---

Кращі робочі показники можуть бути досягнуті при використанні активного управління (включаючи ручне). У кожній стратегії управління необхідно враховувати час. Системи класів IDA-C5 і IDA-C6 повинні бути з регулюванням повітряного потоку. Якщо зміни потоку повітря викликають значні (небажані) зміни надлишкового тиску, то у системі управління слід передбачати регулювання тиску або відповідне регулювання витрат повітря. Управління тепловим середовищем приміщення може здійснюватись тільки системою вентиляції або системою вентиляції разом з охолоджувачами/ нагрівачами стелі, підлоги тощо. Згідно з цим використовують два основних типи систем, які наведені у таблиці 7. Більше інформації про типи систем надано в prEN 15243:2005, розділ 14.

fore a solution shall be found which is well suited to the actual requirements.

Ventilation systems consist of a supply and an extract air system and usually they are equipped with filters for the outdoor air, heaters and heat recovery devices. Extract air systems with no supply air system cannot fulfill all the given requirements. Supply air systems with no extract air system do not generally allow heat recovery and lead to an overpressure which may be in some cases hazardous to the building fabric.

The basic categories of the system type are dependant on its capability for controlling the indoor air quality and the means and degree of control of the thermodynamic properties in the room. The category and type of control, and parameters to be controlled shall be specified.

For control of the indoor air quality, possible categories are given in Table 6. Possibilities to reduce the energy consumption by Demand Controlled Ventilation are introduced in A.11.

Whichever control system is used (including manual control), better performance can generally be achieved by using some form of proactive control. Time has to be considered in the control strategy. Classes IDA-C5 and C6 have to be associated with a regulation of airflows. If the range of variation of airflows can induce large fluctuation of pressure, a system of control on pressure should be used or any airflow regulation to take it into account. The thermal environment in a room can be controlled by the ventilation system alone or in combination with other means such as cooled/heated ceilings, floors etc. Based on this, the two basic system types given in Table 7 are used. More information about system types is given in prEN 15243:2005, Clause 14.

Таблиця 6 - Можливі типи управління якістю внутрішнього повітря (IDA-C)

Table 6 - Possible types of control of the indoor air quality (IDA-C)

Таблиця 7 - Основні типи систем для управління температурою приміщення

Table 7 - Basic system types according to the means of controlling the thermal environment

До складу можливих способів обробки повітря для регулювання теплових та вологісних параметрів відноситься: нагрівання, охолодження, зволоження й осушення повітря. Для класифікації спосіб обробки повітря використовують, якщо він дозволяє регулювати заданий параметр у певному діапазоні. Наприклад, неконтрольоване осушення повітря у блоці охолодження не розглядається як спосіб обробки повітря.

При проектуванні слід визначити функції системи та скласти перелік застосованих способів обробки повітря:

• вентиляція;

• нагрівання;

• охолодження;

• зволоження;

• осушення.

6.4 Умови тиску в приміщенні

Для забезпечення керованого руху повітря й забруднення між різними зонами будівлі та/або назовні будівлі використовують перепад тиску, який створюється потоками припливного та витяжного повітря. Класифікацію розрахункових умов тиску наведено у таблиці 8. Оскільки умови тиску плануються та управляються потоками повітря, то клас умов тиску слід також ураховувати при проектуванні системи управління вентиляцією згідно з 6.3 і prEN 15232.

Possible treatments of the air to change the hygrothermal environment are: heating, cooling, humidification and dehumidification. For the purpose of classification, a function is valid only where the system is able to control this function in such a way that the given boundary conditions in the room can be met. This means, for instance, that uncontrolled dehumidification in a cooling unit is not counted as dehumidification in the above-mentioned way.

The system functions shall be specified, providing a list of functions as relevant

• ventilation

• heating

• cooling

• humidification

• dehumidification.

6.4 Pressure conditions in the room

In order to control the flow direction and the distribution of emissions between areas of the building and/or with the outside, pressure conditions are created by means of different supply and extract airflows. Possible categories for design pressure conditions are as given in Table 8. Thus, the pressure conditions are designed and controlled by ventilation air flows, and the design pressure category shall also be taken into account in the control system specification, see 6.3 and prEN 15232.

Таблиця 8 - Розрахункові умови тиску відповідно до витрат повітря в приміщенні Table 8 - Design pressure conditions in the room, expressed as ventilation air flows

Вибір рівня надлишкового тиску залежить від конкретних умов. У деяких випадках для регулювання потоку повітря необхідно більше одного рівня зниженого або підвищеного тиску між усіма зонами будівлі. Коли потрібно підтримувати необхідний рівень тиску при вітрових навантаженнях, то повинні бути виконані вимоги щодо повітронепроникності огороджувальних будівельних конструкцій (див. А.9). Окрім напрямку потоку повітря, слід також ураховувати й інші умови.

Примітка. Наприклад, в умовах холодного клімату для запобігання впливу вологи на конструкції у певних типах будівель всередині слід створювати знижений тиск, а при теплому вологому кліматі для зберігання конструкції рекомендується підвищений тиск всередині будівлі.

Якщо у відповідних нормативних документах не обумовлено інше, то передбачають клас умов тиску PC 3.

6.5 Питома вентиляційна потужність

6.5.1 Загальні положення

Класифікацію питомої вентиляційної потужності (для кожного вентилятора) наведено у таблиці 9 (з розрахунком на вентилятор).

