Клас М. Брухт і відходи алюмінію, вкриті селеном
Таблиця 77
|
Номер групи |
Характеристика |
Вимоги |
Норма |
|
І |
Браковані селенові елементи ABC із шоопсплавом |
Упаковані Маса одного місця, кг, не більше Вміст селену, % , не більше |
40 0,05 |
|
II |
Висічка і браковані селенові елементи ТВС |
Упаковані Маса одного місця, кг, не більше Вміст селену, % , не більше |
40 0,05 |
|
III |
Браковані селенові карти та елементи на алюмінієвій основі товщиною 0,1 2 мм |
Упаковані Маса одного місця, кг, не більше Вміст селену, % , не більше |
40 0,05 |
|
IV |
Висічка, обріз, смужки, пластини різної конфігурації на алюмінієвій основі товщиною 0,12 мм |
Упаковані Маса одного місця, кг, не більше Вміст селену, % , не більше |
40 0,05 |
|
V |
Висічка, обріз, смужки, пластини різної конфігурації на алюмінієвій основі товщиною 0,8 мм |
Упаковані Маса одного місця, кг, не більше Вміст селену, % , не більше |
40 0,05 |
|
VI |
Відпрацьовані елементи і відходи виробництва випрямлячів розміром 30x30 мм |
Упаковані Маса одного місця, кг, не більше Вміст селену, %, не більше |
40 0,05 |
Примітка 1. Брухт та відходи алюмінію, покриті селеном, не повинні містити відходів, покритих емаллю, брухту і відходів алюмінію без наявності селену, а також інших сторонніх домішок.
Примітка 2. За згодою виробника із споживачем допускаються брухт та відходи алюмінію, покриті селеном, розміром 30Х30 мм і на фольговій основі товщиною 0,12 мм.
Примітка 3. Допускаються відходи алюмінію, покриті селеном, у вигляді обрізу в пучках масою не більше 20 кг.
3.1.1.14.1 У брухті та відходах алюмінію, покритого селеном, селен має бути видалений до залишкового вмісту 0,05 % на місці брухтоутворення.
3.1.1.15 Брухт побутовий (брухт виробів побутового призначення, який одержують від населення)
Таблиця 78
|
Група |
Найменування |
|
І |
Алюміній і сплави на алюмінієвій основі |
|
II |
Магній і сплави на магнієвій основі |
|
III |
Мідь і сплави на мідній основі |
|
IV |
Нікель і сплави на нікелевій основі |
|
V |
Олово, свинець і сплави на їх основі |
|
VI |
Цинк і сплави на цинковій основі |
|
VII |
Брухт свинцевих акумуляторів від легкових автомобілів, які здаються населенням організаціям автотехобслуговування, — нерозібраний |
|
VIII |
Брухт алюмінієвої консервної тари |
|
IX |
Брухт консервної тари з білої бляхи |
Примітка 1. Допускаються жири, залишки харчових продуктів не більше 5 %.
Примітка 2. Забрудненість олійною фарбою, смолою, нафтою, папером та іншими водонерозчинними матеріалами не допускається.
3.1.2 Сплави, які не ввійшли у встановлені групи, належать до тієї групи, до якої вони підходять за вмістом основних компонентів та домішок.
3.1.3 Брухт та відходи кольорових металів і сплавів перших сортів є сировиною, підготовленою до металургійного перероблення, яка не потребує первинної обробки.
Брухт та відходи кольорових металів і сплавів одного металу, одного виду, класу, однієї групи і марки сплаву, одного сорту не допускається змішувати з брухтом та відходами кольорових металів і сплавів іншого металу, іншого класу, іншої групи, марки чи сорту.
3.1.4 Віднесення брухту та відходів кольорових металів і сплавів до класів проводять візуально за зовнішніми ознаками, до груп і сортів — за маркуванням деталей і виробів за ГОСТ 2171 або аналізом, проведеним спектральним або хімічним методом.
3.1.5 Збирання брухту та відходів кольорових металів і сплавів має проводитися відповідно до порядку, наведеного в додатку 1.
3.1.6 Брухт та відходи кольорових металів і сплавів у вигляді хромованих, нікельованих, кадмійованих чи покритих іншим гальванічним покриттям деталей та кусків, а також деталей та кусків, покритих або легованих сріблом, приймають за тими самими групами, але сортом нижче, ніж аналогічні вироби і куски без металопокриття.
3.1.7 Допускається за згодою із споживачем приймати змішаний брухт та відходи, за винятком брухту та відходів титану і титанових сплавів.
При змішуванні брухту та відходів одного найменування, але різних класів, груп та сортів брухт і відходи відносять до нижчого класу, групи чи сорту.
3.1.8 Сипка стружка всіх кольорових металів і сплавів повинна мати довжину витка не більше 100 мм. Допускається за згодою із споживачем брикетування стружки.
3.1.9 За згодою із споживачем допускається здача брухту і відходів (окремих кусків, пакетів, бухт), які відрізняються за розмірами від указаних у таблицях 1—77.
3.1.10 Вимоги безпеки
3.1.10.1 Всі види відходів, що містять ртуть, повинні бути без сполук, які мають бризантні та радіоактивні властивості. Відходи, що містять ртуть і отруйні речовини (фтористі, хлористі, миш'яковисті та ін.), повинні піддаватися нейтралізації підприєм-ством-постачальником. Шлами, що містять ртуть, сірчанокислотних виробництв не допускаються.
3.1.10.2 Не допускаються збирання, заготівля та перероблення радіоактивних брухту та відходів кольорових металів і сплавів.
