---

NOTE Guidance on which expression (6.14a) to (6.16b) to use is given in 6.5.3 and EN 1992 to EN 1999.

4. If the appearance of the structure is being considered, the quasi-permanent combination (expression 6.16b) should be used.

5. If the comfort of the user, or the functioning of machinery are being considered, the verification should take account of the effects of the relevant variable actions.

6. Long term deformations due to shrinkage, relaxation or creep should be considered where relevant, and calculated by using the effects of the permanent actions and quasipermanent values of the variable actions.

(7) Horizontal displacements are represented schematically in Figure A1.2.

A1.4.4 Vibrations

(1) To achieve satisfactory vibration behaviour of buildings and their structural members under serviceability conditions, the following aspects, amongst others, should be considered:

1. the comfort of the user;

2. the functioning of the structure or its structural members (e.g. cracks in partitions, damage to cladding, sensitivity of building contents to vibrations).

Other aspects should be considered for each project and agreed with the client.

(2) For the serviceability limit state of a structure or a structural member not to be exceeded when subjected to vibrations, the natural frequency of vibrations of the structure or structural member should be kept above appropriate values which depend upon the function of the building and the source of the vibration, and agreed with the client and/or the relevant authority.

Рисунок А1.2 - Визначення горизонтальних переміщень

u - загальне горизонтальне переміщення відносно висоти будівлі Н;

u_i - горизонтальне переміщення відносно висоти поверху Н_i

(3) Якщо власні частоти вібрацій споруди є нижчими за відповідну величину, слід виконати більш ретельний розрахунок динамічної характеристики конструкції, включно з розглядом заходів стосовно демпфірування.

ПРИМІТКА. Для отримання подальших вказівок див. EN 1991-1-1, EN 1991-1-4 та ISO 10137.

(4) Можливі джерела вібрації, що необхідно розглянути, включають рух пішоходів, синхронізовані пересування людей, роботу машинного обладнання, вібрації ґрунтів внаслідок дорожнього руху та впливу вітру. Ці та інші джерела повинні визначатись для кожного проекту та узгоджуватись із замовником.

Figure A1.2 - Definition of horizontal displacements

u Overall horizontal displacement over the building height H

u_i Horizontal displacement over a storey height Н_i

(3) If the natural frequency of vibrations of the structure is lower than the appropriate value, a more refined analysis of the dynamic response of the structure, including the consideration of damping, should be performed.

NOTE For further guidance, see EN 1991-1-1, EN 1991-1-4 and ISO 10137.

(4) Possible sources of vibration that should be considered include walking, synchronised movements of people, machinery, ground borne vibrations from traffic, and wind actions. These, and other sources, should be specified for each project and agreed with the client.

Додаток В

(довідковий)

Керування конструктивною надійністю

будівель і споруд

B1 Сфера та область використання

(1) Цей додаток надає додаткові вказівки до 2.2 (Керівництво роботами з забезпечення надійності) та до відповідних статей у EN 1991 - EN 1999.

ПРИМІТКА. Правила встановлення відмінностей у надійності були визначені для відповідних підходів у Єврокодах з проектування, наприклад, в EN 1992, EN 1993, EN 1996, EN 1997 та EN 1998.

(2) Підхід, наведений у цьому додатку, рекомендує такі процедури для керування конструктивною надійністю будівель і споруд (відносно граничних станів за несучою здатністю, за винятком втоми):

a) Відповідно до 2.2(5)b запроваджені класи, що базуються на прийнятих наслідках руйнування та піддаванні небезпеці будівель і споруд. Процедура, що дозволяє незначну диференціацію часткових коефіцієнтів для дій та опору у відповідності з класами, надана в В3.

ПРИМІТКА. Класифікація надійності може бути представлена завдяки індексам β (див. додаток С), яка враховує прийнятну або припущену статистичну варіативність у впливах дій та опору і невизначеності моделі.

b) Відповідно до 2.2(5)с та 2.2(5)d процедура, що дозволяє незначну диференціацію між різними типами будівель і споруд у вимогах стосовно рівнів якості проектування та процесу зведення, надані у В4 та В5.

