Примітка. Якщо у певній зоні використовують порівняно небагато екранів класу III, ефективнішим буде правильне розміщення екранів, чи змінення середовища навколо них, ніж вибирання освітлення усього приміщення.

Класифікація моніторів зроблена за таких умов випробовування (див. методи випробовування згідно 3 ISO 9241-7):

Клас I LA(REF, ЕХТ) = 200 кд/м2 i LA(REF, SML)= 2 000 кд/м2

Клас II LA(REF, ЕХТ) = 200 кд/м2 чи LA(REF, SML)= 2 000 кд/м2

Клас III LA(REF, ЕХТ) = 125 кд/м2 і LA(REF, SML)= 200 кд/м2.

Для досягнення прийнятних візуальних умов яскравість світильників чи поверхонь приміщення (наприклад, вікон і інших отворів, «ліхтарів», прозорих чи напівпрозорих стін, блискучого пофарбування фурнітури, стін), що можуть відбиватися на екрані і заподіювати користувачу незручності, повинна бути обмежена середньою яскравістю, що становить:

≤ 1 000 кд/м2 для дисплеїв класів I і ІІ,

≤ 200 кд/м2 для дисплеїв класу III.

А.3.3.4 Урахування яскравості

3 практичної точки зору рекомендовано вимірювати середню яскравість, а не П максимальні значення, навіть якщо вимірювання максимальних значень буде точнішим.

Тому важливо, щоб максимальні значення відрізнялися від середніх незначно, наскільки це можливо.

Коли дисплеї змонтовано майже горизонтально, зазначені вище обмеження застосовні, але стелям і змонтованим на них світильникам повинна бути приділена особлива увага.

Примітка 1. Коли на світлому фоні використовують темні символи, відбиття на світлій поверхні будуть менше заважати, а різниця в яскравості дисплея, документації і клавіатури буде менш помітною. Отже, як правило, варто надавати перевагу такій формі зображення.

Примітка 2. Доцільно вжити заходів зниження відбиття, якщо небажаний вплив його значно знижується, у той час як розрізнюваність знаків і яскравість фона, наприклад, незначно знижується, але погіршення не відбувається,

А.3.3.5 Урахування фор ми та орієнтації поверхонь

Перешкод, що виникають через появу блиску на горизонтальних поверхнях, можна уникнути прийнятним розміщенням робочого устаткування і його поверхонь;

використовуванням відбитого освітлення чи комбінацією прямого і відбитого освітлення;

рівномірним розподіленням яскравості поверхонь, які відбивають, що дозволяє уникнути блиску зображення на відбитому об'єкті.

Відблиск може виникнути під час віддзеркалювання від поверхні елементів устаткування (наприклад, клавіш) чи коли устаткування має більш одного відзеркалювального поверхневого елемента (наприклад, панелі керування, що містять органи з полірованим обробленням і різними візуальними зображеннями). У таких випадках для запобігання відблиску може виявитися необхідним застосовування комбінації зазначених вище заходів. Через те, що контролювання блиску за допомогою вибирання освітлення, наприклад, заміною конструкції світильника чи введенням у освітлення денного світла, як правило, супроводжується деяким порушенням візуального середовища, це повинно здійснюватись, якщо інші заходи, наприклад прийнятне розміщення робочого устаткування, не дають бажаного результату.

Якщо офісні завдання виконують у робочому просторі, спроектованому для виконання інших робіт (наприклад, у виробничих приміщеннях, торгових підприємствах), або якщо є які-небудь зава д и для певних заходів для контролювання блиску, наприклад, якщо переважають вимоги гігієни, через які поверхні устаткування повинні бути скоріше блискучими, ніж матовими, звільнення від блиску повинно бути зроблене добиранням прийнятної комбінації заходів, показаних на рисунку А.2.

А.4 Напрямок падіння світла

Щоб обличчя, об'єкти чи елементи поверхні легко розрізнялися, повинен бути досягнутий моделювальний ефект освітлення, для чого необхідна його певна спрямованість. Моделювання спричиняється тінями на освітленому об’єкті.

Якщо світло надто розсіяне, тіней не буде, і це неприємно, а відтак не повинно бути. 3 іншого боку, занадто спрямоване освітлення (якщо відношення розсіяного освітлення до спрямованого мале) може призвести до одержання небажаних тіней, що занадто темні та роблять краї зображення надто різкими.

Прийнятне освітлення вибирається балансом співвідношення спрямованого і розсіяного світла. Вибирання здійснюють відповідним моделюванням.

