---

5.2.9.2 Отклонение формы плитки от пря­моугольной может быть также измерено щу­пом с использованием в качестве прямоуголь­ной базы металлического угольника с длиной сторон не менее длины граней измеряемой плитки.

Угольник последовательно прикладыва­ют ко всем углам плитки так, чтобы одна его сторона плотно прилегала к грани плитки, и измеряют наибольший зазор между другой стороной угольника и гранью плитки.

5.3 Обработка результатов

5.3.1 При всех измерениях плитки и вычис­лениях среднеарифметического значения тол­щины показание средства измерения и получа­емые результаты округляют до 0,1 мм.

5.3.2 При всех измерениях ковра и вычис­лениях среднеарифметического значения дли­ны и ширины ковра показание средства изме­рения и получаемые результаты округляют до 1 мм.

5.3.3 Каждое измеренное значение длины, ширины и величины рифления на монтажной поверхности плитки и ширины шва в ковре должно соответствовать требованиям, уста­новленным нормативной документацией на конкретные изделия.

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.7

5.3.4 За довжину і ширину килима прийма­ють середньоарифметичне значення результа­тів трьох випробувань, при цьому результат кожного вимірювання повинен відповідати вимогам, що встановлені нормативною доку­ментацією на конкретний виріб.

5.3.5 За товщину квадратної (прямокут­ної) плитки приймають середньоарифметичне значення результатів чотирьох вимірювань, при цьому різниця між найбільшим і наймен­шим значеннями (різнотовщинність) не по­винна перевищувати вимог, що встановлені нормативною документацією на конкретні ви­роби.

За товщину плитки, яка має форму, від­мінну від квадратної (прямокутної), прийма­ють середньоарифметичне значення результа­тів усіх вимірювань, якщо інше не вказано у нормативній документації на конкретні виро­би.

5.3.6 За відхилення форми плитки від пря­мокутної (косокутність) приймають найбіль­ше з вимірюваних значень.

5.3.7 Відхилення форми килима від пря­мокутної (косокутність) обчислюють за різни­цею довжин виміряних діагоналей.

5.3.8 За відхилення лицьової поверхні плит­ки від площинності (кривизну лицьової по­верхні) приймають:

• при проведенні вимірювань за 5.2.7.1 - най­більше з виміряних значень;

• при проведенні вимірювань за 5.2.7.2:

а) найбільше з виміряних значень - при увіг­нутій лицьовій поверхні;

б) половину суми найбільшої виміряної вели­чини зазору і товщини щупа - при випуклій лицьовій поверхні.

5.3.9 За викривлення граней плитки при­ймають:

• при проведенні вимірювань за 5.2.8.1 - най­більше з виміряних значень;

• при проведенні вимірювань за 5.2.8.2:

а) найбільше з виміряних значень - при увіг­нутій грані;

б) половину суми найбільшої виміряної вели­чини зазору і товщини щупа - при випуклій грані.

5.3.4 За длину и ширину ковра принимают среднеарифметическое значение результатов трех измерений, при этом результат каждого измерения должен соответствовать требова­ниям, установленным нормативной докумен­тацией на конкретное изделие.

5.3.5 За толщину квадратной (прямоу­гольной) плитки принимают среднеарифме­тическое значение результатов четырех изме­рений, при этом разность между наибольшим и наименьшим значениями (разнотолщин-ность) не должна превышать требований, ус­тановленных нормативной документацией на конкретные изделия.

За толщину плитки, имеющей форму, от­личную от квадратной (прямоугольной), при­нимают среднеарифметическое значение ре­зультатов всех измерений, если иное не ука­зано в нормативной документации на конк­ретные изделия.

5.3.6 За отклонение формы плитки от пря­моугольной (косоугольность) принимают на­ибольшее из измеренных значений.

5.3.7 Отклонение формы ковра от прямо­угольной (косоугольность) вычисляют по раз­ности длин измеренных диагоналей.

5.3.8 За отклонение лицевой поверхности плитки от плоскостности (кривизну лицевой поверхности) принимают:

• при проведении измерений по 5.2.7.1 - наи­большее из измеренных значений;

• при проведении измерений по 5.2.7.2:

а) наибольшее из измеренных значений - при вогнутой лицевой поверхности;

б) половину суммы наибольшей измеренной величины зазора и толщины щупа - при выпуклой лицевой поверхности.

5.3.9 За искривление граней плитки при­нимают:

• при проведении измерений по 5.2.8.1 - наи­большее из измеренных значений;

• при проведении измерений по 5.2.8.2:

а) наибольшее из измеренных значений - при вогнутой грани;

б) половину суммы наибольшей измеренной величины зазора и толщины щупа - при выпуклой грани.

ДCТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.8

6 ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ НАКЛЕЮВАННЯ ПЛИТОК НА ПАПІР

6.1 Міцність наклеювання плиток розмі­ром не більше 50 мм х 50 мм на папір у килимах визначають щільним скручуванням килима в рулон папером усередину і його наступним розгортанням. На початку скручування кили­ма два суміжних крайніх ряди плиток повинні дотикатися поверхнями, наклеєними на па­пір.

Після трикратного скручування і розгор­тання жодна плитка не повинна відірватись від паперу.

6.2 Міцність наклеювання плиток розмі­ром понад 50 мм х 50 мм до 150 мм х 75 мм на папір у килимах визначають, підвішуючи ки­лим у вертикальне положення не менше ніж на 1 хв. При цьому жодна плитка не повинна відірватись від паперу.

7. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ

7.1 Засоби контролю

Шафа сушильна лабораторна з перфоро­ваними полицями, що дозволяє автоматично підтримувати температуру (110 ± 5)°С.

Касети для встановлення зразків у верти­кальному положенні так, щоб вони не дотика­лися один до одного для тих разів, коли роз­міри сушильної шафи не дозволяють розміс­тити цілі плитки у горизонтальному положен­ні на полицях.

Ваги лабораторні технічні за ГОСТ 24104 з похибкою не більше 0,01 г при зважуванні зразків масою не більше 100 г і похибкою 0,1 г -при зважуванні зразків масою більше 100 г.

Плита електрична або газова побутова.

Ємкість для кип'ятіння з металевою сіт­кою або дротяною підставкою.

Тканина м'яка або губка.

Установка експрес-контролю водопогли-нання (ЕКВ), принципова схема якої наведена на рисунку 1.

6 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОЧНОСТИ НАКЛЕИВАНИЯ ПЛИТОК НА БУМАГУ

6.1 Прочность наклеивания плиток разме­ром не более 50 мм х 50 мм на бумагу в коврах определяют плотным свертыванием ковра в рулон бумагой внутрь и его последующим раз­вертыванием. В начале свертывания ковра два смежных крайних ряда плиток должны сопри­касаться поверхностями, наклеенными на бу­магу.

После трехкратного свертывания и раз­вертывания ни одна плитка не должна отор­ваться от бумаги.

6.2 Прочность наклеивания плиток разме­ром свыше 50 мм х 50 мм до 150 мм х 75 мм на бумагу в коврах определяют, подвесив ковер в вертикальное положение не менее чем на 1 мин. При этом ни одна плитка не должна оторвать­ся от бумаги.

7. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОПОГЛОЩЕНИЯ

7.1 Средства контроля

Шкаф сушильный лабораторный с пер­форированными полками, позволяющий ав­томатически поддерживать температуру (110±5)°С.

Кассеты для установки образцов в верти­кальном положении так, чтобы они не сопри­касались друг с другом для тех случаев, когда размеры сушильного шкафа не позволяют раз­местить целые плитки в горизонтальном по­ложении на полках.

Весы лабораторные технические по ГОСТ 24104 с погрешностью не более 0,01 г при взвешивании образцов массой не более 100 г и погрешностью 0,1 г - при взвешивании образцов массой более 100 г.

Плита электрическая или газовая быто­вая.

Емкость для кипячения с металлической сеткой или проволочной подставкой.

Ткань мягкая или губка.

Установка экспресс-контроля водопогло-щения (ЭКВ), принципиальная схема которой приведена на рисунке 1.

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.9

1 - сигналізатор рівня води; 2 - вакуумна камера;

3 - зразки; 4 - електромагнітний клапан подачі

та зливу води; 5 - бак з водою; 6 - вакуумний насос;

7 - вакуумметр; 8 - електромагнітний клапан сполучен­ня камери з атмосферою

Рисунок 1 - Схема установки експрес-контролю водопоглинання

7.2 Зразки

Випробування проводять на цілих плит­ках або на частинах однієї плитки будь-якої форми масою не менше 50 г, які вважаються одним зразком, при цьому кількість частин плитки повинна бути не менше трьох.

7.3.1 Зразки, висушені за 3.5, охолоджують і зважують.

7.3.2 При проведенні випробування наси­чення зразків водою можна проводити як ки­п'ятінням, так і у вакуумній камері.

У арбітражних ситуаціях насичення зраз­ків водою слід проводити кип'ятінням.

7.3.2.1 Зразки; підготовлені за 7.3.1, роз­міщують у ємкість для кип'ятіння на металеву сітку або дротяну підставку так, щоб вони не дотикалися один до одного. Потім наливають воду, рівень якої повинен бути вище зразків не менше ніж на 50 мм. Воду доводять до кип'я­тіння і витримують зразки у кип'ячій воді про­тягом 1 год. У процесі кип'ятіння воду долива­ють, щоб її рівень був вище зразків. Потім зразки залишають у тій самій воді на 4 год для охолодження.

