12.2 Проектні рішення звукоізоляції огороджувальних конструкцій
12.2.1 Огорожі будинків слід проектувати такими, щоб у процесі їх монтажу та експлуатації в них не виникали наскрізні щілини та тріщини, які можуть помітно знизити звукоізоляцію.
В огорожах будинків доцільно застосовувати листові і плитні матеріали – ГВП за ДСТУ Б В.2.7-111 та ГКП за ДСТУ Б В.2.7-95 (ГОСТ 6266). При цьому вкладання і кріплення ГВП і ГКП слід виконувати щільно і зі зміщенням швів у кожному з шарів обшивки стін (перегородок), підлоги чи стелі. Зміщення швів у шарах має становити 0,5 листа по ширині і 400 мм по довжині.
Всі шви в кожному з шарів ГВП, ГКП, а також головки шурупів кріплення окремих листів мають бути ретельно зашпатльовані.
Монтаж огорож із використанням ГВП і ГКП слід здійснювати з урахуванням технологічних вимог, викладених у технічній документації на ці вироби.
У якості теплозвукоізоляційного матеріалу в конструкції перекриттів можуть застосовуватися мінераловатні плити з об'ємною густиною не менше ніж 40 кг/м3 і товщиною шару не менше 100 мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-97 (ГОСТ 9573), ДСТУ Б В.2.7-99 (ГОСТ 22950).
Поверхнева густина перекриття залежно від типу підлоги і марки мінераловатних плит має складати не менше ніж 78 кг/м2.
12.2.4 Конструкції перекриттів повинні забезпечувати наступні індекси звукоізоляції:
- з підлогою з рулонних матеріалів
- з підлогою з паркетного ламінату
12.2.5 Основа підлоги з плит ГВП не повинна мати жорстких зв'язків з елементами перекриття та стін. Укладку листів ГВП слід виконувати у такий спосіб, щоб по периметру підлоги залишався проміжок між стіною завширшки від 8 мм до 12 мм. У подальшому проміжок заповнюється пружними звукоізоляційними матеріалами такими як:
м'які деревноволокнисті плити завтовшки 12 мм об'ємною густиною не більше ніж 250 кг/м3;
базальтовий картон завтовшки від 5 мм до 10 мм у наборі об'ємною густиною не більше ніж 150 кг/м3;
матеріал рулонний звукоізолюючий завтовшки 5 мм у наборі.
Можливе застосування інших пружних ізоляційних листових чи спеціальних крайкових матеріалів.
Звукоізоляційний матеріал має вкладатися суцільною смугою (без повітряних проміжків) по периметру приміщення.
Аналогічно має бути виконано притискання листів гіпсокартону підвісної стелі до огорож приміщення. При цьому проміжок завширшки від 5 мм до 7 мм за периметром стелі заповнюється спеціальною шпатлівкою або ізоляційною стрічкою на клейовій основі з наступним шпатлюванням.
У якості чистої підлоги в приміщеннях будинків рекомендується застосовувати рулонні чи великорозмірні листові матеріали.
Рулонними матеріалами можуть бути полівінілхлоридний лінолеум на теплозвукоізоляційній підоснові або покриття типу "ковролін" як вітчизняного, так і закордонного виготовлення. При цьому індекс зниження приведеного рівня ударного шуму рулонним покриттям має бути не менше ΔLnw ≥ 18 дБ.
12.2.8 Варіантом листового покриття підлоги може бути паркетний ламінат завтовшки від 6 мм до 10 мм. При цьому між основою підлоги з листів ГВП і металевим профнастилом перекриття обов'язково вкладається суцільний пружний ізоляційний шар завтовшки від 12 мм до 20 мм.
В якості останнього можуть бути використані ізоляційні матеріали, зазначені в п. 12.2.5 або мінераловатні плити завтовшки 20 мм і об'ємною густиною не менше 40 кг/м3.
12.2.9 У внутрішніх стінах (перегородках) металевий каркас із профілів ПГС завширшки від 150 мм до 200 мм повинен мати з обох сторін обшивки з двох шарів ГВП завтовшки 9,5 мм або 12,5 мм. Внутрішній проміжок каркаса на всю ширину заповнюється шаром мінераловатних плит об'ємною густиною близько 80 кг/м3.
Поверхнева густина стіни залежно від товщини листів ГКП (b, мм) і товщини шару мінераловатних плит (l , мм) повинна становити не менше 62 кг/м2.
