8.2.5 Відтавання зразків здійснюють за температури повітря t_в від 18 °С до 22 °С. Тривалість часу відтавання встановлюється залежно від типу матеріалу, що випробовується:

- для групи теплоізоляційних матеріалів відповідно до таблиці Л1 ДБН В.2.6-31 тривалість відтавання повинна складати 4 год за температури t_в;

- для групи конструкційно-теплоізоляційних матеріалів відповідно до таблиці Л1 ДБН В.2.6-31 тривалість відтавання повинна складати 5 год за температури t_в;

- для масивних повітроізоляційних матеріалів тривалість відтавання повинна складати 4 год за температури t_в;

- для повітроізоляційних матеріалів на основі мембранних плівок тривалість відтавання повинна складати 2 год за температури t_в.

8.2.6 Нагрівання зразків здійснюється в кліматичній камері в умовах примусової конвекції за температури t_н = (60 ±1) °С. Тривалість часу нагрівання визначають залежно від типу матеріалу, що випробовується:

- для групи теплоізоляційних матеріалів відповідно до розділів 1.1, 1.4, 1.5, 1.6 таблиці Л1 ДБН В.2.6-31 та для групи конструкційно-теплоізоляційних матеріалів тривалість нагрівання повинна складати 6 год за температури t_н;

- для групи теплоізоляційних матеріалів відповідно до розділів 1.2, 1.3 таблиці Л1 ДБН В.2.6-31 тривалість нагрівання повинна складати 16 год за температури t_н;

- для масивних повітрозахисних матеріалів тривалість нагрівання повинна складати 6 год за температури t_н;

- для повітрозахисних матеріалів на основі мембранних плівок тривалість нагрівання повинна складати 3 год за температури t_н.

8.2.7 Під час циклічних температурних впливів відтавання та нагрівання відносна вологість повітря в робочому об'ємі кліматичної камери повинна підтримуватись постійною на рівні φ = (95 ±5) %.

8.2.8 Один цикл випробувань складається із заморожування – відтавання – нагрівання.

8.2.9 Кількість циклів випробувань повинна становити не менше ніж 60.

8.2.10 Через кожних десяти циклів випробувань відбирають із числа випробуваних по 5 зразків волокнистих теплоізоляційних матеріалів та по 3 зразки інших матеріалів. Відібрані зразки висушують згідно з 7.2 і проводять випробування теплофізичних характеристик у залежності від призначення матеріалів згідно з 8.1.

8.2.11 Кінцева кількість циклів випробувань встановлюється в залежності від характеру зміни експлуатаційного теплофізичного параметра. При виникненні нелінійної ділянки зміни теплофізичного параметра, що встановлюється за результатами випробувань не менше як трьох експериментальних точок після лінійної ділянки, випробування завершуються. Якщо після 60 циклів випробувань не зафіксовано нелінійної ділянки зміни теплофізичного параметра, випробування можуть бути завершені.

8.2.12 Результати випробувань фіксуються в протоколі згідно з формою додатка В.

8.3 Випробування з визначення теплопровідності в розрахункових умовах

8.3.1 Підготовлений до випробувань зразок встановлюють у випробувальний прилад згідно з ДСТУ Б В.2.7-105. Забезпечують щільне прилягання поверхні дослідних зразків до поверхні плит нагрівача та холодильника випробувального приладу.

8.3.2 Задають температуру плит нагрівача та холодильника випробувального приладу так, щоб середня температура зразка під час випробувань становила (10 ±1) °С та проводять вимірювання згідно з ДСТУ Б В.2.7-105. Градієнт температури зразка під час випробувань не повинен перевищувати 1 °С/см.

8.3.3 Проводять вимірювання згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 при заданій температурі матеріалу, що встановлюється згідно з температурним діапазоном можливої експлуатації виробів. Градієнт температури зразка під час випробувань не повинен перевищувати 1 °С/см.

