---

Під час проведення випробувань з'єднувальні деталі, зварені врозтруб з відрізками труб, не повинні розриватися або текти впродовж вказаного часу випробування внутрішнім тиском.

ДСТУ Б В.2.5-18-2001 С.21

5.3 Вимоги до вихідної сировини

5.3.1 З'єднувальні деталі за даним стандартом повинні виготовлятися з попередньо пофарбованих пігментами композицій поліпропілену ПП-100 тип 1 з мінімальною тривалою міцністю MRS=10,0 МПа та сополімерів пропілену ПП-80 тип 2 і ПП-80 тип 3 з MRS =8.0 МПа, серійно вироблених за нормативною документацією, затвердженою за встановленим порядком і призначених для виготовлення з'єднувальних деталей.

5.3.2 Властивості вихідної сировини з'єднувальних деталей повинні відповідати вимогам таблиці 18.

Таблиця 18

5.3.3 Випробні зразки, виготовлені з вихідної сировини за 8.9, повинні відповідати характеристикам, наведеним у таблиці 19, за стійкістю до дії постійного внутрішнього тиску за ГОСТ 24157 і за 8.9 даного стандарту.

Таблиця 19

ДСТУ Б В.2.5-18-2001 С.22

Не дозволяється використання: вторинної сировини; композицій поліпропілену не серійного виробництва; композицій, не призначених для виготовлення з'єднувальних деталей; композицій, що не пройшли випробування за 5.3.2 і 5.3.3.

4. Маркування

5.4.1 Загальні вимоги до маркування

5.4.1.1 Маркування слід наносити на поверхню з'єднувальної деталі нагрітим металевим інструментом або іншим способом, який не погіршує якість деталі.

5.4.1.2 Якщо для маркування використовується друкування, то колір віддрукованої інформації повинен відрізнятися від основного кольору з'єднувальної деталі.

5.4.1.3 Маркування повинне містити товарний знак, зареєстрований за встановленим порядком і (або) найменування підприємства-виготовлювача, умовне позначення з'єднувальної деталі без зазначення її виду, номер партії, дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року). В маркування допускається включати іншу інформацію (наприклад, номер прес-форми).

5.4.1.4 Глибина клеймування повинна бути не більше 0,2 мм.

5.4.1.5 Для з'єднувальних деталей, в яких d_n1 і (або) d_n знаходяться в межах:

- від 16 до 50 мм включно - висота шрифту маркування повинна бути

не менше 2,5 мм;

- 63 мм і більше - висота шрифту повинна бути не менше 3,5 мм.

5.4.1.6 Заборонено наносити маркування в місцях, призначених для кріплення з'єднувальних деталей у зварювальному обладнанні.

При нанесенні маркування на торці з'єднувальних деталей воно по­винне дублюватися на боковій поверхні з'єднувальної деталі або на бірці, прикріпленій до з'єднувальної деталі.

5.4.1.7 В маркуванні допускається заміна позначення:

"ПП-100 тип 1" на "РРН",

"ПП-80 тип 2" на "РРВ",

"ПП-80 тип 3" на "PPR".

5.4.2. Транспортне маркування слід наносити за ГОСТ 14192 із зазначенням основних, додаткових та інформаційних даних.

Кожне вантажне місце повинне забезпечуватися ярликом, що містить такі дані:

- найменування підприємства-виготовлювача і (або) його товарний знак;

- умовне позначення з'єднувальної деталі;

- номер партії;

- кількість з'єднувальних деталей;

- дату випуску;

- прізвище або номер пакувальника.

ДСТУ Б В.2.5-18-2001 C.23

При пакуванні в одну тару двох або кількох партій з'єднувальних деталей ярлик повинен містити відомості про всі упаковані партії. Допус­кається оформлення ярликів на кожну партію окремо.

5.5 Пакування

5.5.1 З'єднувальні деталі пакуються в такі види тари:

- мішки ткані полімерні для сипких продуктів за нормативною документацією,

затвердженою за встановленим порядком;

- контейнери м'які спеціалізовані для сипких продуктів за норма­тивною

документацією, затвердженою за встановленим порядком;

- ящики фанерні за ГОСТ 9396;

- ящики дощаті багатообертові за ГОСТ 9396;

- ящики дерев'яні за ГОСТ 2991 типів IY, YI-2, YI-6, YII з розмірами за ГОСТ 21140, зважаючи на їх габарити та масу вантажу;

- ящики дерев'яні за ГОСТ 18573.

Допускається пакування з'єднувальних деталей у тару, що вже була в ужитку, але за технічними характеристиками відповідає вищевказаній.

