---

Границю міцності при стисканні зразків визначають на пресах при швидкості руху пли­ти преса (3,0±0,3) мм/хв.

где g₆ - масса насыщенного водой образца, взвешенного в воде, г.

За результат определения набухания принимают округленное до первого десятич­ного знака среднеарифметическое значение трех определений.

15 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛА ПРОЧНОСТИ ПРИ СЖАТИИ

Сущность метода заключается в опреде­лении нагрузки, необходимой для разрушения образца при заданных условиях.

15.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Прессы механические или гидравлические по ГОСТ 28840 с нагрузками от 50 до 100 кН (5-10 тс) и до 500 кН (50 тс) с силоизмерителями, обеспечивающими погрешность не более 2 % измеряемой нагрузки.

Термометр химический ртутный стеклян­ный с ценой деления шкалы 1 °С по ГОСТ 400.

Сосуды для термостатирования образцов вместимостью от 3 до 8 л (в зависимости от размера и количества образцов).

15.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Для испытания готовят образцы по 6.1 и 6.2. Перед испытанием образцы термостати-руют при заданной температуре: (50±2)°С, (20±2)°С или (0±2)°С. Температуру (0±2)°С создают смешением воды со льдом. Образцы из горячих смесей выдерживают при заданной температуре в течение 1 ч в воде. Образцы из смесей с жидкими и эмульгированными би-тумами термостатируют в воздушной среде в течение 2 ч, при этом образцы из укрепленных грунтов упаковывают в полиэтиленовые па­кеты.

Для определения предела прочности при сжатии образцов в водонасышенном состоя­нии используют образцы, испытанные в соот­ветствии с разделом 13. Насыщенные водой образцы после взвешивания на воздухе и в воде снова помещают в воду с температурой (20±2)°С, а перед испытанием вытирают мяг­кой тканью или фильтровальной бумагой.

15.3 Порядок проведения испытания

Предел прочности при сжатии образцов определяют на прессах при скорости движе­ния плиты пресса (3,0±0,3) мм/мин.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.22

При використанні гідравлічних пресів цю швидкість перед проведенням випробування слід установити при холостому ході порш­ня.

Зразок, видалений з посудини для термо-статування, встановлюють у центрі нижньої плити преса, потім опускають верхню плиту і зупиняють її вище рівня поверхні зразка на 1,5-2 мм. Це може бути досягнуто відповід­ним підніманням нижньої плити преса. Після цього вмикають електродвигун преса і починають навантажувати зразок. Для підви­щення точності визначення границі міцності при стисканні рекомендується використовува­ти шарнірний пристрій (рисунок 6), що скла­дається з кульки 1 і двох металевих пластин 2, який установлюють на верхній торець зразка 4, накритий прокладкою із паперу 3.

П
ри использовании гидравлических прес­сов эту скорость перед проведением испыта­ния следует установить при холостом ходе поршня.

Образец, извлеченный из сосуда для тер-мостатирования, устанавливают в центре нижней плиты пресса, затем опускают верх­нюю плиту и останавливают ее выше уровня поверхности образца на 1,5-2 мм. Это может быть достигнуто соответствующим подъемом нижней плиты пресса. После этого включают электродвигатель пресса и начинают нагру­жать образец. Для повышения точности опре­деления предела прочности при сжатии ре­комендуется использовать шарнирное уст­ройство (рисунок 6), состоящее из шарика 1 и двух металлических пластин 2, которое уста­навливают на верхний торец образца 4, на­крытый прокладкой из бумаги 3.

Рисунок 6 - Шарнірний пристрій

Шарнірний пристрій забезпечує рівно­мірний розподіл навантаження по всій площі торця зразка у випадку непаралельності основ зразка.

Максимальний показ силовимірювача приймають за руйнівне навантаження.

15.4 Обробка результатів випробування

Границя міцності при стисканні R_cm, МПа, обчислюють за формулою

де Р - руйнівне навантаження, Н;

F - початкова площа поперечного пере­різу зразка, см²;

10^-2 - коефіцієнт перерахунку у МПа.

За результат визначення приймають ок­руглене до першого десяткового знака серед­ньоарифметичне значення випробувань трьох зразків.

Рисунок 6 - Шарнирное устройство

Шарнирное устройство обеспечивает равномерное распределение нагрузки по всей площади торца образца в случае непараллель­ности оснований образца.

Максимальное показание силоизмерителя принимают за разрушающую нагрузку.

