---

5.3 Труби повинні відповідати характеристикам, наведеним у таб­лиці 6 за стійкістю до дії постійного внутрішнього тиску за ГОСТ 24157 і за 8.9 даного стандарту.

Таблиця 6

При проведенні випробувань труби не повинні розриватися або текти під час прикладання напруження.

Діаграми прогнозованої довготривалої міцності труб із ПП-100 тип 1, ПП-80 тип 2 і ПП-80 тип 3 в інтервалі температур від 10 до 11 0°С наведені у рекомендованих додатках Г, Д і Е.

4. Труби за даним стандартом повинні бути виготовлені із попе­редньо забарвлених пігментами композицій поліпропілену ПП-100 тип 1 з мінімальною довготривалою міцністю MRS = 10,0 МПа і сополімерів пропілену ПП-80 тип 2 і ПП-80 тип 3 з MRS = 8,0 МПа, що серійно виробляються за нормативною документацією, затвердженою за встанов­леним порядком.

Властивості вихідної сировини труб повинні відповідати вимогам таблиці 7.

ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.12

Таблиця 7

5. Маркування

5.5.1 Маркування потрібно наносити на поверхню труби нагрітим металевим інструментом чи іншим способом, що не погіршує якість труби, з інтервалом не більше 1,0 м.

Маркування повинне включати товарний знак, зареєстрований в уста­новленому порядку, і (або) найменування підприємства-виробника, умовне позначення труби без слова "труба", номер партії, дату виготовлення (число, місяць, рік). До маркування допускається включати іншу інформа­цію (наприклад, номер технологічної лінії).

Глибина клеймування повинна бути не більше: 0,1 мм для труб з е„ до 3,7 мм включно; 0,2 мм для труб з е„ від 3,7 до 9,1 мм включно; 0,4 мм для труб з е„ більше 9,1 мм.

Для труб з d_п от 10 до 32 мм включно висота шрифту маркування повинна бути не менше 2 мм, а для труб з d_п більше 32 мм - не менше 4 мм.

5.5.2 Бухти, пакети або блок-пакети забезпечують ярликом з нане­сенням транспортного маркування за ГОСТ 14192.

При транспортуванні труб у відкритому транспорті, змішаним заліз­нично-водним сполученням чи водним транспортом, ярлики із картону не допускаються.

При транспортуванні труб змішаним залізнично-водним транспортом прикріплюють два ярлики до двох крайніх ув'язок.

Підприємство-виробник повинно закріпити ярлик способом, що виключає його втрату або пошкодження при транспортуванні і збері­ганні.

6. Пакування

1. Труби випускають у прямих відрізках і, за узгодженістю з замов­ником, у бухтах у відповідності з таблицею 8.

Таблиця 8

ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.13

Довжина труб у бухтах може мати граничне відхилення ±3 % для труб завдовжки менше 500 м і ±1,5 % - для труб завдовжки 500 м і більше. Припакуванні трубвикористовують засоби за ГОСТ 21650.Розміри бухт узгод-жуються із замовником.

5.6.2 Труби, які випускаються у відрізках, зв'язуються в пакети масою до 3 т. За узгодженістю зі споживачем з пакетів допускається формувати блок-пакети масою до 5 т.

5.6.3 Пакети труб закріплюють не менше ніж у двох місцях на відстані 2-2,5 м. Бухти закріплюють не менше ніж у шести місцях.

5.6.4. При пакуванні труб у бухти кінці труб повинні бути жорстко закріплені.

6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища

6.1 Труби відносяться до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Труби не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляють при безпосередньому контакті шкідливої дії на організм людини. Вони не токсичні, вибухобезпечні.

6.2 Труби відносяться до групи "горючі" за ГОСТ 12.1.044. Темпе­ратура займання, визначена за ГОСТ 4333, - 325-343°С, температура самозаймання - 325-388°С, нижня концентраційна межа займання полі­пропіленового пилу - 32,7 г/м -3 (ГОСТ 12.1-041).

3. Безпека технологічного процесу виробництва труб повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.030.

6.4 Приміщення для виготовлення труб повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією чи ГОСТ 12.4.021 і СНІП 2.04.05. Робочі місця повинні бути організовані за ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.061. Відносна вологість у робочих приміщеннях повинна бути не нижче 50 %. Водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНІП 2.04.01, освітлення - за СНІП 11-4.

6.5 Виробничі процеси необхідно виконувати з додержанням сані­тарно-гігієнічних вимог ГОСТ 12.1.003; ГОСТ 12.1.005; СН 3223; СН 4088 та інших норм і правил, які визначають параметри виробничого сере­довища.

6.6 Переміщення, транспортування, вантаження готової продукції проводять згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002 і ГОСТ 12.3.009.

6.7 Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і СН 3223.

6.8 Рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.17-012.

6.9 Інструктаж з охорони праці працівників проводять згідно з ГОСТ 12.0.004 і типовими галузевими матеріалами з охорони праці і техніки безпеки, що затверджені в установленому порядку.

