Стор.

Вступ

Foreword

VІ

Основи програми Єврокоду

Background of the Eurocode programme

1

Статус та галузь застосування Єврокодів

Status and field of application of Eurocodes

3

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

4

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для виробів

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

5

Національний додаток до EN 1993-1-4

National annex for EN 1993-1-4

5

1 Загальні положення

1 General

6

1.1 Сфера застосування

1.1 Scope

6

1.2 Нормативні посилання

1.2 Normative references

6

1.3 Припущення

1.3 Assumptions

8

1.4 Відмінність між принципами і правилами застосування

1.4 Distinction between principles and application rules

8

1.5 Визначення

1.5 Definitions

8

1.6 Позначення

1.6 Symbols

8

2 Матеріали

2 Materials

9

2.1 Конструкційні нержавіючі сталі

2.1 Structural stainless steels

9

2.2 Болти

2.2 Bolts

13

2.3 Присадочні матеріали

2.3 Welding consumables

14

3 Довговічність

3 Durability

15

4 Граничні стани за експлуатаційною придатністю

4 Serviceability limit states

16

4.1 Загальні положення

4.1 General

16

4.2 Визначення прогинів та переміщень

4.2 Determination of deflections

16

5 Граничні стани за несучою здатністю

5 Ultimate limit states

18

5.1 Загальні положення

5.1 General

18

5.2 Класифікація поперечних перерізів

5.2 Classification of cross-sections

20

5.3 Опір поперечних перерізів

5.3 Resistance of cross-sections

25

5.4 Опір елементів втраті стійкості

5.4 Buckling resistance of members

26

5.5 Елементи постійного поперечного перерізу, що згинаються та стискаються

5.5 Uniform members in bending and axial compression

29

5.6 Опір на зріз

5.6 Shear resistance

31

5.7 Поперечні ребра жорсткості

5.7 Transverse web stiffeners

32

6 Проектування з’єднань

6 Connection design

33

6.1 Загальні положення

6.1 General

33

6.2 З’єднання на болтах

6.2 Bolted connections

33

6.3 Проектування зварних швів

6.3 Design of welds

34

7 Розрахунок на основі випробувань

7 Design assisted by testing

34

8 Втома

8 Fatigue

34

9 Вогнестійкість

9 Fire resistance

35

Додаток А (довідковий) Довговічність

Annex A [informative] Durability

36

А.1 Вступ

A.1 Introduction

36

А.2 Типи корозії

A.2 Types of corrosion

38

А.3 Рівні ризику

A.3 Levels of risk

42

А.4 Вибір матеріалів

A.4 Selection of materials

43

А.5 Перелік заходів для боротьби з корозією

A.5 Design for corrosion control

48

А.6 З’єднання

A.6 Connections

50

Додаток В (довідковий) Нержавіюча сталь в зміцненому холодною обробкою стані

Annex B [informative] Stainless steel in the work hardened condition

54

В.1 Загальні положення

B.1 General

54

В.2 Зміцнення при холодній прокатці

B.2 Work hardening from cold rolling

54

В.3 Зміцнення при виготовленні

B.3 Work hardening from fabrication

55

Додаток С (довідковий) Моделювання поведінки матеріалу

Annex C [informative] Modelling of material behaviour

56

С.1 Загальні положення

C.1 General

56

С.2 Характеристики матеріалів

C.2 Material properties

56

Вступ

Foreword

Цей європейський стандарт EN 1993-1-4 (Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-4: Загальні правила. Додаткові правила для нержавіючої сталі) підготовлений Технічним комітетом CEN/TC 250 «Будівельні Єврокоди», секретаріат якого підтримується BSI. CEN/TC 250 є відповідальним за всі Будівельні Єврокоди.

This European Standard EN 1993-1-4,
Eurocode 3: Design of steel structures:
Part 1-4 General Rules – Supplementary rules for stainless steels, has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 «Structural Eurocodes», the Secretariat of which is held by BSI. CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

Цьому Європейському стандарту буде
наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше квітня 2007 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.

This European Standard shall be given the status of a National Standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by April 2007 and conflicting National Standards shall be withdrawn at latest by March 2010.

Даний Європейський стандарт замінює ENV 1993-1-4.

This Eurocode supersedes ENV 1993-1-4.

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов’язані здійснити імплементацію цього Європейського стандарту: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Румунія, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція.

According to the CEN-CENELEC Internal Regulations, the National Standard
Organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy,
Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta,
Netherlands, Norway, Poland, Portugal,
Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom.

Основи програми Єврокоду

Background of the Eurocode programme

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники
держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with
Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the