Таблиця 2 – Вертикальна розмітка
|
Номер |
Форма, колір, розміри в м |
Призначення |
|
2.1 |
|
Позначення вертикальних поверхонь дорожніх облаштувань і інженерних споруд (опор мостів, шляхопроводів, торцевих частин парапетів, т. ін.) (п. 7.3.1) |
|
2.2 |
|
Позначення нижнього краю пролітної споруди шляхопроводів і мостових ферм (п. 7.3.2) |
|
2.3 |
|
Позначення вертикальних поверхонь на розділювальних смугах, острівцях безпеки, початкових та кінцевих елементів транспортних огороджень бар'єрного типу (п. 7.3.4) |
|
2.4 |
|
Позначення сигнальних стовпчиків, огородження парапетного типу, опор огорож і т. ін. (п. 7.3.5) |
|
2.5 |
|
Позначення бокових поверхонь дорожніх огороджень на небезпечних ділянках доріг (п. 7.3.6) та позначення бокових поверхонь початкових та кінцевих елементів транспортних огороджень бар'єрного типу |
|
2.6 |
Позначення бордюру: ν ≤ 60 км/год l1=1,00, l2=1,00 ν > 60 км/год l1=2,00, l2=2,00 Позначення острівців безпеки: l1=0,20, l2=0,40 |
Позначення бордюру на небезпечних ділянках та бічних поверхнях піднятих острівців безпеки. (п. 7.3.7) |
|
2.7 |
|
Позначення місць, де заборонено стоянку транспортних засобів. (п. 7.3.8) |
Примітка. Під швидкістю руху слід вважати для доріг і вулиць, що заново споруджуються, величину, яка відповідає 0,8 від розрахункової швидкості, а для тих, які знаходяться в експлуатації, – швидкість, яку на даній ділянці не перевищує 85 % транспортних засобів, але не більше ніж установлено Правилами дорожнього руху.
5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Для влаштування розмітки використовуються фарби, пластики і спрей-пластики гарячого та холодного нанесення, полімерні стрічки, штучні форми, світловідбивачі або інші зносостійкі матеріали, які за своїми показниками відповідають діючим нормативним документам.
5.2 Горизонтальна постійна розмітка має білий колір, крім ліній розмітки 1.4, 1.10.1, 1.10.2, 1.18 що мають жовтий колір; 1.15 – червоний колір; 1.14.3 – 1.14.5, 1.16, 1.26 – 1.28 – сполучення білого, чорного та червоного кольорів; 1.30 – комбінацію синього та білого кольорів.
5.3 Горизонтальна тимчасова розмітка має помаранчевий колір і виконується матеріалами, які дозволяють її швидке видалення.
5.4 Вертикальна розмітка має сполучення чорного і білого кольорів, крім розмітки 2.7, що має жовтий колір, та 2.3 – сполучення білого та червоного кольорів.
5.5 Колір елементів дорожньої розмітки повинен відповідати стандартним кольорам, встановлених Конвенцією про дорожні знаки і сигнали від 8 листопада 1968р. У табл. 3. наведені орієнтовні зразки кольорів.
Таблиця 3 – Зразки кольору
|
Назва кольору |
Зразок кольору |
|
Білий |
|
|
Жовтий |
_________________________________________ |
|
Червоний |
_________________________________________ |
|
Помаранчевий |
_________________________________________ |
|
Синій |
_________________________________________ |
|
Чорний |
_________________________________________ |
5.6 Координати колірності X і У точок перетину граничних ліній колірних областей розмітки, які визначено в колориметричній системі МКО (публікація Міжнародної Комісії по освітленню № 15 (Е-1.3.1), 1971 р. Центральне бюро МКО, том 4), за джерела світла С і геометрії вимірювання 45°/0°, повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 4 і на рис. 1.