8.3.4 Після проведення вимірювань визначають кінцеву вологість зразка w_к, %, до значення якої і відносять отримане значення теплопровідності.

8.3.5 При відхиленнях середньої температури зразка від 10 °С більше ніж на 1 °С проводять випробування в діапазоні температур від мінус 10 °С до 20 °С не менше ніж у п'яти температурних точках.

8.3.6 Результати випробувань фіксуються в протоколі згідно з формою додатка Г.

9 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ ТА ОЦІНКА ПОХИБКИ

9.1 Встановлюють середнє деклароване значення за результатами вимірювань експлуатаційного теплофізичного параметра згідно з 8.1 за формулою:

де ŷ – середньоарифметичне значення параметра за результатами випробувань;

ε – довірча межа випадкової похибки результатів вимірювань, що визначається за формулою:

де t – коефіцієнт Стьюдента, який залежно від довірчої ймовірності Р та числа результатів спостережень п визначається згідно з ДСТУ ГОСТ 8.207;

S(ŷ) – оцінка середнього квадратичного відхилення результату вимірювання, що розраховується за формулою:

де y_i – i-й результат спостереження;

n – число результатів спостережень.

9.2 Оброблення масиву експериментальних даних при визначенні терміну ефективної експлуатації ізолюючих матеріалів згідно з 8.2 проводять методами регресійного аналізу та математичної статистики для області лінійної зміни кожного експлуатаційного параметра, на підставі чого одержують залежність у вигляді:

де y – чисельне значення параметра, що визначався відповідно до 8.2;

x – кількість циклів випробувань;

ε – довірча межа випадкової похибки результатів вимірювань для рівня забезпеченості 95 %;

b – коефіцієнт регресії.

9.2.1 При визначенні умовної експлуатаційної зміни теплопровідності λ_e теплоізоляційних та конструкційно-теплоізоляційних матеріалів коефіцієнт b згідно з формулою (8) має знак "плюс".

9.2.2 При визначенні умовної експлуатаційної зміни повітропроникності i_е та паропроникності μ_е повітроізоляційних матеріалів коефіцієнт b в рівнянні (8) має знак "плюс" або "мінус", що визначається результатами випробувань.

9.3 Оброблення масиву експериментальних даних під час визначення теплопровідності будівельних матеріалів у розрахункових умовах проводять методами регресійного аналізу і математичної статистики експериментальних даних, які апроксимують відповідною залежністю з рівнем забезпеченості не менше ніж 95 %.

9.3.1 При проведенні випробувань відповідно до 8.3.2 за результатами вимірювань визначають залежність λ(w) при розрахунковій температурі матеріалу.

9.3.2.При проведенні випробувань відповідно до 8.3.3 за результатами вимірювань визначають залежність теплопровідності матеріалу від температури λ(t) та вологості λ(w) за формулою:

де λ_р – розрахункова теплопровідність матеріалу, Вт/(мּК);

– декларована теплопровідність матеріалу, що визначається згідно з 8.1 та формулою (5), Вт/(мּК);

f_t – коефіцієнт урахування впливу температури на теплопровідність, що визначається апроксимацією результатів вимірювань залежності λ(t) методами регресійного аналізу і математичної статистики з рівнем забезпеченості не менше ніж 95 %;

f_w – коефіцієнт урахування впливу вологи на теплопровідність, що визначається апроксимацією результатів вимірювань залежності λ(w) методами регресійного аналізу і математичної статистики з рівнем забезпеченості не менше ніж 95 %.

10 ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

10.1 Оцінювання терміну ефективної експлуатації

10.1.1 Для кожного з експлуатаційних теплофізичних параметрів згідно з 8.1 встановлюється чисельне значення показника ресурсу для рівня забезпеченості 0,95, що обчислюється за формулою:

де х* – найбільше значення кількості циклів, що відповідає лінійній ділянці зміни експлуатаційного теплофізичного параметра.

10.1.1.1 При визначенні показника ресурсу зміни теплопровідності r_λ теплоізоляційних та конструкційно-теплоізоляційних матеріалів довірча межа є в рівнянні (10) має знак "плюс".

10.1.1.2 При визначенні показника ресурсу зміни повітропроникності r_i повітроізоляційних матеріалів довірча межа є в рівнянні (10) має знак "плюс".

10.1.1.3 При визначенні показника ресурсу зміни паропроникності r_μ повітроізоляційних матеріалів довірча межа є в рівнянні (10) має знак "мінус".

10.1.1.4 При визначенні показника ресурсу x* може бути прийнятим x* = 60, якщо після 60 циклів випробувань не зафіксовано нелінійної ділянки зміни теплофізичного параметра.

10.1.2 Термін ефективної експлуатації для теплоізоляційних та конструктивно-теплоізоляційних матеріалів приймається не менше 25 років при виконанні умови:

де k_z – масштабний коефіцієнт, що враховує відповідність експериментальних циклів тепловологісним умовам експлуатації матеріалу в конструкції. У залежності від конструктивного рішення розміщення матеріалу в огороджувальній конструкції приймається: k_z = 3 за наявності шару матеріалу між теплоізоляційним шаром та зовнішнім повітрям з D ≥ 1, де D – теплова інерція шару, що визначається за 2.4 ДБН В.2.6-31; k_z = 5 для конструкцій зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією згідно з ДБН В.2.6-33 та для конструкцій із захисним опоряджувальним шаром (шарами), що розташовані між теплоізоляційним шаром та зовнішнім повітрям з D < 1.

При виникненні нелінійної ділянки зміни експлуатаційного теплофізичного параметра після кількості циклів х < 60 масштабний коефіцієнт збільшується на значення 60/х*.

10.1.3 Термін ефективної експлуатації для повітроізоляційних матеріалів приймається не менше ніж 25 років у разі виконання умов:

де i₀ – коефіцієнт повітропроникності матеріалу в початкових умовах, кг/(мּгодּПа);

μ₀ – коефіцієнт паропроникності матеріалу в початкових умовах, мг/(мּгодּПа).

10.2 Встановлення теплопровідності в розрахункових умовах

10.2.1 При проведенні випробувань відповідно до 8.3.2 та обробці результатів вимірювань згідно з 9.3.1 по визначеній залежності λ(w) при розрахунковій температурі матеріалу встановлюють характеристики теплопровідності матеріалу при w_A, w_Б.

Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

де ε_λ – те саме, що в формулі (8);

k_к – коефіцієнт урахування впливу кліматичної деструкції матеріалів у процесі експлуатації на їх теплопровідність визначається за формулою:

k_м – коефіцієнт урахування впливу якості будівельно-монтажних робіт на зміну теплопровідності матеріалу; для м'яких матеріалів із міцністю на стиск при 10 %-ій деформації менше ніж 0,035 МПа приймається 1,1; для матеріалів із міцністю на стиск при 10 %-ій деформації – 0,035 МПа та більше приймається 1.

10.2.3 При проведенні випробувань відповідно до 8.3.3 та оброблення результатів вимірювань згідно з 9.3.2 розраховують значення та при w_А, w_Б відповідно.

10.2.3.1 Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

де f_t – те саме, що у формулі (9).

11 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

11.1 Під час роботи з електроприладами необхідно дотримуватися правил техніки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.1

11.2 Під час виготовлення та зберігання дослідних зразків, а також при проведенні випробувань необхідно використовувати засоби індивідуального захисту: гумові рукавиці, респіратори згідно з ГОСТ 12.4.028 тощо.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ФОРМА ПРОТОКОЛУ КОНТРОЛЬНИХ ВИМІРЮВАНЬ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДОСЛІДНИХ ЗРАЗКІВ ДО ВИПРОБУВАНЬ