15.4 Обработка результатов испытания

Предел прочности при сжатии R_cж , МПа, вычисляют по формуле

, (16)

где Р - разрушающая нагрузка, Н;

F- первоначальная площадь поперечного сечения образца, см²;

10^-2 - коэффициент пересчета в МПа.

За результат определения принимают ок­ругленное до первого десятичного знака сред­неарифметическое значение испытаний трех образцов.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.23

16 ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МІЦНОСТІ НА РОЗТЯГУВАННЯ ПРИ РОЗКОЛЮВАННІ

Суть методу полягає у визначенні наван­таження, необхідного для розколювання зраз­ка за твірною. Метод призначений для апро­бації і накопичення статистичних даних з нормування показників тріщиностійкості ма­теріалів залежно від категорії дороги і доро­жньо-кліматичної зони.

16.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Засоби контролю і допоміжне обладнан­ня - за 15.1.

16.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Для випробування готують зразки за 6.1 і 6.2. Перёд випробуванням зразки термостату-ють при температурі (0±2)°С протягом не мен­ше 1 год у воді. Температуру (0±2)°С створю­ють змішуванням води з льодом.

16.3 Порядок проведення випробування

Границю міцності на розтягування при розколюванні зразків визначають на пресах при заданій постійній швидкості руху плити преса (3,0±0,3) або (50±1) мм/хв.

При використанні гідравлічних пресів потрібну швидкість перед проведенням ви­пробування слід установити при холостому ході поршня.

Зразок, видалений з посудини для термос-татування, встановлюють у центрі нижньої плити преса на бокову поверхню (рисунок 7), потім опускають верхню плиту і зупиняють її вище рівня поверхні зразка на 1,5-2 мм. Це може бути досягнуто відповідним підніман­ням нижньої плити преса. Після цього вмика­ють електродвигун преса і починають наван­тажувати зразок.

Максимальний показ силовимірювача приймають за руйнівне навантаження.

16 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛА ПРОЧНОСТИ НА РАСТЯЖЕНИЕ ПРИ РАСКОЛЕ

Сущность метода заключается в опреде­лении нагрузки, необходимой для раскалыва­ния образца по образующей. Метод предназ­начен для апробации и накопления статисти­ческих данных по нормированию показателей трещиностойкости материалов в зависимости от категории дороги и дорожно-климатической зоны.

16.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 15.1.

16.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Для испытания готовят образцы по 6.1 и 6.2. Перед испытанием образцы термостати-руют при температуре (0±2)°С в течение не менее 1 ч в воде. Температуру (0±2)°С создают смешением воды со льдом.

16.3 Порядок проведения испытания

Предел прочности на растяжение при расколе образцов определяют на прессах при заданной постоянной скорости движения плиты пресса (3,0±0,3) или (50±1) мм/мин.

При использовании гидравлических прес­сов требуемую скорость перед проведением испытания следует установить при холостом ходе поршня.

Образец, извлеченный из сосуда для тер-мостатирования, устанавливают в центре нижней плиты пресса на боковую поверхность (рисунок 7), затем опускают верхнюю плиту и останавливают ее выше уровня поверхности образца на 1,5-2 мм. Это может быть достиг­нуто соответствующим подъемом нижней плиты пресса. После этого включают элект­родвигатель пресса и начинают нагружать об­разец.

Максимальное показание силоизмерителя принимают за разрушающую нагрузку.

Рисунок 7 - Схема випробування зразків на розтягування при розколюванні

Рисунок 7 - Схема испытания образцов на растяжение при расколе

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.24

16.4 Обробка результатів вимірювання

Границю міцності на розтягування при розколюванні R_p, МПа, обчислюють за фор-­ мулою

16.4 Обработка результатов испытания

Предел прочности на растяжение при рас­коле R_p, МПа, вычисляют по формуле

(17)

де Р - руйнівне навантаження, Н;

h - висота зразка, см;

d - діаметр зразка, см;

10^-2 - коефіцієнт перерахунку у МПа.

За результат визначення приймають ок­руглене до першого десяткового знака серед­ньоарифметичне значення випробувань трьох зразків.

17 ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МІЦНОСТІ НА РОЗТЯГУВАННЯ ПРИ ВИГИНІ І ПОКАЗНИКІВ ДЕФОРМАТИВНОСП

Суть методу полягає у визначенні наван­таження, необхідного для зруйнування зразка при вигині (рисунок 8), і відповідних дефор­мацій розтягування.