6.10 Для охорони навколишнього середовища від забруднень по­винен бути організований контроль за дотриманням граничне допусти­мих викидів шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і СанПіН № 4946.

6.11 Стічні води повинні відповідати вимогам СНІП 2.04.01.

6.12 Технічна експлуатація електроустановок повинна здійсню­ватись згідно з ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019, "Правилами устройства злектроустановок", "Правилами технической зксплуатации злектроустановок потребителей" і "Правилами безпечної експлуатації електроус­тановок споживачів".

6.13 При виготовленні труб і нагріванні поліпропілену та його сополімерів у процесі переробки вище 150°С можливо виділення в повітря летких продуктів термоокислювальної деструкції, що містять органічні кислоти, карбонільні з'єднання, в тому числі формальдегід і ацетальдегід, окис вуглецю.

6.14 При концентрації перерахованих речовин у повітрі робочої зони вище граничне допустимої можливі гострі і хронічні отруєння.

Формальдегід - подразнювальний газ, що має також загальнотоксичну дію, справляє сильну дію на центральну нервову систему.

Пари ацетальдегіду викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, задуху, різкий кашель, бронхіти, запалення ле­гень.

Пари оцтової кислоти подразнюють шкіру і слизові оболонки верхніх дихальних шляхів.

Окис вуглецю викликає задуху внаслідок витиснення кисню із окси­гемоглобіну крові, вражає центральну і периферійну нервову систему.

6.15 Граничне допустимі концентрації в повітрі робочої зони за ГОСТ 12.1.005 наведені в таблиці 9.

ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.14

Таблиця 9

6.16 Концентрації речовин у повітрі робочої зони виробничих примі­щень визначають наступними методами:

- формальдегіду фото колориметричним методом з гідрохлоридом фенілгідразину в лужному середовищі в

присутності ферриціаніду калію, ( Методические указания по определению вредных веществ в воздухе"

№ 1986-79);

- ацетальдегіду - фотоколориметричним методом з парадиметилам-нобензальдегідом у лужному

середовищі, ("Методические указания по измерению концентрации вредных веществ в воздухе рабочей

зоны" №2563-82);

- оцтової кислоти - фотоколориметричним методом за реакцією метилового ефіру оцтової кислоти

гідроксиламіном і хлоридом заліза, ("Методические указания по измерению концентрации вред­ных

веществ в воздухе рабочей зоны" №2563-82);

- окису вуглецю - методом газоадсорбційної хроматографії з детекто­ром по теплопровідності і попереднім

концентруванням на молеку­лярних ситах 5А, ("Методические указания по хроматографическому

определению водорода, метана, окиси углерода, зтана, двуокиси углерода, зтилена, апетилена,

пропилена, изопентана, бензола, толуола, стирола, зтилбензола в воздухе рабочей зоны" № 1993-79 та

ГОСТ 12.1014);

- аерозолю поліпропілену, соцолімерів пропілену і пилу - гравімет­ричним методом за масою полімеру,

уловленого із виміряного об'єму повітря, з періодичністю не рідше одного разу в квартал (методичні

вказівки “ Измсрсние концентрации азрозолей преимущественно фиброзного действия", затверджені

заступником голов­ного державного санітарного лікаря СРСР 18.11.87 p. № 4436-87 та ГОСТ 12.1.005).

6.17 Згідно з правилами захисту від статичної електрики обладнання повинне бути заземлене, відносна вологість у робочих приміщеннях по­винна відповідати ГОСТ 12.1.005. Робочі місця повинні бути споряджені гумовими килимками.

6.18 Працюючі при виготовленні поліпропіленових труб повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами, захисними окулярами згідно з вимогами ГОСТ 12.4-011, ГОСТ 12.4.028, ГОСТ 12.4.029, ГОСТ 12.4-072, ГОСТ 20010, ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575.

6.19 Гасіння труб, що загорілися, проводять вогнегасними сполуками (засобами), двоокисом вуглецю, піною, вогнегасними порошками, розпи­леною водою зі змочувачами. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах за ГОСТ 12.4.121 і захисних костюмах за нормативною документацією, затвердженою в установленому порядку.

6.20 Труби стійкі до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб повертають на переробку у вироби, що допускають використання вторинної сировини, або знешкоджують згідно з затвердженими в установ­леному порядку санітарними правилами, які передбачають порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення промислових відходів.

6.21 При проведенні випробувань труб за 5.3 з використанням гліцерину додержуються вимог безпеки за ГОСТ 6259.

ДСТУ Б В.2.7-93-2000 С.15

7 Правила приймання

7.1 Труби приймають партіями за установленим на підприємстві-ви­робнику порядком. Партією вважають кількість труб одного номінального зовнішнього діаметра і однієї номінальної товщини стінки, виготовлених із однієї марки та партії вихідної сировини на одній технологічній лінії і супроводжуються одним документом про якість.