---

Час "витримки" визначається максимальним періодом стабілізації температур із виміряних на різних горизонтах.

Оцінка додаткової похибки вимірювання, що виникає від скорочення часу "витримки" свердловини після буріння, здійснюється за кривими стабілізації температури в дослідній свердловині.

За наявності в районі робіт старих законсервованих свердловин, придатних для термометрії, в них проводяться паралельні вимірювання температури, у відповідності з результатами цих вимірювань корелюються результати вимірювання температури в дослідній свердловині.

6.6 При вимірюванні температури ґрунтів на глибині 1 м і глибше та при діаметрі свердловин не
більше ніж 100 мм допускається не враховувати похибку від конвекції повітря в свердловині.

У свердловинах діаметром більше ніж 100 мм до глибини 5 м застосовують легкі розділові дис-ки-діафрагми, які закріплюють на гірлянді через 1 м.

7. Кожна гірлянда електричних датчиків температури (або ртутних термометрів) повинна мати
   мітку, яка при установленні гірлянди суміщається з горизонтом устя свердловини. Відстань від цієї
   мітки до середини датчика або центра ртутного резервуара термометра визначає глибину вимірю-
   вання температури.

8. Для інженерно-геокріологічних досліджень глибини вимірювання температури в свердлови-
   нах варто приймати: у межах перших 3 м - кратними 0,5 м; потім до глибини 5м- кратними 1 м;
   далі - на глибинах 7 м і 10 м. У більш глибоких свердловинах наступні глибини установлюються
   кратними 5 м, а також на вибої свердловини.

У випадку аномального розподілу температури ґрунтів за глибиною (за наявності таликів, заглиблених джерел тепла тощо) та для спеціальних досліджень (для облаштування пальових основ, берегових споруд тощо) допускається змінювати глибини вимірювання температури відповідно до конкретних місцевих умов і мети термовимірювальних робіт.

6.9 Для режимних спостережень за температурою верхніх горизонтів ґрунту, що виконуються
на дослідних ділянках або поблизу фундаментів, дистанційні датчики температури треба встанов-
лювати безпосередньо в ґрунт, для чого:

- у куті шурфу на обраних горизонтах вибурюють шпури (від 0,20 м до 0,25 м) і в них закладають
датчики;

4

ДСТУ Б В.2.1-14:2009

• відводять дроти висхідною змійкою або в гумових трубках для зменшення в них механічних
  зусиль при здиманні та осіданні фунту;

• виконують зворотне засипання шурфу раніше вийнятим ґрунтом з пошаровим його ущільнен-
  ням;

• на поверхні відновлюють порушений рослинний та сніжний покрив.

Час "витримки" шурфу після засипання від 10 до 20 днів (уточнюється дослідним шляхом).

7 ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ

7.1 Вимірювання температури ґрунтів виконують у наступному порядку:

• перед спуском термовимірювальної гірлянди в свердловину перевіряють робочу глибину
  свердловини, відсутність у ній води або снігової шуби за допомогою вантажного лота, діаметр якого
  має забезпечувати прохід гірлянди;

• у свердловину або захисну трубу опускають гірлянду на задану глибину, закріплюють у
  вхідному отворі свердловини пробкою та залишають на період "витримки", який визначається у
  відповідності з 7.3;

• після установлення гірлянди до свердловини в польовому журналі, форма якого наведена в
  додатку Г, записують: номер свердловини, дату її проходки та облаштування, номер гірлянди, дату
  та час її установлення, температуру зовнішнього повітря, виміряну за допомогою термометра- пра-
  ща;

• оцінюють період "витримки" гірлянди в свердловині;

• після закінчення періоду "витримки" гірлянди в свердловині вимірюють та реєструють темпе-
  ратуру ґрунту. При проведенні вимірювання з використанням гірлянди дистанційних датчиків її
  підключають до вимірювального приладу, після налаштування якого та вибору діапазону вимірю-
  вання послідовно по всіх каналах гірлянди знімають та записують у журнал показання температури
  або електричних опорів. При проведенні вимірювання з використанням ртутних "залінивлених" тер-
  мометрів їх витягають (по одному) із свердловини, не допускаючи попадання на термометр прямих
  сонячних променів, і записують відліки за шкалою температур;

• безпосередньо після запису відліків оцінюють значення температури шляхом зіставлення їх
  між собою або з даними попередніх вимірювань. За наявності аномальних відхилів вимірювання
  слід повторити;

- після закінчення вимірювання переносну гірлянду витягають із свердловини, свердловину закривають пробкою, а короб кришкою. Якщо гірлянда стаціонарна, то зовнішню її частину треба укласти під кришку короба, накрити плівкою, що не промокає, та кришку короба закрити на ключ.

7.2 Несправності, зумовлені корозією контактів, обривом або замиканням дротів, замочуван-
ням електричних датчиків гірлянди атмосферними опадами, повинні реєструватися в журналі.

5

До полагодження ушкоджень використовувати гірлянду для вимірювання температури ґрунтів не допускається.

ДСТУ Б В.2.1-14:2009

Час "витримки" гірлянди ртутних термометрів або електричних датчиків температури визначають для різниць температур, які дорівнюють 10; 20; 30; 40 °С, а для різниці (t_st-t_ex) використовують найближче найбільше значення часу "витримки".

