ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
5.4 Складання локальних кошторисів та відомостей ресурсів до них
Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на
трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними в
додатках А, Б та В.
За локальними кошторисами визначають прямі та загально-
виробничі витрати.
Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату
робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів,
вартість матеріалів, виробів і конструкцій.
Прямі витрати визначаються за ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2.
Загальновиробничі витрати визначаються за порядком,
встановленим ДСТУ-Н Б Д.1.1-3, і зазначаються за підсумком прямих
витрат при формуванні локального кошторису:
- по розділах (див. 5.4.11) - в кожному розділі і в цілому по
кошторису;
- без розподілу на розділи - в цілому по кошторису.
5.4.6 Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх
витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб'єктний
склад або місце його передачі до монтажу.
Складовими кошторисної вартості устаткування є:
відпускні ціни;
транспортні витрати;
заготівельно-складські витрати.
В окремих випадках до складових кошторисної вартості устаткування можуть включатись витрати на комплектацію, які визначаються на основі обґрунтовувальних розрахунків.
5.4.6.1 Поточні ціни на устаткування в інвесторській кошторисній документації приймаються за даними замовника або, за його дорученням, з інших джерел.
14
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
5.4.6.2 Транспортні та заготівельно-складські витрати на устатку
вання враховуються в локальних кошторисах калькуляційним методом
або за усередненими показниками, що становлять:
транспортні витрати - 3% від відпускної ціни;
заготівельно-складські витрати - 0,9% від суми відпускної ціни та
транспортних витрат.
Якщо за технічними умовами на виготовлення устаткування
при його монтажі необхідно здійснювати шефмонтаж, кошти на це
визначаються кошторисними розрахунками згідно з положеннями
ДСТУ-Н Б Д.2.3-40 (Розділ 7), з урахуванням витрат, пов'язаних з
організацією і наданням таких послуг. Кошти враховуються в графі 5
«Устаткування, меблі та інвентар» об'єктного кошторису.
Кошти на складання і розташування устаткування, що не
монтується, меблів та інвентарю визначаються кошторисним розра-
хунком у розмірі 0,7% від загальної вартості такого устаткування,
меблів та інвентарю з подальшим урахуванням цих коштів в об'єктному
кошторисі (графа 4 «Будівельні роботи»). Розмір цих коштів уточню
ється підрядником на підставі обґрунтовувальних розрахунків.
Кошти на придбання господарського інвентарю (включаючи
меблі) для промислового будівництва визначаються локальним кошто-
рисом з подальшим урахуванням цих коштів в об'єктному кошторисі
(графа 5 «Устаткування, меблі та інвентар»).
5.4.7 При складанні локальних кошторисів застосовуються: -ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2 Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва;
ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3 Настанова щодо визначення загальновироб-
ничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва;
ДСТУ-Н Б Д. 1.1-4 Настанова щодо визначення вартості експлуа
тації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва;
ДСТУ-Н Б Д. 1.1-9 Настанова щодо визначення вартості та трудо
місткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомо-
більним транспортом будівельних організацій при складанні договірної
ціни та проведенні взаєморозрахунків за об'єми виконаних робіт;
15
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
ДСТУ Б Д.2.2-1 - ДСТУ Б Д.2.2-47, ДСТУ Б Д.2.2-49 - ДСТУ Б
Д.2.2-53, ДСТУ Б Д.2.3-1 - ДСТУ Б Д.2.3-39, ДСТУ Б Д.2.4-1 - ДСТУ Б
Д.2.4-20, ДСТУ Б Д.2.5-1 - ДСТУ Б Д.2.5-26, ДСТУ Б Д.2.6-1 - ДСТУ Б
Д.2.6-9 Ресурсні елементні кошторисні норми;
ДСТУ-Н Б Д.2.2-48, ДСТУ-Н Б Д.2.3-40, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21,
ДСТУ-Н Б Д.2.5-27, ДСТУ-Н Б Д.2.6-10 Вказівки щодо застосування
ресурсних елементних кошторисних норм;
- ДСТУ Б Д.2.7-1 Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;
5.4.8 За відсутності в збірниках ресурсних елементних кошторисних
норм відповідних норм на конструкції і роботи, які передбачені в
проектній документації, проектна організація, що складає інвесторську
кошторисну документацію, розробляє індивідуальні ресурсні елементні
кошторисні норми, за формою, наведеною у додатку Г, які затверджу
ються у складі проектної документації на стадії Π та стадії РП.
