---

The basic classification of indoor air is given in Table 5. This classification applies to the indoor air in the occupied zone.

Таблиця 5 - Основна класифікація якості внутрішнього повітря (IDA)

Table 5 - Basic classification of indoor air quality (IDA)

Конкретні значення параметрів якості для класів внутрішнього повітря в приміщенні обирають відповідно до національних норм. Рекомендовані типові значення надані в EN 15251. Точне визначення кожного класу залежить від характеру джерел забруднення, що взяті до уваги, і від впливу забруднюючих речовин. Наприклад, джерела забруднення можуть бути:

• локалізовані в просторі або розподілені по будівлі;

• з безперервним або переривчастим виділенням;

• з виділенням зважених часток (неорганічних, живих чи інших органічних) або газу/пари (органічного або неорганічного).

Ефекти впливу можна розглядати з точки зору сприйняття якості повітря або впливу його на здоров'я. Ефекти можуть бути різні для людей, які піддаються впливу, наприклад, залежати від того, чи вони є здоровими дорослими, дітьми або пацієнтами лікарні.

Тому досконале визначення повної класифікації якості внутрішнього повітря в приміщенні виходить за межі сфери застосування цього стандарту. Але деякі класи можуть бути передбачені, наприклад, для таких випадків:

The values for indoor air classes can be given in national regulations. Values presented in EN 15251 may be used as default values. The exact definition of categories depends on the nature of the pollutant sources that are to be taken into account, and on the effects of these pollutants. For example, pollutant sources may be:

• localized in space or distributed through a building;

• continuous or intermittent emitters;

• emitters of particles (inorganic, viable or other organic) or gases/vapours (organic or inorganic).

The effects can be considered in terms of perception of air quality or of health effects. These effects may depend on the persons exposed, e.g. whether they are healthy adults, children or hospital patients.

Hence, a complete definition of indoor air quality categories is outside the scope of this standard. However, the intention of the categories can be illustrated by reference to the situation in which:

- люди (тобто діяльність людей) є єдиним джерелом забруднення повітря, яке має бути взято до уваги;

• розглядається тільки сприйняття непристосованими людьми.

Для практичного застосування слід кількісно визначити параметри чотирьох класів якості внутрішнього повітря одним із методів, що наведені в 6.2.5.2-6.2.5.4. Будь-який з обраних методів повинен бути пристосований до умов і вимог використання приміщення. Різні методи можуть відповідати одному й тому ж класу якості внутрішнього повітря, але не обов'язково при цьому визначать однакову витрату припливного повітря. В окремих випадках можливо використовувати інші методи для визначення якості повітря в приміщенні (IAQ).

Примітка 1. Подальшу настанову для визначення класифікації IAQ з урахуванням інших джерел забруднення, крім людей і куріння, надано в EN 15251. Для будівництва рекомендується використовувати матеріали без або з низьким рівнем забруднення, що краще ніж збільшувати рівень зовнішнього повітря для запобігання негативному впливу виділення. Це також стосується виділення від усіх інших внутрішніх джерел забруднення, наприклад, від меблів, килимових покриттів і безпосередньо від системи вентиляції або кондиціонування повітря.

Якщо є дані про виділення від матеріалів "на м²" площі приміщення, то продуктивність вентиляції розраховують відповідно до необхідних спільних витрат повітря на людину і на м² площі приміщення. Слід ураховувати термін сприйняття впливу забруднюючих речовин. Додатково може бути визначена ефективність очищення повітря, що необхідна для досягнення прийнятних концентрацій (або відсотка видалення). Це стосується, наприклад, лікарень. Методи залежать від забруднюючих факто-

- people (i.e. human metabolism) are the only source of air pollution that needs to be taken into account;

• only the perception of non-adapted persons is considered.

For practical applications the four categories of indoor air quality shall be quantified by one of the methods given in 6.2.5.2 to 6.2.5.4. The choice of the method is free but shall be adapted to the use of the room and the requirements. The different methods lead for the same category of indoor air quality, but not necessarily to the same quantity of supply air. In special cases other methods may be used to quantify the indoor air quality (IAQ).

NOTE 1 Further guidance for determining the classification of IAQ is presented in EN 15251, taking also into account pollution sources other than occupant and smoking. The selection of non- or low-pollution materials for the building is strongly recommended, rather than increasing the rate of outdoor air in order to dilute avoidable emissions. This applies whatever approach is taken to defining air quality, and should include emissions from all indoor sources, e.g. furnishing, carpets and the ventilation or air-conditioning system itself.