А.5 Використовування кольору

Колірне оформлення робочого приміщення і колір світла ламп чи їхній спектральний склад можуть впливати на розпізнавання колірної інформації, сприяють концентрації уваги, запобігають погіршенням продуктивності роботи, помилкам і послабляють стресові ситуації. Крім того, вони можуть допомогти в запобіганні нещасним випадкам правильним вибиранням кольорів безпеки і сигналів.

Вибирання колірного оформлення робочого приміщення повинно бути довільним та враховувати рекомендації щодо обмеження відбиття і співвідношення природного і штучного освітлення. Стіни повинні бути світлішими, ніж підлога, а стеля світліша, ніж стіни.

Пампи, світильники і кольори поверхонь приміщення повинні бути підібрані так, щоб можна було розпізнати кольори сигналів безпеки. (Докладнішу інформацію щодо кольору наведено в ISO 6385).

Для великих поверхонь i для заднього тла варто вибирати бліді кольори з низьким насиченням (пастельні відтінки). У колірному оформленні менших об'єктів варто використовувати насиченіші тони,

Якщо передбачено виконання монотонно)' роботи, у навколишнє середовище варто вводити яскравіші і стимулювальні кольори.

А.6 Передавання кольору і співвідношення колірних температур

Вибирання передавання кольору і співвідношення колірних температур залежить від яскравості джерел, рівня освітленості, кольору приміщення і меблів, від вимог виконуваного завдання і суб'єктивних відчуттів.

Для досягнення необхідних кольорів варто використовувати переважно лампи з коефіцієнтом передавання кольору Ra більшим ніж 80.

Вибирання колірного спектра і ступінь колірного зображення повинні забезпечити гарантію того, що кольори безпеки і сигналів і колірне кодування об'єктів і схем (наприклад, на панелях керування чи знаків безпеки) будуть без ускладнень розпізнані.

А.7 Сприйняття мерехтіння

Щоб уникнути виникнення мерехтіння у разі штучного освітлення, треба забезпечити гарну роботу світильників за частоти мерехтіння вище критичної. Відчуття мерехтіння від штучного освітлення можна знизити чи унеможливити використовуванням, наприклад,

свинцевого сповільнювача;

трифазного струму;

високочастотних лампових баластів.

Через те, що останні дослідження показали, що освітлювальні пристрої, що працюють за частоти мерехтіння вище критичної, можуть створити проблеми для людей, чутливих до коливань світла, переважним є використовування високочастотних лампових баластів (див. Wilkins et al, 1988).

A.8 Вибирання виду освітлення

А.8.1 Основні аспекти

Під час вибирання виду освітлення варто враховувати рекомендації, наведені в А.1 — А.7, і такі основні аспекти:

використовування протягом дня денного чи комбінації денного і штучного освітлення;

використовування тільки штучного освітлення у разі, коли денне освітлення недоступне чи коли цього вимагає візуальне завдання (наприклад, в порожньому приміщенні);

необхідність, що походить з візуальних завдань і основного освітлення;

характеристики приміщення, наприклад, певні розміри, легкість регулювання освітлення.

Виходячи з технічних і економічних аспектів одержання якісного освітлення, можна вибрати спрямоване чи неспрямоване освітлення чи їхню комбінацію.

Використовування якісних критеріїв для технічного розроблення освітлення описане в А.8.2.1 — А.8,2.4.

А.8.2 Основне освітлення

Функцією основного освітлення є гарне освітлення всього приміщення з урахуванням потреб досягнення гарної контрастності, необхідного співвідношення яскравості, гарного колірного передавання та інших чинників і одночасного обмеження прямого сліпучого і відбитого блиску (див. 5.1.2 ISO 8995 і розділ 5).

Рівень освітленості на кожному робочому місці повинен відповідати виконуваному візуальному завданню в даному приміщенні чи у певній зоні приміщення і повинен забезпечуватися чи за допомогою загального освітлення, якщо воно має прийнятний рівень, чи додатково за допомогою індивідуального освітлення. У цьому випадку освітлення для виконання певного завдання не повинне більше ніж у два рази перевищувати рівень освітлення за рахунок основного освітлення.

Гарні візуальні умови повинні бути забезпечені як у всьому приміщенні, так і на кожному робочому місці.

Примітка. Певна зона приміщення — це той простір. у якому на декількох робочих місцях виконується однаковий вид діяльності.

А.8.2.1 Пряме освітлення

Для досягнення візуального комфорту основним чинником, що повинен бути врахований, є освітлення і розподіл яскравості світильників. У разі використовування світильників, спрямованих прямо на робочу площину (пряме світло), найкращі візуальні умови (мінімальне виникнення прямого і відбитого блиску) досягаються, якщо робоче місце розташоване поруч із світильниками.

Пряме освітлення неприйнятне, якщо певний візуальний об'єкт має блискучу поверхню.

