---

б) тріщини в бетоні, за винятком місцевих поверхневих усадкових, шириною не більше 0,2 мм;

в) околи бетону ребер загальною довжиною більше 50 мм на 1 м і глибиною більше 5 мм на лицьових поверхнях панелей і по периметру прорізів, 10 мм на нелицьових поверхнях панелей;

г) жирові, іржаві плями на лицьових поверхнях.

Відкриті поверхні сталевих закладних деталей і випуски арматури, призначені для зварювання і бетонування, при монтажі повинні бути очищені від напливів бетону без порушення антикорозійного покриття.

4.21 Прорізи в панелях повинні бути заповнені віконними блоками з установленими підвіконними плитами (дошками) і зливами, дверними блоками.

4.22 Віконні та дверні блоки по зовнішньому контуру в місцях прилягання до бетону панелей повинні бути герметизовані.

4.23 Панелі повинні поставлятися в комплекті з металевими з'єднувальними деталями.

5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ І МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

5.1 Панелі повинні бути прийняті технічним контролем підприємства-виробника.

5.2 Поставка панелей повинна здійснюватися партіями.

До складу партії входять панелі, виготовлені протягом однієї зміни з ніздрюватого бетону однієї марки за міцністю на стиск, за однією технологією, з матеріалів одного виду і якості.

5.3 Споживач має право робити контрольне перевіряння відповідності панелей вимогам цього стандарту, дотримуючи та застосовуючи при цьому зазначені нижче порядок відбору зразків і методи випробувань.

5.4 Для контрольного перевіряння від кожної партії панелей, прийнятих технічним контролем, відбирають панелі в кількості 5 %, але не менше 3 шт.

Відбирають панелі у послідовності, встановлюваній приймальником. Відібрані панелі піддають поштучному огляду, обмірюванню і зважуванню. При цьому може виконуватись необхідне розкриття панелей для перевіряння товщини захисного шару бетону і розташування арматури.

5.5 Якщо при перевірянні відібраних панелей виявиться хоча б одна панель, що не відповідає вимогам цього стандарту, слід здійснити повторне перевіряння подвоєної кількості панелей.

Якщо при повторному перевірянні виявиться хоча б одна панель, що не відповідає вимогам цього стандарту, то дана партія панелей прийманню не підлягає.

Споживач має право в цьому випадку робити поштучне приймання панелей, перевіряючи їх розміри, форми, зовнішній вигляд, відпускну масу, товщину захисного шару та інші технічні характеристики, наведені у цьому стандарті.

5.6 Розміри панелей, відхили від прямолінійності профілю лицьових поверхонь панелей, положення сталевих закладних деталей, монтажних петель, товщину захисного шару бетону до робочої арматури, а також якість поверхонь і зовнішній вигляд панелей перевіряють на відповідність вимогам розділу 4 згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.

Визначення товщини захисного шару бетону, розмірів і розташування робочої арматури може виконуватись також просвічуванням іонізуючим випромінюванням згідно з ГОСТ 17625.

5.7 Відхил від площинності лицьових поверхонь панелей визначають на зразках панелей, встановлених у вертикальному або нахиленому положенні.

Для цього до поверхні панелі прикладають твердий металевий шаблон, що має чотири виступні опори, розташовані в одній площині проти відповідних кутів панелі, що перевіряються. Після встановлення шаблона вимірюють величину найбільшого зазору між однією з опор шаблона й поверхнею панелі.

5.8 Масу панелей визначають шляхом зважування панелей за допомогою динамометра або ваг із точністю зважування ±2 %. Якщо при контрольному зважуванні маса хоча б однієї з відібраних для контрольного перевіряння панелей буде перевищувати проектну відпускну масу більше ніж допускається згідно з 4.13, приймання панелей за цим показником виконують за результатами поштучного зважування.

5.9 Міцність на стиск ніздрюватого бетону визначають згідно з ГОСТ 10180.

5.10 Густину ніздрюватого бетону у сухому стані визначають для кожної партії панелей згідно з ДСТУ Б В.2.7-170 або радіоізотопним методом згідно з ГОСТ 17623.

5.11 Вологість ніздрюватого бетону панелей визначають для кожної партії панелей згідно з ДСТУ Б В.2.7-170. Від кожного зразка панелі відбирають не менше двох проб. Проби бетону відбирають шляхом висвердлювання з панелі при малій швидкості порожнім свердлом зразків діаметром не менше 25 мм.

Проби відбирають із внутрішньої сторони панелі на відстані не менше 20 см від бічних граней. При цьому проби відбирають на глибину, що дорівнює половині товщини панелі. Отвори, що утворюються при відбиранні проб, зашпаровують цементним розчином.

Вологість ніздрюватого бетону панелей обчислюють як середнє арифметичне результатів визначення вологості бетону трьох панелей.

5.12 Морозостійкість ніздрюватого бетону слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-45.

Бетон вважають таким, що пройшов випробування на морозостійкість, якщо після встановленої цим стандартом кількості циклів поперемінного заморожування і відтавання зразки-куби не зруйнуються або на поверхні зразків не буде видимих ушкоджень (облуплювання, наскрізні тріщини, викришування). При цьому втрата міцності випробовуваних зразків не повинна перевищувати 25 % міцності контрольних зразків, що не піддавалися випробуванню на морозостійкість, втрата маси не повинна перевищувати 5 %. Випробування ніздрюватого бетону на морозостійкість слід проводити не рідше одного разу на три місяці, а також при освоєнні виробництва нових видів панелей, зміні технології виготовлення й матеріалів, застосовуваних для приготування бетону.