Вказана конструкція стіни (перегородки) забезпечує такі індекси ізоляції повітряного шуму: Rw = 52 дБ при b = 9,5 мм і l = 150 мм; Rw = 54 дБ при b = 9,5 мм і l= 200 мм; Rw = 54 дБ при b = 12,5 мм і l = 150 мм; Rw = 56 дБ при b = 12,5 мм і l = 200 мм.
12.2.10 Укладання мінераловатних плит у конструкціях перекриттів, стін і перегородок слід виконувати у такий спосіб, щоб не допускати утворення проміжків і нещільностей як між окремими плитами, так і в місцях їх притискання до металевих профілів.
При цьому загальна товщина шару мінераловатних плит має бути:
в конструкції перекриття – не менше ніж 100 мм;
в конструкціях стін і перегородок – 150 мм або 200 мм.
12.2.11 Згідно з нормативними документами звукоізоляція зовнішніх стін окремо не нормується. Необхідна звукоізоляція зовнішньої огорожі будинків визначається величинами рівнів шуму зовнішніх джерел біля фасаду будинку і має бути достатньою для забезпечення допустимих рівнів шуму, який проникає в приміщення.
Звукоізоляційні властивості зовнішніх глухих елементів огорож визначаються залежно від конструкції, такими ж індексами ізоляції повітряного шуму, як і внутрішні стіни (згідно з 12.2.9).
Проектування вікон і дверей для будинків із застосуванням профілів здійснюється з урахуванням загально прийнятих будівельних норм і правил.
Для недопущення зниження звукоізоляції огорож прокладання інженерних комунікацій, електропроводку слід виконувати в окремих каналах, розташованих поза межами житлових і робочих кімнат будинків. Влаштування наскрізних отворів у стінах (перегородках) для встановлення елементів електромережі не допускається. При цьому бажано використовувати накладні пристрої (розетки, вимикачі тощо).
13 ТЕПЛОВИЙ ЗАХИСТ БУДИНКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОФІЛІВ
13.1 Проектування огороджувальних конструкцій належить виконувати відповідно до вимог ДБН В. 2.6-31. При цьому визначаються:
- приведений опір теплопередачі;
- температура внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій; – теплостійкість конструкцій;
- повітропроникність конструкцій;
- вологісний стан конструкцій;
- допустимі втрати теплоти на опалення будинків.
13.2 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на З °С та більше, обов'язкове виконання умови:
13.5 Мінімально допустимий температурний перепад між температурою внутрішнього повітря та приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, Δtсг , °С, наведено в таблиці 13.2.
Таблиця 13.2 – Допустимий температурний перепад, Δtсг , °С
|
Призначення будинку |
Вид огороджувальної конструкції |
||
|
Стіни зовнішні, внутрішні |
Покриття та перекриття горищ |
Перекриття над проїздами та підвалами |
|
|
Житлові будинки, дитячі заклади, школи, інтернати |
4,0 |
3,0 |
2,0 |
|
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимами |
5,0 |
4,0 |
2,5 |
13.6 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, tmin , термічно неоднорідних непрозорих огороджувальних конструкцій, у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів повинна бути не менша ніж температура точки роси tр за розрахунковими значеннями температури та відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будинку.
Значення температури точки роси залежно від температури та відносної вологості внутрішнього повітря наведена в таблиці 13.3.
Таблиця 13.3 – Температура точки роси залежно від температури та відносної вологості внутрішнього повітря
|
tв, °С |
tp , °С при φв , % |
||||
|
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
|
|
16 |
2,41 |
4,08 |
5,6 |
6,97 |
8,24 |
|
17 |
3,31 |
4,99 |
6,52 |
7,9 |
9,18 |
|
18 |
4,2 |
5,9 |
7,44 |
8,83 |
10,12 |
|
19 |
5,09 |
6,81 |
8,36 |
9,76 |
11,06 |
|
20 |
6,0 |
7,72 |
9,28 |
10,69 |
12,0 |
|
21 |
6,9 |
8,62 |
10,2 |
11,62 |
12,94 |
|
22 |
7,69 |
9,52 |
11,12 |
12,56 |
13,88 |
|
23 |
8,68 |
10,43 |
12,03 |
13,48 |
14,82 |
|
24 |
9,57 |
11,34 |
12,94 |
14,41 |
15,76 |
Температуру внутрішньої поверхні при розрахункових температурах внутрішнього та зовнішнього повітря слід визначати на підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.
