4.8 Зварні арматурні і закладні вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ 10922.
4.9 Значення фактичних відхилів геометричних параметрів колон не повинні перевищувати граничних, зазначених у таблиці 1.
4.10 Значення фактичних відхилів розмірів і положень випусків арматури і прокладок, що центрують, не повинні перевищувати ±3 мм.
411 У колонах, що призначені для експлуатації в умовах впливу агресивних газоподібних середовищ, мінусові відхили товщини захисного шару бетону до арматури не допускаються.
4.12 Вимоги до якості поверхонь і зовнішнього вигляду колонку тому числі вимоги до допустимої ширини розкриття поверхових технологічних тріщин) – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. При цьому якість бетонних поверхонь колон повинна задовольняти вимоги до категорій:
- бокових лицьових КП1;
- нелицьових, невидимих в умовах експлуатації КП3.
За погодженням виробника зі споживачем бокові поверхні колон можуть бути категорій КП1, КП2 та КП3.
Таблиця 1 – Граничні відхили геометричних параметрів колон
|
Найменування відхилу геометричного параметра |
Найменування геометричного параметра |
Граничний відхил, мм |
|
Відхил від лінійного розміру |
Довжина колони, розмір від нижнього торця колони до опорної площини колони, розмір між опорними площинами консолей при номінальному розмірі: |
|
|
≤ 4000 мм; |
±8 |
|
|
> 4000 мм ≤ 8000 мм; |
±10 |
|
|
> 8000 мм ≤ 16000мм |
±12 |
|
|
Розмір поперечного перерізу колони, розмір консолі: |
|
|
|
≤ 250 мм; |
±4 |
|
|
> 250 мм ≤ 500 мм; |
±5 |
|
|
> 500 мм |
±6 |
|
|
Розмір, який визначає положення: |
|
|
|
- стропильного отвору або монтажної петлі |
15 |
|
|
- закладного виробу на площині колони |
10 |
|
|
Незбіжність площин колони і закладного виробу |
5 |
|
|
Відхил від прямолінійності бічних граней колони на всій їх довжині |
|
|
|
≤ 4000 мм; |
|
8 |
|
> 4000 мм ≤ 8000 мм; |
|
10 |
|
> 8000 мм ≤ 16000 мм |
|
12 |
|
Відхил від перпендикулярності торцевої і бічних граней колони при розмірі її перерізу: |
|
|
|
400 мм, 500 мм |
|
5 |
|
600 мм |
|
6 |
4.13 На бокових гранях колон повинні бути нанесені монтажні риски згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 у бетоні або у закладних виробах у вигляді рівчаків або незмивною фарбою, які визначають роз-бивочні осі будівлі.
5.1 Приймання колон – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 та цим стандартом. При цьому колони приймають:
- за результатами періодичних випробувань за показниками межі вогнестійкості, морозостійкості бетону, а також водонепроникності бетону колон, призначених для експлуатації в умовах впливу агресивного газоподібного середовища;
- за результатами приймально-здавальних випробувань за показниками міцності бетону (класу бетону за міцністю на стиск і відпускною міцністю), міцності зварних з'єднань, відповідності арматурних і закладних виробів робочим кресленням, точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття поверхневих технологічних тріщин, категорії бетонної поверхні, правильності нанесення монтажних рисок.
5.2 Приймання колон за показниками міцності, жорсткості та тріщиностійкості здійснюють за комплексом нормованих і проектних показників відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2.
5.3 Періодичні випробування колон для контролю їх межі вогнестійкості проводять перед початком їх масового виготовлення та у подальшому – при внесенні до них конструктивних змін або виду і якості матеріалів.
5.4 Періодичні випробування для контролю морозостійкості і водонепроникності бетону колон проводять перед початком їх масового виготовлення та у подальшому – при зміні технології або постачальників сировини, а також під час серійного виробництва не рідше одного разу на рік.
5.5 За показниками міцності бетону (класу бетону за міцністю на стиск і відпускною міцністю), точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, категорії бетонної поверхні і ширини розкриття поверхневих технологічних тріщин колони слід приймати згідно з результатами вибіркового контролю.
5.6 Правильність нанесення монтажних рисок на колони визначають за результатами суцільного контролю.
5.7 У паспорті на колони згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 додатково повинні наводитись марка бетону за морозостійкістю, а для колон, призначених для експлуатації в умовах впливу агресивного газоподібного середовища, – марка бетону за водонепроникністю (якщо ці показники обумовлені у замовленні на виготовлення колон).
6.1 Міцність бетону колон слід визначати згідно з ГОСТ 10180 на серії зразків, що були виготовлені із бетонної суміші робочого складу і зберігались в умовах, запроваджених ГОСТ 18105.
У разі перевірки міцності бетону методами неруйнівного контролю фактичну відпускну міцність бетону на стиск слід визначати ультразвуковим методом згідно з ГОСТ 17624 або приладами механічної дії згідно з ГОСТ 22690.
Допускається застосування інших методів нєруйнівного контролю, що передбачені стандартами на методи контролю бетону.
6.2 Морозостійкість бетону слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0), ДСТУ Б В.2.7-48 (ГОСТ 10060.1) або ДСТУ Б В.2.7-49 (ГОСТ 10060.2) на серії зразків, виготовлених із бетонної суміші робочого складу.
