---

ДСТУ Б В.2.8-37:2011 (ГОСТ 26438-85,MOD)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ФОРМИ СТАЛЕВІ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ

ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ

Методи випробувань на деформативність

(ГОСТ 26438-85, MOD)

ДСТУ Б В.2.8-37:2011

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. Авиаконструктора Антонова, 5, оф. 602; т/ф. 531-34-25 6)

Київ

Мінрегіон України

2012

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: ТОВ НТК "Будстандарт"

РОЗРОБНИКИ: О. Бобунова; О. Бобунов; Г. Желудков (науковий керівник); В. Семенов

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінрегіону України від 29.12.2011 р. № 404, чинний з 2012-12-01

2. Національний стандарт відповідає ГОСТ 26438-85 "Формы стальные для изготовления железобетонных изделий. Методы испытаний на деформативность" окрім нормативних посилань, наведених у додатку А

Ступінь відповідності - модифікований (MOD)

Переклад з російської (ru)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 26438-85)

4. Цей стандарт згідно з ДБН А.1.1-1:2009 "Система нормування та стандартизації у будівництві. Основні положення" відноситься до комплексу нормативних документів у галузі будівництва В.2.8 "Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент"

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Додаток А до Національного вступу "Перелік чинних або скасованих з заміною на національні нормативні документи України міждержавних нормативних документів, прийнятих до 1992 року, на які є посилання в ГОСТ 26438-85 "Форми сталеві для виготовлення залізобетонних виробів. Методи випробування на деформативність" V

ГОСТ 26438-85 "Форми сталеві для виготовлення залізобетонних виробів. Методи випробування на деформативність" 1

1 Загальні положення 3

2 Визначення прогину форми від вертикального навантаження 3

3 Визначення деформації форми від поздовжнього навантаження 6

4 Визначення прогину вільного кута піддона при діагональному обпиранні 8

5 Визначення прогину бортів 11

Додаток 1

Проведення нівелювання при випробуванні форми 13

Додаток 2

Визначення жорсткості форми на вигин без завантаження 15

Додаток 3

Визначення деформативності форми від поздовжнього навантаження за допомогою індикаторів 17

Додаток 4

Вимірювання вертикальних переміщень кута форми без нівеліра 19

Додаток 5

Штангенінструмент 20

Додаток 6

Визначення прогину борта з використанням вимірювальної бази 21

Національний вступ

Цей національний стандарт прийнятий згідно з вимогами ДСТУ 1.7-2001 "Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів" методом передруку зі ступенем відповідності - модифікований до ГОСТ 26438-85 "Формы стальные для изготовления железобетонных изделий. Методы испытаний на деформативность".

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Цей стандарт розроблено відповідно до зазначеного міждержавного стандарту з технічними відхилами (посилання на національні нормативні документи України, що введені на заміну посилань на міждержавні нормативні документи).

Положення цього стандарту доцільно використовувати тільки у законодавчо нерегульованій сфері (у разі відсутності аналогічних вимог у чинних національних нормативних документах та в робочих кресленнях на конкретний виріб).

У додатку А до національного вступу наведено перелік міждержавних нормативних документів, прийнятих до 1992 року, на які є посилання у цьому стандарті, що замінені на національні нормативні документи України або на чинні станом на 01.01.2012 р. міждержавні стандарти.

Супровід цього стандарту здійснює ТК 309 "Будтехнології".

ДОДАТОК А

до національного вступу

(довідковий)

Перелік чинних або скасованих з заміною на національні нормативні документи України міждержавних нормативних документів, прийнятих до 1992 року, на які є посилання в ГОСТ 26438-85 "Форми сталеві для виготовлення залізобетонних виробів. Методи випробування на деформативність"

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮЗУ РСР

ФОРМИ СТАЛЕВІ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ

ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ

Методи випробувань на деформативність

ГОСТ 26438-85

ДЕРЖАВНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМІТЕТ СРСР

Москва

1 РОЗРОБЛЕНО:

Науково-дослідний інститут бетону й залізобетону (НИИЖБ) Держбуду СРСР

Всесоюзний Державний проектний інститут з будівельного машинобудування для збірного залізобетону "Гипростроммаш" Мінбудшляхмашу

РОЗРОБНИКИ: Г. Митник, канд. техн. наук (науковий керівник); Ю. Златовєров; В. Рашап; О. Дубцов

ВНЕСЕНО: Науково-дослідний інститут бетону й залізобетону (НИИЖБ) Держбуду СРСР Заст. директора Б. Крилов

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: Постанова Державного комітету СРСР у справах будівництва від 23.01.1985 р. № 12

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮЗУ РСР

ФОРМИ СТАЛЕВІ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ

Методи випробувань на деформативність ГОСТ

26438-85

STEEL MOULDS FOR REINFORCED CONCRETE MEMBERS

Methods of tests for deformability

Чинний від 1986-01-01

Цей стандарт поширюється на сталеві форми з горизонтальним розташуванням формувального відсіку (далі - форми), призначені для виготовлення залізобетонних і бетонних виробів і конструкцій (далі - виробів), і встановлює методи визначення їх деформативності при експлуатаційних навантаженнях.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Випробування форм на деформативність проводять для визначення:

• прогину форми від вертикального навантаження;

• деформацій форми від поздовжнього навантаження;

• прогину вільного кута піддона при діагональному обпиранні;

• прогину бортів.

2. Випробування форм проводять на складальній плиті або площадці, розміри якої повинні забезпечувати можливість вільного виконання всіх операцій, передбачених методикою випробування.

3. Опори, на які встановлюють форми для випробування, повинні бути стійкими та опиратися по всій площі основи.

