3.5.2.3 Вид рулонного материала, подго­товка поверхностей бетонных плиток и рулон­ного материала, технология нанесения масти­ки, включая температуру мастики, расход мастики на бетонную плитку и рулонный ма­териал, количество слоев, режим формирова­ния промежуточных слоев и последнего слоя, условия выдержки готового образца должны быть указаны в НД на мастику конкретного вида.

3.5.3 Порядок проведения испытания Проведение испытания по 3.4.7.

3.5.4 Правила обработки результатов ис­пытания

Прочность сцепления между слоями и между слоем и основанием (Rпр) в мегапас­калях (килограммах-силы на квадратный сан­тиметр) вычисляют по формуле

(6)

где Рпр - максимальное усилие отрыва, Н (кгс);

S - площадь склеивания, определяемая площадью штампа, м2 (см2).

Результат округляют до 0,01 МПа (0.1 кгс/см2).

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.12


3.6 Визначення міцності на зсув клейового з'єднання

3.6.1 Засоби випробування та допоміжні пристрої

Машина розривна для випробувань, яка забезпечує:

- границя похибки вимірювання, що допускається, не повинна перевищува­ти ±1 %, починаючи з 0,2 від найбіль­шого граничного значення кожного діапазону;

- швидкість переміщення рухомого зах­вату (50±5) мм/хв - при визначенні міц­ності на зсув рулонних основних бітум­них і бітумно-полімерних матеріалів (включаючи ізол) та (500±50) мм/хв - при визначенні міцності на зсув основ­них і безосновних полімерних матеріа­лів.

Шафа електрична сушильна, що забез­печує підтримання температури до 473 К (200°С).


Ваги лабораторні з допустимою похиб­кою не більше 0,05 і.

Смужки розмірами (120х50)±2 мм, вирі­зані у поздовжньому напрямку з рулонних основних бітумних та бітумно-полімерних матеріалів.


Смужки розмірами (120х25)±2 мм, вирі­зані з рулонних основних та безосновних полімерних матеріалів.

Лінійка металева за ГОСТ 427. Тканина бавовняна.

3.6.2 Порядок підготовки до проведення випробування

3.6.2.1 Дві смужки склеюють мастикою в напусток на ділянці (30х50)±2 мм або (30х25)±2 мм у залежності від виду рулонного матеріалу, призначеного для склеювання.

3.6.2.2 Вид матеріалу смужок, умови під­готовки їх поверхонь, температура мастики, витрата мастики, кількість мастичних шарів, умови їх нанесення, час формування проміж­них шарів і витримки готового зразка повинні бути вказані у НД на мастику конкретного виду.


3.6.2.3 Для забезпечення однакового кріп­лення зразків у захватах розривної машини на відстані (25±1) мм від зони склеювання нано­сять установочні мітки. Мітки повинні бути нанесені симетрично відносно зразка.


3.6 Определение прочности на сдвиг кле­евого соединения

3.6.1 Средства испытания и вспомога­тельные устройства

Машина разрывная для испытаний, обес­печивающая:

- предел допускаемой погрешности из­мерения нагрузки (усилия) не должен превышать ±1 %, начиная с 0,2 от наи­большего предельного значения каж­дого диапазона;

- скорость перемещения подвижного захвата (50±5) мм/мин - при опреде­лении прочности на сдвиг рулонных основных битумных и битумно-полимерных материалов (включая изол) и (500±50) мм/мин - при определении прочности на сдвиг основных и безос­новных полимерных материалов.

Шкаф электрический сушильный, обес­печивающий поддержание температуры до 473 К (200°С).

Весы лабораторные с допускаемой пог­решностью не более 0,05 г.

Полоски размерами (120х50)±2мм, выре­занные в продольном направлении из рулон­ных основных битумных и битумно-полимерных материалов.

Полоски размерами (120х25)±2 мм, выре­занные из рулонных основных и безосновных полимерных материалов.

Линейка металлическая по ГОСТ 427.

Ткань хлопчатобумажная.

3.6.2 Порядок подготовки к проведению испытания

3.6.2.1 Две полоски склеивают мастикой внахлест на участке (30х50)±2 мм или (30х25)±2 мм в зависимости от вида рулонного материала, предназначенного для склеивания.

3.6.2.2 Вид материала полосок, условия подготовки их поверхностей, температура мастики, расход мастики, количество мастич­ных слоев, условия их нанесения, время фор­мирования промежуточных слоев и выдержки готового образца должны быть указаны в НД на мастику конкретного вида.

3.6.2.3 Для обеспечения одинакового крепления образцов в захватах разрывной машины на расстоянии (25±1) мм от зоны склейки наносят установочные метки. Метки должны быть нанесены симметрично относи­тельно образца.

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.13


Фарба для нанесення не повинна викли­кати зміни властивостей мастики, які впли­вають на результати випробувань.

3.6.3 Порядок проведення випробування

3.6.3.1 Зразок поміщають у захвати роз­ривної машини за установочними мітками, суміщуючи поздовжні осі зразка і захватів.