4. При режимних спостереженнях на дослідних ділянках не можна порушувати рослинний та
   сніговий покрив біля свердловини та на ділянці в цілому.

5. Після закінчення вимірювання температури ґрунтів свердловини, що пробурені в процесі
   термовимірювальних робіт і не передані замовникові для продовження стаціонарних спостере-
   жень, необхідно тампонувати фунтом і закріпити з відповідним маркуванням (номер точки вимірю-
   вання, організація), а також почистити площадку від сміття та відновити рослинний шар у місцях, де
   він був порушений при виконанні робіт із вимірювання температури.

8 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАННЯ

8.1 До відліків температури ґрунтів, зафіксованих у польовому журналі, варто ввести інструментальні поправки, що виявлені за результатами повірки термодатчиків і вимірювальних приладів або термометрів, включаючи поправку на "місце нуля", що отримана за результатами останньої повірки, та поправку на шкалу, яка визначається за паспортом (атестатом) даного вимірювального приладу або термометра, з урахуванням положення "місця нуля".

Додаткові похибки вимірювання відповідно до додатка В повинні оцінюватися розрахунком або дослідним шляхом і враховуватися в міру їх прояву при конкретних умовах вимірювання температури ґрунтів.

8.3 Результати спостережень за температурою ґрунтів оформляють у наступному вигляді:

• зведеної відомості значень температури ґрунтів, скоригованих з урахуванням інструменталь
  них і додаткових похибок;

• графіка розподілу температури за глибиною для одноразових вимірювань температури або
  графіка термоізоплет - для тривалих (режимних) спостережень. Зразки оформлення графіків наве
  дені в додатку Д.

Графіки ізотерм треба, як правило, суміщати з геологічним розрізом, на якому також вказуються межі розділу відталих і мерзлих ґрунтів, які отримані засобами інженерно-геологічної та геофізичної розвідки, з вказівкою дати проведення цих робіт.

8.4 За результатами вимірювання температури ґрунтів складають технічний звіт, який має
включати:

- технічне завдання та програму проведення термовимірювальних робіт;

• застосовану методику вимірювання;

• оцінку інструментальних і додаткових похибок;

• акти повірок вимірювальної апаратури;

• ситуаційний план ділянки з вказівкою прив'язки свердловин у плані та за висотою;

• зведену відомість температури ґрунтів;

• графічні матеріали (зазначені в 8.3);

• висновки за результатами термовимірювальних робіт.

6

ДСТУ Б В.2.1-14:2009

9 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ

1. При підготовці та проведенні термовимірювальних робіт необхідно вживати заходів щодо
   зниження сумарної похибки вимірювань, яка складається з інструментальних і додаткових похибок
   (додаток В).

2. Похибка установлення термодатчиків або термометрів у свердловині за глибиною не повин-
   на перевищувати ±5 см.

3. Інструментальна похибка приладів для польового вимірювання температури ґрунтів не по-
   винна перевищувати:

± 0,1 °С у діапазоні температур ± 3 °С;

+ 0,2 °С у діапазоні температур більше ніж ± 3 °С до ± 10°С включно;

± 0,3 °С у діапазоні температур більше ніж ± 10 °С.

10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ,

1. До самостійної роботи з польового вимірювання температури ґрунтів допускаються особи
   не молодше 18 років, що пройшли медичну комісію, навчання та атестовані за правилами технічної
   безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки та охорони праці.

2. Виконувати вимірювання дозволяється за наявності відповідного до погодних умов спецо-
   дягу.

3. При роботі зі ртутними термометрами необхідно додержуватись вимог СанПиН 4607-88.

7

ДСТУ Б В.2.1-14:2009

ДОДАТОК А (обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ ПОЛЬОВИХ РОБІТ ІЗ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ҐРУНТІВ

А.1 Програма термовимірювальних робіт складається з урахуванням:

• наявних результатів досліджень інженерно-геокріологічних (мерзлотних) умов району, що ви-
  конувалися раніше;

• конкретних умов ділянки (інженерно-геологічних, геоморфологічних, гідрогеологічних);

• кліматичних характеристик району проведення вимірювань;

• характеру будинків і споруд, що проектуються, типу та глибини закладення фундаментів;

• інженерної підготовки та облаштованості території;

• можливості прояву несприятливих мерзлотних процесів і явищ у результаті освоєння тери
  торії;

• забезпеченості термовимірювальною апаратурою та приладами;

• резерву на виконання додаткових робіт на аномальних ділянках, які можуть бути виявлені під
  час інженерно-геологічної та геофізичної розвідки.

А.2 У програмі робіт повинні бути передбачені:

• мета та завдання вимірювань;

• місця розташування, глибини та конструкції термоізоляційних свердловин, способи й режими
  їх проходки;

• строки та періодичність виконання вимірювань, кількість та типи дослідних ділянок;

• склад виконавців і строки проведення робіт, що враховують монтаж і повірку апаратури та
  приладів.

8

ДСТУ Б В.2.1-14:2009

9

ДОДАТОК Б (довідковий)

ДСТУ Б В.2.1-14:2009

ДОДАТОК В (обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ПОХИБОК ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ҐРУНТІВ

І ЗАХОДИ ЩОДО IX ЗНИЖЕННЯ