2 ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГИНУ ФОРМИ ВІД ВЕРТИКАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

1. Метод заснований на встановленні фактичної жорсткості форми на вигин, за якою підраховують прогин від вертикального навантаження.

1. Апаратура

2.2.1 Для проведення випробування застосовують:

• нівелір згідно з ГОСТ 10528-76;

• підставку для нівеліра згідно з ГОСТ 16740-79;

• штатив для нівеліра згідно з ГОСТ 11897-78;

• нівелірну рейку за рекомендованим додатком 1;

• вимірювальну металеву рулетку згідно з ГОСТ 7502-80.

2.3 Підготовка й проведення випробування

1. Форму встановлюють на дві лінійні опори довжиною не менше ширини піддона, які розташовані на відстані 30 мм - 50 мм від торців. Опори встановлюють за нівеліром. Відхили від горизонтальної площини не повинні перевищувати 2 мм.

2. На робочій поверхні піддона форми відзначають шість точок згідно з рисунком 1 і з однієї станції нівелювання визначають початкові відмітки цих точок.

Нівелювання проводять відповідно до рекомендованого додатка 1.

2.3.3 На піддон симетрично поздовжньої й поперечної осей укладають дві дерев'яні підкладки однакового поперечного перерізу й форму завантажують вантажем згідно з рисунком 2.

2.3.4 Повторно визначають відмітки трьох точок по лінії I-І, найближчої до станції нівелювання № 1. Після перестановки нівеліра на станцію нівелювання № 2 визначають відмітки трьох точок по лінії ІІ-ІІ.

2.4 Обробка результатів

2.4.1 За відмітками точок до завантаження форми вантажем визначають перевищення h₁ і h′₁ у міліметрах за формулами:

2.4.2 За відмітками точок після завантаження форми вантажем визначають перевищення h₂ і h'₂ у міліметрах за формулами:

2.5 Допускається визначення жорсткості форми на вигин без завантаження за рекомендованим додатком 2.

2.6 Прогин форми від вертикального навантаження визначають за фактичною жорсткістю форми розрахунковим шляхом відповідно до нормативно-технічної документації з розрахунку й конструюванню сталевих форм.

3 ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФОРМАЦІЇ ФОРМИ ВІД ПОЗДОВЖНЬОГО НАВАНТАЖЕННЯ

3.1 Метод заснований на нівелюванні точок рзообдоччиойї поверхні піддона до й після натягу арматури і дозволяє визначити прогин (вигин) форми й зближення упорів по осі напруженої арматури.

3.2 Апаратура

3.2.1 Для проведення випробування застосовують:

• нівелір відповідно до ГОСТ 10528-76;

• підставку для нівеліра згідно з ГОСТ 16740-79;

• штатив для нівеліра відповідно до ГОСТ 11897-78;

• нівелірну рейку за рекомендованим додатком 1;

• вимірювальну металеву рулетку згідно з ГОСТ 7502-80;
  - засіб вимірювання для визначення зусиль натягу в арматурі.

3.3 Підготовка й проведення випробування

3.3.1 Форму встановлюють на складальну плиту або на дві лінійні опори, розташовані по краях або під пристроями для стропування.

2. Нівелюванням за рекомендованим додатком 1 визначають початкові відмітки шести точок, показаних на рисунку 1.

2. Роблять натяг арматури з розрахунковим зусиллям.

2. Для безпечного виконання вимірів на напружені стрижні слід укласти металеву сітку й прив'язати її дротовими скрутками.

2. Зусилля в натягнутих стрижнях визначають згідно з ГОСТ 22362-77.

3. Повторно визначають відмітки шести точок.

3.3.7 Якщо форма з натягнутою арматурою після завершення випробування не подається на пост формування, то арматуру слід видалити, попередньо знявши напругу в ній за допомогою домкрата або інших пристроїв. За неможливості виконання цієї операції напружену арматуру слід перерізати газовим різанням, попередньо нагрівши стрижні на ділянці довжиною не менше 200 мм.

3.4 Обробка результатів

3.4.1 За початковими відмітками точок визначають перевищення і , використовуючи формули (1) і (2).

3.4.2 За повторними відмітками точок, знятими після натягу стрижнів, визначають перевищення , використовуючи формули (3) і (4).

3.4.3 Прогин (вигин) форми від сили натягу арматури в міліметрах визначають за формулою (5).

3.4.4 Зближення упорів по осі рівнодіючих зусиль у попередньо напруженій арматурі Δl у сантиметрах визначають за формулою:

Примітка. Знак плюс перед першим додатком приймають, коли під впливом сили N форма прогинається униз, а мінус - при вигині форми уверх.

3.5 Допускається визначення деформативності форми від поздовжнього навантаження за допомогою індикаторів за рекомендованим додатком 3.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГИНУ ВІЛЬНОГО КУТА ПІДДОНА ПРИ ДІАГОНАЛЬНОМУ ОБПИРАННІ

1. Метод визначення прогину вільного кута піддона симетричної або несиметричної форми при діагональному обпиранні (обпирання по двох точках, розташованих по кінцях діагоналі) заснований на вимірюванні за допомогою нівеліра вертикальних переміщень кута піддона, під яким при випробуванні встановлений домкрат.

1. Апаратура

4.2.1 Для проведення випробування застосовують:

• нівелір згідно з ГОСТ 10528-76;

• підставку для нівеліра відповідно до ГОСТ 16740-79;

• штатив для нівеліра згідно з ГОСТ 11897-78;

• нівелірну рейку за рекомендованим додатком 1;

• гідравлічний або механічний домкрат, граничне зусилля якого не менше половини маси форми.