Для забезпечення якості асфальтобетону, що використовується для верхнього шару покриття, доцільно використовувати вузькі фракції піску: (0-2,5) мм (3,0 мм) та (2,5 (3,0) – 5) мм».
Таблиця 15. Примітку 3 доповнити текстом: «Вміст зерен дрібніше 0,0071 мм у піску і відсівах подрібнення вивержених порід не повинен перевищувати 3 % за масою для суміші марки І».
Пункт 5.4.1. Посилання: «ГОСТ 16557» замінити посиланням
«ДСТУ Б В.2.7-121».
Пункт 5.4.2. Третій абзац доповнити текстом: «та вимогам
ДСТУ Б.В 2.7-121».
Пункт 5.4.3 викласти в новій редакції:
«До складу асфальтобетонів І і ІІ марки із холодних сумішей та сумішей пористих і високопористих асфальтобетонів І і ІІ марок, що містять відсіви подрібнення карбонатних гірських порід допускається не вносити мінеральний порошок, при цьому вміст глини та зерен менше ніж 0,071 мм у відсотках не повинен виходити за межі, встановлені в таблиці 15, а склад сумішей та властивості асфальтобетонів повинні задовольняти вимоги табл. 4, 5, 10 та 11».
Пункт 5.4.4. Після слів «асфальтобетонів ІІ марки» доповнити «крім асфальтобетонів типу Г, призначених…».
Пункт 5.4.5. Після слів «асфальтобетонів ІІ марки» доповнити «крім асфальтобетонів типу Г, призначених…».
Таблицю 17 викласти в новій редакції:
Таблиця 17 – Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у робочій зоні
|
Шкідливі речовини |
ГДК, мг/м3 |
Клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007 |
|
Парафін |
300 |
IV |
|
Циклогексан |
80 |
IV |
|
Етанол |
1000 |
IV |
|
Кам’яний пил |
6 |
IV |
|
Оксиди азоту (в перерахунку на NO2) |
5 |
III |
|
Окис сірки |
20 |
IV |
|
Оксид вуглецю |
20 |
IV |
|
Фенол |
0,3 |
II |
|
Ксилол |
50 |
III |
|
Вуглеводні С1-С10 (у перерахунку на вуглець) |
300 |
IV |
Пункт 6.8. Посилання « наказ від 31.03.1994, №45 Міністерства охорони здоров’я України» замінити посиланням на «наказ від 21.05.2007, №246 Міністерства охорони здоров’я України.»
Пункт 6.11. Посилання: «ГОСТ 17.23.02» замінити на «ГОСТ 17.2.3.02»;
Посилання «СП 4946» замінити на «ДСП 201».
Пункт 7.2. У слові „проводилося” вилучити зайве „р”.
Пункт 7.3. Замінити слово «заводом» на «змішувачем».
Пункт 7.4 викласти в новій редакції:
«При відвантаженні холодної суміші зі складу в автомобілі партією вважається кількість асфальтобетонної суміші одного складу, що відвантажена одному споживачу протягом доби. При відвантаженні холодної суміші зі складу у залізничні або водні транспортні засоби партією вважається кількість асфальтобетонної суміші одного складу, що відвантажується в один залізничний потяг або в одну баржу».
Пункт 7.6. Перший абзац викласти в новій редакції:
«Для контролю якості суміші на підприємствах-виготовлювачах відбирають і випробовують по одній пробі від кожної партії. Відбір проб проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801). У процесі виготовлення сумішей виконують три види контролю: вхідний, приймально-здавальний та періодичний.
Вхідний контроль сировинних матеріалів виробник здійснює відповідно до вимог ГОСТ 24297 згідно з переліком матеріалів, що підлягають вхідному контролю, затвердженим в установленому порядку на підприємстві-виробнику.»
Пункт 7.6. У другому абзаці вилучити словосполуку: « (2 рази за зміну)»; третій абзац, третій рядок вилучити слово «прогріву», у останньому рядку цього абзацу слово «нагрівання» замінити на «прогрівання».
Пункт 7.10. Посилання «ДБН В 2.3-4-2000» замінити на «ДБН В 2.3-4»; замінити слово «густоту» на «густину»; «виготовлених» на «переформованих».
Третій абзац, останнє речення викласти в новій редакції «Перевищення значень водонасичення кернів або вирубок по відношенню до показників водонасичення переформованих у лабораторії зразків не повинно бути більше ніж: для асфальтобетонів з гранулометрією типів А і Б – 1,5 %, типу В, Г і Д – 1 %, для асфальтобетонів нижніх шарів покриття – 2 %».