6.3 Водонепроникність бетону колон слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-170.
6.4 Контроль зварних арматурних і закладних виробів – згідно з ГОСТ 10922 та ГОСТ 23858.
6.5 Розміри, відхилення від прямолінійності і перпендикулярності, ширину розкриття поверхневих технологічних тріщин, розміри раковин, напливів і сколень бетону колон слід перевіряти методами, запровадженими ГОСТ 26433.0 та ГОСТ 26433.1.
6.6 Розміри і положення арматурних і закладних виробів, а також товщину захисного шару бетону до арматури слід перевіряти згідно з ДСТУ Б В.2.6-4 та ГОСТ 17625.
6.7 Межа вогнестійкості колон визначається згідно з ДСТУ Б В. 1.1-14.
7.1 Маркування колон – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. Маркувальні написи і знаки повинні наноситись на бокову поверхню колони поблизу її торця.
7.2 Транспортування і зберігання колон – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 та цим стандартом.
7.3 Колони повинні транспортуватись і зберігатись у горизонтальному положенні у штабелях.
7.4 Висота штабеля колон не повинна перевищувати його ширину більше ніж у два рази і не повинна бути більше 2000 мм.
7.5 Підкладки під колони і прокладки між ними слід розташовувати у місцях розташування стропальних отворів або монтажних петель.
8.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві колон повинні відповідати ДБН А.3.2-2 або СНиП ІІІ-4.
8.2 Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, які наведені у ГОСТ 12.1.003.
8.3 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005.
8.4 Виробничі приміщення та параметри виробничого середовища повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і норм пожежної безпеки ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.021, ДБН В.1.1-7.
8.5 Персонал, що працює на виробництві колон, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.
8.6 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.
8.7 Бетон, з якого виготовляються колони, є негорючим, вибухобезпечним матеріалом, який не виділяє токсичних речовин під час виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах та у контакті з іншими матеріалами і речовинами токсичних сполук і твердих відходів не утворюється.
8.8 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись згідно з ДСТУ Б В.2.6-2, ГОСТ 12.3.009.
9.1 Оцінювання відповідності колон залізобетонних вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється сертифікацією призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками їх механічного опору та стійкості, пожежної безпеки та безпеки експлуатації, запровадженим розділом 4 цього стандарту.
9.2 Оцінювання відповідності колон залізобетонних здійснюється згідно з положеннями, запровадженими Технічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-83 та розділами 4 і 8 даного стандарту.
9.3 Сертифікація колон залізобетонних здійснюється згідно з наступними процедурами, запровадженими Технічним регламентом:
1) випробування виробником виробу певного типу;
2) здійснення виробником контролю за виробництвом на підприємстві;
3) випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
4) подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
5) випробування органом оцінки виробу певного типу;
6) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
7) проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;
8) перевірка органом оцінки системи якості виробництва;
9) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;
10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;
11) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.
Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.
Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).
9.4 Для кожного окремого виробництва колон залізобетонних орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 9.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності
документуються виробником.
9.5 Відсутність на підприємстві, що виготовляє колони залізобетонні, контролю за виробництвом згідно ДСТУ-Н Б А.1.1-83 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.
9.6 Наявність системи якості виробництва залізобетонних колон не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.
9.7 Для випробування навантажуванням колон, які виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі згідно з ДСТУ Б А 3.1-6 – однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні можливий відбір зразків марок-представників. Такий підхід можливий у випадку, якщо марка-представник/марки-представники може охоплювати кілька модифікацій продукції за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки протягом 10 років після закінчення робіт із сертифікації продукції.
9.8 Вибір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень і полягає у визначенні такого параметра/параметрів, який є найбільш чутливим до найменших коливань у технології виготовлення продукції. Для випробувань навантаженням відбираються марки-представники/марка-представник, які мають мінімальні (максимальні) величини зазначеного параметра/параметрів.
Випробування навантаженням марок-представників однорідної продукції не звільняє від випробувань інших марок зазначеної продукції, що заявлена на сертифікацію, неруйнівними методами контролю.
(довідковий)
А.1 Форма і основні розміри колон наведені:
- з перерізом 400 mm x 400 мм в'язевого каркаса міжвидового застосування для громадських будівель, виробничих, адміністративних і побутових будівель промислових підприємств – на рисунках А.1-А.4 і у таблиці А.1;
- з перерізом 400 мм х 400 мм рамного каркаса міжвидового застосування для громадських будівель, виробничих, адміністративних і побутових будівель промислових підприємств – на рисунках А.5-А.8 та у таблиці А.2;
- з перерізом 400 мм х 400 мм каркаса міжвидового застосування для громадських будівель, виробничих, адміністративних і побутових будівель промислових підприємств, які будуються у районах з сейсмічністю 7-9 балів, та у несейсмічних районах – на рисунку А.9 та у таблиці А.3;
-з перерізом 400 мм х 600 мм каркасів виробничих будівель, що будуються у несейсмічних районах та у районах з сейсмічністю 7-9 на рисунках А.10-А.15 та у таблиці А.4.
Таблиця А.1 – Колони з перерізом 400 мм×400 мм в'язевого каркаса міжвидового застосування для громадських будівель, виробничих, адміністративних і побутових будівель промислових підприємств
