ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация (ССБП. Одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту ніг і рук. Класифікація)

ГОСТ 400-80 Термометры стеклянные для испытаний нефтепродуктов. Технические условия (Термометри скляні для випробувань нафтопродуктів. Технічні умови)

ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия (Сітки дротяні ткані з квадратними отворами. Технічні умови)

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения (Вхідний контроль продукції. Основні положення)

СП 3905-85 Санитарные правила для предприятий по добыче и обогащению рудных, нерудных и россыпных ископаемых (Санітарні правила для підприємств з добування та збагачення рудних, нерудних та розсипних корисних копалин)

СанПиН 42-128-4433-87 Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ в почве (Санітарні норми допустимих концентрацій хімічних речовин в ґрунті)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення)

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом від 21.05.2007 р. № 246 Міністерства охорони здоров'я України, зареєстрованим в Мін'юсті України 23.07.2007 р. № 846/14113.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 номінальний розмір зерен

Величина, що відповідає номінально встановленим найбільшому D, мм, і найменшому d, мм, розмірам зерен

3.2 сировина

Гірські породи природні моно- або полімінеральні агрегати різних розмірів, металургійні шлаки згідно з ДСТУ Б В.2.7-149 для виготовлення матеріалів нерудних

3.3 матеріали нерудні

Нерудні неорганічні зернисті, сипкі мінеральні за походженням матеріали, без видалення з них окремих мінералів, без зміни їх хімічного складу та фазового стану: щебінь; гравій; щебінь з гравію, суміші, що застосовують для будівництва, реконструкції та ремонтів при влаштуванні шарів дорожнього одягу (покриттів, основ, додаткових шарів основ, дренажних та морозозахисних шарів (прошарків) тощо) методом заклинки та з сумішей (далі - матеріали)

3.3.1 складові сумішей

Матеріали - щебінь та дрібні заповнювачі у складі сумішей.

3.4 заклинка

Метод влаштування шарів дорожнього одягу з матеріалів згідно з ДБН В.2.3-4. Інші терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять - відповідно до нормативних документів на кожний конкретний вид матеріалу.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ

4.1 Загальна класифікація матеріалів

4.1.1 Матеріали за походженням поділяють на класи:

а) з природного каменю:

• згідно з ДСТУ Б В.2.7-74; ДСТУ Б В.2.7-203; ДСТУ Б В.2.7-206; з вапняків - згідно з ДСТУ Б В.2.7-125; з гранітної жорстви, з маломіцних пісковиків - згідно з нормативними документами на ці матеріали;

• з порід, що попутно видобувають, та відходів збагачення на каменепереробних, гірничо-збагачувальних, гірничо-переробних, гірничо-видобувних підприємствах - відповідно до ДСТУ Б В.2.7-27; ДСТУ Б В.2.7-32; ДСТУ Б В.2.7-33; ДСТУ Б В.2.7-34 тощо;

б) з відходів промисловості - металургійних шлаків (доменні, сталеплавильні, кольорової металургії) слабоактивних та неактивних видів - згідно з ДСТУ Б В.2.7-35; ДСТУ Б В.2.7-149.

4.1.2 Матеріали за показником ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів згідно з ДБН В.1.4-1.01 поділяють на класи:

1-й клас - для всіх видів будівництва без обмежень;

2-й клас - для влаштування шарів дорожнього одягу на дорогах всіх категорій;

3-й клас - для влаштування шарів дорожнього одягу на дорогах, які проходять поза межами населених пунктів.

4.1.3 Матеріали поділяють на види:

• за пластичністю залежно від марок Пл 1, Пл 2, Пл 3 (таблиця 2);

• за водостійкістю залежно від марок В 1; В 2 ( таблиця 3).

4.1.4 За здатністю до ущільнення (при влаштуванні шару дорожнього одягу) матеріали поділяють на три групи згідно з ДБН В.2.3-4 залежно від марок за міцністю (за дробильністю) згідно з 5.3.2.2.2 та за походженням згідно з 4.1.1.

Перша група матеріалів, що важко ущільнюються:

• марок за міцністю 1200, 1400 з вивержених та метаморфічних порід з природного каменю, у тому числі з порід, що попутно видобувають, та відходів збагачення (базальти, андезити, граніти, діорити, порфірити, кварцити тощо), з шлаків металургійних скловидної структури;

• марок за міцністю 1000, 1200 з осадових некарбонатних порід (пісковики), з шлаків металургійних.