Таблиця 4 – Координати колірності X і У точок перетину граничних ліній колірних областей розмітки
|
Колір |
Позначення координат |
Координати точок перетину |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
Білий |
X |
0,295 |
0,339 |
0,367 |
0,322 |
|
Y |
0,320 |
0,359 |
0,335 |
0,295 |
|
|
Жовтий |
X |
0,404 |
0,463 |
0,540 |
0,495 |
|
Y |
0,460 |
0,535 |
0,460 |
0,432 |
|
|
Помаранчевий |
X |
0,506 |
0,570 |
0,610 |
0,585 |
|
Y |
0,404 |
0,429 |
0,390 |
0,375 |
|
|
Червоний |
X |
0,517 |
0,654 |
0,710 |
0,540 |
|
Y |
0,334 |
0,346 |
0,290 |
0,300 |
|
|
Синій |
X |
0,080 |
0,206 |
0,230 |
0,138 |
|
Y |
0,164 |
0,247 |
0,180 |
0,036 |
|
Рисунок 1 – Графік колірних областей дорожньої розмітки
5.7 Горизонтальна розмітка не повинна виступати над проїзною частиною більше ніж на 3 мм, для шумових смуг та розмітки з шумовим ефектом – не більше ніж на 5мм. Мінімальна товщина розмітки регламентується виключно її світлоповертальними показниками, які повинні відповідати вимогам даного стандарту.
5.8 Горизонтальна розмітка білого, помаранчевого та червоного кольорів, а також білі та червоні елементи вертикальної розмітки 2.1-2.5 (табл. 2) повинні бути світлоповертальними.
5.9 Питомий коефіцієнт сили світлоповертання дорожньої розмітки із світлоповертальних матеріалів, за кута спостереження a = 1°30' і кута освітлення b = 88° повинен відповідати значенням, наведеним у табл. 5
Таблиця 5 – Граничні значення питомого коефіцієнту сили світлоповертання
|
Колір |
Питомий коефіцієнт сили світлоповертання, мкд ∙ лк-1 ∙ м-2 |
|
|
нової розмітки |
в процесі експлуатації |
|
|
Білий |
не менше 200 |
не менше 100 |
|
Жовтий |
не менше 100 |
не менше 60 |
|
Червоний |
не менше 75 |
не менше 50 |
|
Помаранчевий |
не менше 75 |
не менше 50 |
5.10 Світлоповертальні елементи, що застосовуються на бар‘єрному огородженні та сигнальних стовпчиках, повинні бути праворуч за напрямком руху червоного кольору, а ліворуч – білого. Площина світлоповертального елемента повинна бути по-можливості перпендикулярною до напрямку погляду водія з відстані 150 м (допускається відхилення в бік проїзної частини не більше ніж на 30°). Сумарна площа поверхні світлоповертальних елементів повинна бути не менше ніж 0,004 м2.
5.11 Коефіцієнт яскравості дорожньої розмітки, що наноситься на покриття проїзної частини автомобільних доріг та вулицях населених пунктів повинен відповідати значенням, наведеним у табл. 6.
Таблиця 6 – Граничні значення коефіцієнту яскравості дорожньої розмітки
|
Колір |
Коефіцієнт яскравості дорожньої розмітки, % |
|
Білий |
не менше 60 |
|
Жовтий |
не менше 36 |
|
Червоний |
не менше 30 |
|
Помаранчевий |
не менше 30 |
5.12 Нормативні значення відстані видимості горизонтальної і вертикальної розміток для різних швидкостей руху вдень наведено в табл. 7, у темну пору доби – в табл. 8, у сутінки – в табл. 9.