Where emissions from materials can be estimated on a "per m²" basis, a total required ventilation rate can be calculated by combining the requirement per person and the requirements per m². Where pollutants will be present but not immediately perceived, additional allowance should be made. Alternatively, the air cleaning required to achieve acceptable concentrations (or percentage removal) can be specified. This would be common, for example, in relation to hospitals. The methods would depend on the premises, the pollutants present

рів, які слід враховувати, та діючих національних нормативів.

Всі наведені класи та їх познаки є довідковими. Нормативні значення параметрів і методи визначення загальної продуктивності вентиляції з урахуванням різних джерел забруднення можуть уточнюватися на національному рівні. Рекомендовані типові значення наведені у додатку А.

Примітка 2. Для приміщень, призначених для перебування людей, передбачають змінний режим роботи системи вентиляції у періоди, коли приміщення не використовують, згідно з національними нормами так, щоб необхідна якість внутрішнього повітря була забезпечена до початку використання приміщення. При цьому слід:

• забезпечувати необхідну вентиляцію у період, коли приміщення не використовують, наприклад, витяжку з кімнат гігієни;

• передбачати вихід на нормований режим вентиляції до початку використання приміщення;

• запускати систему вентиляції на короткі проміжки часу в період, коли приміщення не використовують.

У період, коли приміщення не використовують, рекомендовані мінімально допустимі норми складають 0,1-0,2 л/с/м², якщо немає інших національних вимог.

Примітка 3. Подальшу настанову щодо якості повітря в приміщенні і методів точного визначення параметрів внутрішнього середовища при проектуванні будівель надано в ISO/DIS 16814.

6.2.5.2 Допоміжна класифікація за нормою зовнішнього повітря на людину

Цей метод класифікації внутрішнього повітря за нормою зовнішнього повітря поширюється на приміщення, які призначені для постійного перебування людей. Витрати зовнішнього повітря ви-

and the national codes that apply.

All categories and figures are informative. Normative values and ways to calculate the total ventilation rate taking into account the different pollution sources can be given on national level. Annex A presents default values.

NOTE 2 For spaces for human occupancy, the ventilation option for periods of non-occupancy shall be specified according to national regulations so that the intended quality of indoor air is achieved at the start of occupancy. The main options for ventilation outside occupancy are:

• basic ventilation rate throughout the non-occupancy period, e.g. using extract from hygiene rooms

• earlier start of ventilation before occupancy

• run the ventilation system for short periods during the period of non-occupancy

A minimum value of 0,1 to 0,2 l/s,m² is recommended if national requirements are not available.

NOTE 3 Further guidance for expressing the quality of indoor air, and how to specify the indoor environment in building design, is given in ISO/DIS 16814

6.2.5.2 Indirect classification by the rate of outdoor air per person

This method is a well-based practical method for all situations where the rooms serve for typical human occupancy. The outdoor air rates shall be specified according to national regulations and guidelines.

значають згідно з національними нормами та настановами. Встановлені норми слід забезпечувати в зоні обслуговування приміщення.

Примітка. Як типові можуть використовуватися значення, що наведені у таблиці А.11.

Національна примітка.

Помилкове посилання на таблицю А.10 у пункті 6.2.5.2 оригіналу замінено посиланням на таблицю А.11 у національному стандарті.

6.2.5.3 Допоміжна класифікація за нормою витрати повітряного потоку на одиницю площі приміщення

Цей метод класифікації внутрішнього повітря використовують при проектуванні системи вентиляції приміщень, які не призначені для постійного перебування людей і для яких відсутні чітко визначені окремі умови використання (за часом або виділеннями забруднення, наприклад, складські приміщення).

Примітка. Рекомендовані типові значення для цих випадків наведені у таблиці А.9.

Національна примітка.

Помилкове посилання на таблицю А.11 у пункті 6.2.5.3 оригіналу замінено посиланням на таблицю А.9 у національному стандарті.

6.2.5.4 Класифікація за рівнем СО₂

Якість внутрішнього повітря в приміщенні може бути класифікована за концентрацією СО₂. СО₂ - важливий індикатор біологічних виділень від людини. Класифікацію за рівнем СО₂ зазвичай використовують для приміщень, які призначені для перебування людей, де куріння заборонено і де головним джерелом забруднення є виділення від діяльності людей.

Примітка 1. Рекомендовані типові значення для класифікації за концентрацією СO₂ наведено у таблиці А.10 і в додатку В EN 15251:2007.

The specified values shall be fulfilled in the occupied zone.