Друга група матеріалів, що задовільно чи добре ущільнюються:

• марок за міцністю 800, 1000 з вивержених та метаморфічних порід з природного каменю, у тому числі з порід, що попутно видобувають, та відходів збагачення (граніти, плагіограніти, гранодіорити, габро, гнейси, мігматити, амфіболіти тощо), з шлаків металургійних;

• марок за міцністю 800, 1000, 1200 з осадових карбонатних порід (вапняки, доломіти тощо) та марки 800 - з осадових некарбонатних порід (пісковики).

Третя група матеріалів, що легко ущільнюються:

• марок за міцністю 600 і нижче з вивержених, метаморфічних та осадових порід з природного каменю, у тому числі з порід, що попутно видобувають, відходів збагачення, з шлаків пористої структури;

• суміші фракцій щебеню, а також суміші.

4.1.5 За видом продукції матеріали поділяють на:

• щебінь - з розмірами зерен D в інтервалі величин від 3 (5) мм до 120 (150) мм включно, що використовують для будівництва, реконструкції та ремонтів при влаштуванні шарів дорожнього одягу методом заклинки та/або у складі готових сумішей;.

• суміші - з розмірами зерен складових в інтервалі величин від 0 до D мм включно, що використовують для будівництва, реконструкції та ремонтів шарів дорожнього одягу, влаштованого методом заклинки або з сумішей.

4.1.5.1 Класифікація щебеню:

а) за способом виготовлення чи видобування (штучного або природного подрібнення гірських порід, металургійного шлаку) щебінь поділяють на види: щебінь, гравій, щебінь з гравію;

б) залежно від розмірів зерен d та D поділяють на фракції, а саме:

від 3 мм до 5 мм включ.;

від 5 мм до 10 мм включ.;

від 10 мм до 20 мм включ.;

від 20 мм до 40 мм включ.;

від 40 мм до 70 (80) мм включ.;

від 70 (80) мм до 120 мм (150) включ.;

від 120 мм до 150 мм включ.

в) за міцністю (дробильністю) та стираністю щебінь поділяють на групи та марки, за вмістом зерен слабких порід (та/або вмістом слабких зерен у щебені з шлаків), за морозостійкістю - поділяють на марки, за стійкістю проти розпаду (з порід, що попутно видобувають, з відходів збагачення, з металургійних шлаків), за вмістом пиловидних та глинистих часток, у тому числі глини у грудках - відповідно до нормативних документів щодо класифікації кожного конкретного виду матеріалу;

г) за формою зерен - вмістом зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми - щебінь, щебінь з гравію поділяють на 3 групи, крім фракції від 3,0 мм до 5,0 мм включно: 1 (кубовидна), 2 (поліпшена). З (звичайна). Зерна пластинчастої (лещадної) і голчастої форми - такі зерна, товщина чи ширина яких менше ніж довжина у три та більше разів.

4.1.5.2 Умовна познака щебеню при замовленні та в іншій документації складається:

• із скороченої назви виду продукції - "щебінь"; "гравій"; "щебінь з гравію";

• за класом походження матеріалу та для щебеню з шлаку - познака виду шлаку за активністю (згідно з ДСТУ Б В.2.7-149);

• із позначення основних показників згідно з таблицею 1, а також із позначення цього стандарту.

Таблиця 1

За вимогою споживача умовна познака щебеню може складатись з повних показників якості щебеню та/або сировини.

Приклад умовної познаки щебеню із металургійного шлаку: "Щебінь із шлаку металургійного (кольорової металургії) неактивного виду за активністю; фракції від 5 мм до 10 мм включно; марка за міцністю - 800, II група за здатністю до ущільнення; марка за стираністю - Ст-ІІ; марка за морозостійкістю F50; із вмістом слабких зерен 1 % за масою, групи 2 за формою зерен; без вмісту пиловидних та глинистих часток, глини в грудках та зерен слабких порід; без вмісту домішок металу; стійкої структури проти розпаду, 1-го класу за радіоактивністю (щебінь придатний до використання в усіх видах будівництва без обмежень) ДСТУ Б В.2.7-30:201Х"¹⁾.