В якості опоряджувально-захисного фасадного шару конструкцій зовнішніх стін рекомендується використовувати:
- профільовані металеві листи;
мурування з лицьової цегли;
сайдінг (сталевий і вініловий);
штучний камінь.
Для всіх можливих конструктивних рішень повинна передбачатися наявність вентильованого повітряного прошарку завтовшки не менше ніж 40 мм.
13.9 Рекомендуються два варіанти теплоізоляції:
одношарове утеплення;
двошарове утеплення.
Температурне поле стінової конструкції при одношаровому варіанті утеплення наведене на рисунку 13.1. Умови 13.4 – 13.5 для цього конструктивного рішення виконуються.
13.10 Значення величини приведеного опору теплопередачі стінових панелей при одношаровому варіанті утеплення для різної товщини теплоізолюючого шару наведено в таблиці 13.4. Дані наведені для стояків, розташованих з кроком 600 мм, з С-профілю з листа завтовшки 0,7 мм.
У розрахунках в якості теплоізоляційного матеріалу зовнішніх стін були прийняті плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому (вміст зв'язуючого за масою не більше 5,0 %) густиною 100 кг/м3 з розрахунковим коефіцієнтом теплопровідності λ = 0,046 Вт/(м·К).
Таблиця 13.4 – Значення приведеного опору теплопередачі зовнішніх стінових панелей різної товщини в розрахункових умовах
|
Вид огороджувальної конструкції |
Приведений опір теплопередачі зовнішніх стінових панелей, з утеплювачем завтовшки dу тел , , м2·К/Вт |
|||
|
100 |
120 |
150 |
200 |
|
|
1,41 |
1,53 |
1,86 |
1,95 |
|
Для панелей з одношаровим утеплювачем завтовшки 100 мм, 120 мм, 150 мм зони застосування вибирають відповідно до таблиці 13.1.
13.11 Температурні поля стінової конструкції при двошаровому варіанті утеплення наведено на рисунках 13.2, 13.3. Умови 13.4 – 13.5 для цього конструктивного рішення виконуються.
13.12 При оцінці температурного стану огороджувальних конструкцій особливу увагу слід приділяти вузлам з'єднання панелей. Так, для кутового з'єднання стінових панелей при товщині утеплювача 150 мм на внутрішній поверхні конструкцій є зони з температурами, нижчими від нормованих (рисунок 13.4).
На підставі аналізу температурного режиму кутового з'єднання стінових панелей рекомендується наведене на рисунку 13.5 конструктивне рішення цього вузла.
При встановленні відбивної віддзеркалювальної ізоляції в конструкціях обов'язково повинні утворюватися один-два замкнених повітряних прошарки. На рисунку 13.6 наведено вузол кріплення рекомендованого конструктивного рішення встановлення відбивної ізоляції.
Значення величини приведеного опору теплопередачі стінових панелей при двошаровому варіанті утеплення для різної товщини теплоізолюючого шару наведено в таблиці 13.5. Дані наведені для панелей зі стояками, розташованими з кроком 600 мм, з тонкостінних сталевих С-профілів з листа завтовшки 0,7 мм.
У першому шарі утеплювача (з боку приміщення) встановлюються профілі з перерізом Z з кроком 600 мм за висотою; в другому шарі утеплювача стояка – з профілів ТПС з кроком 600 мм.
У розрахунках в якості теплоізоляційного матеріалу зовнішніх стін були прийняті плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому (вміст зв'язуючого за масою не більше 5,0 %) густиною 100 кг/м3 з розрахунковим коефіцієнтом теплопровідності λ = 0,046 Вт/(м·К) згідно з ДСТУ Б В.2.7-97 (ГОСТ 9573), ДСТУ Б В.2.7-99 (ГОСТ 22950).
Таблиця 13.5 – Значення приведеного опору теплопередачі зовнішніх стінових панелей з улаштуванням двошарової теплоізоляції в розрахункових умовах
|
Вид огороджувальної конструкції |
Приведений опір теплопередачі R£p зовнішніх стінових панелей d1 з улаштуванням додаткової теплоізоляції, d2 : (d1 + d2) мм, м2·К/Вт |
|||||
|
100+25 |
100+40 |
100+50 |
120+50 |
150+50 |
200+50 |
|
|
2,36 |
2,76 |
3,01 |
3,26 |
3,55 |
3,97 |
|
