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
12.1 Виробник гарантує відповідність якості мастикових матеріалів вимогам цього стандарту, якщо дотримано умови транспортування й зберігання.
12.2 Гарантійний строк зберігання мастикових матеріалів – один рік від дня їх виготовлення.
12.3 Виробник мастикових матеріалів не несе відповідальності за наслідки їх застосування не за прямим призначенням або з порушенням встановлених вимог безпеки.
Додаток А
(інформаційний)
БІБЛІОГРАФІЯ
1. МУ 4168
2. МУ 3119
Ключові слова: мастиковий матеріал, бітумно-полімерна композиція, методи випробувань, склади, транспортування