3.6.3.2 Встановлюють задану швидкість переміщення рухомого захвату.

Перевіряють нульову установку приладу, який вимірює навантаження, і приводять у дію механізм розтягнення. У момент розриву фік­сують максимальне зусилля.

3.6.4 Правила обробки результатів ви­пробування

Міцність на зсув клейового з'єднання (r) в ньютонах на метр (кілогограмах-сили на сантиметр) обчислюють за формулою

Краска для нанесения не должна вызывать изменения свойств мастики, влияющих на ре­зультаты испытаний.

3.6.3 Порядок проведения испытания

3.6.3.1 Образец помещают в захваты раз­рывной машины по установочным меткам, совместив продольные оси образца и захва­тов.

3.6.3.2 Устанавливают заданную скорость перемещения подвижного захвата.

Проверяют нулевую установку прибора, измеряющего нагрузку, и приводят в действие механизм растяжения. В момент разрыва фиксируют максимальное усилие.

3.6.4 Правила обработки результатов ис­пытания

Прочность на сдвиг клеевого соединения (r) в ньютонах на метр (килограммах-силы на сантиметр) вычисляют по формуле

(7)

де F - максимальне зусилля розриву, Н (кгс);

b - ширина смужки, м (см).

Результат округлюють до 1 н/м (0,1 кгс/см).

3.7 Визначення паропроникності

3.7.1 Засоби випробування і допоміжні пристрої

Шафа електрична сушильна, що забез­печує підтримання температури до 473 К (200°С).


Ваги лабораторні з допустимою похиб­кою не більше 0,001 г.

Ексикатор за ГОСТ 25336.

Секундомір.

Лінійка металева за ГОСТ 427.

Чарунка алюмінієва внутрішнім діамет­ром (50,0±0,5) мм (рисунок 6).

Сталеве привантаження циліндричної форми (рисунок 7).

Сталевий шаблон з укріпленим у центрі перпендикулярно до площини стержнем діа­метром 3-6 мм (рисунок 8).

Ватерпас.

Парафін за ГОСТ 23683.

Картон покрівельний.

Кальций хлористий за ГОСТ 450.

Калій хлористий за ГОСТ 4234.

Бітум з температурою розм'якшення 35-50°С.

Баня водяна.

где F - максимальное усилие разрыва, Н (кгс);

b - ширина полоски, м (см).

Результат округляют до 1 н/м (0,1 кгс/см).

3.7 Определение паропроницаемости

3.7.1 Средства испытания и вспомога­тельные устройства

Шкаф электрический сушильный, обес­печивающий поддержание температуры до 473 К (200°С).

Весы лабораторные с допускаемой пог­решностью не более 0,001 г.

Эксикатор по ГОСТ 25336.

Секундомер.

Линейка металлическая по ГОСТ 427.

Ячейка алюминиевая внутренним диа­метром (50,0±0,5) мм (рисунок 6).

Стальной пригруз цилиндрической фор­мы (рисунок 7).

Стальной шаблон с укрепленным в центре перпендикулярно к плоскости стержнем диа­метром 3-6 мм (рисунок 8).

Уровень.

Парафин по ГОСТ 23683.

Картон кровельный.

Кальций хлористый по ГОСТ 450.

Калий хлористый по ГОСТ 4234.

Битум с температурой размягчения

35-50°С.

Баня водяная.

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.14



1 - зразок, який випробовують;

2 - шар бітуму;

3 - корпус чарунки;

4 - хлористий кальцій;

5 - бітумне ущільнення;

6 - парафінове ущільнення;

7 - ефективна площа зразка

1 - испытываемый образец;

2 - слой битума;

3 - корпус ячейки;

4 - хлористый кальций;

5 - битумное уплотнение;

6 - парафиновое уплотнение;

7 - эффективная площадь образца

Р
исунок 6

Рисунок 7



Рисунок 8


3.7.2 Порядок підготовки до проведення випробування

З картону вирізають квадрат площею (100,0±0,1) см2, на який по всій площі наносять шар або шари мастики. Загальна маса наваж­ки (10,0±0,1) г. Мастику наносять шарами, кількість шарів визначена у НД на мастику конкретного виду з умови кінцевої товщини готової плівки у межах 0,3-0,5 мм.

3.7.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Из картона вырезают квадрат площадью (100,0±0,1) см2, на который по всей площади наносят слой или слои мастики. Общая масса навески (10,0±0,1) г. Мастику наносят слоями, количество слоев определено в НД на мастику конкретного вида из условия конечной тол­щины готовой пленки в пределах 0,3 - 0,5 мм.

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.15


3 квадрата з нанесеним шаром вирізають зра­зок круглої форми діаметром (80±1) мм.

