6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗУВАННЯ

1. Плитки керамічні нетоксичні, пожежобезпечні. У процесі виготовлення та експлуатації не спричиняють шкідливого впливу на організм людини.

2. Вироби керамічні не утворюють токсичних сполук у повітряному середовищі, в стічних водах і в присутності інших речовин.

3. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони при виготовленні виробів керамічних не повинна перевищувати гранично-допустимих концентрацій (ГДК) згідно з ГОСТ 12.1.005.

4. Експлуатація електроустановок і електрообладнання повинна виконуватись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21.

5. Обладнання, комунікації та ємності, які використовуються в технологічних процесах виготовлення виробів, повинні бути заземлені від статистичної електрики згідно з НПАОП 0.00-1.29.

6. Виробничі приміщення повинні бути оснащені системами припливно-витяжної і місцевої вентиляції відповідно до ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05, водопровідною системою і каналізацією відповідно до ГОСТ 12.3.006 і СНиП 2.04.01.

7. Побутові приміщення повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-28.

8. Освітленість на робочих місцях повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28. Контроль - згідно з ДСТУ Б.В.2.2-6 і ДБН В.2.5-28.

9. Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 і ДСН 3.3.6.042. Контроль - згідно з ГОСТ 12.1.005.

10. Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених у ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037. Контроль - згідно з ГОСТ 12.1.050.

11. Концентрація пилу в повітрі робочої зони не повинна перевищувати ГДК 6 мг/м³, клас небезпеки IV - згідно з ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.

12. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати норм, встановлених у ДСН 3.3.6.039 і ДСТУ ГОСТ 12.1.012. Контроль - згідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.012.

13. Стічні води повинні скидатися відповідно до вимог СанПиН 4630.

14. Охорону ґрунтів від забруднень побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690.

15. За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати ГОСТ 12.1.004, ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.001.

16. При виготовленні виробів необхідно дотримуватись вимог СП 1042 та правил переміщення вантажів згідно з ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020.

17. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировинних матеріалах природного походження неповинна перевищувати 370 Бк/кг відповідно до ДБН В.1.4-1.01 - 1-й клас використання.

Радіологічний контроль сировинних матеріалів природного походження виробники здійснюють відповідно до ДБН В. 1.4-2.01. Результати контролю повинні бути засвідчені у супровідних документах до відповідних сировинних матеріалів.

18. Контроль за вмістом викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря виробник повинен здійснювати відповідно до ГОСТ 17.2.3.02. Викиди шкідливих речовин в атмосферу не повинні перевищувати гранично-допустимих викидів, встановлених ДСП 201.

19. При виготовленні виробів відходи сировинних матеріалів, придатні для використання, повертають до технологічного циклу для повторної переробки.

20. Відходи виробництва, що не підлягають повторній переробці, та відходи засобів пакування складають у спеціально відведених для цього місцях і утилізують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.

6.21 Персонал, зайнятий на виробничих процесах, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту та спецодягом у відповідності з ГОСТ 12.4.010, НПАОП 26.0-3.01, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575, ДСТУ 3835.

22. Інструктаж з охорони праці працівників проводять згідно з НПАОП 0.00-4.12.

23. Попередній та періодичні медичні огляди персоналу необхідно проводити відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246.

7 МАРКУВАННЯ

1. На монтажну поверхню кожної плитки повинно бути нанесено товарний знак підприємства-виробника.

2. Маркування наносять на кожну пакувальну одиницю безпосередньо на упаковку або на етикетку, яку наклеюють, або на ярлик, що прикріплюється до упаковки способом, що забезпечує його зберігання при транспортуванні.

3. Транспортне маркування повинно наноситися на кожне вантажне місце і виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 14192, на нього повинно бути нанесено маніпуляційні знаки: "Крихке. Обережно" і "Берегти від вологи", якщо плитки упаковані у картонну тару, яка не захищена від вологи.