NOTE Values presented in Table A. 10 may be used as default values.

6.2.5.3 Indirect classification by the air flow rate per floor area

This method can in some cases be used to design a system for rooms which are not for human occupancy and which do not have a clearly defined use (for example storage rooms).

NOTE Default values for these cases are given in Table A.11.

6.2.5.4 Classification by CO₂-level

Indoor air quality can be categorised by CO₂ concentration. CO₂ is a good indicator for the emission of human bioeffluents. Classification by the CO₂-level is well established for occupied rooms, where smoking is not allowed and pollution is caused mainly by human metabolism.

NOTE 1 Default values for indoor air quality categorised by CO₂ concentration are given in Table A.10 and in EN 15251:2007, Annex B.

Примітка 2. Класи за вмістом СО₂ відповідають нормам витрат зовнішнього повітря на людину (з певним рівнем активності) для приміщень, де куріння заборонено. Норми враховують типові виділення від діяльності людей у будівлях з низьким рівнем забруднення (для простору, де куріння заборонено). Для інтенсивної діяльності людей (рівень активності - показник метаболізму М>1,2 мет) витрати зовнішнього повітря слід збільшувати згідно з EN ISO 7730. Норми витрат зовнішнього повітря можуть бути встановлені також відповідно до одиниці площі приміщення (якщо відомі норми площі приміщення на людину). Такі норми можливо використовувати при проектуванні системи вентиляції приміщень, які не призначені для постійного перебування людей і для яких відсутні чітко визначені умови використання (наприклад, складські приміщення).

6.2.5.5 Класифікація за рівнями концентрації інших забруднюючих речовин

Цей метод класифікації використовують за наявності суттєвого виділення окремих забруднюючих речовин. Якщо є достатньо інформації про такі внутрішні надходження, то продуктивність системи вентиляції розраховують згідно з 7.4.2.3. Якщо інтенсивність виділення невідома, то необхідну для забезпечення якості повітря продуктивність системи вентиляції може бути визначено на підставі типових проектних рішень.

6.3 Завдання і основні типи систем

Системи вентиляції, центральні та місцеві системи кондиціонування повітря призначені для управління якістю внутрішнього повітря та підтримання заданих теплових і вологісних умов у приміщенні.

Вимоги до внутрішнього середовища також обумовлюють відповідні капітальні та експлуатаційні витрати і необхідний для системи простір у будівлі.

NOTE 2 The CO₂-based categories would be nominally equivalent to outdoor airflow rates for non-smoking spaces, for a certain activity level. The rates given for non-smoking areas take into consideration the human metabolism as well as typical emissions in low-pollution buildings. In cases with high activity levels (M>1.2met), the outdoor air rates should be increased according to EN ISO 7730. If the number of occupants per square meter is known, then the air quality can also be expressed as an airflow rate per square meter. This method can in some cases be used to design a system for rooms that are not for human occupancy and do not have a clearly defined use (for example storage rooms)

6.2.5.5 Classification by concentration levels for specific pollutants

This method of classification is suitable for situations with significant emissions of specific pollutants. If there is sufficient information about all the indoor emissions, then ventilation rate requirements can be calculated as shown in 7.4.2.3. Where the emission rates are not known, the required air quality can also be indirectly specified by the ventilation rate based on experience.

6.3 System tasks and basic system types

Ventilation, air-conditioning and room-conditioning systems are intended to control the indoor air quality and the thermal and humidity conditions in the room to a specification that is agreed in advance.

The specification of the indoor environment also has consequences for the price of the installation, the space requirements for the system and the running costs. There-

Тому рішення, що приймають, повинні відповідати конкретним фактичним вимогам.

До складу систем вентиляції входять припливні та витяжні системи, які зазвичай обладнані фільтрами зовнішнього повітря, повітронагрівачами та теплоутилізаторами. Витяжні системи без припливних систем не можуть забезпечити виконання всіх вимог. Припливні системи без витяжних систем зазвичай не дозволяють ефективно використовувати теп-лоутилізацію та призводять до надлишкового тиску, який в деяких випадках може бути небезпечним для будівлі.

Основні типи систем класифікують відповідно до спроможності управління якістю внутрішнього повітря та згідно з обраними методами і засобами контролю термодинамічних характеристик приміщення. При проектуванні слід визначити клас системи та тип управління, а також параметри, які будуть регулюватися.

Класифікацію для управління якістю внутрішнього повітря наведено у таблиці 6. Можливості економії енергії при використанні вентиляції з управлінням за фактичною потребою розглянуто у А.11.