ПРИМІТКА. Заходи керування та контролю якістю при проектуванні, детальному кресленні та зведенні, які надані в В4 та В5, призначені для уникнення руйнувань внаслідок накопичених помилок та гарантії опору, прийнятого при проектуванні.

(3) Ця процедура визначена для того, щоб створити робочі рамки і дозволити, якщо це бажано, використання різних рівнів надійності.

B2 Символи

В цьому додатку використовуються такі символи.

К_Fl - коефіцієнт, що використовується для дій при диференціації надійності

β - індекс надійності

В3 Диференціація надійності

В3.1 Класи наслідків

(1) 3 метою диференціації надійності класи наслідків (СС) можуть встановлюватись, розглядаючи наслідки руйнування або несправної роботи конструкції, як визначено в таблиці В1.

Annex В

(informative)

Management of Structural Reliability for Construction Works

B1 Scope and field of application

(1) This annex provides additional guidance to 2.2 (Reliability management) and to appropriate clauses in EN 1991 to EN 1999.

NOTE Reliability differentiation rules have been specified for particular aspects in the design Eurocodes, e.g. in EN 1992, EN 1993, EN 1996, EN 1997 and EN 1998.

(2) The approach given in this Annex recommends the following procedures for the management of structural reliability for construction works (with regard to ULSs, excluding fatigue):

a) In relation to 2.2(5)b, classes are introduced and are based on the assumed consequences of failure and the exposure of the construction works to hazard. A procedure for allowing moderate differentiation in the partial factors for actions and resistances corresponding to the classes is given in B3.

NOTE Reliability classification can be represented by β indexes (see Annex C) which takes account of accepted or assumed statistical variability in action effects and resistances and model uncertainties.

b) In relation to 2.2(5)c and 2.2(5)d, a procedure for allowing differentiation between various types of construction works in the requirements for quality levels of the design and execution process are given in B4 and B5.

NOTE Those quality management and control measures in design, detailing and execution which are given in B4 and B5 aim to eliminate failures due to gross errors, and ensure the resistances assumed in the design.

(3) The procedure has been formulated in such a way so as to produce a framework to allow different reliability levels to be used, if desired.

B2 Symbols

In this annex the following symbols apply.

К_Fl Factor applicable to actions for reliability differentiation

β Reliability index

В3 Reliability differentiation

В3.1 Consequences classes

(1) For the purpose of reliability differentiation, consequences classes (CC) may be established by considering the consequences of failure or malfunction of the structure as given in Table B1.

Таблиця В1 - Визначення класів наслідків

Table B1 - Definition of consequences classes

(2) Критерієм для класифікації наслідків є важливість у відношенні наслідків руйнування конструкції або елемента конструкції, що розглядається. Див. В3.3

(3) Залежно від форми конструкції та прийнятих протягом проектування рішень окремі елементи конструкції можуть бути віднесеними до однакового, вищого або нижчого класу наслідків ніж вся конструкція в цілому.

ПРИМІТКА. У даний час вимоги щодо надійності мають відношення до конструктивних елементів будівель і споруд.

B3.2 Диференціація за величинами β

(1) Класи надійності (RC) можуть визначатися завдяки концепції індексу надійності β.

(2) Три класи надійності RC1, RC2 та RC3 можуть бути пов'язаними з трьома класами наслідків СС1, СС2 та СС3.

Таблиця В2 надає мінімальні рекомендовані величини для індексу надійності, який є пов'язаним з класами надійності (див. також додаток С).

2. The criterion for classification of conse quences is the importance, in terms of consequences of failure, of the structure or structural member concerned. See B3.3

2. Depending on the structural form and decisions made during design, particular members of the structure may be designated in the same, higher or lower consequences class than for the entire structure.

NOTE At the present time the requirements for reliability are related to the structural members of the construction works.

