ДСТУ Б А.3.1-22:2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ДСТУ Б А.3.1-22:2013
Мінрегіон України
Київ 2014
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва", ТК 309 "Будтехнології", ПК-2 "Організація та управління будівництвом"
РОЗРОБНИКИ: І. Вахович, канд. екон. наук; О. Галінський, канд. техн. наук; П. Григоров-ський, канд. техн. наук (науковий керівник);
А. Максимов; Ю. Редькін; В. Садовський, канд. техн. наук; Н. Чуканова
ЗА УЧАСТЮ:
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Д. Ісаєнко, канд. наук з держ. упр.; А. Беркута, канд. екон. наук; П. Губень; І. Пономаренко; О. Сєргєєнко)
Комунальне підприємство "Спецжитлофонд" (М. Надточій)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.08.2013 № 393, чинний з 2014-01-01
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (із втратою чинності в Україні СНиП 1.04.03-85* Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений)
Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення" цей стандарт відноситься до комплексу А.3.1 "Управління, організація і технологія"
ЗМІСТ
с.
Вступ IV
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 1
4 Порядок визначення тривалості будівництва об'єктів 2
4.1 Загальні положення 2
4.2 Визначення тривалості будівництва об'єктів за усередненими показниками 3
4.3 Визначення тривалості будівництва об'єктів за календарним планом 7
Додаток А
Усереднені показники тривалості будівництва окремих видів об'єктів невиробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури 11
Додаток Б
Схема розрахунку тривалості будівництва за допомогою усереднених показників тривалості будівництва та коригуючих коефіцієнтів 28
Додаток В
Приклад визначення тривалості будівництва методами екстраполяції та інтерполяції 29
Додаток Г
Приклади графічного відображення тривалості будівництва 30
Додаток Д
Орієнтовні перелік та технологічна послідовність виконання основних видів робіт при зведенні об'єктів будівництва 32
Додаток Е
Бібліографія 36
Даний стандарт розроблено на заміну СНиП 1.04.03-85* "Нормы продолжительности строитльства и задела строительства предприятий, зданий и сооружений".
Необхідність заміни положень СНиП 1.04.03-85* "Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений" зумовлена рядом причин, зокрема:
появою з часу його розроблення та прийняття нових методів та технологій виконання будівельно-монтажних робіт, нових матеріалів та обладнання, що суттєво впливають на тривалість виконання окремих видів робіт та будівництва об'єктів в цілому;
збільшенням кількості (частки) об'єктів, будівництво яких здійснюється в особливих умовах (умовах ущільненої забудови, складних інженерно-геологічних умовах тощо), а отже для визначення тривалості їх будівництва до усереднених норм має бути застосована система відповідних коригуючих коефіцієнтів;
необхідністю визначення та обґрунтування директивних термінів зведення соціальнозначимих об'єктів.
Показники тривалості будівництва об'єктів, наведені у СНиП 1.04.03-85* "Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений", який втрачає чинність на території України з моменту надання чинності, можуть використовуватися як довідкові дані.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ СТРОИТЕЛЬСТВА ОБЪЕКТОВ DETERMINATION OF THE DURATION OF CONSTRUCTION
Чинний від 2014-01-01
Цей стандарт містить загальні рекомендації щодо визначення тривалості нового будівництва об'єктів виробничого, невиробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Цей стандарт призначений для застосування усіма суб'єктами будівельної діяльності для визначення тривалості будівництва об'єктів на стадіях техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), при розробленні календарних планів будівництва у складі проектів організації будівництва на стадіях проект (П), робочий проект (РП).
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти:
ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво
ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва
ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування
3.1 У цьому стандарті застосовано терміни та визначення понять, подані у ДБН А.3.1-5 (календарний план будівництва, проект організації будівництва) та ДБН А.2.2-3 (ескізний проект, техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, проект, робочий проект, об'єкт виробничого призначення, об'єкт невиробничого призначення, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури).