Пункт 8.1. Доповнити абзацом: «Коефіцієнт водостійкості асфальтобетону визначають за експрес-методом згідно з Додатком В».
Пункт 8.2. Посилання «ГОСТ 25592» замінити на «ДСТУ Б В.2.7-71».
Пункт 9.1 викласти в новій редакції:
«При відвантаженні споживачу асфальтобетонної суміші виробник зобов’язаний надавати на кожний транспортний засіб, що перевозить гарячу суміш, паспорт, в якому повинно бути вказано: номер паспорта і дата його видачі; найменування виробника і споживача; адреса споживача; найменування транспортної організації і номер машини; умовне позначення суміші згідно з пунктом 3.8 цього стандарту; дата і час відправки гарячої суміші; температура суміші на час відправки; маса завантаженого та порожнього автомобіля; маса суміші, що постачається.
Паспорт повинен вручатися споживачу до розвантаження суміші.»
Пункт 9.2 вилучити.
Пункт 9.3 доповнити текстом: «з додатковим позначенням в ньому терміну зберігання холодної суміші».
Додаток А, Таблиця А-1. замінити слово «Крим» словами «АР Крим».
Додаток Б, Таблиця Б-2. Примітку викласти у новій редакції:
«Примітка. Використання типів сумішей, що наведені у дужках, менш доцільне».
Додаток Б, Таблиця Б-5. Доповнити приміткою 3:
«Примітка 3. «Використання марок асфальтобетонів і типів сумішей, що наведені у дужках менш доцільне».
Стандарт доповнити додатком В у такій редакції:
«ДОДАТОК В
(обов’язковий)
Методика визначення коефіцієнта водостійкості асфальтобетону за експрес-методом
Суть методу полягає в оцінюванні ступеню падіння міцності асфальтобетону при стиску після дії на нього води за температури (20 ± 1) ºС в умовах вакууму та води за температури (85 ± 0,5) ºС при атмосферному тиску.
Зразки розташовують у посудині для вакуумування, заповненій водою, температура якої відповідає (20 ± 1) °С. Рівень води над зразками повинен бути не менше ніж 3 см. Посудину зі зразками підключають до вакуумної установки, де створюють і підтримують протягом 1 год. тиск, не вище ніж 2000 Па
(15 мм рт. ст.).
Потім тиск доводять до атмосферного і зразки витримують у тій же посудині з водою за температури (20 ± 1) °С протягом 30 хв. Після цього зразки дістають із посудини, розміщують на металевій сітці та переносять у водяну баню з температурою (85 ± 0,5) °С, де витримують протягом 50 хв. з точністю до 30 с. Рівень води у бані над та під зразками має бути не менше ніж 3 см.
Витримані у водяній бані зразки разом з металевою сіткою виймають та поміщають у посудину для термостатування у воді з температурою (20 ± 1) °С протягом 1,5 год. Занурення у водяну баню і вилучення зразків здійснюється максимально швидко.
Після закінчення часу термостатування зразки випробовують для визначення межі міцності на стиск при швидкості руху траверси преса (3,0 ± 0,3) мм/хв. згідно з пунктом 15.3 ДСТУ Б В.2.7-89.
Коефіцієнт водостійкості при прискореному водонасиченні визначають як відношення границі міцності на стиск зразків, що були витримані за викладеним режимом термостатування, до початкової границі міцності ненасичених зразків, що були випробувані відповідно до ДСТУ Б В.2.7-89 за температури (20 ± 1) °С. Середню границю міцності ненасичених і водонасичених зразків визначають за результатами трьох випробувань. Розбіжність між результатами випробування окремих зразків не повинна перевищувати 10 %.
За результатами випробування з точністю до другого десяткового знака обчислюють коефіцієнт прискореної водостійкості КЕ за формулою:
(В.1)
де RТВ – середнє значення границі міцності зразків, витриманих 50 хв у водяній бані при температурі (85 ± 0,5) °С;
R20 – середнє значення границі міцності ненасичених зразків асфальтобетону при температурі (20 ± 1) °С».
Стандарт доповнити додатком Г у такій редакції:
«ДОДАТОК Г
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
СОУ 45.02-00018112-020:2009 Методи випробування на стійкість до накопичення залишкових деформацій.
СОУ 45.02-00018112-039:2009 Способи оцінки стійкості асфальто-бетонних покриттів до утворення колії. Методи випробувань».
Код УКНД 93.080.20
Ключові слова: суміші асфальтобетонні, асфальтобетон, покриття, основи, автомобільні дороги, аеродроми
Надруковано:
“Інформаційний бюлетень Мінрегіонбуду”, №6, червень 2010 р., К.: “Укрархбудінформ”