4. Маркування повинно мати:

• найменування підприємства-виробника (або його знак для товарів і послуг) та адресу;

• умовну познаку виробу;

• номер партії та дату виготовлення;

• кількість виробів у пакувальній одиниці (шт., м²);

• дату виготовлення і номер партії;

• знак відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 при поставці сертифікованої продукції (якщо це передбачено системою сертифікації).

Підприємство-виробник має право наносити на упаковку додаткову інформацію, яка не суперечить вимогам цього стандарту та дозволяє ідентифікувати продукцію та її виробника.

Примітка. Символи -див. додаток С.

7.5 Маркування виконують українською мовою. При відвантаженні виробів за межі України маркування додатково виконують мовою, визначеною договором на постачання.

8 ПАКУВАННЯ

1. Плитки постачають запакованими.

2. Плитки пакують у картонні ящики згідно з ГОСТ 9142, картонні коробки згідно з ГОСТ 12301 або поліетиленову термоусадкову плівку згідно з ГОСТ 25951.

3. У кожній пакувальній одиниці повинні бути плитки одного розміру і форми, кольору, малюнка, виду лицьової поверхні.

4. За узгодженням зі споживачем допускається пакування виробів в іншу транспортну тару за відповідними документами, що забезпечує зберігання продукції під час транспортування.

9 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ ТА ВІДБІР ЗРАЗКІВ

9.1 Приймання плиток проводять партіями. Партія повинна складатися з плиток одного розміру, форми, кольору, малюнка, виду лицьової поверхні, виготовлених за однією технологією та з однакових матеріалів.

Об'єм партії встановлюють не більше випуску однієї технологічної лінії за добу.

9.2 Кожна партія плиток повинна бути прийнята відповідною службою контролю підприємства-виробника відповідно до вимог цього стандарту.

9.3 Вхідний контроль сировинних матеріалів повинен здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 24297.

9.4 Для перевірки відповідності плиток вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймально-здавальні і періодичні випробування.

9.5 Проведення приймально-здавальних випробувань проводять згідно з класифікацією плитки за водопоглинанням та способом формування за такими показниками:

• розміри та якість поверхні (зовнішній вигляд);

• водопоглинання;

• маркування;

• пакування.

9.6 Підприємство-виробник повинне проводити періодичні випробування плиток по одній партії з кожної технологічної лінії не рідше одного разу на місяць згідно з класифікацією плитки за водопоглинанням та способом формування за такими показниками:

• границя міцності при згині;

• зносостійкість;

• стійкість до розтріскування глазурі;

• хімічна стійкість.

7. Періодичні випробування керамічних плиток на морозостійкість слід проводити не рідше одного разу на квартал по одній випробувальній партії з кожної технологічної лінії.

8. Випробування за показником коефіцієнта тертя ковзання слід проводити один раз на рік.

9.9 Питому ефективну активність природних радіонуклідів А_еф контролюють при вхідному контролі за даними документів про якість сировинних матеріалів. За цим показником слід проводити випробування не рідше одного разу на рік згідно з ДБН В.1.4-2.01, а також при зміні сировинних матеріалів.

9.10 При проведенні випробувань керамічних плиток при інспекційному контролі, сертифікаційних випробуваннях, арбітражних перевірках відбір та оцінку результатів контролю проводять відповідно до вимог цього розділу, застосовуючи методи контролю відповідно до ДСТУ Б В.2.7-243.

Перелік контрольованих параметрів встановлюють за погодженням між учасниками перевірки.

9.11 Для відбору зразків для випробування у цьому стандарті встановлена система відбору з подвійною вибіркою для оцінки за якісними ознаками (окремим значенням) або за середнім значенням (кількісними ознаками). Для визначення відповідності кожної вимоги стосовно якості виробів використовується різна кількість плиток, що випробовується (таблиця 9.1).

12. Відбір зразків із партії здійснюється вибірково. Роблять дві вибірки, які окремо запаковуються, опечатуються і маркуються.

13. Кількість плиток для випробування за кожним показником зазначено в графі 2 таблиці 9.1 "Обсяг вибірки".

14. Випробування плиток кожної вибірки проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-283.