Нижче подано терміни, додатково вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
3.1.1 тривалість будівництва
Відрізок часу від початку виконання будівельних робіт до їх завершення, визначений згідно з вимогами ДБН А.3.1-5
3.1.2 директивна тривалість будівництва
Встановлена замовником тривалість будівництва
3.1.3 критичний шлях
Максимальний за тривалістю повний шлях за сітьовим графіком від початку і до завершення будівництва. Роботи, що знаходяться на цьому шляху, також називаються критичними. Тривалість критичного шляху визначає найменшу можливу загальну тривалість робіт із будівництва в цілому.
Тривалість будівництва об'єктів визначають на різних стадіях проектування. Спосіб визначення тривалості будівництва залежить від стадії проектування та наявних вихідних даних.
На стадіях проектування ТЕО, ТЕР, ЕП за відсутності необхідних вихідних даних для визначення тривалості будівництва (згідно з 4.3.2) тривалість будівництва може бути визначена з використанням усереднених показників, наведених в додатку А, або показників, наведених у СНиП 1.04.03-85* "Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений" [1]. ИСС «З о д ч и й»
У складі проекту (затверджувальної частини робочого проекту) тривалість будівництва об'єктів визначається проектом організації будівництва (ПОБ) за календарним планом виходячи з обсягів будівельних робіт, витрат трудових, матеріально-технічних ресурсів та умов здійснення будівництва на основі аналізу застосування прогресивних будівельних матеріалів та організаційно-технологічних рішень, продуктивних машин та обладнання, позитивного досвіду та практики будівництва аналогічних об'єктів.
Як вихідні дані для визначення тривалості будівництва можуть використовуватись дані за об'єктами-аналогами, які мають подібні об'ємно-планувальні та конструктивні рішення, близькі характеристики об'єкта (об'єми, площі, потужності тощо).
Усереднені показники тривалості будівництва об'єктів, наведені в додатку А, охоплюють роботи підготовчого та основного періодів.
Тривалість робіт підготовчого періоду залежить від конкретних умов будівництва - необхідності та обсягів виконання планування земельної ділянки, знесення існуючих будівель і споруд, перенесення існуючих та влаштування нових, необхідних для здійснення будівництва, інженерних мереж тощо. Тривалість робіт підготовчого періоду складає від 10 % до 20 % загальної тривалості будівництва.
Усереднені показники тривалості будівництва, наведені у додатку А, визначені на основі узагальнення статистичних даних щодо зведення окремих об'єктів, будівництво яких здійснювалось та було завершено в Україні.
Усередненими показниками тривалості будівництва об'єктів передбачено виконання робіт основними будівельними машинами та механізмами у дві зміни, а інших робіт - в середньому у півтори зміни.
4.2.3 Тривалість будівництва Тб у місяцях визначають за формулою:
Схема розрахунку тривалості будівництва за допомогою усереднених показників тривалості будівництва та коригуючих коефіцієнтів представлена в додатку Б.
Коефіцієнт К1 обчислюють за формулою:
На значення коефіцієнта П1 впливає кількість розташованих поблизу будівель і споруд; частка периметра будівельного майданчика, де є стикання з існуючими будівлями і спорудами; відстань до розташованих поблизу будівель і споруд по горизонталі та вертикалі; відношення площі будівельного майданчика, зайнятого підземним об'єктом (зеленими насадженнями) до загальної площі будівельного майданчика; відстань від котловану (фундаментів) об'єкта будівництва до підземного об'єкта, кореневої системи дерев, що не можуть бути видалені, тощо.
На значення коефіцієнта П2 впливає глибина залягання інженерних мереж, їх загальна довжина в межах будівельного майданчика, їх відстань від котловану (фундаментів), підземних конструкцій об'єкта будівництва, відношення площі будівельного майданчика, зайнятого інженерними мережами, до загальної площі будівельного майданчика, відведеного під будівництво, відношення загального об'єму інженерних мереж до загального об'єму котловану будинку тощо.
