---

7.4.3.1.2.2 Інші умови проведення стендових випробовувань СГС мають відповідати вимогам 7.4.2.1.7.4, 7.4.2.1.7.5, 7.4.2.1.8.

7.4.3.2 Метод дорожніх випробовувань СГС

7.4.3.2.1 Умови проведення дорожніх випробовувань

7.4.3.2.1.1 Випробовування СГС проводять для двох положень КТЗ на ухилі: передніми колесами вниз та передніми колесами вгору.

7.4.3.2.1.2 Дорога для випробовування має бути з цементно- або асфальтобетонним покривом. Поверхня дороги має бути рівна, суха і чиста. Поперечний ухил — не більше ніж 1,5 %, поздовжній ухил — відповідно до таблиці 11.

7.4.3.2.1.3 Інші умови проведення дорожніх випробовувань СГС мають відповідати вимогам 7.4.2.1.7.4, 7.4.2.2.1.2, 7.4.2.2.1.4, 7.4.3.1.2.1.

7.4.3.2.2 Вимоги щодо безпеки під час проведення дорожніх випробовувань СГС

7.4.3.2.2.1 КТЗ страхують відповідними до розміру його коліс противідкатними упорами, які встановлюють на дорозі нижче по ухилу на відстані не менше ніж 0,1 м та не більше ніж 0,15 м від коліс найбільш навантаженої осі КТЗ.

7.4.3.2.2.2 Інші вимоги щодо безпеки під час проведення дорожніх випробовувань СГС мають бути відповідно до 7.4.2.2.2.2.

7.4.4 Контроль ефективності гальмування ЗГС

7.4.4.1 Метод дорожніх випробовувань

7.4.4.1.1 Під час гальмування ЗГС необхідно визначити усталене сповільнення КТЗ у діапазоні швидкостей від 35 км/год до 25 км/год, який можна контролювати за допомогою спідометра КТЗ.

7.4.4.1.2 Умови проведення дорожніх випробовувань ЗГС мають відповідати вимогам 7.4.2.2.1.1, 7.4.2.2.1.2.

7.4.4.1.3 Вимоги щодо безпеки під час проведення дорожніх випробовувань ЗГС — відповідно до 7.4.2.2.2.2.

7.4.5 Контроль зниження тиску пневматичного та пневмогідравлічного привода

7.4.5.1 Зниження тиску повітря у ресиверах пневматичного або пневмогідравлічного привода контролюють за допомогою манометрів, які приєднують до кожного з ресиверів. У цьому випадку контролюють проміжок часу, зазначений у 6.4.9.

7.4.5.2 Умови проведення контролю зниження тиску повітря у ресиверах пневматичного або пневмогідравлічного привода

7.4.5.2.1 До початку випробовувань тиск повітря у ресиверах має дорівнювати значенню верхньої границі регулювання тиску згідно з НЕ.

7.4.5.2.2 Протягом проміжку часу, що контролюють, компресор не повинен працювати.

7.4.6 Вимоги відповідно до 6.4.10 перевіряють візуально:

— для причепів, обладнаних пневматичною гальмівною системою, перевіряють наявність ходу штоків пневмокамер під час від’єднання магістралі живлення гальмівної системи причепа від тягача;

— для причепів, обладнаних інерційною гальмівною системою, перевіряють наявність та стан страхувального тросу, з’єднаного з гальмівним приводом.

7.4.7 Границя допустимої основної похибки має бути не більше ніж, у разі вимірювання:

— гальмівного шляху ± 5,0 %;

— початкової швидкості гальмування ± 1,5 км/год;

— гальмівної сили. ± 3,0 %;

— зусилля на органі керування ± 4,0 %;

— параметрів часу ± 0,01 с;

— тиску стисненого повітря ± 3,0 %;

— усталеного сповільнення ± 4,0 %.

Примітка. Для початкової швидкості гальмування та параметрів часу вказано значення абсолютної похибки, а для решти параметрів — зведеної похибки.

7.5 Методи контролювання склоочищувачів та склоомивачів вітрового скла

7.5.1 Склоочищувачі контролюють на всіх передбачених для них режимах роботи.

7.5.2 Під час контролювання склоочищувачів та склоомивачів двигун КТЗ має працювати з мінімальною частотою обертання колінчастого вала в режимі холостого ходу.

Під час контролювання склоочищувачів з електричним приводом мають бути увімкнені фари дальнього світла.

7.5.3 Відповідність вимогам 6.5.1, 6.5.3— 6.5.5 перевіряють візуально.

7.5.4 Частоту переміщування щіток перевіряють за допомогою секундоміра за проміжок часу не менше ніж 1 хв.

7.5.5 Границя допустимої основної похибки вимірювання параметрів часу (абсолютна) має бути не більше ніж ± 0,1 с.

7.6 Методи контролювання двигуна та його систем

7.6.1 Для визначення вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах КТЗ із двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі, застосовують метод та устаткування, наведені у ДСТУ 4277.

7.6.2 Для визначення димності відпрацьованих газів КТЗ із дизелями або газодизелями застосовують метод та устаткування, наведені у ДСТУ 4276.

7.6.3 Для визначення рівня зовнішнього шуму (звуку) нерухомого КТЗ застосовують будь-який майданчик необхідних розмірів з асфальтобетонним або цементнобетонним покривом та метод згідно з ДСТУ UN/ECE R 51-02.

Під час проведення державного технічного огляду можна використовувати шумомір 2 класу згідно з ГОСТ 17187.

7.6.4 Відповідність вимогам 6.6.5 — 6.6.8 перевіряють візуально.

7.7 Методи контролювання газобалонного обладнання

7.7.1 Відповідність вимогам 6.7.1 — 6.7.11, 6.7.14 перевіряють візуально.