В3.2 Differentiation by p values

1. The reliability classes (RC) may be defined by the β reliability index concept.

2. Three reliability classes RC1, RC2 and RC3 may be associated with the three consequences classes CC1, CC2 and CC3.

3. Table B2 gives recommended minimum values for the reliability index associated with reliability classes (see also annex C).

Таблиця В2 - Рекомендовані мінімальні величини для індексу надійності β (граничні стани за несучою здатністю)

Table B2 - Recommended minimum values for reliability index β (ultimate limit states)

ПРИМІТКА. Вважається, що проектування з використанням EN 1990 з частковими коефіцієнтами, наданими в додатку А1 та EN 1991 - EN 1999, загалом призведе до споруди величиною β більше ніж 3,8 для базового періоду за 50 років. Класи надійності для елементів споруди вище RC3 в цьому додатку в подальшому не розглядаються, оскільки кожна з таких конструкцій вимагає окремого розгляду.

В3.3 Диференціація завдяки заходам, які відносяться до часткових коефіцієнтів

(1) Один із шляхів реалізації диференціації надійності полягає у диференціації класів коефіцієнтів γ_F, що використовуються в основних комбінаціях для постійних розрахункових ситуацій. Наприклад, для однакових рівнів контрою при проектуванні та інспекцій при зведенні коефіцієнт множення К_Fl (див. таблицю В3) може застосовуватись до часткових коефіцієнтів.

Таблиця В3 - К_Fl коефіцієнт для дій

ПРИМІТКА. Так, для класу RC3 інші заходи, які описані в цьому додатку, зазвичай краще використання коефіцієнта К_Fl. К_Fl повинен використовуватись тільки для несприятливих дій.

(2) Диференціація надійності може також застосовуватись через часткові коефіцієнти опору γ_M. Однак, як правило, це не використовується. Винятком є перевірка на втому (див. EN 1993). Див. також В6.

(3) Супутні заходи, наприклад, рівень контролю якості проектування та зведення, може бути пов'язаний з класами γ_F. В цьому додатку була прийнята трьохрівнева система контролю якості проектування та зведення. Також є прийнятним контроль рівнів проектування та інспекційних рівнів разом з класами надійності.

(4) Можуть мати місце випадки (наприклад, ліхтареві стовпи, щогли тощо), де з метою економії конструкція може мати клас RC1, але відноситися до вищих відповідних рівнів контролю проектування та інспекцій.

В4 Диференціація контролю проектування

(1) Диференціація контролю проектування складається з різних організаційних заходів контролю якості, які можуть виконуватись разом. Наприклад, визначення рівня контролю проектування (В4(2)) може використовуватись разом з іншими заходами, наприклад, для класифікації проектувальників та контрольних органів (В4(3)).

NOTE A design using EN 1990 with the partial factors given in annex A1 and EN 1991 to EN 1999 is considered generally to lead to a structure with a β value greater than 3,8 for a 50 year reference period. Reliability classes for members of the structure above RC3 are not further considered in this Annex, since these structures each require individual consideration.

B3.3 Differentiation by measures relating to the partial factors

(1) One way of achieving reliability differentiation is by distinguishing classes of γ_F factors to be used in fundamental combinations for persistent design situations. For example, for the same design supervision and execution inspection levels, a multiplication factor K_Fl, see Table B3, may be applied to the partial factors.

Table В3 - К_Fl factor for actions

NOTE In particular, for class RC3, other measures as described in this Annex are normally preferred to using К_Fl factors. К_Fl should be applied only to unfavourable actions.

2. Reliability differentiation may also be applied through the partial factors on resistance γ_M. However, this is not normally used. An exception is in relation to fatigue verification (see EN 1993). See also B6.

3. Accompanying measures, for example the level of quality control for the design and execution of the structure, may be associated to the classes of j_f . In this Annex, a three level system for control during design and execution has been adopted. Design supervision levels and inspection levels associated with the reliability classes are suggested.