4.2.9 Коефіцієнт К2 (згідно з 4.2.3) враховує вплив типу фундаментів на тривалість будівництва об'єкта. При зведенні будинку з пальовими фундаментами К2 приймають на рівні 1,1, при інших типах фундаментів К2 = 1.
Коефіцієнт К3 (згідно з 4.2.3) враховує змінність виконання робіт: при роботі у дві зміни- 1,1, при роботі у три зміни - 1,25.
Тривалість будівництва будівлі з прибудованими приміщеннями іншого призначення визначають окремо для основної та прибудованих частин.
Тривалість будівництва будівлі з вбудованими приміщеннями іншого призначення визначають за усередненими показниками тривалості, наведеними в додатку А та СНиП 1.04.03-85* "Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений" [1], з додаванням на кожні 100 м2 загальної площі вбудованих приміщень 0,5 місяця.
Тривалість будівництва будівлі з вбудованими заглибленими приміщеннями визначають як суму тривалості будівництва надземної частини будівлі і підземної частини заглибленого приміщення.
Тривалість будівництва тимчасових (байпасних) ліній водопроводу та напірної каналізації визначають за усередненими показниками із коефіцієнтом 0,5, наземних трубопроводів
на низьких опорах - з коефіцієнтом 0,3.
Тривалість будівництва зовнішніх інженерних мереж та розподільної газової мережі в умовах впорядкованих вулиць і міст з розбиранням та відновленням дорожніх покриттів приймають із коефіцієнтом 1,2.
Усереднені показники тривалості будівництва для каналізаційних насосних станцій визначені для варіантів підземної частини з монолітного залізобетону. При підземній частині із збірного залізобетону показники доцільно приймати з коефіцієнтом 0,85.
У випадку будівництва одночасно кількох систем водопостачання та водовідведення загальна тривалість будівництва такого комплексу може встановлюватись за найбільшою тривалістю будівництва однієї з систем, до якої додають тривалість будівництва решти систем з коефіцієнтом суміщення при двох системах 0,5; при трьох - 0,4; чотирьох та більше - 0,3.
При визначенні тривалості будівництва відрізків колекторних тунелів, що проходять безпосередньо під існуючими будівлями та спорудами, усереднені показники тривалості будівництва застосовують з коефіцієнтом 1,3.
Усереднені показники тривалості будівництва котелень встановлені для відкритої системи теплопостачання. При будівництві котелень, що працюють на всіх видах пального за закритою схемою теплозабезпечення, усереднені показники тривалості будівництва застосовують з коефіцієнтом 0,7.
Усереднені показники тривалості будівництва теплових мереж розроблені на підземне прокладання в непрохідних каналах в мокрих ґрунтах. При прокладанні мереж в інших умовах доцільно застосовувати такі коефіцієнти:
0,95 - при підземному прокладанні в непрохідних каналах у сухих ґрунтах та при безканальному прокладанні в мокрих ґрунтах;
0,9 - при безканальному прокладанні в сухих ґрунтах;
0,85 - при надземному прокладанні на низьких та високих опорах та створенні байпасних ліній.
4.2.21 У разі якщо значення характеристики об'єкта, тривалість будівництва якого визначають, відрізняється від наведеного у додатку А або СНиП 1.04.03-85* "Нормы продолжительности и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружений" [1], усереднений показник тривалості будівництва такого об'єкта визначають інтерполяцією або екстраполяцією.
При екстраполяції значення характеристики об'єкта не повинно бути більше ніж подвоєне максимальне або менше ніж половина мінімального значення зазначеної характеристики. На кожний відсоток зміни значення характеристики об'єкта, що будується, тривалість будівництва змінюється на 0,3 %. Приклад визначення тривалості будівництва методами екстраполяції та інтерполяції наведено в додатку В.