Розроблення індивідуальних кошторисних норм здійснюється на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-6, при цьому коефіцієнти, наведені у відповідних Вказівках щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм для врахування умов виконання робіт, до норм витрат труда робітників-будівельників, монтажників, часу роботи будівельних машин та механізмів не застосовуються.
5.4.9 Локальні кошториси складаються з урахуванням особли-
востей окремих видів будівництва, а саме:
а) по будинках, будівлях та спорудах:
на будівельні роботи, внутрішні санітарно-технічні роботи, внутрішні електромонтажні роботи, монтаж технологічних трубопроводів, монтаж устаткування, автоматизованих систем управління, промислового зв'язку та на інші роботи; на придбання устаткування, меблів, виробничого та господарського інвентарю;
16
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
б) по загальномайданчикових роботах:
на вертикальне планування, улаштування інженерних мереж, під'їзних і міжцехових колій та доріг, благоустрій і озеленення території, малі архітектурні форми тощо.
Розподіл робіт по локальних кошторисах має також забезпечувати можливість визначення кошторисної вартості пускових комплексів та технологічних вузлів, виділених у проекті організації будівництва.
5.4.10 Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій при
визначенні їх кошторисної вартості є:
для каналізації - найближчий до будівлі оглядовий колодязь
(вартість колодязя включається до кошторису на зовнішні мережі);
для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль або
трійник біля будівлі (вентиль або трійник включається до кошторисної
вартості будівлі, а колодязь, у якому вони встановлені, враховується в
кошторисі на зовнішні мережі); ИСС «Зодчий»
для електричних мереж - кабельні кінцеві муфти при кабельних
уводах та прохідні ізолятори при повітряних уводах, - муфти відносяться
до зовнішніх мереж, а прохідні ізолятори - до внутрішніх. У випадках,
коли кабельний увід безпосередньо біля будівлі переходить у повітряну
мережу, точкою розподілу є стовпова кінцева муфта, яка в цьому випадку
відноситься до внутрішніх мереж.
5.4.11 У складі локальних кошторисів окремі конструктивні
елементи будинку, будівлі, споруди, види робіт, як правило, групуються
в розділи.
Порядок розташування робіт у локальних кошторисах та їх групування у розділи мають відповідати технологічній послідовності проведення робіт і враховувати специфічні особливості окремих видів будівництва.
Виходячи зі згаданих принципів групування, локальні кошториси на види робіт можуть мати такі розділи:
17
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
- «будівельні роботи»: земляні роботи; фундаменти; стіни;
каркас; перекриття; балкони та лоджії; перегородки; сходові марші та
площадки; підлоги; дах і покрівля; віконні заповнення і балконні двері;
дверні заповнення; внутрішнє опорядження; зовнішнє опорядження;
вбудовані меблі; інші роботи тощо;
«спеціальні будівельні роботи»: фундаменти під устаткування;
канали і приямки; обмурування, футерування та ізоляція; хімічні захисні
покриття тощо;
«внутрішні санітарно-технічні роботи»: водопровід; каналізація;
опалення; вентиляція та кондиціонування повітря тощо;
- «монтаж устаткування»: монтаж технологічного устаткування;
технологічні трубопроводи; металеві конструкції, що пов'язані зі вста-
новленням устаткування тощо.
Крім того, при складанні локальних кошторисів, як правило, слід виділяти в окремі розділи роботи, що належать до підземної частини будівлі (розділ А) та надземної частини будівлі (розділ Б).
Припускається складання на один і той самий вид робіт
двох і більше локальних кошторисів при проектуванні складних будівель
та споруд, при розробленні проектної документації для будівництва
кількома проектними організаціями, а також при формуванні кошто-
рисної вартості по пускових комплексах.