17.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Засоби контролю і допоміжне обладнан­ня - за 15.1, включаючи опорний пристрій і індикатор переміщень з ціною поділки 0,01 мм.

17.2 Порядок підготовки і проведення ви­пробування

Для випробування готують зразки за 6.2.2. Перед випробуванням зразки термостатують при температурі (20±2)°С у повітряному сере­довищі протягом 2 год.

Границю міцності на розтягування при ви­гині визначають при швидкості навантаження за 15.3 або за другим заданим режимом дефор­мування зразків.

На нижній плиті преса закріплюють опор­ний пристрій (рисунок 8), на якому розміщу­ють зразок-призму. Зразок установлюють на опори тією гранню, яка при ущільненні була вертикальною. Поверхня зразка повинна щільно прилягати до опор по всій ширині. По­середині зразка розміщують металевий стер­жень, через який відбувається навантаження, діаметром 10 мм і завдовжки не менше ширини зразка.

Опускають верхню плиту і зупиняють ви­ще металевого стержня на 4-6 мм. Після цього починають навантажувати зразок. Макси­мальний показ силовимірювача приймають за рушгзне навантаження, а величину прогину фіксують за індикатором.

где Р - разрушающая нагрузка, Н;

h - высота образца, см;

d-диаметр образца, см;

10^-2 - коэффициент пересчета в МПа.

За результат определения принимают ок­ругленное до первого десятичного знака сред­неарифметическое значение испытаний трех образцов.

17 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛА ПРОЧНОСТИ НА РАСТЯЖЕНИЕ ПРИ ИЗГИБЕ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ ДЕФОРМАТИВНОСТИ

Сущность метода заключается в опреде­лении нагрузки, необходимой для разрушения образца при изгибе (рисунок 8), и соответству­ющих деформаций растяжения.

17.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 15.1, включая опорное при­способление и индикатор перемещений с це­ной деления 0,01 мм.

17.2 Порядок подготовки и проведения ис­пытания

Для испытания готовят образцы по 6.2.2. Перед испытанием образцы термостатируют при температуре (20±2)°С в воздушной среде в течение 2 ч.

Предел прочности на растяжение при из­гибе определяют при скорости нагружения по 15.3 или при другом заданном режиме дефор­мирования образцов.

На нижней плите пресса укрепляют опор­ное приспособление (рисунок 8), на которое помещают образец-призму. Образец устанав­ливают на опоры той гранью, которая при уплотнении была вертикальной. Поверхность образца должна плотно прилегать к опорам по всей ширине. Посередине образца помеща­ют металлический стержень, через который происходит нагружение, диаметром 10 мм и длиной не менее ширины образца.

Опускают верхнюю плиту и останавлива­ют выше металлического стержня на 4-6 мм. После этого начинают нагружать образец. Максимальное показание силоизмерителя принимают за разрушающую нагручку, а ве­личину прогиба фиксируют по индикатору.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.25

Рисунок 8 - Схема випробування зразків-призм на вигин

17.3 Обробка результатів випробування

Границю міцності на розтягування при ви­гині R_виг, МПа, обчислюють за формулою

, (18)

Рисунок 8 - Схема испытания образцов-призм на изгиб

17.3 Обработка результатов испытания

Предел прочности на растяжение при из­гибе R_изг, МПа, вычисляют по формуле

(18)

де Р - руйнівне навантаження, Н;

l - відстань між опорами, см;

b - ширина зразка, см;

h - висота зразка, см;

10^-2 - коефіцієнт перерахунку у МПа.

За результат визначення приймають ок­руглене до другого десяткового знака серед­ньоарифметичне значення випробувань трьох зразків.

Граничну відносну деформацію розтягу­вання при вигині обчислюють за форму­лою

, (19)

где Р - разрушающая нагрузка, H;

l - расстояние между опорами, см:

b - ширина образца, см;

h - высота образца, см;

10^-2 - коэффициент пересчета в МПа.

За результат определения принимают ок­ругленное до второго десятичного знака сред­неарифметическое значение испытаний трех образцов.

Предельную относительную деформацию растяжения при изгибе вычисляют по фор­муле

, (19)

де f_пр – максимальна величина прогину зразка у

момент зруйнування, см.

За результат визначення приймають ок­руглене до четвертого десяткового знака се­редньоарифметичне значення випробувань трьох зразків.

Модуль деформації Е, МПа, обчислюють за

формулою

где f_пр – максимальная величина образца в момент разрушения, см.