---

4.4.5.5 Станції управління та окремі перемикальні пристрої виконують спрощено, у розгорнутому вигляді, в обраному робочому положенні (ручному, автоматичному тощо) із зазначенням режиму, для якого наведені елементи перемикальних пристроїв.

Регулюючі органи показують на схемах у випадках, якщо вони є спільними з виконавчими механізмами.

4.4.5.6 Ліни зв'язку на пневматичних схемах виконують суцільними тонкими лініями, а лінії електроживлення – штрихпунктирними тонкими лініями. Стрілками вказують напрямок пневматичного сигналу. Лінії живлення стиснутим повітрям, електроживлення та скиду повітря в атмосферу допускається наносити, як показано на рисунку 5.

Рисунок 5

4.4.5.7 На пневматичних схемах живлення показують:

- головний та розподільні колектори;

- мережі повітроводів від колекторів до пнемоприймачів;

- стабілізатори тиску повітря і фільтри;

- контрольні манометри;

- запірну арматуру;

- резервні та продувальні вентилі;

- повітрозбірники (за необхідності).

На схемах живлення повітроводи не нумерують і пневмоприймачі не зображують. При цьому в нижній частині схеми наводять таблицю з характеристикою пневмоприймачів (позиційні познаки відповідно до схеми автоматизації, типи, витрата стиснутого повітря, місця встановлення).

4.4.5.8 Умовні графічні зображення, що застосовуються на схемах живлення, приймають згідно з такими стандартами:

- фільтри повітря – ГОСТ 2.793;

- стабілізатори (редуктори) тиску повітря – ГОСТ 2.785;

- вентилі запірні, крани триходові – ГОСТ 2.785;

- манометри контрольні – ГОСТ 2.781;

- трубопроводи стиснутого повітря – ДСТУ Б А.2.4-1.

4.4.5.9 На схемах пневможивлення вказують діаметри умовних проходів труб колекторів та відгалужень повітропроводів до пневмоприймачів. Над лінією, що зображує колектор, вказують тиск, під лінією – витрату стиснутого повітря.

4.4.5.10 У переліку елементів до пневматичних схем вказують:

- у графі "Познака" – познака приладу, що зображений на схемі;

- у графі "Найменування" – найменування приладу та його тип;

- у графі "Примітка" – познаки приладів, що вказані на схемах автоматизації.

Приклад виконання переліку елементів наведений у таблиці 3.

Таблиця 3

4.4.5.11 Приклади виконання принципових пневматичних схем наведені у додатках Ж і К.

4.5 Схеми (таблиці) з'єднань та підключення зовнішніх проводок

4.5.1 Загальні вимоги

4.5.1.1.З'єднання та підключення зовнішніх проводок показують у вигляді схем або таблиць.

4.5.1.2 Схеми з'єднань та підключення виконують, як правило, роздільно для кожного блока, що автоматизується, монтаж якого здійснюють незалежно від інших. При цьому в найменуванні схеми додатково вказують найменування блока.

Приклад

Блок насосів. Схема з'єднань зовнішніх проводок.

4.5.1.3 Рекомендується на схемах з'єднань зовнішніх проводок наводити підключення електропроводок до приладів, що встановлені безпосередньо на технологічному обладнанні та комунікаціях, а також до одиночних позащитових (місцевих) приладів.

При незначному обсязі електропроводок, що підключаються до технічних засобів автоматизації, ці підключення допускається наводити на схемі з'єднань, при цьому не виконуючи схеми підключення.

4.5.1.4 Підключення електропроводок до групових установок і приладів, щитів та пультів, комплексів технічних засобів рекомендується наводити на самостійних схемах підключення.

4.5.1.5 Технічні засоби, для яких на схемах наводять підключення електропроводок, зображують спрощено зовнішніми обрисами або у вигляді прямокутників, у яких показують:

- ввідні елементи (наприклад, гермовводи, сальники) – по контуру прямокутника умовними графічними зображеннями згідно з ГОСТ 2.702;

- вхідні та вихідні елементи – у вигляді кружків (для круглих штепсельних рознімань) або прямокутників (наприклад, для збірок і колодок затискачів та інших елементів відповідної форми).

4.5.1.6 Познаку (позащитових приладів), порядковий номер і тип (протяжних, з'єднувальних та клемних коробок) вказують над полицею лінії-винесення, а під полицею – познаку і (або) номер аркуша установки (рисунок 6).