7.3.2.2 Зразки, підготовлені за 7.3.1, роз­міщують у вакуумну камеру, з якої відкачують повітря. Залишковий тиск у камері не повинен бути більше 2,7 кПа (~ 20 мм рт. ст.). При цьому тиску зразки витримують протягом 10 с, після чого у камеру подають воду до заданого рівня і з'єднують камеру з атмосферою. Насичення зразків при атмосферному тиску повинне про­довжуватись протягом 60 с.

1 - сигнализатор уровня воды; 2 - вакуумная камера; 3 - образцы; 4 - электромагнитный клапан подачи и слива воды; 5 - бак с водой; 6 - вакуумный насос; 7- вакуумметр; 8 - электромагнитный клапан сообще­ния камеры с атмосферой

Рисунок 1 - Схема установки экспресс-контроля водопоглощения

7.2 Образцы

Испытания проводят на целых плитках или на частях одной плитки любой формы массой не менее 50 г, считающихся одним об­разцом, при этом количество частей плитки должно быть не менее трех.

7.3.1 Образцы, высушенные по 3.5, охлаж­дают и взвешивают.

7.3.2 При проведении испытания насыще­ние образцов водой можно проводить как ки­пячением, так и в вакуумной камере.

В арбитражных ситуациях насыщение об­разцов водой следует проводить кипячением.

7.3.2.1 Образцы, подготовленные по 7.3.1, помещают в емкость для кипячения на метал­лическую сетку или проволочную подставку так, чтобы они не соприкасались друг с дру­гом. Затем наливают воду, уровень которой должен быть выше образцов не менее чем на 50 мм. Воду доводят до кипения и выдержива­ют образцы в кипящей воде в течение 1 ч. В процессе кипячения воду доливают, чтобы ее уровень был выше образцов. Затем образцы оставляют в той же воде на 4 ч для охлаждения.

7.3.2.2 Образцы, подготовленные по 7.3.1, помещают в вакуумную камеру, из которой от­качивают воздух. Остаточное давление в каме­ре не должно быть более 2,7 кПа (~ 20 мм рт. ст.). При этом давлении образцы выдерживают в течение 10 с, после чего в камеру подают воду до заданного уровня и сообщают камеру с ат­мосферой. Насыщение образцов при атмос­ферном давлении должно продолжаться в те­чение 60 с.

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.10

7.3.3 Після насичення зразків водою за 7.3.2.1 або 7.3.2.2 їх видаляють з води, проти­рають вологою м'якою тканиною або губкою для видалення з поверхні крапель вологи і зва-жують. Результати зважування округлюють до 0,1г.

7.4 Обробка результатів

Водопоглинання W, %, обчислюють за формулою

7.3.3 После насыщения образцов водой по 7.3.2.1 или 7.3.2.2 их извлекают из воды, про­тирают влажной мягкой тканью или губкой для удаления с поверхности капель влаги и взвешивают: Результаты взвешивания округ­ляют до 0,1 г.

7.4 Обработка результатов

Водопоглощение W, %, вычисляют по формуле

, (1)

де т₁- маса зразка, висушеного до постійної маси,г;

m₂ - маса зразка, насиченого водою, г.

Результат обчислення округлюють до 0,1%.

За водопоглинання плиток даної партії приймають середньоарифметичне значення ре­зультатів випробувань усіх зразків.

7. ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МІЦНОСТІ ПРИ ЗГИНІ

8.1 Засоби контролю

Пристрій будь-якої конструкції, що забез­печує можливість прикладання навантаження зі швидкістю 17-25 Н/с за схемою, наведеною на рисунку 2, та який має прилад, що дозволяє виміряти руйнівне навантаження з похибкою не більше 2 %.

Опори і деталь, що передає навантаження, у місці дотикання до зразка повинні мати ци­ліндричну форму радіусом від 5 до 10 мм. Дов­жина опор і деталі, що передає навантаження, повинна бути не менше ширини зразка. Обидві опори повинні мати можливість гойдатись бі­ля своєї горизонтальної осі.

Прокладки гумові завтовшки (2,5 ± 0,5) мм, завширшки (20 ± 5) мм і завдовжки не менше ширини зразка, який випробовують.

Шафа сушильна за 7.1.

Штангенциркуль за ГОСТ 166.

8.2 Зразки

Випробування проводять на цілих плит­ках, які не піддавались іншим випробуванням і які висушені за 3.5.

где т₁- масса образца, высушенного до пос­тоянной массы, г;

т₂ - масса образца, насыщенного водой, г.

Результат вычисления округляют до 0,1 %.

За водопоглощение плиток данной пар­тии принимают среднеарифметическое зна­чение результатов испытаний всех образцов.

7. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛА ПРОЧНОСТИ ПРИ ИЗГИБЕ