Щоб уникнути корозії, алюмінієву чарун­ку покривають зовні і всередині тонким шаром розплавленого пара(1мну, нагрітого до темпе­ратури не вище 363 К (90°С). На дно чарунки насипають (20,0±0,5) г хлористого кальцію, попередньо просушеного у сушильній шафі при температурі (473±2) К [(200±2)С] не мен­ше 2 год. Шар вирівнюють постукуванням. Рівень його не повинен доходити на 3-4 мм до зразка у процесі випробування. На фланець чарунки наносять шар бітуму, нагрітого до температури не вище 433 К (160С), на нього укладають зразок мастичним шаром вгору і встановлюють привантажепня на (60±2) хв. Почім привантажуваппя знімають, встанов­люють по центру шаблон, за яким роблять розмітку, після чого шаблон знімають і між лінією розмітки і краєм чарунки наносять роз­плавлений бітум, а після його остигання шар розплавленого парафіну.

3.7.3 Порядок проведення випробування Чарунку поміщають у ексикатор, на дно якого наливають насичений розчин хлорис­того калію, який забезпечує відносну воло­гість не менше 85 %.

Через певний інтервал часу чарунку вий­мають і зважують. Вибір інтервалу часу між послідовними зважуваннями чарунки вважа­ється правильним, якщо збільшення маси ча­рунки в інтервалі часу між двома зважуван­нями буде не менше 0,01 г. У протилежному випадку інтервал часу між послідовними зва­жуваннями повинен бути відповідно збільше­ний. Рекомендовані інтервали часу 24, 48, 96, 240 і 480 год.

Результати наносять на графік залежності зміни маси чарунки із зразком від часу (ри­сунок 9).

И
з квадрата с нанесенным слоем вырезают образец круглой формы диаметром (80±1) мм.

Во избежание коррозии алюминиевую ячейку покрывают снаружи и внутри тонким слоем расплавленного парафина, нагретого до температуры не выше 363 К (90°С). На дно ячейки насыпают (20,0±0,5) г хлористого каль­ция, предварительно просушенного в су­шильном шкафу при температуре (473±2) К [(200±2)°С] не менее 2 ч. Слой выравнивают постукиванием. Уровень его не должен до­ходить на 3-4 мм до образца в процессе испытания. На фланец ячейки наносят' слой битума, нагретого до температуры не выше 433 К (160°С), на него укладывают образец мастичным слоем вверх и устанавливают при-груз на (60±2) мни. Затем пригруз снимают, устанавливают по центру шаблон, по которо­му делают разметку, после чего шаблон сни­мают и между линией разметки и краем ячейки наносят расплавленный битум, а после его остывания - слой расплавленного парафина.

3.7.3 Порядок проведения испытания

Ячейку помещают в эксикатор, на дно которого наливают насыщенный раствор хлористого калия, обеспечивающий относи­тельную влажность не менее 85 %.

Через определенный интервал времени ячейку вынимают и взвешивают. Выбор ин­тервала времени между последовательными взвешиваниями ячейки считается правиль­ным, если увеличение массы ячейки в интер­вале времени между двумя взвешиваниями будет не менее 0,01 г. В противном случае интервал времени между последовательными взвешиваниями должен быть соответственно увеличен. Рекомендуемые интервалы времени 24, 48. 96, 240 и 480 ч.

Результаты наносят на график зависи­мости изменения массы ячейки с образцом от времени (рисунок 9).


ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.16


На прямолінійній ділянці кривої виділя­ють відрізок, який відповідає тривалості дос­ліду 240 год (864103с) і графічною побудовою визначають величину m.

3.7.4 Правила обробки результатів ви­пробування

3.7.4.1 Паропроникність () у кілограмах на метр секунду Паскаль обчислюють за фор­мулою

На прямолинейном участке кривой выде­ляют отрезок, соответствующий продолжи­тельности опыта 240 ч (864103с) и графичес­ким построением определяют величину m.

3.7.4 Правила обработки результатов ис­пытания

3.7.4.1 Паропроницаемость () в кило­граммах на метр секунду Паскаль вычисляют по формуле

(8)

де 0,21410-6 - коефіцієнт, що враховує різницю парціальних тисків, ефективну площу мастичного шару та тривалість випробування 864 103 с;

m - кількість парів води, яка пройшла через зразок за 864103 с, кг

  • - умовна товщина мастичного шару у метрах.

Результат округлюють до 0,0110-12 кг/(мсПа).

3.7.4.2 Умовну товщину мастичного шару () у метрах обчислюють за формулою

где 0,21410-6 - коэффицент, учитывающий разность парциальных давлений, эффективную площадь мастичного слоя и продолжительность испытания 864103с;

m - количество паров воды, прошедшее через образец за 864 - 103 с, кг;

 - условная толщина мастичного слоя в метрах.

Результат округляют до 0,0110-12 кг/(мс Па).

3.7.4.2 Условную толщину мастичного слоя () в метрах вычисляют по формуле

(9)

де М - маса наважки, кг;

Х - вміст сухої речовини, що визнача­ють за ГОСТ 25709 з використан­ням інфрачервоної лампи або електричної плитки. Час висушу­вання проби (30±5) хв, %;

 - щільність сухої плівки, що визнача­ється гідростатичним методом за ГОСТ 267 на зразках плівки, кг/м3;

S - площа зразка картону, м2.

Результат округлюють до 0,0110-3 м.