5.13 Коефіцієнт теплопровідності ніздрюватого бетону визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).

Визначення коефіцієнта теплопровідності ніздрюватого бетону здійснюють при освоєнні виробництва панелей, а також при зміні технології їх виготовлення і матеріалів, що застосовуються для приготування бетону.

5.14 Випробування арматури і закладних деталей, оцінку їх якості слід проводити згідно з ГОСТ 10922.

5.15 Випробування панелей, оцінку міцності й жорсткості слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.6-7 (ГОСТ 8829).

Підприємство-виробник повинне проводити випробування панелей на міцність і жорсткість при освоєнні їх виробництва, зміні конструкції, технології виготовлення й виду ніздрюватого бетону.

Випробуванню на міцність до руйнування піддають не менше двох панелей, що відповідають вимогам цього стандарту, за схемами, наведеними у робочих кресленнях панелей. При цьому виконують перевіряння розташування арматури й товщини захисного шару бетону.

6 МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ

6.1 На бічній вертикальній поверхні кожної панелі повинні бути нанесені незмивною фарбою за допомогою трафарету або штампів такі маркувальні знаки:

а) найменування підприємства-виробника і його знак для товарів і послуг;

б) марка панелі;

в) дата виготовлення панелі;

г) штамп технічного контролю;

д) маса панелі в кг.

6.2 Панелі повинні зберігатися у вертикальному (робочому) положенні розсортованими за марками.

Кожна панель повинна встановлюватися на дерев'яні інвентарні прокладки заввишки не менше 30 мм. Підкладки під панелі слід укладати на щільній, ретельно вирівняній основі.

6.3 При встановленні панелей на складі повинні бути забезпечені можливість захвату кожної панелі і її вільне піднімання для навантаження або монтажу.

6.4 Виробник повинен гарантувати відповідність панелей вимогам цього стандарту при дотриманні споживачем умов застосування і зберігання панелей, передбачених цим стандартом, і супроводжувати кожну партію панелей паспортом, у якому зазначається:

а) найменування підприємства-виробника, його адреса і знак для товарів і послуг;

б) номер і дата видачі паспорта;

в) номер партії;

г) найменування і марка панелей із зазначенням їх кількості;

д) дата виготовлення панелей;

е) проектна марка і міцність на стиск ніздрюватого бетону, МПа;

ж) марка ніздрюватого бетону за морозостійкістю;

з) вологість і густина ніздрюватого бетону;

и) позначення цього стандарту.

Паспорт повинен бути підписаний начальником відділу технічного контролю підприємства-виробника.

6.5 При навантаженні, розвантаженні, зберіганні та транспортуванні панелей повинні вживатися заходи, що виключають можливість їх пошкодження і зволоження.

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

7.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві панелей повинні відповідати ДБН А.3.2-2.

7.2 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005.

7.3 Виробничі приміщення та параметри виробничого середовища мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.021, ДБН В.1.1-7.

7.4 Працюючі при виготовленні панелей повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

7.5 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.

7.6 Бетон, з якого виготовляються панелі, є негорючий, вибухобезпечний матеріал, який не виділяє токсичних речовин у процесі виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах і у присутності інших матеріалів і речовин токсичних сполук і твердих відходів не утворюється.

7.7 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно з ДСТУ Б В.2.6-41, ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009.

8 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

8.1 Оцінювання відповідності панелей вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним в
установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі-орган оцінки) за показниками 4.1-4.19 цього стандарту.

8.2 Сертифікація панелей здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585:

1) випробування виробником виробу певного типу;

2) здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;

3) випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

4) подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

5) випробування під керівництвом органу оцінки виробу певного типу;

6) випробування під керівництвом органу оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

7) проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю виробництва;

8) перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

9) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю виробництва;

10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11) випробування під керівництвом органу оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.

Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).

8.3 Для кожного окремого виробництва панелей орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 8.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.

8.4 Відсутність на підприємстві, що виготовляє панелі будинків, контролю виробництва згідно з ДСТУ ISO 9001 унеможливлює надання позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.

8.5 Наявність системи якості виробництва панелей не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю виробництва вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.

8.6 Для випробувань на міцність і твердість панелей, що виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі за ДСТУ 3278 – однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні, можливий відбір зразків – марок-представників. Такий підхід можливий у випадку, якщо марка-представник/марки-представники може охоплювати кілька марок продукції за умови, що різниця між марками не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки протягом 10 років після закінчення робіт із сертифікації продукції.

8.7 Вибір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень і полягає у визначенні такого параметра/параметрів, який є найбільш чутливим до найменших коливань у технології виготовлення продукції.

Для випробувань на міцність і твердість панелей відбираються марки-представники/марка-представник, які мають мінімальні (максимальні) величини зазначеного параметра/параметрів.

Випробування на міцність і жорсткість марок-представників однорідної продукції не звільняє від випробувань інших марок зазначеної продукції, що заявлена на сертифікацію, неруйнівними методами контролю.

Код УКНД 91.100.30

Ключові слова: панель, ніздрюватий бетон, технічні характеристики, контроль, відповідність

24