Таблиця 7 – Нормативні значення відстані видимості дорожньої розмітки вдень
|
Максимально дозволена швидкість легкових автомобілів, км/год |
Відстані видимості горизонтальної розмітки, м |
Відстань видимості вертикальної розмітки, м |
||
|
поздовжньої |
поперечної |
інших видів |
||
|
≥110 |
200 |
130 |
200 |
200 |
|
90 |
135 |
135 |
135 |
135 |
|
60 |
90 |
70 |
90 |
90 |
Таблиця 8 – Нормативні значення відстані видимості дорожньої розмітки в темну пору доби
|
Максимально дозволена швидкість легкових автомобілів, км/год |
Відстані видимості горизонтальної розмітки, м |
Відстань видимості вертикальної розмітки, м |
|||
|
поздовжньої |
поперечної |
інших видів |
|||
|
крім крайової |
крайової |
||||
|
≥110 |
145 |
185 |
190 |
190 |
190 |
|
90 |
100 |
110 |
115 |
120 |
120 |
|
60 |
70 |
60 |
60 |
70 |
70 |
Таблиця 9 - Нормативні значення відстані видимості дорожньої розмітки у сутінках
|
Максимально дозволена швидкість легкових автомобілів, км/год |
Відстані видимості горизонтальної розмітки, м |
Відстань видимості вертикальної розмітки, м |
||
|
поздовжньої |
поперечної |
інших видів |
||
|
≥110 |
95 |
130 |
95 |
95 |
|
90 |
65 |
80 |
65 |
65 |
|
60 |
45 |
40 |
45 |
45 |
Примітки:
Ранкові сутінки – півгодинний період часу до сходу сонця.
Вечірні сутінки – півгодинний період часу після заходу сонця.
5.13 Нормативне значення відстані видимості розмітки для конкретних ділянок доріг не може перевищувати:
для горизонтальної розмітки – геометричної (фактичної) відстані видимості поверхні проїзної частини;
для вертикальної розмітки – відстані видимості відповідних елементів дорожніх споруд і інженерного обладнання автомобільних доріг на які зазначена розмітка наноситься.
5.14 Поверхня горизонтальної розмітки повинна мати у вологому стані коефіцієнт зчеплення не менше ніж 0,35 (при випробуванні шиною з протектором).
5.15 Нова розмітка повинна наноситись таким чином, щоб не залишались видимі сліди старої розмітки.
6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
6.1 Контроль світло- і кольоротехнічних показників слід проводити за температури повітря (25±10)0С, відносної вологості 45-80 % і атмосферного тиску 710-780 мм рт. ст.
6.2 Вимірювання координат колірності X, Y і коефіцієнта яскравості дорожньої розмітки 2 (рис. 2) проводять за допомогою спектрофотометра або колориметра при чому джерело світла С повинно бути розташоване під кутом 450 до поверхні зазначеної розмітки, а фотоприймач 1 вимірювального приладу – перпендикулярно до неї.
1 – фотоприймач спектрофотометра або колориметра; 2 – дорожня розмітка; 3 – джерело світла
Рисунок 2 – Схема вимірювання координат колірності і коефіцієнта яскравості дорожньої розмітки
Допускається контроль кольору дорожньої розмітки проводити методом візуального порівняння з еталонними зразками, затвердженими в установленому порядку, за денного розсіяного світла і спостереження в напрямку, перпендикулярному до поверхні розмітки.
6.3 Геометричні розміри елементів розмітки визначаються за допомогою інструментів для вимірювання лінійних розмірів і кутів нахилу. Відхилення від норми не повинно перевищувати 10 %.
6.4 Питомий коефіцієнт сили світлоповертання контролюють фотометричним методом.
Визначення величини питомого коефіцієнта сили світлоповертання проводять шляхом порівняння показань фотоприймача у разі послідовного установлення еталона і випробувального зразка.
Для вимірювань освітлювач 1 із стандартним джерелом світла типу А, фотоприймач 2, скоригований під спектральну чутливість за системою МКО, і зразок дорожньої розмітки 3, виконаної із світлоповертального матеріалу, установлюють відповідно до схеми, наведеної на рис. 3.
1 – фотоприймач; 2 – освітлювач; 3 – зразок дорожньої розмітки чи еталона;
α=1˚ 30; β=88 ˚
Рисунок 3 – Схема вимірювання питомого коефіцієнта сили світлоповертання
6.5 Питомий коефіцієнт сили світлоповертання світлоповертальних елементів повинен становити не менше ніж 100 мкд лк-1 м-2.
Технічні показники світлоповертальних пристроїв перевіряються на відповідність їх технічних умов.