15. Оцінювання отриманих показників здійснюється за якісною ознакою та оцінкою за середнім значенням.

9.15.1 Оцінка за якісною ознакою

1. Якщо кількість дефектних одиниць, виявлених у першій вибірці, дорівнює або менше приймального числа А_с1, зазначеного в графі 3 таблиці 9.1, то партія, з якої відбирають зразки, приймається.

2. Якщо кількість дефектних одиниць, виявлених у першій вибірці, дорівнює або більше бракувального числа R_e1, зазначеного в графі 4 таблиці 9.1, то партію, з якої відбирались зразки, бракують.

3. Якщо кількість дефектних одиниць, виявлених у першій вибірці, знаходиться між приймальним і бракувальним числами (див. графи 3 та 4 таблиці 9.1), то роблять другу вибірку такого ж обсягу, як і перша, і піддають випробуванню.

4. Кількість дефектних одиниць, встановлених в першій і другій вибірках, підсумовують.

5. Якщо кількість всіх дефектних одиниць дорівнює або менше приймального числа А_с2, зазначеного в графі 5 таблиці 9.1, партію приймають.

6. Якщо кількість всіх дефектних одиниць дорівнює або більше другого бракувального числа R_e2 , зазначеного в графі 6 таблиці 9.1, партію бракують.

7. Якщо встановлені випробування для більш ніж одного показника, то другу вибірку (див. 9.15.1.3) використовують тільки для тих випробувань, які в результаті випробування першої вибірки дали кількість дефектних одиниць між приймальним А_с1 і бракувальним R_e1 числами.

9.15.2 Оцінка за середнім значенням

1. Якщо середнє значення перших результатів випробування першої вибірки відповідає вимогам (див. графу 7 таблиці 9.1), партія приймається.

2. Якщо середнє значення перших результатів випробування першої вибірки не відповідає вимогам (див. графу 8 таблиці 9.1), здійснюють другий відбір зразків в обсязі першої вибірки.

3. Якщо середнє значення двох сумарних результатів випробувань першої і другої вибірок відповідає вимогам (див. графу 9 таблиці 9.1), партія приймається.

4. Якщо середнє значення двох сумарних результатів випробувань першої і другої вибірок не відповідає вимогам (див. графу 10 таблиці 9.1), партія не приймається.

16. Якщо при виготовленні плиток проводиться суцільний контроль зовнішнього вигляду (приладний), то для проведення приймально-здавальних випробувань відбирають десять плиток від партії. У цьому разі партію приймають, якщо всі плитки, відібрані для контролю, відповідають вимогам цього стандарту.

17. Результати оцінювання повинні бути занесені у протокол або журнал випробувань.

10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

10.1 Методи контролю - відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-283.

11 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Плитки транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, що чинні на даному виді транспорту, і вимогами іншої документації, затвердженої у встановленому порядку.

2. Транспортування плиток здійснюють у пакетованому вигляді або в універсальних контейнерах згідно з ГОСТ 15102, ГОСТ 20435, ГОСТ 22225.

3. При навантажуванні, транспортуванні та розвантажуванні виробів повинні застосовуватись засоби, що забезпечують їх зберігання від механічних пошкоджень.

11.4 Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020.

11.5 Плитки слід зберігати в закритих приміщеннях в упакованому вигляді, в умовах захисту їх від механічних пошкоджень.

12 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

Рекомендовані напрямки використання керамічних плиток у залежності від ступеня зносостійкості наведено у додатку П.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

Виробник продукції гарантує відповідність продукції вимогам цього стандарту при додержанні споживачем правил її транспортування, упакування, зберігання, монтажу та експлуатації.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Керамічні плитки екструзійні з низьким водопоглинанням групи АІ_а; Е ≤ 0,5 %

А.1 Вимоги

Розміри і якість поверхні та фізико-хімічні характеристики повинні відповідати зазначеним у таблиці А.1.

Таблиця А.1 - Вимоги до керамічних плиток екструзійних групи АІ_а, Е ≤ 0,5 %