Рисунок 6

Для інших технічних засобів всередині прямокутника вказують їх найменування, а також:

- номер аркуша (позначення документа) креслення установки (для групової установки);

- номер листа таблиці підключення зовнішніх проводок (для щитів і пультів).

4.5.1.7 Познаки жил кабелів та проводів на схемах і таблицях з'єднань та підключення приймають відповідно до принципових електричних схем.

4.5.2 Правила виконання схем з'єднань зовнішніх проводок

4.5.2.1 На схемі з'єднань у загальному випадку наводять:

- первинні прилади та виконавчі механізми, що встановлені безпосередньо на технологічному обладнанні і комунікаціях;

- протяжні, клемні та з'єднувальні коробки;

- позащитові прилади та групові установки приладів;

- щити, пульти, комплекси технічних засобів;

- зовнішні електричні і трубні проводки між всіма технічними засобами автоматизації, що встановлені на технологічному обладнанні і комунікаціях;

- захисне та функціональне заземлення, занулення систем автоматизації;

- перелік елементів згідно з ГОСТ 2.701.

4.5.2.2 Первинні прилади та виконавчі механізми зображують у верхній частині схеми під таблицею даних, що виконується, як показано на рисунку 7. Нижче розташовують позащитові прилади, щити та інші технічні засоби.

Категорія трубної проводки визначається технологом згідно з правилами технологічного проектування. Якщо категорія не визначена, то допускається дану графу не показувати.

Рисунок 7

4.5.2.3 Технічні засоби автоматизації, для яких на схемі не наводять підключення електропроводок, зображують:

- прилади – умовними графічними зображеннями згідно з ДСТУ Б А.2.4-16;

- групові установки, з'єднувальні коробки, комплекси технічних засобів – у вигляді прямо кутників, у яких вказують їх найменування, познаку і (або) номер аркуша, на якому наведені схеми (таблиці) підключення зовнішніх проводок;

- щити і пульти – відповідно до рисунків 8 та 10;

Рисунок 8

- протяжні коробки – у вигляді прямокутників, всередині яких штриховими лініями показують розгалуження джгутів проводів – відповідно до рисунка 9;

Рисунок 9

- інші технічні засоби – відповідно до рисунка 10.

Рисунок 10

4.5.2.4 Зовнішні електричні та трубні проводки виконують окремими суцільними основними товстими лініями.

Кабелі, що проходять у коробі, розривають на його зображенні. Приклад прокладання кабелів у коробах наведений на рисунку 11. При цьому короб зображують двома паралельними тонкими лініями на відстані 3-4 мм одна від одної.

Рисунок 11

Для кожної проводки над лінією, що ії зображує, наводять технічну характеристику (тип, марку кабеля, проводу, кількість робочих жил кабеля, труби тощо) та довжину проводки. Над кількістю робочих жил указують рівень сигналів у кабелях, що прокладаються, як показано на рисунку 12.

Допускається довжину вказувати під лінією проводки. Для електропроводок у захисних трубах під лінією вказують характеристику та довжину захисної труби.

Рисунок 12

Контрольним кабелям та захисним трубам, у яких прокладено джгути проводів, присвоюють порядкові номери. Порядкові номери коробам присвоюють з додаванням літери "К".

Приклад

1К; 2К і т.д.

Кількість робочих жил показується над лінією проводки в прямокутнику після вказівки типу і жильності кабелю.

Трубним проводкам (імпульсним, командним, живильним, дренажним, допоміжним тощо) присвоюють або:

- порядкові номери з додаванням перед ними цифри "О";

- позицію приладу з додаванням літери "Т" і порядкового номера лінії.

Приклад

01, 02 або 245Т, 30Т1, 30Т2.

Якщо у робочій документації присутні імпульсні лінії та пневмокабелі, допускається для пневмокабелів присвоювати номери з додаванням перед ними "00".

Номери проводок вказують у колах, які розміщують у розриві ліній.

4.5.2.5 Захисне і функціональне заземлення та занулення систем автоматизації показують на схемах з'єднань із застосуванням графічних умовних зображень відповідно до таблиці Л.1 (додаток Л).

Жилам кабелів і проводів, що використовуються як нульові захисні провідники, присвоюють цифрову познаку з додаванням літери "N".

Приклад

801N.

4.5.2.6 Технічні вимоги до схеми у загальному випадку повинні містити:

- посилання на схеми автоматизації, на яких вказані позиційні познаки приладів;

- пояснення щодо нумерації кабелів, проводів, труб, коробів (за необхідності);

- вказівки щодо захисного заземлення та занулення електроустановок.