5.5.2 При транспортуванні в критих вагонах повагонними відправ­леннями в транспортованому вигляді, транспортуванні в контейнерах за ГОСТ 19667 або критим автомобільним транспортом допускається пакування в ящики з гофрованого картону за ГОСТ 9142, паперові мішки за ГОСТ 2226, поліетиленові мішки за ГОСТ 17811, мішки з поліетиленової плівки за ГОСТ 10354. При транспортуванні в контейнерах допускається також пакування в коробки за ГОСТ 12301.

При дрібних відправленнях у критих вагонах використовують види пакування, зазначені в 5.5.1.

5.5.3 При отриманні з'єднувальних деталей самовивозом на авто­транспорті замовника допускається інший вид пакування, який забезпечує цілість деталей та узгоджений із замовником.

5.5.4 В одну тару пакують з'єднувальні деталі однієї партії. З метою заповнення пакувальної одиниці допускається пакування в одну тару двох або кількох партій з'єднувальних деталей різних розмірів.

5.5.5 При транспортуванні всіма видами транспорту збільшення вантажних місць провадиться в пакети за ГОСТ 24597 засобами скріплення за ГОСТ 21650. Завантаження вагонів проводиться до повної місткості.

6 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища до деталей з'єднувальних з поліпропілену для зварювання нагрітим інструментом врозтруб за ДСТУ Б В.2.7-93.

ДСТУ Б В.2.5-18-2001 C.24

7 Правила приймання

7.1 З'єднувальні деталі приймають партіями за встановленим на підприємстві-виготовлювачі порядком. Партією вважають кількість з'єд­нувальних деталей одного виду та розміру, виготовлених з однієї марки і партії вихідної сировини за встановленим технологічним режимом, на одній ливарній формі або технологічному оснащенні, що подаються одночасно до здавання й супроводжуються одним документом про якість. Розмір партії не повинен перевищувати 2000 штук.

Документ про якість з'єднувальних деталей повинен містити:

- найменування і (або) товарний знак підприємства-виготовлювача;

- номер партії та дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року);

- умовне позначення з'єднувальної деталі;

- розмір партії в штуках;

- марку вихідної сировини;

- результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам даного стандарту, штамп контрольної служби підприєм­ства-виготовлювача .

7.2 Кожна партія вихідної сировини повинна супроводжуватися документом про якість, що містить:

- найменування та товарний знак підприємства-виготовлювача;

- умовне позначення вихідної сировини;

- номер партії та дату виготовлення;

- розмір (масу) партії нетто в кг;

- результати проведених випробувань властивостей вихідної сиро­вини за 5.3;

- результати випробувань за іншими показниками згідно з норма­тивною документацією на вихідну сировину.

Розміри партій вихідної сировини за ГОСТ 26996.

7.3 Для проведення вхідного контролю властивостей вихідної сирови­ни за відносним подовженням при розриві та показнику текучості розплаву проводять відбір не менше шести проб матеріалу методом випадкової ви­бірки в межах однієї партії загальною масою не менше 2 кг за ГОСТ 26996.

Для контролю якості з'єднувальних деталей за показниками зовніш­нього вигляду поверхні, розмірів відбирають 5 % (але не менше 20 штук) з'єднувальних деталей, що належать до однієї партіі виробів.

Для контролю опору удару відбирають не менше десяти штук муфт розтрубних.

Для контролю стійкості при постійному внутрішньому тиску, при нормальній та підвищеній температурах відбирають не менше трьох штук з'єднувальних деталей на кожну температуру випробування.

Для контролю зміни зовнішнього вигляду з'єднувальних деталей після прогрівання відбирають не менше трьох штук з'єдувальних деталей.

Відбір проб проводять протягом виробництва методом випадкової вибірки.

ДСТУ Б В.2.5-18-2001 C.25

7.4 Частота контролю показників і відповідні номери пунктів даного стандарту, що регламентують значення цих показників, подані в таблиці 21.

7.4.1 Підприємство-виготовлювач з'єднувальних деталей проводить вхідний контроль вихідної сировини на кожній партії за 5.3 і за пунктами 1-3 таблиці 20, а за відсутності даних результатів випробувань на стійкість зразків вихідної сировини при постійному внутрішньому тиску (довгочасні випробування 8000 год при 95°С включно) за п. 4 таблиці 20.

7.4.2 У залежності від призначення випробування з'єднувальних деталей поділяються на приймально-здавальні, періодичні, кваліфікаційні та сертифікаційні (визначення за ДСТУ 3021).

Приймально-здавальні випробування необхідно проводити на кожній партії з'єднувальних деталей за показниками 5-8, наведеними в таблиці 20.

Таблиця 20

ДСТУ Б В.2.5-18-2001 С.26

Закінчення таблиці 20

7.4.3 Періодичні випробування труб необхідно проводити в об'ємах і термінах, встановлених показниками 9-12 таблиці 20.

7.4.4 Кваліфікаційні випробування необхідно проводити в об'ємах згідно з таблицею 20.