3.1.10.3 Ступінь впливу на організм людини шкідливих речовин, що виділяються і утворюються у процесі заготівлі і перероблення брухту та відходів кольорових металів і сплавів, клас небезпеки та їх гранично допустима концентрація (ГДК) у повітрі робочої зони і питній воді встановлені ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 2874 і вказані у таблиці 79.
Таблиця 79
|
Найменування металу |
Характер дії на організм людини |
Шляхи проникнення |
Клас небезпе-ки |
ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3 |
ГДК шкідливих речовин у питній воді, мг/дм3 |
||||
|
Алюміній |
Пил викликає подразнення слизової оболонки очей, носа, рота, ураження легенів (алюміноз легенів) |
Органи дихання |
III |
2 |
0,5 |
||||
|
Вольфрам |
Пил, оксид викликають порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, подразнення верхніх та глибоких дихальних шляхів. Уколи дроту важко загоюються |
Те саме |
III |
6 |
|||||
|
Кадмій |
Пил, оксид викликають ураження центральної нервової системи, внутрішніх органів, порушення фосфорно-кальцієвого обміну, ураження шлунково-кишкового тракту |
» |
І |
0,05 |
|||||
|
Магній |
Пил, оксид викликають процеси гнійного запалення шкіряного покриву |
Шкіряний покрив |
II |
1,0 |
— |
||||
|
Кобальт |
Пил викликає порушення вуглеводного обміну, зміну будови і функції щитовидної залози, ураження серцево-судинної системи, травного тракту. Порошкоподібні відходи викликають виникнення гострого дерматиту |
Органи дихання Шкіряний покрив |
II |
0,5 |
|||||
|
Мідь |
Пил, оксид викликають подразнення верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, функціональний розлад нервової системи |
Органи дихання, шлунково-кишковий тракт |
II |
1,0 |
1,0 |
||||
|
Молібден |
Пил, оксид викликають функціональні порушення нервової системи, порушення обмінних процесів |
Те саме |
НІ |
3,0 |
0,25 |
||||
|
Нікель |
Пил завдає токсичної дії, викликаючи порушення центральної нервової системи, зниження кров'яного тиску, викликає алергійні захворювання шкіри. Пари електролітів, солі завдають канцерогенної дії (бронхіальний рак, рак носа, легенів, шлунка). Солі завдають токсичної дії: ураження шкіри («нікелева екзема», «нікелева короста») |
Органи дихання, шкіряний покрив |
І |
0,05 |
— |
||||
|
Олово |
Пил, оксид викликають захворювання легенів, хронічний бронхіт, дихальну недостатність |
Органи дихання |
— |
— |
— |
||||
|
Селен |
Сполуки отруйні, викликають ураження печінки, нирок та центральної нервової системи; солі викликають опіки та дерматити |
Шлунково-кишковий тракт, шкіряний покрив |
III |
2 |
0,01 |
||||
|
Свинець |
Оксид свинцю викликає порушення обмінних процесів, ураження нервової системи, недокрів'я, виразкові хвороби, порушення енергетичного балансу клітини |
Органи дихання, травний тракт |
І |
0,01 |
0,03 |
||||
|
Титан |
Пил викликає подразнення органів дихання |
Органи дихання |
IV |
10 |
— |
||||
|
Цинк |
Пил, оксид викликають захворювання верхніх дихальних шляхів, зміни у шлунково-кишковому тракті |
Органи дихання, шлунково-кишковий тракт |
III |
0,5 |
5,0 |
||||
|
Ртуть |
Пари викликають порушення кальцієвого обміну, зміни крові, зниження захисних функцій організму, ураження центральної нервової системи, травного тракту |
Органи дихання, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки, шкіряний покрив |
І |
0,01 |
— |
||||
3.1.10.4 Пожежовибухонебезпечні властивості речовин указані в таблиці 80. Таблиця 80
|
Найменування металу |
Вид пожежо-вибухонебезпечних речовин |
Температура спалаху, °С |
Нижня межа вибуховості, г/м3 |
Засоби гасіння |
||||
|
Алюміній |
Пил |
550 |
35 |
Пісок, попіл |
||||
|
Вольфрам |
» |
— |
— |
— |
||||
|
Кадмій |
» |
— |
— |
— |
||||
|
Кобальт |
» |
— |
— |
— |
||||
|
Магній |
Пил, порошок, стружка, тонкі листи |
520 |
20 |
Пісок, графіт |
||||
|
Мідь |
Пил, порошок |
— |
— |
— |
||||
|
Молібден |
» |
— |
— |
— |
||||
|
Нікель |
» |
— |
— |
— |
||||
|
Олово |
Пил |
630 |
190 |
Пісок |
||||
|
Титан |
Пил, стружка дрібна |
330 |
45 |
Графіт, тальк |
||||
|
Цинк |
Пил |
600 |
480 |
Вода, вапно |
||||
|
Ртуть |
Водневі сполуки |
— |
— |
— |
||||
3.1.10.5 Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводять згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.
Аналіз проб повітря проводять за нормативною документацією, затвердженою Міністерством охорони здоров'я, на методи визначення шкідливих речовин у повітрі або за методичними вказівками на методи визначення і методиками, розробленими згідно з ГОСТ 12.1.016, ГОСТ 8.010.
3.1.10.6 Виробничі приміщення і місця зберігання вибухонебезпечних і пожежоне-безпечних речовин повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004, вибухобезпеки за ГОСТ 12.1.010 і повинні бути обладнані знаками пожежонебезпеки за ГОСТ 12.4.026, засобами тушіння пожежі за ГОСТ 12.4.009 і пожежною сигналізацією.