7.7.2 Лінійні розміри відповідно до 6.7.3 (щодо визначання відстані між газовим балоном і поверхнею дороги) та 6.7.13 перевіряють за допомогою лінійки або іншого ЗВТ, призначеного для визначення лінійних розмірів.

7.7.3 Витік газу відповідно до 6.7.12 перевіряють із використовуванням течешукача, при цьому електромагнітні клапани газової системи мають бути у відкритому положенні. Можна перевіряти «омилюванням» з'єднань. Поява мильних бульбашок не дозволена.

7.7.4 Границя допустимої основної похибки вимірювання лінійних розмірів (абсолютна) має бути не більше ніж ± 0,008 м.

7.8 Методи контролювання інших елементів конструкції

7.8.1 Відповідність вимогам 6.8.1, 6.8.2, 6.8.4 — 6.8.6, 6.8.8, 6.8.10 — 6.8.25 перевіряють візуально та, у відповідних випадках, прикладанням зусилля, приведенням у дію, простукуванням нарізевих з'єднань.

7.8.2 Кути встановлення коліс відповідно до 6.8.3 контролюють Із застосуванням відповідного устаткування та рекомендацій підприємства-виробника КТЗ.

7.8.3 Для визначення світлопропускання стекол КТЗ відповідно до 6.8.7 застосовують метод, викладений у рекомендаціях (настановах) підприємства-виробника відповідного спеціального обладнання.

7.8.4 Виконання вимог відповідно до 6.8.9 контролюють відповідно до методів, викладених у зазначених у цьому пункті нормативних документах.

7.8.5 Виконання вимог 6.8.26, 6.8.27 контролюють відповідно до методів, викладених у відповідних нормативних документах.

7.8.6 Границя допустимої основної похибки вимірювання світлопропускання стекол (абсолютна) має бути не більше ніж ± 4,0 %.

ДОДАТОК А

(довідковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ КТЗ

КТЗ категорій М₂ та М₃ належать до:

а) одного або кількох класів — клас І, клас II, клас III (згідно з ДСТУ UN/ECE R 36-03);

б) одного з класів — клас А або клас В (згідно з ДСТУ UN/ECE R 52-01).

Клас І — автобуси, призначені для перевезення пасажирів, що сидять і стоять, із можливістю для пасажирів безперешкодно переміщуватися по салону.

Клас II — автобуси, призначені для перевезення головним чином пасажирів, що сидять, а також пасажирів, що стоять у проході поміж рядами та (або) на площадці, яка не перевищує за розміром площі, необхідної для розміщення двох здвоєних сидінь.

Клас III — автобуси, призначені для перевезення винятково пасажирів, що сидять.

Клас А — автобуси (пасажировмісністю до 22 пасажирів), призначені для перевезення пасажирів, що, сидять, та мають місця для пасажирів, які стоять.

Клас В — автобуси (пасажировмісністю до 22 пасажирів), призначені для перевезення винятково пасажирів, що сидять.

ДОДАТОК Б

(довідковий)

МЕТОДИКА ОБЧИСЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ РГС

Б.1 Значення гальмівного шляху (S_г) за параметрами гальмівної діаграми згідно з ДСТУ 2886 обчислюють за формулою:

S_г= V₀/ 3,6 ∙ (τ_з+ 0,5 ∙ τ_н) + V₀²/ (26 ∙ j_уст) , (Б.1)

де V₀ — початкова швидкість гальмування, км/год;

τ_з — проміжок часу від початку гальмування КТЗ до моменту

виникнення сповільнення (гальмівної сили), с;

τ_з — тривалість наростання сповільнення, с;

j_уст — усталене сповільнення КТЗ, м/с².

Б.2 Максимальну гальмівну силу кожного колеса КТЗ (Р_гмакс) і тривалість спрацьовування пневматичної гальмівної системи на стенді (τ_сп) обчислюють за формулами:

Р_{г макс}= Р_г2+ (Р_г2- Р_г1) ∙ (p₃– p₂) / (p₂– p₁) , (Б.2)

де P_г1 — сила, що витрачається на прокручування незагальмованого колеса, Н;

P_г2 — максимальна гальмівна сила, отримана під час випробовування КТЗ

у стані порожньої маси, за відсутності блокування коліс, Н;

p₁ — тиск повітря, за якого на колесі КТЗ виникає гальмівна сила, МПа;

p₂ — тиск повітря, що відповідає максимальній гальмівній силі колеса

під час випробовування КТЗ у стані порожньої маси, МПа;

p₃ — тиск повітря у виконавчому органі пневмопривода у разі повного приведення у дію

органа керування РГС (і положення регулятора гальмівних сил, що відповідає стану максимальної маси КТЗ), МПа (не більше значення нижньої границі регулювання тиску стисненого повітря у приводі РГС згідно з НЕ).

τ_сп= τ_з+ (τ_сп2- τ_з) ∙ (P_гмакс– P_г1) / (P_г2– P_г1) , (Б.3)

де τ_сп2 — тривалість спрацьовування гальмівної системи на стенді

під час випробовувань КТЗ у стані порожньої маси, с.

Примітка 1. Дозволено застосовувати більшу кількість точок для лінійної екстраполяції, інші, точніші методи екстраполяції, а також перерахування нормативів ефективності РГС для методу стендових випробовувань КТЗ у проміжному стані — від порожньої до максимальної маси.

Примітка 2. У випадку перевищення отриманої величини загальної питомої гальмівної сили значення, максимально можливого за умови зчеплення коліс з опорною поверхнею (1,0), чи невідповідності ефективності РГС нормативним значенням відповідно до 9.7.2.2 і 9.7.2.4, необхідно повторити випробовування для КТЗ із максимальною масою.