4.1.5.3 Класифікація сумішей:

а) за вихідними матеріалами залежно від походження 4.1.1 суміші поділяють на види:

• щебенево-піщані - матеріали у вигляді природної або штучно складеної (збагаченої) суміші щебеню, дрібних заповнювачів (вміст щебеню - в інтервалі від 20 % до 90 %), піщані - у вигляді природної або штучно складеної (збагаченої) суміші дрібних заповнювачів;

• гравійні - матеріали у вигляді природної суміші гравію та брекчії, піску з уламками гірських порід різних розмірів (вміст гравію - в інтервалі від 20 % до 90 %);

• гравійно-піщані (гравійно-щебенево-піщані) - матеріали у вигляді природної або штучно складеної суміші гравію чи гравію та щебеню, дрібних заповнювачів (вміст гравію чи гравію та щебеню - в інтервалі від 20 % до 90 %).

б) залежно від призначення суміші поділяють на види за номерами:

• С1, С2, С3 - для покриттів дорожнього одягу згідно з таблицею 7;

• С4, С5, С6, С7, С8, С9, С10 - для основ та/або для додаткових шарів основ дорожніх одягів (у тому числі дренуючих, морозозахисних тощо) згідно з таблицею 7;

• С11, С12 - для розклинювання основної фракції щебеню методом заклинки згідно з таблицею 8;

- С 13, С14 - для вирівнювання поверхні основ дорожніх одягів згідно з таблицею 9.

Допускається класифікувати за видами залежно від призначення без застосування номера суміші С4, С5, С6, С7, С8, С9, С10 - для додаткових шарів основ дорожнього одягу та С 13, С14 -для вирівнювання поверхні основ дорожнього одягу.

в) залежно від найбільших розмірів зерен D суміші класифікують за типами:

- щебенево-піщані, гравійні, гравійно-піщані (гравійно-щебенево-піщані):

до 120 мм включ.;

до 70 мм » ;

до 40 мм » ;

до 20 мм » ;

до 10 мм » ;

- піщані - до 5 мм включ.

4.1.5.4 Класифікація складових сумішей (щебеню та дрібних заповнювачів):

а) щебінь у складі сумішей класифікують згідно з 4.1.5.1.

б) дрібні заповнювачі (піски природні; піски з відсівів подрібнення, з відходів промисловості) класифікують:

- за міцністю, за морозостійкістю - відповідно до нормативних документів щодо класифікації кожного конкретного виду матеріалу.

• за пластичністю (класифікація згідно з 4.1.3)

- за водостійкістю (класифікація згідно з 4.1.3).

- за величиною морозного здимання дрібні заповнювачі (у складі сумішей для морозозахисних шарів) класифікують згідно з ДСТУ Б В.2 1-2 (ГОСТ 25100), за ступенем здимальності при замерзанні - згідно з ДБН В.2.3-4 та/або [10].

4.1.5.5 Умовна познака сумішей (для покриттів та основ дорожнього одягу, для розклинювання, для вирівнювання поверхні основ дорожнього одягу) при замовленні та в іншій документації повинна складатися із познаки згідно з вимогами 4.1.1, 4.1.2 (класу за радіоактивністю для суміші чи окремо для різних за походженням складових суміші); з познаки згідно з 4.1.5.3 та 4.1.5.4 (залежно від призначення суміші відповідно до 5.4); для сумішей з металургійного шлаку - з познаки виду шлаку за активністю згідно з ДСТУ Б В.2.7-149, а також з позначення цього стандарту.

1. Приклад умовної познаки сумішей для покриттів: "Суміш С2 для покриттів дорожнього одягу, тип - щебенево-піщана з осадових гірських порід з номінальними розмірами зерен до 20 мм; Пл. 1 - марка за пластичністю; В1 марка за водостійкістю; вміст пиловидних і глинистих частинок складає 8 % за масою, глина у грудках відсутня; 1 клас за радіоактивністю (суміш придатна до використання в усіх видах будівництва без обмежень); ДСТУ Б В.2.7-30:201Х"¹⁾.

2. Умовна познака сумішей (для шарів додаткових основ дорожнього одягу) при замовленні та в іншій документації повинна складатися з вимог згідно з 4.1.5.5 та з величини коефіцієнта фільтрації (5.4.5.2.4). Для морозозахисних шарів додаткової основи до умовної познаки включають також величину ступеня здимальності матеріалів суміші при замерзанні.

3. Приклад умовної познаки сумішей для додаткових дренажних шарів дорожнього одягу: "Суміш С5 - щебенево-піщана з вивержених порід з номінальний розміром зерен D до 70 мм; вміст пилоподібних і глинистих частинок (у тому числі глини у грудках) складає 3 % за масою; величина коефіцієнта фільтрації 40 м/добу, 1-й клас за радіоактивністю (суміш придатна до використання в усіх видах будівництва без обмежень); ДСТУ Б В.2.7-30:201X".