4.5.2.7 У перелік елементів, що виконується згідно з ГОСТ 2.701, включають:

- трубопровідну запірну арматуру;

- з'єднувальні, клемні та протяжні коробки;

- кабелі, проводи, пневмокабелі;

- матеріали для захисного та функціонального заземлення, занулення обладнання і проводок.

Графу "Познака" не заповнюють.

4.5.2.8 Для складних з'єднань електропроводок у системі автоматизації (наприклад, при перевазі систем управління електроприводами), коли застосовують багатожильні магістральні кабелі, з'єднання проводок доцільно показувати за спрощеною схемою, що відображує тільки структуру проводок. У цьому випадку всі прилади показують умовними зображеннями відповідно до схеми автоматизації (без таблиці даних), решту технічних засобів – у вигляді прямокутників.

Лінії зв'язку (незалежно від кількості проводів, кабелів, коробів, що прокладаються) показують однією лінією, без зазначення характеристик та довжини проводок, над лінією зв'язку вказують номери проводок.

Для такої схеми виконують таблицю з'єднань зовнішніх проводок, у, якій наводять всі інші відомості, що необхідні для монтажу проводок.

Приклад виконання схеми з'єднань зовнішніх проводок наведений на рисунку 13.

4.5.3 Правила виконання схем підключення зовнішніх проводок

На схемі підключення у загальному випадку показують підключення проводок до групових установок позащитових приладів, з'єднувальних коробок, щитів (включаючи клемні), пультів, комплексів, їх складових частин. При складних підключеннях до одиночних позащитових приладів, електроапаратів та інших технічних засобів (наприклад, для окремих типів газоаналізаторів таконцентратомірів, пускачів, кнопкових постів управління) їх також показують на схемі підключення.

Рисунок 13

4.5.3.2 На схемі підключення наводять та наносять:

- зображення пристроїв, до яких підключають проводки, згідно з 4.5.1.5;

- підключення до пристроїв жил кабелів, проводів і імпульсних труб та їх познаки згідно з 4.5.1.7;

- відрізки кабелів, імпульсних труб відповідно до схеми з'єднань зовнішніх проводок.

Відрізки кабелів і імпульсних труб, що протилежні підключенню, закінчують фігурною дужкою з

посиланням на познаку і (або) номер аркуша основного комплекту, на якому наведена схема зовнішніх з'єднань.

Приклад зображення підключення зовнішніх проводок до одиничного односекційного щита наведений на рисунку 14.

Рисунок 14

4.5.4 Правила виконання таблиць з'єднань та підключення зовнішніх проводок

4.5.4.1 Таблицю з'єднань виконують згідно з формою 4 (додаток М). На першому аркуші таблиці наводять перелік елементів та технічні вимоги.

4.5.4.2 У графі таблиці з'єднань вказують:

- у графі "Кабель, джгут, труба" – номер електричної або трубної проводки;

- у графі "Напрямок" – найменування або позначення технічних засобів автоматизації, від яких (звідки) і до яких (куди) спрямована дана з'єднувальна проводка;

- у графі "Напрямок за кресленнями розташування»- адресу прокладання зовнішніх проводок;

- у графі "Вимірювальний ланцюг, рівень сигналу" – значення рівня сигналу (220В, 4...20 мА тощо), або "ВЛ", "ТС" тощо;

- у графі "Креслення установки" – креслення установок приладів засобів автоматизації, що вказані у підзаголовку "Звідки" графи "Напрямок".

Інші графи заповнюють відповідно до їх найменувань. При цьому у графі "Кабель, провід" не вказують фактичної довжини, а у графі "Труба" додатково вказують товщину стінок труб, у тому числі захисних, для пневмокабелю – його марку та кількість труб.

4.5.4.3 Таблицю підключення виконують згідно з формою 5 (додаток Н) – по розділах, що відповідають найменуванням технічних засобів (наприклад, щити, пульти, з'єднувальні коробки), їх найменування записують у таблицю у вигляді заголовка та підкреслюють його.

У таблицю записують спочатку електричні проводки, потім (з нового аркуша) трубні.

У таблиці між записами різних пристроїв рекомендується залишати вільні рядки.

4.5.4.4 У графах таблиці підключення вказують:

- у графі "Кабель, джгут" – номер кабелю, джгута проводів, проводу, пневмокабелю, що підключається до пристрою, який вказаний у заголовку;