А.8.2.2 Пряме відбите освітлення

Пряме відбите освітлення дозволяє робочому місцю бути незалежнішим від розміщення світильників, тому що відносна яскравість частини прямого освітлення знижується через стелю, яку освітлено. За такого типу освітлення робочі місця можуть бути обладнані з невеликими обмеженнями в розмірах і розташуванні.

Частину світла від світильника направляють прямо на стелю. Щоб розподілення яскравості в робочому просторі було добре збалансовано, максимальна яскравість стелі не повинна бути занадто високою, щоб сама стеля не стала джерелом блиску.

А.8.2.3 Відбите освітлення

Світло від світильників такого типу направляють прямо на стелю. На робоче місце потрапляє незначна частина прямих променів від світильників. Такі світильники можна використовувати, якщо робоче місце обладнують без урахування будь-яких міркувань щодо освітлення.

Ефективність освітлення значною мірою залежить від характеристик приміщення, головним чином від відбивних характеристик стелі і від висоти приміщення.

Важливо, щоб світильники мали широке розподілення світла і щоб стеля мала властивість дифузійного відбиття.

Примітка. Високоглянсові стелі можуть відбивати світло від ламп із великою яскравістю і, таким чином, спричиняти блиск. Використовування тільки відбитого освітлення може створювати в навколишньому просторі слабкі тіні і поганий контраст.

А.8.2.4 Основне та індивідуальне освітлення автоматизованого робочого місця Індивідуальне освітлення автоматизованого робочого місця на додаток до основного освітлення є прийнятним способом створення необхідного освітлення, що відповідає конкретним потребам робочого місця з урахуванням характеристик користувача і (або) конкретного завдання.

Завданням індивідуального освітлення робочого місця є забезпечення певної освітленості простору, що оточує користувача. Переваги індивідуального освітлення полягають у тому, що:

є можливість індивідуального контролювання рівня яскравості та спрямованості на конкретне робоче місце;

полегшується адаптація користувача до умов освітлення відповідно до вимог індивідуального чи мінливого завдання;

воно пристосоване для потреб конкретної людини, що спричинені індивідуальними відмінностями візуальних можливостей.

Локальне освітлення варто використовувати, щоб довести рівень освітленості робочого місця до рівня, необхідного для виконання користувачем певного завдання. Керування індивідуальним освітленням робочого місця відбувається незалежно від основного освітлення, Індивідуальне освітлення повинне бути розміщене так, щоб не виникало прямого чи відбитого блиску, чи не створювалося надмірної контрастності, і не було негативного впливу на людей на інших робочих місцях.

ДОДАТОК В (ДОВІДКОВИЙ)

МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ I ВИЗНАЧАННЯ ЗВУКУ

В.1 Вимірювання шуму

Номінальний рівень (LAR) характеризує величину розповсюдження шуму. Номінальний рівень визначають для заданого часового інтервалу (див. ISO 1996-1, ISO 9612, ISO 11690). Під час визначання номінального рівня не враховують такі звуки, що забезпечують взаємозв'язок між людьми на робочому місці (розмови, сигнали зв'язку).

Базовими значеннями для визначання номінального рівня і величини розповсюдження шуму е А-зважений рівень звукового тиску (LPA) i еквівалентний безперервному А-зважений рівень звукового тиску (LAeq)» Щ° можуть бути виміряні приладами відповідно до ІЕС 60651 і ІЕС 60804.

В.2 Джерела шуму

Шумові перешкоди виникають, зокрема, внаслідок випромінювання шуму машинами, устаткуванням і установками в будинках (кондиціонерами повітря), а також через вплив ззовні шуму машин і транспорту, інформаційних звуків із сусідніх робочих місць, наприклад, розмов, звуків уводу — виводу комп'ютерів, телефонних переговорів і сигналів підтвердження, що має позитивну дію, але в деяких випадках шум, створюваний людьми, має також дратувальний ефект.

А-зважений рівень звукової потужності (LWA) є основним ідентифікатором шуму, випромінюваного устаткуванням інформаційних технологій і телекомунікацій. Він доповнюється іншим показником випромінювання — А-зваженим рівнем звукового тиску (LPA) на місцях розміщення оператора і спостерігача (ISO 7779).

В інформацію про виріб варто вміщувати декларовані величини випромінюваного шуму відповідно до ISO 9296.

Додатково повинен бути наданий опис характеристик імпульсивності та основного тону шуму.

В.З Рівень шуму в робочому середовищі

В.3.1 Контролювання акустичних умов навколишнього середовища

Рисунок В.1 — Керування акустичними умовами навколишнього середовища, мотиви, дії та першочергові цілі