Кошторисна вартість на будівництві житлових будинків з
вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призна-
чення визначається локальними кошторисами, що складаються окремо
для житлової та нежитлової частин будинку.
Віднесення витрат до житлової та нежитлової частин будинку
здійснюється у такому порядку:
5.4.14.1 До кошторисної вартості кожної з цих частин будинку (житлової та нежитлової) поряд з вартістю улаштування основних конструктивних елементів та на виконання робіт, що відносяться до них безпосередньо (стіни, перегородки, заповнення віконних і дверних
18
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
отворів, підлоги, санітарно-технічні та електротехнічні пристрої, опоряджувальні роботи тощо), включаються також відповідні частки спільної для цих частин будинку вартості виконання робіт нульового циклу (земляні роботи, фундаменти, стіни і перекриття підвалів та технічних поверхів) і на улаштування даху, визначені розрахунково пропорційно будівельним об'ємам житлової та нежитлової (тільки вбудованої) частин будинку. Кошторисна вартість виконання робіт нульового циклу і на улаштування дахів і покриття по прибудованих до житлових будинків приміщеннях громадського призначення зараховується цілком до кошторисної вартості будівництва нежитлової частини будинку.
Витрати з улаштування конструктивних елементів та
устаткування, що забезпечують можливість експлуатації будинку
(сходові клітки, технічні поверхи, ліфтові шахти, ліфти тощо), розподі-
ляються між частинами будівлі виходячи зі ступеня використання цих
елементів при експлуатації житлової та нежитлової частини будинку.
Витрати на технологічне устаткування вбудованих примі-
щень, меблі та інвентар включаються до окремого кошторису та у
повному обсязі зараховуються до кошторисної вартості нежитлових
приміщень.
5.4.15 Загальна кошторисна вартість будівництва житлового
будинку з вбудованими, вбудовано-прибудованими або прибудованими
приміщеннями визначається як сума вартості його житлової та нежит-
лової частин.
5.4.16 У тих випадках, коли відповідно до проектних рішень здійсню
ється розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев'яних
тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого виникає можливість
одержання конструкцій, виробів та матеріалів, придатних для повтор-
ного застосування, або провадиться супутнє будівництву добування
окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних
кошторисів на розбирання, знесення будівель і споруд та інші роботи
довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких
матеріальних ресурсів.
19
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
Зворотні суми позначаються окремим рядком під назвою «Зворотні суми» і визначаються на підставі номенклатури і кількості конструкцій, матеріалів і виробів, що придатні для подальшого використання*.
Вартість таких матеріалів, виробів та конструкцій у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням усередненого коефіцієнту зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, при неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко-місце заготівлі (франко-кар'єр для місцевих матеріалів і викопних; франко-лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу, тощо).
У випадку неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їх вартість у зворотних сумах не враховується.
5.4.17 Дані у рядках локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунках) наводяться з таким ступенем точності:
вартість одиниці (графи 6 та 7 форми № 1, графа 6 форми № 2,
графа 6 форми № 3) зазначається в гривнях із заокругленням до двох
знаків після коми;
загальна вартість (графи 8, 9 та 10 форми №1, графа 7 форми
№ 2, графа 7 форми № 3) зазначається в гривнях із заокругленням до
цілих гривень;
*Матеріали, вироби та конструкції, що враховуються у зворотних сумах, слід відрізняти від так званих матеріалів, що обертаються (опалубка, кріплення тощо), які застосовуються відповідно до технології будівельного виробництва багаторазово при виконанні окремих видів будівельних робіт. Багаторазова їх оборотність врахована в кошторисних нормах на відповідні конструкції та види робіт.
20
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013
витрати труда на одиницю (графа 11 форми № 1, графа 8
форми № 3) зазначаються в людино-годинах із заокругленням до
чотирьох знаків після коми;
витрати труда всього (графа 12 форми №1, графа 9 форми № 3)
зазначаються в людино-годинах із заокругленням до двох знаків після
коми.