Питому вентиляційну потужність слід визначати при проектуванні. У національних нормах може встановлюватись найнижчий клас або відповідне максимальне значення питомої вентиляційної потужності SFP, що допускається приймати для всієї будівлі, для окремих систем або вентиляторів. Ці вимоги можливо застосовувати до центральних систем вентиляції та кондиціонування повітря, а також до місцевих систем та обладнання. Якщо інше не обумовлено, то рекомендуються типові значення класу питомої вентиляційної потужності SFP згідно з додатком D.

The choice of pressure level depends on the specific application. In some cases more than one level of under- or overpressure is required to control the airflow between all areas of the building. When the required pressure levels are to be achieved with a wind, the building envelope shall be airtight. In addition to flow direction requirements, also other aspects may have to be taken into account.

NOTE For example in cold climates certain wall structures require negative pressure indoors to avoid moisture damages to the construction, and in warm humid climates positive pressure indoors is desired from the structures point of view.

When nothing is declared, category PC 3 shall be adopted.

6.5 Specific fan power

6.5.1 General

The classification of the specific fan power (for each fan) is as given in Table 9 (classification per fan).

The specific fan power shall be specified in design. National regulations may give requirements expressed as the lowest accepted category or a certain maximum SFP value for the whole building, for individual system or for individual fans. National requirements may be limited to central systems or include also local systems and units. When nothing is declared, the default values for SFP category defined in Annex D may be applied.

Таблиця 9 - Класифікація питомої потужності вентилятора

Table 9 - Classification of specific fan power

Питома вентиляційна потужність SFP залежить від втрати тиску, ефективності вентилятора й конструкції системи двигуна і приводу.

Примітка. У додатку D надано більш докладну настанову з оцінювання енергоефективності вентиляторів і обладнання для кондиціонування повітря, як на рівні системи, так і на рівні будівлі для зниження повного споживання електроенергії. Крім того, у додатку D наведено рекомендації, як на етапі проектування передбачити небажані або некеровані падіння тиску в системі.

6.5.2 Доповнення до питомої вентиляційної потужності

Класифікацію, що наведено у таблиці 9, використовують для типового застосування. Приклади доповнення P_SFP для деяких інших випадків зазначені у таблиці 10. Додаткові втрати тиску в окремих складових системи можуть збільшувати питому вентиляційну потужність.

Приклад

Категорія SFP 3:

P_SFP = 750 Вт/(м³/с) - 1250 Вт/(м³/с)

Додаткова секція фільтрування:

доповнення P_SFP = 300 Вт/(м³/с)

Разом:

P_SFP= 1050 Вт/(м³/с) - 1550 Вт/(м³/с)

The specific fan power SFP depends on the pressure drop, the efficiency of the fan and the design of the motor and the drive system.

NOTE Annex D gives more details, including also guidance for assessing the power efficiency of fans and air handling units, also on system and building level, for low overall electrical energy consumption. In addition, Annex D presents guidance for system design including advice on how to avoid unnecessary or uncontrolled pressure drops in the system.

6.5.2 Extended specific fan power

Classification in Table 9 is for standard application. Table 10 gives examples for extended P_SFP for special applications. Additional pressure losses of special components can increase the specific fan power.

Example:

Category SFP 3:

P_SFP = 750 - 1250 W·m^-3·s

Additional filter stage:

extended P_SFP= 300 W·m^-3·s

Total:

P_SFP= 1050-1550 W·m^-3·s

Таблиця 10 - Доповнення psfp для додаткових компонентів

Table 10 - Extended P_SFP for additional components

6.5.3 Ефективність системи

Загальний ККД ґрунтується на ефективності окремих складових частин (вентилятор, двигун, ремінний привід, регулятор швидкості тощо):

6.5.3 System efficiency

The overall efficiency is based on the efficiencies of the single components (fan, motor, belt drive, speed control, etc.)

6.6 Теплоутилізація

Завжди, якщо необхідно нагрівати або охолоджувати припливне повітря, доцільно використання обладнання для утилізації теплоти/ холоду (теплоутилізаторів). Теплоутилізатори застосовують відповідно до положень 6.5 EN 13053:2006. Слід дотримуватися класифікації теплоутилізаторів, що надана в EN 13053 (як типовий рекомендовано обирати клас Н3).

Енергоефективність теплоутилізації визначають відповідно до EN 15241, використовуючи розрахункові дані, що

6.6 Heat recovery

Whenever heating or cooling of the supply air is needed, the installation of a heat recovery system is preferred. The application of a heat recovery system is described in 6.5 of EN 13053:2006. The Class shall be selected according to the procedure described in EN 13053 with Class H3 as a default.

The energy impact of heat recovery shall be determined according to EN 15241, using the rated data for the heat exchangers

отримані за результатами випробувань теплообмінників згідно з EN 308. У EN 308 також наведено категорії пристроїв для утилізації теплоти (відповідно до конструкції та принципу роботи).

Там, де це суттєво, здатність теплоутилізаторів працювати при низьких зовнішніх температурах та ефективність пристроїв розмерзання слід випробувати згідно з додатком А EN 13053:2006.

Примітка. Настанову стосовно розрахунку умов тиску в системі з теплоутилізатором надано в А.4.

7 ВНУТРІШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

7.1 Загальні положення

Системи вентиляції, центральні та місцеві системи кондиціонування повітря впливають на параметри:

• внутрішнього теплового середовища;

• якості повітря в приміщенні;

• вологості повітря в приміщенні;

• внутрішнього акустичного середовища.