5.4.5.2.4 Коефіцієнт фільтрації сумішей (11.7, 11.7.1) для дренажних, (морозозахисних) шарів (прошарків) додаткової основи дорожнього одягу виробник визначає та повідомляє за вимогою споживача.

5.4.5.3 Вимоги до сумішей для розклинювання

Суміші для розклинювання матеріалу дорожнього одягу повинні відповідати вимогам 5.4.1 -5.4.4. Зерновий склад сумішей для розклинювання повинен відповідати вимогам таблиці 8 щодо сумішей за номерами С11 - С12, а також за техніко-економічного обґрунтування вимогам щодо сумішей за номерами С2, С9, С10 згідно з таблицею 7.

Таблиця 8

Максимальний розмір зерен сумішей за номером С12 не повинен перевищувати величини 2D. Складові сумішей повинні відповідати вимогам:

а) для розклинювання шарів покриттів та основ - щебінь повинен відповідати вимогам 5.4.5.1.2; дрібні заповнювачі - вимогам 5.4.5.1.3.

б) для розклинювання шарів додаткової основи - щебінь повинен відповідати вимогам 5.4.5.2.2; дрібні заповнювачі - вимогам 5.4.5.2.3, 5.4.5.2.4.

5.4.5.4 Вимоги до сумішей для вирівнювання поверхні основ дорожнього одягу

5.4.5.4.1 Суміші для вирівнювання поверхні основ дорожнього одягу повинні відповідати вимогам 5.4.1 - 5.4.4 за винятком 5.4.3 щодо пластичності.

Зерновий склад сумішей для вирівнювання поверхні основ дорожнього одягу повинен відповідати вимогам таблиці 9 щодо сумішей за номерами С13 - С14. Дозволяється встановлювати інші вимоги до зернового складу матеріалів для вирівнювання поверхні основи.

Таблиця 9

Складові сумішей повинні відповідати вимогам:

а) для вирівнювання шарів основ - щебінь повинен відповідати вимогам міцності (за дробильністю) згідно з 5.3.2.2, морозостійкості - згідно з 5.3.2.5, водостійкості - згідно з 5.3.2.8; дрібні заповнювачі - вимогам 5.4.5.1.3 а), б), г).

б) для вирівнювання шарів додаткової основи - щебінь повинен відповідати вимогам 5.4.5.2.2; дрібні заповнювачі - вимогам 5.4.5.2.3, 5.4.5.2.4.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Охорона праці на місці проведення робіт, на складах, підприємствах, організаціях, лабораторіях під час виконання операцій з виготовлення та використання матеріалів, а також при їх транспортуванні, зберіганні і утилізації відходів повинна бути організована та виконуватись із дотриманням положень Закону України "Про охорону праці", НПАОП 63.21-1.01, НАПБ А 01.001, СП 3905. Матеріали зберігають з дотриманням вимог ДБН Г.1-4.

2. Матеріали за ступенем шкідливої дії на організм людини відносяться до малонебезпечних речовин (IV клас небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007), а також відносяться до негорючих, нетоксичних, пожежо- і вибухобезпечних речовин.

3. Відповідно до ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4.-2.01 повинна проводитись радіаційно-гігієнічна оцінка матеріалів та сировини при видобуванні, а також перед їх використанням – спеціалізованою лабораторією, галузь атестації якої передбачає визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів.

4. Гранично-допустимі концентрації пилу у повітрі робочої зони під час виконання операцій з виготовлення, використання матеріалів, а також при їх транспортуванні, зберіганні і утилізації відходів не повинні перевищувати вимог ГОСТ 12.1.005. При цьому концентрація речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у повітрі робочої зони визначається та контролюється для кожного виду за походженням матеріалу згідно з [3] МУ 4436. Контроль повітря робочої зони за концентрацією пилу необхідно здійснювати не менше одного разу на квартал за методиками ГОСТ 12.1.016, враховуючи вимоги ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.014.

6.5 При виконанні робіт необхідно дотримуватись санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування згідно з ДСТУ 3273, ГОСТ 12.3.002.

Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з ДБН В.2.2-28.

6.6 Обладнання і комунікації виробничих процесів виготовлення та використання матеріалів повинні відповідати вимогам безпеки та охорони праці згідно з ДСТУ 7234; ГОСТ 12.2.003, засоби захисту від статичної електрики - ГОСТ 12.1.018; ДСТУ ГОСТ 12.1.038; електрообладнання установок - згідно з ДСТУ 7237.

6.7 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009.

6.8 При виконанні робіт у виробничих приміщеннях необхідно застосовувати системи вентиляційні згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 з дотриманням положень та вимог санітарних норм мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042.

1. Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.

2. Температура повітря у приміщенні, де здійснюють випробування матеріалів, повинна становити від 15 °С до 25 °С.

6.9 Рівень шумового навантаження на працюючих при виготовленні і використанні матеріалів не повинен перевищувати 80,0 дБА еквівалентного рівня згідно з ДСН 3.3.6.037, загальні вимоги безпеки за рівнем шуму впроваджують згідно з ГОСТ 12.1.003, контроль - згідно з ГОСТ 12.1 050.

10. Гігієнічний контроль еквівалентних рівнів загальної вібрації на робочих місцях здійснюють згідно з ДСН 3.3.6.039, а також ДСТУ ГОСТ 12.1.012 (показники еквівалентних рівнів загальної вібрації не повинні перевищувати 92 дБ).

11. При виготовленні та використанні матеріалів необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004.

12. Виробничі, лабораторні приміщення, де проводяться роботи з відбору проб та випробувань матеріалів, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з НАБП Б.03.001.

