А.3.5 Міцність бетону fcm на стиск під час випробувань повинна складати 70 ± 10 % заданої міцності бетону fck балок, що випробовуються. Ця вимога може задовольнятись через викорис­тання бетону вказаного класу, але випробуваного раніше 28 діб після виготовлення зразків.

А.3.6 Для зразків також мають визначатись границя текучості, тимчасовий опір і максимальне видовження зразка з'єднувального елемента.

А.3.7 Якщо для плит використовується профільований сталевий настил, то міцність на розтяг і границютекучості сталевого профнастилу необхідно приймати за випробуваннями пробних зразків, вирізанних із настилів, які використані у випробуваннях на зсув.

А.4 Випробування зразків

А.4.1 Перше навантаження слід прикладати із зростанням до 40 % очікуваного руйнівного навантаження, а потім циклами навантаження-розвантаження 25 разів в діапазоні між 5 % і 40 % від очікуваного руйнівного навантаження.

А.4.2 Після цього послідовний приріст навантажень має виконуватись так, щоб руйнування відбулося не раніше ніж через 15 хв.

А.4.3 Поздовжні деформації зсуву по контакту між кожною бетонною плитою і сталевим елементом слід вимірювати неперевно в процессі навантаження або на кожному етапі наванта­ження. Деформації зсуву слід вимірювати щонайменше, поки навантаження не знизиться на 20 % від максимального.

А.4.4 Деформації відшарування кожної плити від сталевого елемента слід вимірювати якомога ближче до місця розташування кожної группи з'єднувальних елементів.

А.5 Оцінка результатів випробувань

А.5.1 Якщо виконуються випробування трьох номінально ідентичних зразків і відхили будь- якого окремого випробування від середнього значення не перевищують 10 %, то несуча здатність може визначатись наступним чином:

  • характеристичне значення несучої здатності PRk приймається за найменшим із значень руйнівного навантаження (поділеному на кількість з'єднувальних елементів), зменшеному на 10 %;

розрахункову несучу здатність PRd визначають за формулою:

PRd


fu PRk <^Rk_ fut Jv Yv


де fu - мінімальний заданий тимчасовий опір матеріалу з'єднувального елемента;

fut - фактичний тимчасовий опір матеріалу з'єднувального елемента за результатами

випробування зразка;

Уу =1,25 - коефіцієнт надійності для з'єднувального елемента.

А.5.2 Якщо відхил від середнього значення складає більше 10 %, то слід провести ще що­найменше 3 додаткових випробування такого самого виду. Після цього результати випробувань необхідно оцінити методами статистичного аналізу.

А.5.3 Якщо з'єднувальний елемент складається з двох окремих елементів, один з яких сприй­має зсув, а інший перешкоджає відшаруванню, то в'язі, які сприймають відрив, повинні мати достатню міцність і жорсткість, щоб виміряні деформації відшарування від навантаження у 80 % руйнівного складали менше половини поздовжньої деформації зсуву плити відносно балки.

А.5.4 Деформації зсуву 8О слід приймати такими, що дорівнюють максимальному зсуву при характеристичному рівні навантаження, як це показано на рисунку А.2. Характеристичне значення деформації зсуву 6ик слід приймати аналогічним мінімальному значенню 80, отриманому при випробуванні, зменшеному на 10 %, або визначати за статистичним аналізом всіх результатів випробувань.


У

Рисунок А.2 - Визначення деформації зсуву 50

КНД 91.010.30; 91.080.99

Ключові слова: сталезалізобетонні конструкції; з'єднувальні елементи; гнучкі і жорсткі з'єднувальні елементи; розрахунок і конструювання з'єднувальних елементів.

Редактор - А.О. Луковська
Комп'ютерна верстка - В.Б.Чукашкіна

Формат 60x841/g. Папір офсетний. Гарнітура "АгіаГ.
Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".
вул. М. Кривоноса, 2А, м. Київ-37, 03037, Україна.
Тел. 249-36-62

Відділ реалізації: тел.факс (044) 249-36-62 (63, 64)
E-mail:[email protected]

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців
ДК № 690 від 27.11.2001 р.

2017