Особи, які виконують роботу згідно з НАПБ Б.06.001, попередньо, до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно - один раз на рік, а також пройти перевірку знань відповідно до порядку, встановленого в НАПБ Б.02.005.

Працівники, які задіяні у роботах із виготовлення, випробування та інших операцій з використання матеріалів, повинні:

- проходити медичні огляди. До роботи допускаються працівники, які пройшли попередній та періодичний медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій;

- проходити навчання, перевірку знань, інструктаж з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12;

- проходити навчання з питань пожежної безпеки відповідно до НАПБ А.01.001. Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів або перевірки знань, забороняється.

6.13 Під час виконання операцій, які супроводжуються виділенням речовин у вигляді суспензій та забруднюючих речовин, працівники забезпечуються спецодягом і спецвзуттям, захисними окулярами та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 63.21-3.03 та у порядку, який визначається згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01 (необхідними засобами індивідуального захисту згідно з ДСТУ 3835, ДСТУ 7239, ДСТУ EN ISO 20347, ГОСТ 12.4.010, ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ГОСТ 12.4.099, ГОСТ 12.4.100, ГОСТ 12.4.103).

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ. УТИЛІЗУВАННЯ

7.1 У процесі підготовки, організації та при виконанні робіт з виготовлення, використання, транспортування, зберігання та утилізування матеріалів необхідно виконувати вимоги чинних законів України, нормативно-правових актів, що стосуються охорони навколишнього природного середовища (Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закон України "Про охорону атмосферного повітря", Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Закон України "Про відходи", Земельний кодекс України) з дотриманням відповідних природоохоронних вимог згідно з ДСанПіН 2.2.7.029, Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць та [4].

1. Контроль за станом повітряного середовища при виготовленні та використанні матеріалів, а також за впровадженням природоохоронних заходів необхідно проводити згідно з ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.014, ГОСТ 12.1.016, [3] МУ 4436 та [5] РД 52.04.186 відповідно до правил ДСП 201.

2. Охорону ґрунту від забруднення відходами необхідно здійснювати згідно з СанПиН 42-128-4433; поверхневих вод - СанПиН 4630 та Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

3. Відбір проб промислових викидів здійснюють згідно з [6] КНД 211.2.3.063.

3. Порядок накопичення, підготування некондиційної продукції, що не відповідає вимогам цього стандарту, та інших відходів до утилізування, їх транспортування, а також утилізування повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Матеріали транспортують навалом згідно з діючими правилами перевезення вантажів та безпеки на будь-якому виді транспорту (автомобільний, залізничний, водний).

При транспортуванні матеріалів залізничним транспортом вагони потрібно завантажувати з урахуванням повного використання їх вантажопідйомності.

8.2 Транспортування, складування та зберігання матеріалів повинні відповідати вимогам ДБН Г.1-4, захищаючи їх від впливу талих та ґрунтових вод.

Транспортування та зберігання матеріалів здійснюють окремо відповідно до їх класифікації (у тому числі щебінь - за фракціями, суміші - за номерами та/або за типами).

8.3 Зберігання матеріалів здійснюють на відкритих майданчиках в умовах, що запобігають їх засміченню та забрудненню сторонніми домішками, із забезпеченням вимог розділів 6 та 7. Перед відправленням споживачеві матеріали розпушують та перемішують, запобігаючи їх сегрегації.

9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

9.1 При контролюванні вимог, які встановлені у розділі 5 щодо якості сировини та/або матеріалів, засоби вимірювальної техніки, обладнання, допоміжні пристрої повинні пройти повірку та атестацію за установленим порядком їх застосування згідно з нормативною чи технічною документацією на них.

1. Дозволено використовувати аналогічні або інші, які не вказані в стандарті або у посиланнях цього стандарту, вітчизняні чи закордонні засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої, допоміжне обладнання тощо (за умови їх застосування, що контрольовані показники матеріалів будуть відповідати вимогам цього стандарту). Нестандартизовані засоби вимірювальної техніки повинні пройти метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215.

2. Воду для проведення випробувань застосовують згідно з ДСТУ Б В.2.7-273 чи [7].

9.2 Сировину перевіряють відповідно до методів контролювання, встановлених нормативними документами на кожний конкретний вид сировини.

Визначення показників водостійкості сировини здійснюють згідно з додатком Б на зернах (уламках) вихідної гірської породи.

Петрографічний аналіз сировини з природного каменю здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-230.

9.3 Зерновий склад щільного чи пористого щебеню, показники міцності (за дробильністю), вміст подрібнених зерен у щебені з гравію, вологість, а також один із методів: морозостійкість, стійкість структури проти всіх видів розпаду визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0) та/або ДСТУ Б В.2.7-264.

Показники стираності (у поличному барабані), вміст зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми, пиловидних та глинистих частинок (методом відмучування), у тому числі глини в грудках у щебені здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0).

4. Визначення числа пластичності матеріалів здійснюють згідно з додатком А.

5. Визначення показників водостійкості матеріалів здійснюють згідно з додатком Б.

9.6 Перевірку в щебені, сумішах, дрібних заповнювачах вмісту зерен слабких порід та/або вмісту слабких зерен у щебені з шлаків, вмісту домішок металу, перевірку (у щебені або у сумішах) наявності сторонніх засмічуючих домішок та конгломератів здійснюють методом візуального огляду (чи випробування) аналітичної проби зерен матеріалів за порядком виконання випробувань, встановлених згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0), для дрібних заповнювачів - згідно з ДСТУ Б В.2.7-232.

Відібрану для контролю лабораторну пробу:

• розстилають на чистій рівній поверхні рівним шаром;

• оглядають при денному освітленні та встановлюють наявність чи відсутність: